Постанова від 18 березня 2026 р. у справі №199/16090/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/784/26 Справа № 199/16090/25 Суддя у 1-й інстанції - ВОРОБЙОВ В. Л. Суддя у 2-й інстанції - Залізняк Р. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2026 року Кривий Ріг

19.03.2026р. суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Залізняк Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції та апеляційну скаргу захисника Ільющенка Ю.А., який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 19.12.2025р., якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає АДРЕСА_1

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

в с т а н о в и л а :

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 19.12.2025р. ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Постанову суду першої інстанції оскаржено захисником Ільющенком Ю.А., та у зв`язку із поданням апеляційної скарги за межами строку на апеляційне оскарження заявлено клопотання про поновлення вказаного строку.

В обґрунтування поданого клопотання захисник вказав, що постанову суду першої інстанції від 19.12.2025р. він оскаржив 29.12.2025р. в апеляційному порядку, та направив апеляційну скаргу поштовим відправленням. Проте 23.01.2026р. направлений ним лист було повернуто відправнику адвокату Ільющенку Ю.А. через закінчення терміну зберігання, таким чином, строк апеляційного оскарження пропущений з поважних причин, та прохав поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції встановив, що відповідно до штампу поштового відправлення захисником Ільющенком Ю.А. апеляційна скарга була подана 29.12.2025р. та відповідно до трекінгу руху листа 19.01.2026р. повернуто відправнику через неотримання адресатом.

Таким чином суд апеляційної інстанції вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції пропущено з поважних причин та вказаний строк підлягає поновленню.

В апеляційні скарзі захисник Ілющенко Ю.А.

- вказує, що свідки в протоколі про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 506896 від 08.11.2025р. не зазначені, обставини по справі фіксувалися на портативний відеореєстратор DSJ _0000002_000000. До протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 506896 від 08.11.2025 долучено: чек драгер, акт огляду, диск із відеозаписом з портативного відеореєстратора DSJ _0000002_000000. При цьому до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра диск із відеозаписом з портативного відеореєстратора DSJ _0000002_000000 не було надано;

- наголошує, що відповідно до рапорту поліцейського ВРПП Покровського РУП ГУНП в Донецькій області ст. сержанта поліції Лугового О., ним було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 506896 за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та здійснювався відеозапис на нагрудну бодікамеру, але з технічних причин відеозапис не зберігся;

- вказує, що відповідно до принципу «поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року), доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом;

- зазначає, що складення та оформлення даної справи про адміністративне правопорушення здійснено не належним чином, а зазначені вище недоліки та неповнота не можуть бути усунені в суді, через що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП;

- прохає оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Про дату, час та місце судового розгляду ОСОБА_1 та його захисник Ільющенко Ю.А. повідомлені належним чином, до судового засідання не прибули, клопотання про відкладення розгляду справи не подали, від захисника Ільющенка Ю.А. надійшло письмове клопотання про розгляд апеляційної скарги за його відсутності, що не перешкоджає розгляду апеляційної скарги відповідно до вимог ст. 268 КУпАП.

Суд апеляційної інстанції перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги захисника за таких підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 08.11.2025р. приблизно о 11:17год., за адресою: Донецька область, м. Білозерське, вул. Будівельна, керував транспортним засобом «SKODA OCTAVIA» з днз НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, огляд проводився зі згоди водія з використанням спеціально технічного приладу Alcotest Drager 6810 ARHK-0134, № 1456 від 08.11.2025р., з позитивним результатом, а саме: 0,39% проміле , чим порушив п.2.9.а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП».

В обґрунтування висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП суд першої інстанції поклав:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №506896 від 08.11.2025 року, де викладені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП;

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, з результатом проходження огляду 0,39% проміле;

- роздруківку тесту №3446 про проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу газоаналізатора «Alcotester Drager 6810» ARAK 0134, від 08.11.2025 року з результатом 0,39% проміле;

- направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції відносно ОСОБА_1 ;

- довідку про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія.

Суд першої інстанції після аналізу встановлених фактичних обставини та оцінки наведених доказів в їх сукупності, дійшов висновку про наявність в діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме перебування особи, яка керує транспортним засобом, у стані алкогольного сп`яніння, та доведеності його винуватості.

Суд апеляційної інстанції повно та всебічно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не може погодитись із висновками суду першої інстанції про визнання його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції належним чином не дотримався вимог ст.ст. 245, 251, 252 КУпАП неповно та необ`єктивно з`ясував обставини справи, що перешкодило суду першої інстанції вирішити їх в точній відповідності із законом.

Суд апеляційної інстанції, перевіряючи доводи апеляційної скарги захисника, дослідив матеріали справи про адміністративне правопорушення встановив, що він не містить відеозапису, та відповідно до рапорту працівника поліції такий відеозапис не зберігся з технічних причин (а.с. 5) Свідки у справі не залучались.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Суд апеляційної інстанції встановив, що суд першої інстанції на вказану обставину уваги не звернув, відповідної процесуальної оцінки не надав.

На думку суду апеляційної інстанції, викладені вище порушення вимог норм процесуального законодавства є істотними, а огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння проведений у порушення вимог ст. 266 КУпАП, та відповідно до вимог частини 5 вказаної статті такий огляд є недійсним.

Таким чином, враховуючи наведене вище, доводи апеляційної скарги захисника щодо незаконності оскаржуваної постанови, недотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, є слушними та підлягають задоволенню із скасуванням оскаржуваної постанови та закриттям провадження у справі.

Враховуючи наведене вище та керуючись ст. 294 КУпАП,

п о с т а н о в и л а :

Клопотання захисника Ільющенка Юрія Анатолійовича, який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 19.12.2025р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік задовольнити, строк на апеляційне оскарження поновити.

Апеляційну скаргу захисника Ільющенка Юрія Анатолійовича, який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 19.12.2025р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік задовольнити.

Постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 19.12.2025р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя