Рішення від 09 березня 2026 р. у справі №453/1243/25 — Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/1243/25

№ провадження 2/453/76/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2026 року Сколівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Ясінського Ю.Є.,

секретаря судових засідань Гринюк Л.Я.,

розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в м. Сколе в порядку позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Славської селищної ради Стрийського району Львівської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом,-

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду із позовною заявою до Славської селищної ради Стрийського району Львівської області про визнання права власності на нерухоме майно, а саме на будинок садибного типу (літера «А-1») загальною площею 84,5 кв. м., з яких житлова площа – 49,3 кв. м., та допоміжною 35,2 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті спадкодавця – ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на ту обставину, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його двоюрідний брат ОСОБА_2 про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане Славською селищною радою Стрийського району Львівської області від 08 жовтня 2024 року, актовий запис №169. Ще за життя ОСОБА_2 склав заповіт, відповідно до тексту якого заповів все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті на що він за законом матиме право, - своєму братові ОСОБА_1 .

18 грудня 2024 року позивач подав до Приватного нотаріуса Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Алперіної О.Ю. заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 . На підставі цієї заяви нотаріусом заведено спадкову справу №64\2024. Проте нотаріус відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, мотивуючи відсутністю у нього оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно про що свідчить Постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, внаслідок чого він вимушений звернутись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою суду від 04 серпня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи у порядку загального позовного провадження і відкрито підготовче провадження. Підготовче засідання призначено на 24 вересня 2025 року, з викликом сторін.

Ухвалою суду від 20 січня 2026 року закрито підготовче провадження у справі, призначено її до судового розгляду по суті на 10 березня 2026 року

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи. Враховуючи те, що його інтереси представляє уповноважений представник, суд вважає, що справу слід слухати у його відсутності.

Представник позивача – адвокат Павкович О.В. до початку судового засідання подала заяву (вх.№1746 від 10 березня 2026 року) про розгляд справи без його участі та участі позивача. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задоволити.

Представник відповідача – Славської селищної ради Стрийського району Львівської області, Обухівський О.В., в судове засідання з`явився, однак 29 серпня 2025 року надіслав на електронну адресу суду клопотання (вх.№ЕП-1511) в якому просив розгляд справи проводити у їх відсутності. Рішення просить постановити на розсуд суду.

За вказаних обставин, за приписами ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав

Відповідно до положень ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер двоюрідний брат позивача ОСОБА_2 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане Славською селищною радою Стрийського району Львівської області від 08 жовтня 2024 року, актовий запис №169.

13 лютого 2020 року ОСОБА_2 склав в користь свого брата ОСОБА_1 заповіт, який посвідчений секретарем Славської селищної ради М.Д. Ареф`єв за № 19, що підтверджується відповідним заповітом та Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 18.12.2024 №79595846, відповідно до тексту якого ОСОБА_2 заповів все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті на що він за законом матиме право, - своєму братові ОСОБА_1 .

В матеріалах справи наявний дублікат зазначеного заповіту від 13 лютого 2020 року.

Даний заповіт є чинним, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), виданою приватним нотаріусом Алперіна О.Ю. від 18 грудня 2024 року за №81188532.

Згідно з довідки виданої адміністратором відділу ЦНАП О.М. Ріжнів вбачається, що ОСОБА_2 на день своєї смерті постійно проживав в житловому будинку по АДРЕСА_1 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, яка складається з будинку садибного типу (літера «А-1») загальною площею 84,5 кв. м., з яких житлова площа – 49,3 кв. м., та допоміжною 35,2 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Даний будинок був збудований 1972 року, що підтверджується технічним паспортом на будинок, виготовленим ФОП ОСОБА_3 від 26 травня 2025 року, та довідкою, виданою ФОП ОСОБА_3 від 26 травня 2025 року. Інвентаризаційна вартість даного нерухомого майна становить 130 453 грн.

Відповідно до Витягу з погосподарської книги №1 вбачається, що згідно запису погосподарської книги №0097-1 за 2021-2024 роки с. Волосянка, Славської селищної ради Стрийського району Львівської області, житловий будинок АДРЕСА_1 побудовано у 1972 році та рахувався за ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Загальна площа житлового будинку 42,0 м. кв., житлова площа 20,0 м. кв. Голова домогосподарства ОСОБА_2 .

Згідно ч.3 ст. 3 Закону України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до норм ч.4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Аналіз вищенаведених норм закону дає підстави стверджувати, що покійний ОСОБА_2 набув за життя право власності на житловий будинок, господарські будівлі та споруди, розташовані по АДРЕСА_1 .

18 грудня 2024 року позивач подав до Приватного нотаріуса Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Алперіної О.Ю. заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 . На підставі цієї заяви нотаріусом заведено спадкову справу №64\2024. Проте нотаріус відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, мотивуючи відсутністю у нього оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно про що свідчить Постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 15 травня 2025 року (вих.№29/02-31)

Статтею 1223 ЦК України визначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст. 1265 ЦК України вбачається, що у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 5 ст. 1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до п. 3.1 листа ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику з розгляду цивільних справ про спадкування, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК). Аналізуючи норму даної статті суд приходить до висновку, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги те, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом, фактично прийняв спадщину після смерті спадкодавця, подавши до нотаріальної контори відповідну заяву, за наслідками подання якої було заведено спадкову справу, інших спадкоємців окрім нього немає, суд приходить до переконливого висновку, що позовні вимоги є підставними та підтверджені належними доказами, у зв`язку з чим позов слід задоволити.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 81, 89, 90, 95, 258-259, 264-265, 268 ЦПК України, суд-

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на будинок садибного типу АДРЕСА_1 , згідно технічного паспорту загальною площею 84,5 кв.м, з неї житлова – 49, 3 кв.м, та допоміжною 35,2 кв.м. в порядку спадкування за заповітом після смерті спадкодавця ОСОБА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Сколівський районний суд Львівської області.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) .

Відповідач: Славська селищна рада Стрийського району Львівської області (місце знаходження: Львівська область, Стрийський район, смт. Славське, вул. Івасюка, 10, ЄДРПОУ 04370314).

Суддя Ю.Є. ЯСІНСЬКИЙ