Рішення від 25 березня 2026 р. у справі №336/1857/26 — Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/1857/26

Провадження №: 2-а/336/53/2026

26.03.26

РІШЕННЯ

іменем України

26 березня 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Петренко Л.В., за участі секретаря судового засідання Нагорних О.С.,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду, за правилами спрощеного позовного провадження, з урахуванням положень для розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ, адміністративну справу ЄУН 336/1857/26 (провадження № 2-а/336/53/2026) за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1

про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210 КУпАП,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210 КУпАП.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 17.02.2026 року із застосунку «Дія» він дізнався про наявне виконавче провадження ВП № 80074320, ознайомившись з яким дізнався, що 17.02.2026 року старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Маркіною Анастасією Юріївною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №80074320 з виконання постанови №1109 від 26.05.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 про стягнення штрафу у розмірі 34000 грн.

Відповідно до постанови №1109 від 26 травня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 було розглянуто матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно нього та встановлено, що починаючи з 18 травня 2024 року по 16 липня 2024року включно, він не в повному обсязі уточнив свої персональні дані, а саме відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку та було притягнуто його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу.

Позивач вважає, що постанова є незаконною та підлягає скасуванню.

Він не підписував протоколів про адміністративне правопорушення, його не було повідомлено про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Розгляд справи відбувся без його участі, за обставин справи, які не відповідають дійсності.

Постанова №1109 від 26 травня 2024 року йому не вручалась.

Він має неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Його колишня дружина - ОСОБА_4 з їх донькою в період військового стану, а саме з 07.04.2023 року виїхала до Польщі, де захворіла психічною хворобою та на очах у доньки намагалася зробити суїцид про що його сповістили та 17.04.2024 року його доньку повернули до України.

Він один виховує неповнолітню дитину, про ці обставини повідомляв ІНФОРМАЦІЯ_4 та йому з 2025року надавається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі частини 1 пункту 4 ст. 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, як чоловіку який сам виховує дитину віком до 18 років.

Він в 2025 році надавав документи на відстрочку від призову на військову службу, але його ніхто не повідомляв про постанову № 1109 від 26 травня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та стягнення штрафу в розмірі 17000 грн.

Він не ухилявся від виконання обов`язку щодо уточнення персональних даних, а саме відомостей про результати медичних оглядів, але вище зазначені обставини не дали йому своєчасно надати відомості про результати медичного огляду.

Позивач просить скасувати оскаржувану постанову, а провадження у справі закрити.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу адміністративну справу було розподілено та передано судді Петренко Л.В.

Ухвалою судді від 27 лютого 2026 року прийнято позовну заяву до провадження. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, з урахуванням положень статей 268, 269, 286 КАС України для розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ. Поновлено, позивачу, пропущений процесуальний строк, встановлений законом для звернення до суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови.

Відповідачу роз`яснено право на подання відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову, у строк до 04 березня 2026 року.

Витребувано з ІНФОРМАЦІЯ_2 належним чином завірені матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст.210 КУпАП.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_2 отримав направлені судом документи, 13 березня 2026 року, що підтверджується підписом уповноваженої особи в повідомленні про вручення поштового відправлення.

Судове засідання призначене о 08-10 год. 04 березня 2026 року було відкладено до 10-00 год. 26 березня 2026 року.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_2 не подав до суду відзив на позову заяву та не надав витребувані судом матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст.210 КУпАП.

Згідно з ч.9 ст.80 КАС України, у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмову у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем також залишити позовну заяву без розгляду.

В судове засідання позивач не з`явився, повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином. Представник позивача надав заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень ст. 268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані у справі докази та враховуючи норми чинного законодавства, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 26 травня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 винесено постанову № 1109 у справі про адміністративне правопорушення, якою притягнуто громадянина ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП і накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. Роз`яснено право на оскарження постанови.

В постанові зазначено, що під час загальної мобілізації, громадянин ОСОБА_1 , порушуючи вимоги абзацу 6 пункту 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абзацу 2 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий облік і військову службу», підпункту 10-1 пункту 1 Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, пункту 22 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» будучи зобов`язаним з дня набрання чинності Указу Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження протягом 60 днів починаючи з 18 травня 2024 року до 16 липня 2024 року включно, не в повному обсязі уточнив свої персональні дані, а саме відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку.

З тексту оскаржуваної постанови слідує, що начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 розглянув матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , встановив, що ОСОБА_1 скоїв правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП та постановив накласти на останнього стягнення у виді штрафу в сумі 17000,00 грн., однак в оскаржуваній постанові не наведено зміст документів, які б підтверджували вину ОСОБА_1 , а лише перелічені положення нормативно-правових актів.

Центральний об`єднаний районний у місті ІНФОРМАЦІЯ_5 не надав витребувані судом матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст.210 КУпАП.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються КУпАП.

У ст.7 КпАП України передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів та посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або ж необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Так, як передбачено у ст. 210 КУпАП, за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку настає адміністративна відповідальність.

Згідно з ч. 1 ст. 210 КУпАП порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку - тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 3 статті 210 КУпАП передбачено, що вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За ст. 235 КУпАП, ТЦК та СП розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (ст.ст.210, 210-1 та 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або ж Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені ТЦК та СП розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення мають право керівники ТЦК та СП.

