Рішення від 18 березня 2026 р. у справі №344/3590/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/3590/26

Провадження № 2/344/3604/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої Кіндратишин Л.Р.,

за участю секретаря судового засідання Комуніцької Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

20.02.2026 (згідно з штампом на поштовому конверті) позивач звернулася до суду, із позовною заявою до відповідача про стягнення аліментів на користь позивача на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позову зазначено, що сторони перебували у шлюбі, від вказаного шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 . Сімейне життя між сторонами не склалося, шлюбні відносини припинені, в результаті чого шлюб було розірвано.

Відповідач не бере участі у вихованні спільного сина, не виконує свого обов`язку щодо матеріального забезпечення дитини, добровільно не надає жодної фінансової чи матеріальної допомоги. Позивач самостійно займається вихованням та матеріальним забезпеченням сина. На даний час ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається в школі, та потребує постійного забезпечення необхідних потреба, а саме: придбанні шкільного приладдя, одягу, взуття, сплаті шкільних внесків, гуртків, екскурсій.

Позивач, вважає за доцільне стягувати з відповідача аліменти у розмірі 1/4 усіх видів доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття (а.с. 1-2).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 24.02.2026 справу передано судді Кіндратишин Л.Р. (а.с. 12).

Ухвалою суду від 25.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с. 17-18).

13.03.2026 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що позов визнає частково. Шлюб між сторонами рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02.10.2006, справа 2-3503/2006, однак після розірвання шлюбу періодично підтримували шлюбні відносини, та від вказаних відносин народився син ОСОБА_4 . На даний час відповідач офіційно не працює, після служби у Збройних Силах України, значно погіршився його стан здоров`я, складно влаштуватися на роботу. Періодично працює на тимчасових роботах, однак заробіток є незначним, будь-якого рухомого чи нерухомого майна у власності немає. Крім того, на утриманні відповідача перебуває мати та баба, якій 85 років, та остання потребує постійного догляду. Також відповідач зазначив, що зважаючи на відсутність стабільного доходу, пропонував позивачці звернутися до суду із позовом про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі в мінімальному розмірі. Сплата аліментів в розмірі 1/4 доходу поставить відповідача в скрутне матеріальне становище. Враховуючи нестабільні та невеликі доходи, наявність інших утриманців, відсутність майна, просив визначити аліменти у розмірі 1/10 частини доходу, що відповідатиме інтересам дитини та відповідача (а.с. 26-29).

16.03.2026 від представника позивача - адвоката Зачепіло З.Я. надійшла відповідь на відзив, в якому вказала, що за останні 5 років відповідач, в добровільному порядку, не надавав належної та систематичної матеріальної допомоги на утримання сина. Посилання відповідача на відсутність офіційного місця роботи, відсутність доходів не є підставою для звільнення від сплати аліментів або зменшення їх розміру. Відповідач є особою працездатного віку, надані до відзиву на позовну заяву документи, жодним чином не підтверджують неможливість працевлаштуватися у зв`язку із станом здоров`я. Аліменти у розмірі 1/10 від усіх доходів відповідача будуть не достатніми для забезпечення належного рівня розвитку фізичного, духовного дитини, матеріального забезпечення його потреб відповідно до віку. Просила позов задоволити в повному обсязі (а.с. 39-40).

Позивач у судовому засіданні позовну заяву підтримала, просила її задоволити.

Представник відповідача - адвокат Мислюк Х.Б. у судовому засіданні позов визнала частково, просила стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітнього сина у розмірі 1/10 з усіх доходів платника аліментів.

Суд заслухавши вступне слово позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області у справі 2-3503/2006 р., від 16.09.2020, яке набрало законної сили 13.10.2006, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстровано 29.06.2002 у відділі РАЦСу Івано-Франківського міського управління юстиції, актовий запис №728 розірвано; малолітню дитину, сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишено проживати з матір`ю.

Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 12.05.2011 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Івано-Франківського міського управління юстиції, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батьками вказані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 6).

Відповідно до копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Івано-Франківського міського управління юстиції, шлюб між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 розірвано, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис №272 від 26.12.2012 (а.с. 7).

Згідно з довідкою про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України , виданої командиром ВЧ НОМЕР_3 №4851 від 05.10.2016, ОСОБА_2 дійсно в період з 22.10.2015 по 31.03.2016, з 15.04.2016 по 24.06.2016, безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України (а.с. 28).

Відповідно до копії посвідчення серії НОМЕР_4 виданого 15.07.2016, ОСОБА_2 , має право на пільги, встановлені законодавством України, для ветеранів війни - учасників бойових дій, посвідчення безтермінове і дійсне на всій території України (а.с. 27).

Згідно з довідкою про відсутність нерухомості Опендатабот від 09.03.2026, станом на 09.03.2026 за ІПН у Державному реєстрі нерухомого майна відсутні відомості про наявність об`єктів нерухомості у власності (а.с. 29).

Положеннями ст. 180 СК України визначено, що батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов`язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з частинами першою та другою статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 5 ст. 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Згідно з пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного Суду від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 pоку, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 pоку № 789-ХІІ та набула чинності для України 27 вересня 1991 pоку, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Крім того, згідно зі статтею 180 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 3512 гривень.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що батьки дитини повинні забезпечити її утримання у розмірі не меншому прожиткового мінімуму, встановленого для певного віку дитини, як мінімальної гарантії для збереження її здоров`я та розвитку. При цьому кожен з батьків повинен надати дитині утримання у розмірі не меншому половини цього прожиткового мінімуму щомісячно, оскільки обов`язок щодо утримання дітей покладений на обох батьків.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачем не доведено неможливість обставин, що унеможливлюють сплату аліментів у частці від заробітку (доходу), посилання на неможливість знайти роботу, як і наявність інших осіб на утриманні, незадовільний стан здоров`я, належним чином не доведено.

Відтак, враховуючи, що обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, інтереси дитини при визначенні розміру аліментів, виходячи з принципів розумності та справедливості, що відповідач є особою працездатного віку, суд дійшов висновку, що позов слід задоволити та стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на дитину в розмірі 1/4 частини від всіх видів доходів щомісячно, але не менше 50 відсотків встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до вимог ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Тому стягнення аліментів слід розпочати з дня, коли позивач звернулась із позовом до суду, з 20 лютого 2026 року.

Роз`яснити сторонам, що у відповідності до ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості (ч.1ст.196 СК України).

Крім цього, за заявою платника аліментів (крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів) орган опіки та піклування перевіряє цільове витрачання аліментів. У разі нецільового витрачання аліментів платник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України (ст.186 СК України).

Згідно із ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Відтак, з відповідача слід стягнути судовий збір в дохід держави.

На підставі та керуючись ст.ст.76-81, 89,223 ,259, 263-265, 268, 354-355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задоволити.

Стягувати із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Стягнення аліментів розпочати з 20.02.2026.

Стягнути з ОСОБА_2 1 331 ( одну тисячу триста тридцять одну ) гривню 20 копійок судового збору в дохід держави.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач : ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач : ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання : АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення 24.03.2026.

Суддя

Івано-Франківського міського суду Кіндратишин Л.Р.