Суд: Шевченківський районний суд міста Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна
Дата: 24 березня 2026 р.
Справа: №638/1016/26
Суддя: Малахова О. В.
Справа № 638/1016/26
Провадження № 3/638/897/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 березня 2026 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Малахової О.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 за статтею 124, частиною четвертою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
ВСТАНОВИВ:
До Шевченківського районного суду м. Харкова одночасно надійшли два адміністративні матеріали про вчинення ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 ) адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124 та частиною четвертою статті 130 КУпАП.
Зокрема, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 08.01.2026 серії ААД №839244 по справі №638/1016/26 (провадження 3/638/897/26), 08.01.2026 о 02 год. 00 хв. на автодорозі Р-79 біля с. Мирне, Ізюмського р-н, Харківська обл. водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Nissan Primastar, не обрав безпечної дистанції не обрав безпечної швидкості руху, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та її змінами у звязку з чим допустив з`їзд в кювет та перевернення транспортного засобу в результаті чого транспортний засіб отримав механічне пошкодження з матеріальними збитками. Зазначені дії є порушенням вимог підпункту «б» пункту 2.3 та пункту 12.1 Правил дорожнього руху за що передбачена відповідальність за статтею 124 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 08.01.2026 серії ААД №804020 по справі №638/1019/26 (провадження 3/638/898/26), 08.01.2026 о 03 год. 00 хв. на автодорозі Р-79 біля с. Мирне, Ізюмського р-н, Харківська обл. водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Nissan Primastar, вжив алкоголь, а саме 200 гр коньяку після дорожньо-транспортної пригоди за його участі, від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився, мав запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, почервоніння очей, чим порушив вимоги підпункту «є» пункту 2.10 та пункту 2.5 Правил дорожнього руху за що передбачена відповідальність за частиною четвертою статті 130 КУпАП.
Постановою від 25.03.2026 справи №638/1016/26 (провадження 3/638/897/26), №638/1019/26 (провадження 3/638/898/26), об`єднано в одне провадження. Об`єднаній справі присвоєно єдиний номер №638/1016/26 (провадження 3/638/897/26).
У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Враховуючи положення статті 268 КУпАП, яка не вимагає обов`язковою участі особи при розгляді справ за статтею 124 та статтею 130 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху, передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Пунктом 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідно до підпункту «а» пункту 2.1 ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Підпунктом «б» пункту 2.3 Правил дорожнього руху визначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Згідно з підпунктом «є» пункту 2.10 Правил дорожнього руху у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
Згідно з пунктом 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 12.1 Правил дорожнього руху під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу (пункт 12.1 Правил дорожнього руху.
Згідно зі статтею 124 КУпАП встановлена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Частиною четвертою статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (29 червня 2017 року), Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Ізмайлов проти Росії», при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи». Також у справах «Бакланов проти Росії» та «Фрізен проти Росії» Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124 КУпАП та частиною четвертою статті 130 КУпАП, підтверджується такими доказами: протоколом про адміністративне правопорушення від 08.01.2026 серії ААД №839244; поясненнями ОСОБА_1 ; схемою дорожньо-транспортної пригоди від 08.01.2026; фототаблицею; відеозаписом з бодікамери ОСОБА_2 ; протоколом про адміністративне правопорушення від 08.01.2026 серії ААД №804020; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використання спеціальних технічних засобів.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених статтями 124 та частиною четвертою статті 130 КУпАП, є такими, що доповнюють один одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки, у відповідності до статей 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також зібрані в порядку, встановленому законом та не викликають сумніву в суду.
Обставин, що пом`якшують та/або обтяжують адміністративну відповідальність, не встановлено.
Відповідно до статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.
Частинами першою та другою статті 36 КУпАП встановлено, що при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Санкцією статті 124 КУпАП передбачено накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Санкція частини четвертої статті 130 КУпАП передбачено накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб.
Частинами першою та другою статті 36 КУпАП встановлено, що при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Таким чином, остаточне стягнення на ОСОБА_1 накладається з урахуванням положень статті 36 КУпАП, у межах санкції статті 124 КУпАП у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, та частини четвертої статті 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки, за кожне вчинене правопорушення, та як за більш серйозне правопорушення з числа вчинених - в межах частини четвертої статті 130 КУпАП.
Щодо стягнення судового збору.
Відповідно до пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні або перевірочні та спеціальні збори у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.
Для звільнення від сплати судового збору на підставі зазначеної норми особа повинна мати статус військовослужбовця, а спір у справі повинен бути пов`язаний із проходженням нею військової служби, тобто професійною діяльністю особи, пов`язаною із обороною України.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі №640/7310/19.
Зважаючи на те, що доказів на підтвердження того, що ця справа пов`язана з виконанням військового обов`язку ОСОБА_1 , а також під час виконання ним службових обов`язків, спір у справі повинен бути пов`язаний із проходженням нею військової служби, тобто професійною діяльністю особи, пов`язаною із обороною України до матеріалів адміністративного провадження не надано, відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у розмірі 665,60 грн покладається на ОСОБА_1 .
Керуючись статтями 36, 40-1, 124, 130, 221, 280, 283, 284 КУпАП, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124 та частиною четвертою статті 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
На підставі статті 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.
Відповідно до положень статей 307, 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з моменту її проголошення через Шевченківський районний суд м. Харкова.
Реквізити для сплати штрафу та судового збору розміщені на офіційному веб-сайті Шевченківського районного суду м. Харкова у розділі «Громадянам», підрозділи «Сплата штрафів» та «Сплата судового збору за рішеннями про стягнення судового збору на користь держави» (веб-адреса сторінки: https://dg.hr.court.gov.ua/sud2011/).
Штраф вноситься порушником в установу банку України та має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання рішенням законної сили.
Суддя О.В. Малахова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua