Рішення від 02 березня 2026 р. у справі №523/17853/25 — Пересипський районний суд міста Одеси

Справа № 523/17853/25

Провадження №2/523/3344/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2026 р. м.Одеса

Пересипський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Аліної С.С.

за участю секретаря судового засідання – Томілко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

До Пересипського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в якомупросить визнати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .

Обґрунтовує свої вимоги тим, що в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ця квартира не приватизована й відноситься до комунального житлового фонду. Фактично в квартирі постійно проживає позивач - ОСОБА_1 ,(основний квартиронаймач) та її донька ОСОБА_3

ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_4 – колишньому чоловіку Позивача та членам його сім`ї ( ОСОБА_5 - дружина, ОСОБА_6 - донька, ОСОБА_3 - донька) було видано Посвідчення на житлове приміщення АДРЕСА_2 . ОСОБА_4 помер - ІНФОРМАЦІЯ_4 .

У травні 2004 року між КП ДЕЗ »Пересипське» та ОСОБА_1 було укладено Договір найму житла в будинках комунального житлового фонду на квартиру

АДРЕСА_1 у цивільній справі №2- 5267/10 від 03.09.2010 року шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 було розірвано.

Згідно довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № ПЗ-190711-ю/о від 06.08.2025 року в Департаменті адміністративних послуг Одеської Міської Ради отриманої позивачем їй стало відомо, що має місце факт реєстрації онука ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , який фактично в квартирі не проживає більш ніж 10 років та те що він фактично має статус наймача по вказаній адресі та порушує права позивачки щодо користування та розпорядження майном, зобов`язує сплачувати додаткові комунальні послуги за сторонніх осіб.

Як вказує позивач, відповідач не проживає в даній квартирі понад 10 років без поважних причин, комунальні платежі не сплачує, в утриманні житла не бере участь, перешкод у користуванні житловим приміщенням ніхто не чинив, особисті речі в житловому приміщенні відсутні.

Дані обставини стали підставою для звернення до суду.

Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 04.09.2025 року відкрито загальне провадження у цивільній справі та призначено підготовче судове засідання на 15.10.2025 року.

Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 17.11.2025 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті на 02.02.2026 року.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась судом належним чином, надала до суду письмове клопотання, яке міститься в матеріалах справи, в якій позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, не заперечувала проти розгляду справи у заочному порядку.

У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, про причини не явки суду неповідомив.

У зв`язку з викладеним, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідачів, які були повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи, так як у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280-281 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, про те, що позов є обґрунтованим, є доказаним, тому підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено про те, що 15.11.1985 року ОСОБА_4 та членам його сім`ї ( ОСОБА_5 – дружина, ОСОБА_6 – донька, ОСОБА_8 – донька) було видано Посвідчення на житлове приміщення № 133, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією вищевказаного посвідчення. (а.с.8)

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1 від 05.10.2002 року.(а.с.26)

В подальшому, 26.04.2002 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 . Відділом реєстрації актів громадянського стану Ленінського районного управління юстиції м. Одеси, було зареєстровано шлюб за актовим записом № 67, в результаті чого позивачка змінила дошлюбне прізвище на « ОСОБА_1 », що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рішення Суворовського районного суду м. Одеси у цивільній справі № 2-5267/10 від 03.09.2010 року.

Згідно приписів ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У травні 2004 року між КП ДЕЗ Пересипське та ОСОБА_1 було укладено Договір найму житла в будинках комунального житлового фонду на квартиру АДРЕСА_4 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією вищевказаного договору. (а.с.51-54)

Зокрема, згідно вищевказаного договору наймодавець надає наймачу і членам його сім`ї – ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 у безстрокове користування житло за адресою: АДРЕСА_3 .

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси у цивільній справі № 2-5267/10 від 03.09.2010 року шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 було розірвано. (а.с.34)

Рішенням Суворовського районного суду м .Одеси у цивільній справі №523/15806/24, яке набрало чинності 14.01.2025 р. ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 - мати ОСОБА_2 , онука позивача) визнано такою що втратила право користування житловим приміщенням ,а саме квартирою АДРЕСА_1 (а.с.30-33)

Згідно довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № ПЗ-190711-ю/о від 06.08.2025 року в Департаменті адміністративних послуг Одеської Міської Ради в житловому приміщенні, а саме квартирі АДРЕСА_1 зареєстрований онука ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , який фактично в квартирі не проживає більш ніж 10 років та те що він фактично має статус наймача по вказаній адресі та порушує права позивачки щодо користування та розпорядження майном, зобов`язує сплачувати додаткові комунальні послуги за сторонніх осіб.

Згідно ст. 317 ЦК України, власнику належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.1 ст.383 ЦК України власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового будівництва.

Відповідно до ч.2 ст.386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобіганню такому порушенню.

Відповідно до ст. 71 ЖК України, суд може визнати особу такою, що втратила право користування житловим приміщенням, якщо доведено, що вона не користується цим приміщенням більше шести місяців без поважних причин.

Відповідно дост. 405 ЦК України, члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначаються власником. Член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

При таких обставинах, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 317, 319, 321, 383, 386, 391, 405 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .

Копію заочного рішення направити сторонам по справі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано 03.03.2026 року.

Суддя: Аліна С.С.