Постанова від 23 березня 2026 р. у справі №216/4637/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/371/26 Справа № 216/4637/25 Суддя у 1-й інстанції - ЧИРСЬКИЙ Г. М. Суддя у 2-й інстанції - Стародуб О. Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Стародуб О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 листопада 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та призначене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно постанови, 04.06.2025 р. о 15:20 год. в Дніпропетровській області, м. Кривий Ріг на вул. 129 Бригади територіальної оборони, 130, водій ОСОБА_1 керувала автомобілем Hyundai Santa Fe д\н НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння проводився на місці зупинки, за допомогою газоаналізатора Драгер № 6820, результат склав 1,49 проміле, тест № 1543, чим порушила п. 2.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді, постанову скасувати та закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин, оскільки вона не була повідомлена про розгляд справи, а про існування постанови дізналась лише 05.12.2025 року, після того, як документи, у тому числі і оскаржуване рішення, з`явились в її електронному кабінеті. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд не повно дослідив обставини справи, а викладені у судовому рішенні висновки не відповідають фактичним обставинам справи. Від проходження огляду вона не відмовлялась, а висловила незгоду з підозрою поліцейського, але фіксувати її останній відмовився. Вказує на порушення порядку огляду. Зауважує про відсутність у матеріалах справи направлення на огляд, що свідчить про порушення процедури і спростовує факт вимоги проходження огляду у закладі охорони здоров`я. Звертає увагу на відсутність показів свідків, що, на її думку, ставить під сумнів достовірність наданих суду матеріалів. Наголошує, що їй не були роз`яснені її права та обов`язки, не надано сертифікат приладу, за допомогою якого вона проходила огляд, не вручено копію протоколу про адміністративне правопорушення, а також не надано тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами.

ОСОБА_1 та її захисник Котляр Т.В. про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, надали заяви про розгляд справи без їх участі.

Перевіривши матеріали справи, вважаю, що строк на апеляційне оскарження постанови судді підлягає поновленню, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що суддя першої інстанції правильно дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме - керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння.

Так, ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

При цьому, відповідно до п. 7 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», яка була затверджена спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 року, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

За змістом п.2.9 «а» ПДР України встановлено заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Вказаних вимог чинного законодавства ОСОБА_1 не виконала, що й призвело до вчинення останньою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Факт скоєння адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 підтверджуються наступними доказами.

Протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 351220 від 04.06.2025 року, згідно якого 04.06.2025 о 15:20:00 у м. Кривий Ріг по вул. 129 Бригади територіальної оборони, 130, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Hyundai Santa Fe д\н НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу, за допомогою газоаналізатора Драгер № 6820, результат склав 1,49 проміле, чим порушила п. 2.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого огляд проведений у зв`язку з виявленими ознаками, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Результат огляду на стан сп`яніння – 1,49 ‰, із яким ОСОБА_1 згодна, що підтверджується її особистим підписом.

Роздруківкою тестування на алкоголь за допомогою «Alcotest Drager 6820», прилад № ARНК-0052 тест № 1543 від 04.06.2025 року, з якої вбачається, що 04 червня 2025 року о 15:36 годині протестовано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якої виявлено 1,49 ‰, та яка містить підпис тестуємої особи.

Відеозаписом до протоколу, на якому зафіксовано факт проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння із застосуванням приладу Drager Alcotest 6820, та зафіксовано результат огляду 1,49‰, з яким ОСОБА_1 погодилась.

