Вирок від 25 березня 2026 р. у справі №502/555/26 — Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/555/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.03.2026 м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання – ОСОБА_2

розглянувши у спрощеному провадженні,

кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань

за № 12026167150000029 від 07.03.2026 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Шевченкове Ізмаїльського (колишнього Кілійського) району Одеської області, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-06.02.2006 Кілійським районним судом Одеської області за ч. 1 ст. 125 КК України до штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень,

В С Т А Н О В И В :

Органом дізнання встановлено наступні обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

27.02.2026 приблизно о 22:30 ОСОБА_3 , перебуваючи в гостях у своєї знайомої за адресою: АДРЕСА_2 , де також перебував потерпілий ОСОБА_4 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, наніс один удар кулаком правої руки в область носа ОСОБА_4 , в результаті чого останньому були спричинені тілесні ушкодження у вигляді садна поверхні носу, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 135 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.

Разом з обвинувальним актом прокурор звернувся з клопотанням, в якому зазначив, що під час досудового розслідування встановлено, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і згоден на розгляд обвинувального акту за його відсутності. У зв`язку з чим прокурор на підставі ч. 1 ст. 302 КПК України просив розглянути обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акта додана письмова заява підозрюваного ОСОБА_3 складена в присутності захисника ОСОБА_5 щодо добровільності беззаперечного визнання своєї винуватості у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, тобто в умисному легкому тілесному ушкодженні, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Крім цього до матеріалів кримінального провадження долучено заяву потерпілого ОСОБА_4 , згідно якої він згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку та надає згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Частиною 2 статті 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 382 КПК України суд у п`ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку, а в разі затримання особи у порядку, передбаченому частиною статті 298 -2 цього Кодексу, невідкладно вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок. Вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт, щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами частини другої статті 381 КПК України.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні вищезазначеного кримінального проступку, його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

При призначенні обвинуваченому покарання суд враховує:

- відсутність обставин, які обтяжують покарання у відповідності до вимог ст. 67 КК України, про що зазначено у відповідному обвинувальному акті;

- обставини, які пом`якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України: щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення (проступку).

Вивченням відомостей про особу обвинуваченого встановлено, що він має незняту та непогашену судимість за вчинення тотожного кримінального проступку, працездатний та офіційно не працевлаштований, у лікаря-психіатра і лікаря-нарколога на обліку не перебуває, інвалідності не має.

Згідно зі статтями 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

На підставі викладеного та з урахуванням даних про особу обвинуваченого, суд приходить до висновку, що для перевиховання та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень йому має бути призначене покарання у виді громадських робіт ближче до середньої межі відповідного виду покарання, визначеного санкцією ч. 1 ст. 125 КК України, а також з застосуванням положень ст. ст. 71, 72 КК України за сукупністю вироків шляхом приєднання до покарання, призначеного за даним вироком, невідбутого покарання за попереднім вироком від 06.02.2026, а саме – штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, оскільки обвинуваченим кримінальне правопорушення вчинене до повного відбуття покарання, призначеного за попереднім вироком.

Цивільний позов не заявлено.

У кримінальному провадженні процесуальні витрати та речові докази відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження у даному кримінальному провадженні, в тому числі запобіжний захід, не застосовувались та підстави для застосування запобіжного заходу відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-371, 373-374, 382 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання – 120 годин громадських робіт.

У відповідності до положень ст. 71 КК України до покарання у виді 120 годин громадських робіт, призначеного за даним вироком, приєднати невідбуту частину покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, призначеного за попереднім вироком Кілійського районного суду Одеської області від 06.02.2026, визначивши ОСОБА_3 остаточне покарання за сукупністю вироків у виді 120 годин громадських робіт та штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, який відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України підлягає самостійному виконанню.

Роз`яснити ОСОБА_3 , що покарання у виді громадських робіт відбувається за місцем його проживання або в межах міста чи області, в яких він проживає. Громадські роботи полягають у виконанні засудженим у вільний від основної роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування. За ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, передбачена кримінальна відповідальність за ч. 2 ст. 389 КК України.

Роз`яснити ОСОБА_3 положення п. 9 розділу ІІІ Порядку виконання уповноваженими органами з питань пробації судових рішень про призначення покарання у виді штрафу, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 27.04.2018 № 1301/5, відповідно до яких – засуджений зобов`язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання судовим рішенням законної сили і повідомити про це орган пробації шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу.

Запобіжних захід до набрання вироком законної сили стосовно обвинуваченого не застосовувати.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Кілійський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення (ухвалення).

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1