Рішення від 25 березня 2026 р. у справі №337/6459/25 — Хортицький районний суд м. Запоріжжя

ЄУН 337/6459/25

№2-а/337/4/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2026 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого судді – Мурашової Н.А.

за участю секретаря – Туяк О.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В:

04.12.2025 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , підполковника ОСОБА_2 № 55/854 від 21.06.2025 про накладання на нього адміністративного стягнення за ч.3 ст.210-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00грн. та провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Позов мотивував тим, що 28.11.2025 через застосунок ДІЯ він дізнався про відкрите відносно нього виконавче провадження ВП 79418318 з виконання постанови №55/854 від 21.06.2025 про накладання за ч.3 ст.210-1 КУпАП штрафу в сумі 17000,00грн., яка винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , підполковником ОСОБА_2 . З цією постановою він ознайомився через застосунок АСВП. Раніше зазначену постанову, а також постанову про відкриття виконавчого провадження від 23.10.2025 він не отримував. Крім того, йому не було відомо про те, що відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення, для складання протоколу він не запрошувався, протокол ним не підписано. Також він не запрошувався на розгляд вказаного протоколу і оскаржувана постанова винесена у його відсутність. З вказаною постановою він не згоден, оскільки зазначені в ній відомості – не прибув за повісткою 13.03.2025 з метою уточнення даних – не відповідають дійсності. Він не отримував будь-яких повісток на 13.03.2025та в період з 05.03.2025 до 15.03.2025 перебував на обстеженні в КНП «Клініка «Сімейний лікар»» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області за направленням ІНФОРМАЦІЯ_3 про проходження ВЛК. Склавши протокол та розглянувши його у відсутність особи без належного повідомлення, відповідач порушив порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення та його процесуальні права, не з`ясував істотні обставини справи та прийняв незаконне рішення про накладання адміністративного стягнення. У зв`язку з цим винесена відповідачем постанова є незаконною та підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення – закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Одночасно просив поновити строк на оскарження вищевказаної постанови, пославшись на те, що постанова №55/854 від 21.06.2025 отримана ним 28.11.2025 через застосунок АСВП шляхом ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, а заява про скасування постанови подається ним до суду 03.12.2025, тобто без пропуску встановленого законом строку.

Ухвалою суду від 08.12.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за цим позовом та призначено її розгляд по суті у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Питання поновлення строку звернення до адміністративного суду при відкритті провадження не вирішувалося.

23.12.2025 до суду надійшов відзив представника відповідача на вказаний позов, в якому відповідач позовні вимоги не визнав повністю, просив в позові відмовити, пославшись на те, що ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації. Відповідно до ч.3 цієї статті уразі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк. Законом визначені також поважні причини неприбуття за повісткою. У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів. Порушення особою обов`язку прибути за повісткою про виклик до ТЦК підпадає під дію ч.3 ст.210-1 КУпАП та тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу. Так, на адресу ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомлення про вручення поштового відправлення (трекер поштового відправлення №0590015589304) була направлена повістка №2780716 з пропозицією прибути 13.03.2025 о 09:00 до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою уточнення даних. Цю повістку ОСОБА_1 отримав 06.03.2025, про що свідчить його особистий підпис, проте в зазначений в повістці термін не з`явився до РТЦК. З 15.03.2025 ОСОБА_1 перебуває у розшуку. За вказаних обставин, постанова про накладання на нього адміністративного стягнення складена правомірно.

Ухвалою суду від 12.01.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху і надано позивачу строк для усунення його недоліківшляхом подання заяви (клопотання) про поновлення строку звернення до суду із зазначенням відповідних підстав та поданням доказів на їх підтвердження.

03.02.2026 до суду надійшло клопотання позивача ОСОБА_1 про поновлення строку звернення суду з цим позовом, яке обґрунтовано тим, що про наявність вказаної постанови він дізнався 28.11.2025 в застосунку ДІЯ, розділ «Виконавчі провадження». До цього часу він копію вказаної постанови не отримував, вона винесена у його відсутність. З цим позовом до суду він звернувся 04.12.2025. Вважає, що причини пропуску встановленого законом строку звернення до суду з цим позовом є поважними.

В судове засідання сторони не прибули, подали заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Відповідно до ст.5 КАСУ кожна особа має право в порядку, встановленому КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з ч.1 ст.122 КАСУ позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Так, згідно з ч.2 ст.286 КАСУ позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

За змістом ст.121 КАСУ суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч.6 ст.161 КАСУ у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, звернення до суду.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій. Тягар доказування існування таких обставин несе позивач.

При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, та як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

Як вже зазначалось, цим позовом ОСОБА_1 оскаржує постанову відповідача у справі про адміністративне правопорушення №55/854 від 21.06.2025 про накладання на нього адміністративного стягнення за ч.3 ст.210-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00грн.

В силу правил ч.2 ст.286 КАСУ строк звернення до суду з цим позовом становить десять днів з дня ухвалення оскаржуваної постанови, тобто з 21.06.2025, і відповідно сплив 01.07.2025.

До суду з цим позовом ОСОБА_1 звернувся 04.12.2025, тобто з пропуском встановленого ч.2 ст.286 КАСУ строку та заявив клопотання про його поновлення.

Оцінивши доводи позивача в обґрунтування поважності причин строку звернення до суду, враховуючи, що справа про адміністративне правопорушення була розглянута відповідачем і оскаржувана постанова винесена у відсутність позивача, надані суду відповідачем копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення не містять доказів направлення та вручення позивачу копії оскаржуваної постанови, останній ознайомився із постановою лише в межах виконавчого провадження з її примусового виконання, яке було відкрито 23.10.2025, що відповідачем не спростовано, з метою виконання завдань адміністративного судочинства, уникаючи надмірного формалізму, суд вважає необхідним за клопотанням позивача поновити йому строк звернення до суду з цим позовом, оскільки обставини, на які він посилається в своєму клопотанні, є істотними, дійсними та об`єктивними перешкодами, тобто поважними причинами пропуску строку звернення до суду з цим позовом.

Відповідно до ч.1,2 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП.

Згідно з ст.7,245 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Згідно з ст.251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно з ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Відповідно до ст.256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по-батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Відповідно до ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Так, суд встановив, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , підполковника ОСОБА_2 №55/854 від 21.06.2025 на позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , накладено адміністративне стягнення за ч.3 ст.210-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00грн.

Вказана постанова винесена за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення № 55/854 від 11.06.2025.

За змістом цих документів ОСОБА_1 визнаний винуватим в тому, що 13.03.2025 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 за повісткою для уточнення військово-облікових даних, доказів поважності причин неприбуття не надав, чим порушив вимоги ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Так, ч.3 ст.210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинених в особливий період.

Відповідно до ст.235 КУпАП розгляд справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст.210-1 КУпАП, віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, в ід імені яких розглядати справи мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014р. № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 оголошена загальна мобілізація, проведення якої також продовжено до цього часу.

Обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації визначені ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Так, відповідно до ч.3 ст.22 цього Закону під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися:

військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;

резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;

військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;

військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;

особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

У повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначаються: 1) прізвище, ім`я та по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка; 2) найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що видав повістку; 3) мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; 4) місце, день і час явки за викликом; 5) підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку; 6) реєстраційний номер повістки; 7) роз`яснення про наслідки неявки і про обов`язок повідомити про причини неявки.

Для громадян, які самостійно прибули до територіального центру комплектування та соціальної підтримки та підлягають направленню на навчання (підготовку) у зв`язку з призовом на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, час явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки встановлюється протягом двох місяців з дня проходження військово-лікарської комісії.

Під час вручення повістки представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки на вимогу громадянина, якому вручається повістка, зобов`язані назвати свої прізвища, ім`я та по батькові, посади, а також пред`явити службові посвідчення.

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: -перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; -смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно обставини даної справи, оцінивши наявні докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Так, у своїх рішеннях, в тому числі і проти України, ЄСПЛ неодноразово наголошував на необхідності суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в т.ч. вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, оцінити наявні докази.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування (ст.251 КУпАП) у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст.256 КУпАП. Протокол складається у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, з роз`ясненням їй прав та обов`язків, а також врученням їй копії протоколу.

В той же час, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення за відсутності будь-яких інших доказів не є беззаперечним доказом вини особи, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи і не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який передбачає співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій.

У зв`язку із застосуванням принципу презумпції невинуватості саме особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинна довести наявність події і складу адміністративного правопорушення та винуватість особи, тобто наявність законних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Крім того, відповідно до ст.9,77 КАСУ розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відповідності до вимог ст.72 КАСУ доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.

Як вже зазначалось, справа про адміністративне правопорушення відносно позивача ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП була розглянута та оскаржувана постанова винесена 21.06.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі протоколу №55/854 про адміністративне правопорушення, складеного 11.06.2025 відповідальним виконавцем мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 , за фактом неявки військовозобов`язаного ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 13.03.2025 за відповідною повісткою, причини неявки не повідомив.

Приймаючи рішення про винуватість позивача та накладання на нього адміністративного стягнення, уповноважена посадова особа ІНФОРМАЦІЯ_2 виходила з того, що на адресу місця проживання ОСОБА_1 – АДРЕСА_1 поштовим відправленням з рекомендованим повідомленням про вручення 04.03.2025 була направлена повістка №2780716 з вимогою прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 13.03.2025 о 09.00год для уточнення даних. Зазначену повістку ОСОБА_1 отримав особисто 06.03.2025, однак на виклик за повісткою не прибув, поважних причин не повідомив.

Докази, які підтверджують вказані обставини наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, копії якої надані суду представником відповідача разом з відзивом на позов.

При цьому, факт неявки ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 13.03.2025 жодними належними та допустимими доказами представниками РТЦК не зафіксований. Будь-які рапорти уповноважених осіб, довідки, акти тощо в справі про адміністративне правопорушення відсутні і суду не надані.

Разом з тим, за змістом позовних вимог позивач ОСОБА_1 не оспорює, що не прибув 13.03.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто ця обставина не підлягає доказуванню під час розгляду цієї справи.

В той же час, як на поважну причину неявки до РТЦК позивач посилається на перебування його на медичному обстеженні у зв`язку з проходженням ВЛК за направленням того ж РТЦК. Вказане підтверджується доданою до позову довідкою Позаштатною постійно-діючою військово-лікарської комісії КНП «Клініка «Сімейний лікар»» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області №01-37/2783 від 27.10.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 з 05.03.2025 до 15.03.2025 знаходився на обстеженні в зазначеному закладі.

Отже, перебування позивача ОСОБА_1 на обстеженні в медичному закладі у зв`язку з проходженням ВЛК, яке відбувається виключно за направленням РТЦК, є поважною причиною неприбуття за повісткою до РТЦК, що виключає наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

В даному випадку, суд вважає, що фактично уповноважені особи ІНФОРМАЦІЯ_2 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови про накладання адміністративного стягнення не з`ясували та не оцінили поважності причини неявки ОСОБА_1 за повісткою на 13.03.2025, розглянули справу неповно та необ`єктивна.

Як встановлено судом, справа про адміністративне правопорушення була розглянута та оскаржувана постанова винесена у відсутність ОСОБА_1 . Жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що останній належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, надані суду матеріали не містять.

При цьому, суд критично ставиться до доводів представника відповідача, що ОСОБА_1 був присутній під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, був повідомлений про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, але від підписання протоколу та пояснень відмовився в присутності двох свідків.

В даному випадку протокол складено уповноваженою посадовою особою РТЦК в присутності свідків – працівників того ж РТЦК, тобто фактично заінтересованими особами. Жодними іншими належними та допустимими доказами, зокрема, аудіо-,відеозаписами, фотознімками із застосуванням відповідних технічних засобів, факт складання протоколу про адміністративне правопорушення в присутності ОСОБА_1 , роз`яснення йому процесуальних прав і його відмову від них не підтверджено.

Також суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частинах дев`ятій і десятій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Відповідно до ч.9 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Виходячи із суті інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення – неявки за викликом по повістці, незважаючи на те, що воно охоплюється складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, суд вважає, що вказане правопорушення не є триваючим, є закінченим в момент неявки особи до РТЦК - 13.03.2025, у зв`язку з чим при накладанні адміністративного стягнення відповідач повинен був керуватись правилами ч.1 ст.38 КУпАП.

В той же час, судом встановлено, що постанова про накладання адміністративного стягнення за ч.3 ст.210-1 КУпАП за фактом неявки ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 13.03.2025 була винесена уповноваженою посадовою особою 21.06.2025 за результатами розгляду протоколу від 11.06.2025, тобто після спливу строку накладання адміністративного стягнення, визначеного ч.1 ст.38 КУпАП.

Отже, фактично провадження у справі про адміністративне правопорушення було розпочато та здійснювалось поза межами строків, визначених ч.1 ст.38 КУпАП, тому підлягало закриттю ще на стадії винесення постанови у справі.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, суд вважає, що начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 як уповноважена посадова особа територіального центру комплектування та соціальної підтримки при накладанні адміністративного стягнення на позивача ОСОБА_1 порушив вимоги ст.7,38,245,251,252,256,268,280,283 КУпАП, тобто діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Законом, як це передбачено ст.19 Конституції України, тому прийняте ним рішення про накладання адміністративного стягнення є протиправним і підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статею 38 цього Кодексу.

На підставі вищевикладеного, позов ОСОБА_1 слід задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вказаного, суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь позивача ОСОБА_1 сплачений ним за подання цього адміністративного позову судовий збір в сумі 605,60грн.

Керуючись ст.19 Конституції України, Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст.7,9,210,210-1,235,245,250-252,254,256,268,277-280,283 КУпАП, ст.2,5,9,72-79,90,121,242-246,262,268-272,286 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , підполковника ОСОБА_2 №55/854 від 21.06.2025 про накладання на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.3 ст.210-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17000,00грн. – скасувати.

Провадження у справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 – закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_6 , ЄРДПОУ НОМЕР_2 , понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 605,60грн (шістсот п`ять гривень 60 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя Н.А.Мурашова

26.03.2026