Рапортом інспектора, з якого вбачається, що 04.06.2025 року о 15:20:00 у м. Кривий Ріг по вул. 129 Бригади територіальної оборони, 130, на підставі п. 3 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію» зупинено транспортний засіб Hyundai Santa Fe д\н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , яка перебувала в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу, за допомогою газоаналізатора Драгер № 6820, що підтверджується тестом № 1543, результат огляду становить 1,49 проміле. Складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вилучено посвідчення водія та складено тимчасовий дозвіл на керування транспортним засобом, від отримання якого ОСОБА_1 відмовилась. Водія відсторонено від керування.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, оцінюючи кожен наведений доказ за своїм внутрішнім переконанням, апеляційний суд вважає їх належним, допустимим та достовірним, а їх сукупність є достатньою щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В розумінні ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є не доказом, а джерелом доказів, тобто фактичних даних, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, в розумінні, є доказом у справі про адміністративне правопорушення. З огляду на справу, що розглядається, у протоколі містяться фактичні дані про час та місце вчинення правопорушення, особу правопорушника, про застосування технічних засобів для виявлення правопорушення. Тому протокол про адміністративне правопорушення є допустимим та належним джерелом доказів. А висновок про наявність складу правопорушення в діях особи відносно якої складено протокол, дійсно є уявленням особи, що склала протокол, про наявність правопорушення, яке в суді повинно бути підтверджено відповідними доказами.

Розгляд та надання оцінки всім доказам та їх джерелам, в тому числі і самому протоколу про адміністративне правопорушення, здійснюється під час розгляду судом питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Оцінювати з погляду допустимості можна лише докази, тобто фактичні дані, на підставі яких встановлюються наявність чи відсутність фактів та обставин, важливих для ухвалення рішення, а не саме по собі джерело доказів. На цьому наголосив Касаційний кримінальний суд у постанові від 11 липня 2023 року по справі №275/368/19.

В обґрунтування оскарженої постанови, суд першої інстанції поклав не лише протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 , а в сукупності з іншими доказами у справі, надав їм належну та повну оцінку, що не суперечить висновкам Верховного Суду, викладених у постанові від 08.07.2020 року у справі № 463/1352/16-а (провадження №К/9901/21241/18).

Протокол про адміністративне правопорушення у справі складений уповноваженою на те особою з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП, а викладені в ньому відомості відповідають фактичним обставинам справи, які були встановлені належними, допустимими та достатніми доказами.

Долучений до матеріалів справи відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівниками поліції за допомогою наявних у них технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення і жодних сумнівів своєї достовірності у суду апеляційної інстанції не викликає.

На відеозапису відображено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, зафіксовано факт проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння із застосуванням приладу Drager Alcotest 6820, зафіксовано результат огляду 1,49 ‰, з яким ОСОБА_1 погодилась та відмовилась від проходження огляду у закладі охорони здоров`я.

Доводи ОСОБА_1 про нероз`яснення їй прав та обов`язків, передбачений ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП спростовуються оглянутим відеозаписом.

Огляд проводився за згодою ОСОБА_1 . Порядок огляду на стан сп`яніння працівниками поліції дотримано. Доказів на підтвердження того, що остання вимагала надати сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку приладу Drager Alcotest 6820, за допомогою якого проводився огляд на стан сп`яніння, безпосередньо перед проведенням огляду, у матеріалах справи не міститься, тому доводи апеляційної скарги в цій частині на увагу не заслуговують.

Щодо тверджень в апеляційній скарзі про необхідність присутності двох свідків під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, то апеляційний суд зазначає, що присутність таких є необхідною у разі, якщо немає можливості застосування технічних засобів відеозапису, на що вказує ст. 266 КУпАП. Однак така можливість була реалізована працівниками поліції, оскільки при огляді ОСОБА_1 застосовувались технічні засоби відеозапису. Матеріали вказаного відеозапису долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.

Не знайшли свого підтвердження і доводи апеляційної скарги про відсутність у матеріалах справи направлення на огляд до медичного закладу. Крім того, таке направлення було вручено ОСОБА_1 , що підтверджується оглянутим відеозаписом.

Доводи ОСОБА_1 про невручення їй копії протоколу про адміністративне правопорушення та тимчасового дозволу на право керування транспортними засобами також не заслуговують на увагу, оскільки ОСОБА_1 відмовилась від їх отримання.

Таким чином, переконливих доводів, які б вказували на істотні порушення, які могли б вплинути на правильність і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, та які б спростовували висновки судді про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, апеляційний суд не вбачає.

Вид і розмір адміністративного стягнення суддею визначені відповідно до вимог ст. 33 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 листопада 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя