Постанова від 24 березня 2026 р. у справі №443/624/26 — Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/624/26

Провадження №3/443/292/26

ПОСТАНОВА

іменем України

25 березня 2026 року місто Жидачів

Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Павлів А.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , непрацюючого,

за частиною 1 статті 51 КУпАП,

встановив:

ОСОБА_1 13.03.2026 близько 12 год 35 хв вчинив дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, а саме: перебуваючи в магазині «Рукавичка» що за адресою: м.Жидачів, вул. Шашкевича, 13 таємно викрав з полиці магазину одну пляшку горілки марки «Oxigenium» 0,5 л. 40% вартістю 83,04 грн, вчинивши правопорушення, передбачене частиною 1 статті 51 КУпАП.

Крім цього, ОСОБА_1 13.03.2026 близько 14 год 12 хв вчинив дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, а саме: перебуваючи в магазині «Рукавичка» що за адресою: м.Жидачів, вул. Шашкевича, 13 таємно викрав з полиці магазину одну пляшку горілки марки «Oxigenium» 0,5 л. 40% вартістю 83,04 грн та одну банку напою «Рево» 0,5 л вартістю 41,16 грн, вчинивши правопорушення, передбачене частиною 1 статті 51 КУпАП.

У суді ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушень, передбачених частиною 1 статті 51 КУпАП, визнав повністю, надав суду пояснення, які відповідають викладеним у протоколах обставинам. Висловив розуміння того, що вчинив неправильно.

Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши протоколи про адміністративні правопорушення та додані до них матеріали, доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 51 КУпАП, виходячи з такого.

Відповідно до диспозиції частини 1 статті 51 КУпАП адміністративним правопорушенням є дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати. Викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні тотожних адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 51 КУпАП, доведена:

протоколами про адміністративне правопорушення серії ВБА №211663 від 23.03.2026, ВБА №211665 від 23.03.2026, згідно з якими ОСОБА_1 13.03.2026 в магазині «Рукавичка», що у м. Жидачів по вул. Шашкевича, 13 вчинив дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки;

заявами ОСОБА_2 від 16.03.2026, якими повідомлено правоохоронний орган про вчинення невідомими особами крадіжки майна з магазинів «Рукавичка» та про вартість викраденого майна;

довідками магазину «Рукавичка» про вартість майна – «Oxigenium» 0,5 л. 40%, яка становить 83.04 грн та напою «Рево» 0,5 л, яка становить 41,16 грн;

поясненнями ОСОБА_1 по суті правопорушення та поясненнями, даним ним у суді добровільно, за власної згоди, які узгоджуються між собою та з матеріалами справи, підтверджують достовірність викладених у протоколах про адміністративне правопорушення обставин та в яких він повністю визнав вину у вчинених правопорушеннях.

Проаналізувавши вищевказані документи, пояснення ОСОБА_1 , суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, отримані у порядку, передбаченому законом, уповноваженою посадовою особою, відтак відповідають критеріям належності і допустимості. У своїй сукупності ці докази є достатніми та повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні тотожних адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 51 КУпАП. Доказів, які б спростовували наведені в протоколах обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, суду не надано.

Таким чином, суд всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 дрібного викрадення чужого майна шляхом крадіжки, тому його дії вірно кваліфіковані як адміністративні правопорушення, передбачені частиною 1 статті 51 КУпАП.

Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 , суд виходить з такого.

Згідно з положеннями статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до вимог частини 1 та 2 статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених (частина 2 статті 36 КУпАП).

Суд враховує характер вчинених ОСОБА_1 тотожних правопорушень; ступінь його вини у вчинених тотожних правопорушеннях, передбачених частиною 1 статті 51 КУпАП, яка доведена повністю; обставину, яка пом`якшує відповідальність за адміністративне правопорушення – щире розкаяння винного, відсутність обставин, які обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення.

Зважаючи на викладені обставини у сукупності та беручи до уваги те, що ОСОБА_1 вчинив кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же суддею, тому суд вважає, що відповідно до вимог статті 36 КУпАП на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу. Накладення на ОСОБА_1 такого адміністративного стягнення є необхідним для досягнення мети його застосування.

З огляду на викладене та зважаючи на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної частиною 2 статті 4 ЗУ «Про судовий збір».

Керуючись статтями 23, 33, 36, 40-1, 283, 284 КУпАП, статті 4 ЗУ «Про судовий збір», –

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 51 КУпАП, і накласти стягнення з урахуванням частини 2 статті 36 КУпАП, у виді штрафу в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 360 (одна тисяча триста шістдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Жидачівський районний суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя А.І. Павлів