Зі змісту спірної постанови вбачається, що позивача фактично притягнуто до відповідальності за порушення ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993р. №3543-XII.

Так, у позовній заяві позивач, зокрема, звертав увагу на те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно нього відбувся без його належного повідомлення про такий розгляд.

Відповідно до статей 210, 210-1, 211, 235, 257, 259 Кодексу України про адміністративні правопорушення та з метою визначення процедури складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів, оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також з порушенням призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку та псуванням або недбалим зберіганням зазначеними особами військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), яке спричинило їх втрату, Наказом Міністерства оборони України від 01 січня 2024 року N 3 затверджено Інструкцію зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення. Вказана Інструкція набрала чинності 15 лютого 2024 року.

Пунктом 2 розділу І Інструкції передбачено, що уповноважені посадові особи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, яким надано право складати протоколи про адміністративні правопорушення (додаток 1) (далі - протокол), передбачені статтями 210, 2101, 211 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), визначаються наказами керівників відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Інструкції, протокол складає уповноважена посадова особа територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, щодо особи, яка не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки підтвердних документів про отримання особою виклику.

Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Інструкції, складений протокол та матеріали про адміністративне правопорушення формуються у справу про адміністративне правопорушення (далі - справа).

У випадках, зазначених в абзаці другому пункту 1 цього розділу, справа формується без протоколу.

Справа прошивається і нумерується за аркушами. Справа містить титульний аркуш, на зворотному боці якого оформлюється опис документів, що містяться в справі за формою, наведеною в додатку 3 до цієї Інструкції.

Кожен документ у справі про адміністративне правопорушення повинен мати свої реквізити (дату, назву, підписи тощо), містити достатню інформацію щодо вчиненого адміністративного правопорушення та відповідати вимогам законодавства.

Згідно з пунктом 9 розділу ІІ Інструкції, матеріали справи про адміністративне правопорушення подаються уповноваженою посадовою особою, яка склала протокол, керівнику територіального центру комплектування та соціальної підтримки, для її розгляду у порядку, визначеному КУпАП.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідно до статті 283 КУпАП виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення (додаток 4) (далі - постанова) (пункт 10 розділу ІІ Інструкції).

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

За приписами статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками тощо.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Відповідно до ст. 248 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

У силу ч. 1 ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

При цьому, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто виключно у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Тобто, має бути сукупність умов - підтвердження своєчасного сповіщення про місце і час розгляду справи і відсутність клопотання порушника про відкладення її розгляду.

Як передбачено у ст.278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Отже, саме на відповідача як орган, який уповноважений розглядати справи про адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачена ст. 210 КУпАП покладено обов`язок щодо встановлення всіх фактичних обставин і дотримання процедури розгляду визначеної нормами ст. 278 КУпАП.

У постанові від 31 березня 2021року у справі №676/752/17 Верховний Суд наголосив, що закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, серед іншого, передбачені відносно розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

Обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду, зокрема, від 21 березня 2019 року у справі №489/1004/17, від 30 січня 2020 року у справі №308/12552/16-а та у справі №482/9/17, від 6 лютого 2020 року у справі №205/7145/16-а.

Судом встановлено, що у даному випадку, розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся без повідомлення позивача у належний спосіб та порядку, встановлений процесуальним законодавством, про розгляд адміністративної справи, що в силу приписів ч.1 ст.268 КУпАП виключало можливість розгляду справи.

Тобто, відповідачем позбавлено позивача прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.

Крім того, у матеріалах даної справи відсутні належні та допустимі докази, які свідчили б про роз`яснення позивачу його прав, визначених ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України, під час розгляду відповідачем безпосередньо справи про адміністративне правопорушення.

У свою чергу, зазначені процедурні порушення (розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату її розгляду) є самостійними та безумовними підставами для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 30.08.2022р. у справі №683/743/17, від 21.05.2020р. у справі №286/4145/15-а, від 17.06.2020р. у справі № 712/10440/16-а та від 30.09.2019р. у справі №591/2794/17.

Проте, наразі, відповідачем належних та допустимих доказів щодо своєчасного і реального повідомлення позивача про дату та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення до суду не надано.

Враховуючи наведене суд дійшов до висновку, що оскаржувана постанова є протиправною і передчасною та відповідно підлягає скасуванню.

За правилами ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За правилами ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову, що, у свою чергу, не було відповідним чином реалізовано відповідачем при розгляді справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення у справі «Серявін та інші проти України»).

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини 3 статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

За вищезазначених обставин суд вважає, що постанову №1109 від 26 травня 2026 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП винесено без достатніх для того підстав, тому вона є незаконною та підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.

Позивач при зверненні до суду з позовною заявою сплатив судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 77, 139, 205, 211, 217, 241-246, 250, 251, 255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210 КУпАП - задовольнити.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУПАП за № 1109 від 26 травня 2025 року, якою притягнуто громадянина ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. – скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань призначених для ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 грн.

У справах, визначених статтями 273 - 277, 280 - 289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення.

Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Дата складання повного судового рішення 26 березня 2026 року.

Суддя: