Вирок від 24 березня 2026 р. у справі №601/1256/25 — Кременецький районний суд Тернопільської області

Справа №601/1256/25

Провадження № 1-кп/601/68/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2026 року м. Кременець

Кременецький районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременець кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025211010000051 від 13 березня 2025 року по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мала Іловиця, Кременецького району, Тернопільської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, тимчасово не працюючого, раніше не судимого, не депутата,

обвинуваченого за ч. 1 ст. 286-1 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

представника потерпілого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

встановив:

03 лютого 2025 року біля 01 год. 30 хв водій ОСОБА_3 , грубо порушуючи вимоги пункту 2.9 (а)Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року із змінами та доповненнями (далі - ПІДР), а також вимог, наведених у абзаці 4 частини 2 статті 16 Закону України « Про дорожній рух» (№ 3353-ХІ від 30 червня 1993 року), із змінами та доповненнями, перебуваючи в стані алкогольного сп?яніння, керував автомобілем «RENAULT-FLUENCE», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з одним пасажиром, без вантажу, та рухався автомобільною дорогою M-19 сполученням «Доманове-Ковель-Чернівці-Тереблече», в межах вул. Лятуринська, м. Кременець, Кременецького району, Тернопільської області, в напрямку від м. Дубно до м. Тернопіль. Під час руху вказаною ділянкою автодороги по вул. Лятуринська, м. Кременець, та під впливом вжитих алкогольних напоїв, водій ОСОБА_3 не був достатньо уважним, належно не стежив за дорожньою обстановкою, умовами, відповідно не реагував на їх зміну, чим порушив вимоги пунктів: 1.5 ч. 1, 1.10 (в частині визначення понять: «дорожні умови», «дорожня обстановка» і виконання їх вимог), 2.3 (б, д) Правил дорожнього руху, а також вимоги, наведені у пунктах 1, 2 абзацу 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух», які зобов?язували його своїми діями не створювати загрозу безпеці дорожнього руху, небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю чи здоров?ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Як наслідок, рухаючись у вказаному напрямку на заокругленій ділянці автомобільної дороги М-19, водій ОСОБА_3 , в порушення вимог п.л. 1.10 (в частині визначення поняття «безпечна швидкість» і виконання його вимог), 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху України, не обрав такі прийоми керування транспортним засобом та безпечну швидкість руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух автомобіля «RENAULT-FLUENCE» та безпечно керувати ним у конкретних дорожніх умовах, обстановці, в результаті чого допустив боковий занос у праву сторону та контактування передньою та правою боковою частиною із огорожею, після того виїзд за межі дороги в напрямку трав?янистого покриття, де контактував з деревом та після цього перемістився до місця зупинки. В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «RENAULT-FLUENCE», ОСОБА_7 , який на час ДТП займав переднє місце пасажира транспортного засобу, отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми грудної клітки у вигляді переломів 7-9-го правих ребер, що супроводжувалась розвитком правобічного пневмотораксу (накопичення повітря у плевральній порожнині), розриву косих м?язів живота справа із пролабуванням висхідної ободової кишки, численних саден верхніх та нижніх кінцівок (без уточнення локалізації), забійної рани ділянки правого колінного суглоба. Виявлені у ОСОБА_8 тілесні ушкодження у своєму клінічному перебігу супроводжуються тривалим (більше 21 дня) розладом здоров?я і за цією ознакою належать до середньої тяжкості тілесних ушкоджень (п.п. 2.2.1, 2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (МОЗ України, Київ, 1995)).

В судове засідання надійшла угода про визнання винуватості, що укладена 25 березня 2026 року між прокурором Кременецької окружної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участю захисника – адвоката ОСОБА_6 , за якою обвинувачений ОСОБА_3 під час досудового розслідування та судового провадження повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні, щиро розкаявся.

Сторони угоди дійшли згоди щодо призначення покарання ОСОБА_3 за частиною 1 статті 286-1 КК України, із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України, у виді пробаційного нагляду на строк 3 (три) роки із позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів на строк 3 (три) роки та покладенням обов?язків, які визначені п. 1, п. 2, п. 3 ч. 2 ст. 59-1 КК України, покласти на ОСОБА_3 на строк 3 роки обов?язки, а саме: періодично з?являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Судом встановлено, що підставою для застосування ст.69 КК України, є кілька обставин, що пом"якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та урахування особи обвинуваченого, а саме: ОСОБА_9 вперше притягується до кримінальної відповідальності, є інвалідом ІІ групи, повністю визнав винуватість у інкримінованому йому злочині, добровільно відшкодував спричиненні ним збитки потерпілому, добровільно перерахував кошти для ЗСУ. Також судом враховано досудову доповідь органу пробації, про можливість застосування покарання у виді пробаційного нагляду

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , цілком розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, відповідно до ст. 476 КПК України.

Судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Умови угоди не суперечать вимогам КПК України та КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність підстав для укладення угоди.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник – адвокат ОСОБА_6 , погоджуються на призначення узгодженого покарання.

Представник потерпілого адвокат ОСОБА_5 в судовому засідані не заперечує проти укладення даної угоди. Потерпілий ОСОБА_7 подав до суду заяву, в якій зазначає, що ознайомлений зі змістом угоди про визнання винуватості від 25.03.2026 та не заперечує проти її укладення. Спричинена йому обвинуваченим моральна та матеріальна шкода відшкодована повністю.

У разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.

Суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, враховуючи доводи учасників судового провадження вважає, що відсутні підстави для відмови в затвердженні угоди, а тому вона може бути затверджена судом.

Питання речових доказів вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Судові витрати по справі стягнути із ОСОБА_3 ..

Відповідно до п. 15 ст. 615 КПК України, після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини.

Керуючись ст.ст. 374, 394, 395, 474, 475 КПК України, суд –

ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 25 березня 2026 року між прокурором Кременецької окружної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 визнати виннуватим у пред`явленому йому обвинувачені за 1 статті 286-1 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 3 (три) роки із позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів на строк 3 (три) роки та покладенням обов?язків, які визначені п. 1, п. 2, п. 3 ч. 2 ст. 59-1 КК України, покласти на ОСОБА_3 на строк 3 роки обов?язки, а саме: періодично з?являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

У разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.

Стягнути з ОСОБА_3 витрати за проведення судових експертиз в сумі 9550 ( дев"ять тисяч п"ятисот п"ятдесят) грн 80 коп.

Речові докази : автомобіль «RENAULT-FLUENCE» реєстраційний номер НОМЕР_1 - повернути володільцю, скасувавши арешт, накладений слідчим суддею Кременецького районного суду Тернопільської області 06.02.2025 року.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

На вирок може бути подана апеляція протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду через Кременецький районний суд Тернопільської області.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий: