Вирок від 25 березня 2026 р. у справі №515/335/26 — Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/335/26

Провадження № 1-кп/515/815/26

Татарбунарський районний суд Одеської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2026 року м. Татарбунари

Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

його захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області кримінальне провадження №12026162240000142, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 лютого 2026 року, щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Татарбунари Одеської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.301 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 26 січня 2026 року не пізніше 17 години 47 хвилин, більш точного часу не встановлено, перебуваючи в будинку за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, за допомогою належного йому мобільного телефону марки «Redmi 9A» здійснив виготовлення відеозапису порнографічного характеру шляхом запису свого оголеного статевого органу.

В подальшому 26 січня 2026 о 17 годині 47 хвилин ОСОБА_4 , всупереч вимогам ст. 2, 6 Закону України «Про захист суспільної моралі», відповідно до яких забороняється виробництво та обіг у будь-якій формі продукції порнографічного характеру в Україні, а також виробництво і ввезення в Україну творів, зображень, інших предметів порнографічного характеру з метою збуту чи розповсюдження, їх виготовлення, перевезення чи інше переміщення, реклама, збут чи розповсюдження, надіслав, за допомогою належного йому мобільного телефону марки «Redmi 9A» в соціальний месенджер «Telegram», в якому зареєстрований під ніком « ОСОБА_6 », до телеграм-групи «Татарбунари-News» в розділ «ЧАТ 24/7», тим самим розповсюдив відеозапис порнографічного характеру. Як наслідок, невстановлена кількість осіб переглянули відеозапис порнографічного характеру.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.301 КК України за ознаками: виготовлення, розповсюдження відеопродукції порнографічного характеру.

25 лютого 2026 року між прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.472 КПК України.

Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.2 ст.301 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні. Вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 у виді обмеження волі строком на 1 рік, зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, з іспитовим строком з покладення обов`язків, передбачених ч.1 ст. 76 КК України.

У судовому засіданні ОСОБА_4 повністю визнав себе винним в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, клопотав про затвердження укладеної між ним та прокурором угоди про визнання винуватості. Стверджував, що розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 цього ж Кодексу, характер обвинувачення, вид і міру покарання.

Захисник підтримав позицію обвинуваченого.

Прокурор також просила затвердити угоду про визнання винуватості.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з п.1 ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією).

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно за ст.12 КК України, є нетяжким.

Дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч.2 ст.301 КК України, як виготовлення, розповсюдження відеопродукції порнографічного характеру.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє права, визначені п.п.1-4 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання яке буде застосоване до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінально-процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України, наявні фактичні підстави для визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_4 погодився на призначення йому узгодженого покарання, яке з урахуванням характеру та ступеню тяжкості вчиненого злочину, вчинено нетяжкий умисний злочин, обставини його вчинення, особу винного, який характеризується позитивно, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за наявності пом`якшуючих покарання обставин, якими є його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, за відсутності обтяжуючих покарання обставин, є обґрунтованою та буде відповідати цілям покарання.

Призначення ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік зі звільненням від відбування покарання на підставі ст.75 КК України, з іспитовим строком з покладення обов`язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України, відповідатиме ступеню тяжкості вчиненого ним злочину та особі обвинуваченого, який злочин вчинив вперше та щиро покаявся, беззастережно визнав свою винуватість.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта у розмірі 3 565,60 грн підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави відповідно до вимог ст.124 КПК України.

На підставі ч. 4 ст. 174 КПК України, відповідно до якої суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту на майно, накладеного згідно з ухвалою слідчого судді Татарбунарського районного суду Одеської області від 05 лютого 2026 року.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись п. 1 ч. 3 ст.314, ч. 2 ст.373, 374, 474, 475 КПК України,

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду від 25 лютого 2026 року про визнання винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.301 КК України, укладену між обвинуваченим ОСОБА_4 в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 та прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 .

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.301 КК України, та призначити покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_4 від відбування основного покарання звільнити з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.

Згідно з п. п 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Роз`яснити, що у відповідності до положень ч. ч. 2, 3 ст. 78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов`язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання. У разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в ст. 71, 72 цього Кодексу.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 3 565,60 грн (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять грн 60 к.) на відшкодування витрат на проведення експертизи.

Скасувати арешт, накладений згідно з ухвалою слідчого судді Татарбунарського районного суду Одеської області від 05 лютого 2026 року.

Речовий доказ по справі: DVD-R диск з вмістом відеозапису порнографічного характеру з соціального месенджеру «Telegram», який було вилучено та поміщено до паперового конверту з маркуванням «Пакет №1» - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначеного судом покарання, суворішого, ніж узгодженого, ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених ч. 4,6,7 ст. 474 цього кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди або прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена. З цих же підстав може бути оскаржено вирок суду першої інстанції на підставі угоди після його перегляду в апеляційному порядку, а також судове рішення суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги та такий вирок в касаційному порядку.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду через Татарбунарський районний суд Одеської області.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити прокурору і засудженому.

Суддя ОСОБА_1