Рішення від 24 березня 2026 р. у справі №212/14442/25 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа № 212/14442/25

2/212/1720/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2026 року Покровський районний суд міста Кривого Рогу

в складі: головуючого, судді - Козлов Ю.В.

за участю секретаря судового засідання - Кучеренко Ю.С.

позивача – ОСОБА_1 (поза межами залу)

представника позивача – ОСОБА_2 (поза межами залу)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування-

ВСТАНОВИВ:

В провадження Покровського районного суду міста Кривого Рогу надійшла вказана позовна заява.

Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Полтава помер чоловік позивачки ОСОБА_4 , після його смерті відкрилась спадщина на : житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою : АДРЕСА_1 ; на земельну ділянку, площею 0,0985 га, переданої для індивідуального житлового будівництва, яка розташована на території АДРЕСА_1 , кадастровий номер 14202910400:00:00:001:1181; на частину квартири, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_2 . У подружжя є спільні діти, тобто спадкоємці - ОСОБА_3 та ОСОБА_5 . У визначений законом строк позивачка звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, донька подала заяву про відмову від спадщини на користь матері – ОСОБА_1 . Син ОСОБА_3 у березні 2015 виїхав за межі України, після смерті батька не вчиняв будь-яких дій щодо прийняття спадщини після смерті батька. Постановою від 06.09.2025 нотаріус відмовив у видачі свідоцтва позивачці, оскільки місце проживання спадкодавця ОСОБА_4 та сина ОСОБА_3 зареєстроване за одною адресою : АДРЕСА_2 . Крім того, право власності спадкодавця на земельну ділянку не зареєстровано в установленому законом порядку. Тому позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалою суду від 22.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено підготовче судове засідання на 22.01.2026 за правилами загального позовного провадження.

22.01.2026 справу було знято з розгляду на 12.02.2026.

Ухвалою Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 12.02.2026 закрито підготовче судове засідання, призначено судове засідання на 17.03.2026. Задоволено клопотання про допит свідка в режимі відеоконференції.

Позивач та його представник в судовому засіданні просили задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав клопотання про визнання позову.

Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 кожний окремо, в судовому засіданні пояснили, що відповідач є сином позивачки, який зі слів ОСОБА_1 у 2015 році виїхав із Луганської області.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що вона як і ОСОБА_1 є ВПО з міста Попасна, вона знала безпосередньо сина позивачки, який у 2015 році виїхав із Луганської області.

У судовому засіданні 17.03.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та повідомив присутніх, що проголошення повного судового рішення відбудеться у судовому засіданні 25.03.2026 о 09:50 годині.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом було встановлено, що 17.10.1987 між позивачкою та ОСОБА_4 було укладено шлюб (а.с. 17). Від спільного шлюбу у них народилось двоє дітей : ОСОБА_9 та ОСОБА_3 (а.с. 18,20). ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з 18.10.2024 були взятті на облік як ВПО, та разом проживали у АДРЕСА_3 (а.с.14, 16). ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 (а.с. 15).

На підставі рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 25.11.2024 року, визнано за ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 право спільної часткової власності на частини квартири АДРЕСА_4 , за кожним, що також підтверджується Витягами з Державного реєстру речових прав (а.с.21-22, 23, 24, 25). Ринкова вартість квартири АДРЕСА_4 , складає 124 000 грн. (а.с. 29).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 02.12.2011, ОСОБА_4 належить на праві приватної власності домоволодіння за адресою : АДРЕСА_1 , що також підтверджується Витягом про державну реєстрацію прав (а.с. 40, 41,42). Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 02.12.2011, ОСОБА_4 прийняв спадщину після смерті матері, а саме земельну ділянку, площею 0,0985 га, переданої для індивідуального житлового будівництва, яка розташована на території АДРЕСА_1 , кадастровий номер 14202910400:00:00:001:1181 (а.с. 46). Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, кадастровий номер земельної ділянки 14202910400:00:00:001:1181 розташований за адресою : АДРЕСА_1 , проте відомості щодо власника відсутні (а.с.47).

Постановою від 06.09.2025 нотаріус відмовив у видачі свідоцтва позивачці, оскільки місце проживання спадкодавця ОСОБА_4 та сина ОСОБА_3 зареєстроване за одною адресою : АДРЕСА_2 . Крім того, право власності спадкодавця на земельну ділянку не зареєстровано в установленому законом порядку. Тому позивач звернувся до суду з вказаним позовом (а.с. 49-53).

Донька позивачки 07.03.2025 відмовилась від спадщини після смерті батька на користь матері ОСОБА_1 (а.с. 19).

Згідно розпорядження начальника Сіверської міської військової адміністрації та списку перейменованих вулиць та провулків населених пунктів Сіверської територіальної громади Бахмутського району Донецької області, вул. Тургенєва, що у м.Сіверськ перейменована на вул. Стуса Василя (а.с. 54,55).

Оцінка суду.

Положеннями статей 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч.1 ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ч.1 ст. 1217 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ч.1 ст. 1222 ЦК України).

Згідно ч.1, ч.2 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно ч.1, ч.2 ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно із ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщини, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

В судовому засіданні встановлено, що позивач є спадкоємцем за законом та у встановлений законом шестимісячний строк звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, чим належним чином реалізувала своє право спадкоємця відповідно до статей 1268, 1270 Цивільного кодексу України. Факт подання такої заяви свідчить про належне прийняття спадщини та виникнення у позивачки права на оформлення спадкових прав на майно спадкодавця.

Водночас відповідач — син спадкодавця — у визначений законом строк не подав заяви про прийняття спадщини, не звертався до нотаріуса із відповідними вимогами та не вчинив жодних дій, які б свідчили про фактичне прийняття спадщини

Що стосується, відсутності у спадкодавця зареєстрованого в установленому законом порядку право власності на земельну ділянку, то тут слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законом порядку.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на земельну ділянку.

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності відповідних юридичних фактів у їх сукупності, зокрема, ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку.

Земельний кодекс України в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин, встановлював, що набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю чи укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження меж земельної ділянки із власниками чи користувачами суміжних земельних ділянок; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; державна реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до статті 1216 ЦК України не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія пункту 1 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України.

Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2019 у справі № 343/1048/17.

В суді було встановлено, що за життя чоловік позивачки не отримав державний акт про право власності на земельну ділянки площею 0.0985 га в АДРЕСА_1 .

За таких обставин зазначена земельна ділянка не може бути успадкована спадкоємцем ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , то у задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити. Слід зауважити, що ОСОБА_1 має право за законом (ст. 120 ЗУ України) отримати у власність означену земельну ділянку у зв`язку з переходженням до неї права власності на житловий будинок, який знаходиться на цій земельній ділянці.

На підставі викладеного, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог та підстав позову, оцінивши наявні у справі докази на предмет їх належності, достовірності та достатності, аналізуючи встановлені у справі обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково та визнати за позивачем право власності на житловий будинок та частину квартири.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 133, 141, 258-259, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою : АДРЕСА_1 , загальною площею 93,30 кв.м., в тому числі житловою площею 45,80 кв.м.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на частину квартири, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_2 , загальною площею 58,7 кв.м., житловою площею 35,9 кв.м.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання рішення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 25.03.2026 року.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_5 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП – НОМЕР_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_6 .

Суддя: Ю. В. КОЗЛОВ