Постанова від 24 березня 2026 р. у справі №447/3297/25 — Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №447/3297/25

Провадження №3/443/154/26

ПОСТАНОВА

іменем України

25 березня 2026 року місто Жидачів

Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Павлів А.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділу поліцейської діяльності №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ,

за частиною 1 статті 130 КУпАП, –

встановив:

ОСОБА_1 03.10.2025 о 18 год 52 хв на дорозі Р-84 205 км керував автомобілем «Фольцваген-Транспортер», реєстраційний номер НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан вживання алкоголю проводився на місці зупинки автомобіля зі згоди водія у встановленому законом порядку за допомогою приладу «Драгер Алкотест 6810», результат 0,40 проміле, чим порушив вимоги пункту 2.9. «а» ПДР, за що відповідальність передбачена за частиною 1 статті 130 КУпАП.

У суді ОСОБА_1 суду пояснив, що в обід він дійсно випив пиво. Зупинили його працівники поліції безпідставно. Останні запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного, на що він погодився. Результат огляду показав 0,4 проміле. Він не був згідний з цим результатом, однак працівник поліції склав на нього протокол про адміністративне правопорушення.

Захисник суду пояснив, що працівниками поліції порушено процедуру проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння. Зокрема, права ОСОБА_1 оголошено вже під час складання протоколу про адміністративне правопорушення і особа була позбавлена можливості реалізації своїх прав, зокрема права на правову допомогу. Також, поліцейський після проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння та отримання позитивного результату не з`ясував думку у особи про згоду з цим результатом, а відразу перейшов до складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, доводи захисника, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, виходячи з такого.

Відповідно до диспозиції частини 1 статті 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння.

Пунктом підпункту «а» пункту 2.9. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001р. №1306, передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, доведена:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №472536 від 03.10.2025, згідно з яким ОСОБА_1 03.10.2025 о 18 год 52 хв на дорозі Р-84 205 км керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння (а.с.5);

тестом «Drager Alcotest №6810» від 03.10.2025, яким встановлено результат проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння – 0,40% (а.с.8);

актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому зафіксовано виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, проведення йому огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спецзасобу «Драгер Алкотест 6810», результат цього огляду – 0,40% та відмову від підписання ОСОБА_1 зазначеного акту (а.с.6);

направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявленням стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03.10.2025, у якому зазначено заклад охорони здоров`я, куди скеровується ОСОБА_1 , виявлені у нього ознаки алкогольного сп`яніння, а також зафіксовано відмову від огляду у цьому закладі охорони здоров`я та складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №472536 (а.с.7);

копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №5859415 від 03.10.2025, яка підтверджує факт керування ОСОБА_1 03.10.2025 о 18 год 52 хв на дорозі Р-84 205 км транспортним засобом та допущення порушення ним ПДР (а.с.9);

рапортами від 03.10.2025 та 09.10.2025, якими повідомлено начальника ВПД №1 Стрийського РУП про викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №472536 обставини (а.с.15-16, 18);

долученими до матеріалів справи відеозаписами на носії інформації (компакт-диску), які узгоджується з викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення обставинами та з іншими матеріалами справи, і в яких зафіксовано, зокрема, обставини керування ОСОБА_1 транспортним засобом, проходження ним огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, отримання результату огляду – 0,40 %, підтвердження обставини вживання алкогольного напою (пива), відсутність заперечень щодо отриманого результату та висловлення визнання вини у вчинених правопорушеннях (а.с.10).

Проаналізувавши вищевказані документи, відеозаписи, суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, отримані у порядку, передбаченому законом, уповноваженою посадовою особою, відтак відповідають критеріям належності і допустимості. У своїй сукупності зазначені вище докази є достатніми та повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин суду не надано.

Суд критично оцінює пояснення ОСОБА_1 щодо його незгоди з результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння, проведеного на місці зупинки транспортного засобу, оскільки такі спростовуються безпосередньо дослідженими у судовому засіданні доказами, зокрема відеозаписами з нагрудних камер поліцейських.

Із зазначених відеозаписів чітко вбачається поведінка, реакція та висловлювання ОСОБА_1 після проведення огляду, які свідчать про відсутність з його боку будь-яких заперечень щодо отриманого результату. Навпаки, його поведінка об`єктивно підтверджує фактичне погодження з результатом огляду, що виключає доводи про висловлену незгоду.

Доводи захисника про те, що поліцейський не з`ясував у особи її ставлення до результату огляду, суд вважає безпідставними, оскільки такі дії не передбачені як обов`язкові ані положеннями статті 266 КУпАП, ані Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, за відсутності заперечень з боку особи після проведення огляду.

Крім того, як встановлено судом із досліджених відеозаписів, поліцейським було роз`яснено ОСОБА_1 його права, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, до складання протоколу про адміністративне правопорушення, що відповідає належному порядку реалізації поліцейським своїх повноважень. При цьому будь-яких заяв, клопотань чи заперечень щодо дій поліцейських, у тому числі щодо порядку проведення огляду або реалізації права на правову допомогу, ОСОБА_1 не заявляв, що свідчить про належне забезпечення його процесуальних прав та відсутність будь-якого їх порушення, яке могло б вплинути на об`єктивність розгляду справи.

За таких обставин доводи особи та її захисника є безпідставними, спрямованими на уникнення адміністративної відповідальності, та спростовуються сукупністю досліджених судом доказів.

Таким чином, суд, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи, вважає доведеним факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, тому його дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.

Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 , суд виходить з такого.

Згідно з положеннями статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до вимог частини 1 та 2 статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Суд зазначає, з урахуванням приписів частини 2 статті 33 КУпАП, при накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху судом не враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Зважаючи на викладені обставини у своїй сукупності на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції частини 1 статті 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

З огляду на викладене та зважаючи на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної частиною 2 статті 4 ЗУ «Про судовий збір».», –

Керуючись статтями 23, 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, статтею 4 ЗУ «Про судовий збір», –

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Жидачівський районний суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя А.І. Павлів