Рішення від 25 березня 2026 р. у справі №612/10/26 — Близнюківський районний суд Харківської області

612/10/26

2/612/107/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2026 року с-ще Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Масло С.П.

секретаря судових засідань Чміль Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Близнюки в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить розірвати шлюб між ними, який був зареєстрований 08 липня 2004 року окружною адміністрацією Цвєлодубовоської волості МО Виборзький район Ленінградської області, актовий запис № 11.

В обґрунтування позову зазначає, що з відповідачем по справі вони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 08.07.2004.

Від шлюбу мають дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Між подружжям припинені шлюбно-сімейні відносини та ведення сумісного господарства, поновляти які вони не бажають. Спроб для примирення і збереження сім`ї не приймають.

Позивач надав заяву про слухання справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить суд задовольнити в повному обсязі. Проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Причин неявки відповідач суду не повідомила, відзиву на позов не надала.

Згідно ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, не подано відзиву на позов, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, враховуючи згоду позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є громадянином України та має місце реєстрації на території Близнюківської територіальної громади Лозівського району Харківської області, що підтверджується даними паспорта громадянина України.

Відповідач по справі ОСОБА_2 є громадянкою російської федерації, має посвідку на постійне проживання в України та мала зареєстроване місце проживання на території Близнюківської територіальної громади Лозівського району Харківської області, що підтверджується паспортом громадянина рф, посвідкою на постійне проживання в України.

Щодо укладеного шлюбу з іноземцем суд зазначає наступне.

Якщо один з подружжя є громадянином іншої держави чи особою без громадянства, при припиненні шлюбу слід керуватися не тільки сімейним та цивільно-процесуальним законодавством України, але й міжнародним приватним правом.

Розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем в Україні здійснюється з урахуванням норм Закону України «Про міжнародне приватне право».

Так, ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», зокрема передбачено, що суди України можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи відповідача, а також, якщо дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про міжнародне приватне право» припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу. Правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв`язок іншим чином (ч. 1 ст. 60 Закону України «Про міжнародне приватне право»).

Останнім місцем проживання відповідача з позивачем є держава Україна, оскільки позивач є громадянином України, а відповідач, який є громадянином російської федерації, має посвідку на постійне місце проживання в Україні та його зареєстрованим місцем проживання в Україні була адреса: АДРЕСА_1 .

Таким чином, припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом держави Україна.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі, який був зареєстрований 08 липня 2004 року окружною адміністрацією Цвєлодубовоської волості МО Виборзький район Ленінградської області РФ, актовий запис № 11, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , видане 08.07.2004 окружною адміністрацією Цвєлодубовоської волості МО Виборзький район Ленінградської області РФ.

Відповідно до абз. 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 107 від 04.02.2023 про «Деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав» під час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування документи, виготовлені або засвідчені на території іноземних держав установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на території України без спеціального посвідчення (консульської легалізації, проставлення апостиля тощо) у разі, коли станом на 24 лютого 2022 р. такі документи приймалися на території України без спеціального посвідчення.

Станом на 24 лютого 2022 року Україна, як і російська федерація, учасниками Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.1993.

Відповідно до статті 13 Конвенції 1993 року документи, що на території однієї з Договірних Сторін виготовлені або засвідчені установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції і за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на територіях інших Договірних Сторін без якого-небудь спеціального посвідчення. Документи, що на території однієї з Договірних Сторін розглядаються як офіційні документи, користуються на територіях інших Договірних Сторін доказовою силою офіційних документів.

Отже, документи видані на території російської федерації до 24.02.2022 наразі приймаються в Україні без апостиля. Документи видані після 24.02.2022 для використання в Україні мають містити апостиль.

Таким чином, свідоцтво про укладення шлюбу сторін серії НОМЕР_1 , видане 08.07.2004, не потребує апостиля та має доказову силу офіційного документа.

Від шлюбу мають дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 14.07.2009, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 17.01.2012.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Судом встановлено, що шлюб фактично розпався і зберегти його неможливо, що спричинене відсутністю взаєморозуміння, почуття поваги та любові між подружжям, строк на примирення бажаного результату не надасть, подальше існування подружжя разом та збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача.

Статтею 105 СК України визначено, що однією з підстав для припинення шлюбу є його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст. 110 СК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу порушує принцип добровільності та права позивача, що має істотне значення.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 89, 200, 206, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 08 липня 2004 року окружною адміністрацією Цвєлодубовоської волості МО Виборзький район Ленінградської області Російської Федерації, актовий запис № 11 – розірвати.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду в тридцятиденний строк з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Дата складання та підписання повного рішення 26.03.2026.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , посвідка на постійне проживання № НОМЕР_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Суддя С.П. Масло