Постанова від 24 березня 2026 р. у справі №178/215/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1076/26 Справа № 178/215/26 Суддя у 1-й інстанції - Лісняк В. В. Суддя у 2-й інстанції - Руденко В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Руденко В.В., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Мушика В.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника Мушика Василя Лук`яновича, подану в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -

на постанову судді Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 23 лютого 2026 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП), -

В С Т А Н О В И В :

Постановою судді Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 23 лютого 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665 грн. 60 коп.

У постанові суду зазначено, що 24.05.2025 о 20 год. 00 хв. по вул.Транспортна в с.Оленівка, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем Мазда д.н.з. НОМЕР_1 , маючи ознаки алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду з метою виявлення ознак алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився.

В апеляційній скарзі захисник порушує питання про скасування оскаржуваної постанови як незаконної та необґрунтованої.

Посилається на те, що ОСОБА_1 не було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи 23.02.2026. Про те, що судове засідання було проведено за його відсутності особа, яка притягається до адміністративної відповідальності дізнався переглядаючи сайт судової влади. Враховуючи наведене, оскільки ОСОБА_1 не отримував СМС-повідомлення з викликом до суду, крім того не подавав до суду заяву про отримання таких повідомлень на телефон, вважає, що було порушено право останнього на захист.

Вказує, що інформація, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення не відображає всі обставини справи та не відповідає вимогам ст. 130 КУпАП, ст. 266 КУпАП, Постанові КМУ № 1103 від 17.12.2008 «Про затвердження Порядку направлення водії транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», і проведення такого огляду згідно спільного Наказу № 1452/735 МВС та МОЗ України від 09.11.2025 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів», що знижують увагу та швидкість реакції».

Так, відповідальність за знаходження біля автомобіля, або у непрацюючому автомобілі навіть у стані алкогольного чи іншого сп`яніння, законодавством не встановлена. У той час, коли під`їхали працівники поліції, транспортним засобом ОСОБА_1 не керував, тобто водієм не являвся. Про це він зазначив у своїх письмових поясненнях, вказавши, що транспортним засобом керував ОСОБА_2 , але працівники поліції не взяли до уваги цей факт. Працівники поліції особисто спілкувалися із ОСОБА_2 , який пояснив, що дійсно керував транспортним засобом Мазда д.н.з. НОМЕР_1 , а ОСОБА_1 перебував в автомобілі в якості пасажира. Цей факт зафіксовано на бодікамеру з 15 хвилин 30 секунд по 16 хвилину 30 секунд.

Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння. Однак з 27 хвилини 25 секунд по 44 хвилину 10 секунд запису зафіксовано, що поліцейський пояснює ОСОБА_1 про те, що стосовно нього складається адміністративний протокол за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння на підставі пояснень свідків. Будь-яких дій з боку працівників поліції щодо необхідності ОСОБА_3 пройти медичний огляд на стан сп`яніння та підписати акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням технічних засобів не здійснювалось.

У подальшому поліцейський, надаючи для підпису свідкам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 протокол про адміністративне правопорушення та акт огляду на стан алкогольного сп`яніння пояснив, що протокол складено стосовно ОСОБА_1 за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, від проходження якого він відмовився, не зазначаючи при цьому, що свідки підтвердили лише факт керування у стані алкогольного сп`яніння транспортним засобом, що є грубим порушенням та виключає склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП — відмова від проходження медичного огляду на стан сп`яніння.

Зауважує, що матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_1 траспортним засобом та факту зупинки його працівниками поліції. Також в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 пропонувалося пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою технічних засобів у відповідності до норм чинного законодавства.

Також, оскільки між ОСОБА_1 та свідками ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виник конфлікт, працівники поліції не повинні були залучати їх в якості свідків, які є упередженими через неприязні відносини з особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Враховуючи наведене, захисник просить постанову судді Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 23.02.2026 скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

В судове засідання апеляційного суду особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Враховуючи думку захисника Мушика В.Л., який не заперечував проти розгляду апеляційної скарги за відсутності ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає можливим проведення апеляційного розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відповідно до приписів ч.6 ст.294 КУпАП.

В судовому засіданні апеляційного суду захисник Мушик В.Л. підтримав доводи поданої апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні, просив апеляційний суд скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Додатково вказував на відсутність доказів факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, та на відсутність факту того, що працівники поліції пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння.

Також ставив під сумнів правдивість показів свідка ОСОБА_6 , з яким у той день у ОСОБА_1 виник конфлікт, під час якого ОСОБА_1 отримав тілесні пошкодження та про що першим повідомив службу 102.

Вислухавши пояснення захисника, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями ст.ст.245,252,280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Апеляційний суд вважає, що наведених вимог закону місцевим судом дотримано у повному обсязі.

Як убачається з оскаржуваної постанови місцевий суд в повному обсязі виконав вимоги ст.280 КУпАП, всебічно дослідив матеріали справи та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, пославшись у своїй постанові на досліджені під час судового розгляду належні та допустимі докази, які перевірені та досліджені під час апеляційного перегляду справи.

Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №340649 від 24.05.2025 складеного стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.1), 24 травня 2025 року приблизно о 20.00 годині в с. Оленівка, вул. Транспортна, надійшло повідомлення про те, що по с. Оленівка, водій ОСОБА_1 керує транспортним засобом Мазда, д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння. Виїздом на місце події було опитано свідків, які вказали, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом Мазда, д.н.з. НОМЕР_1 у стані сп`яніння. ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку. Сам ОСОБА_1 перебував з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, порушення координації рухів та мови). Своїми діями водій порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

У графі “свідки чи потерпілі» зазначено: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , вказано їх анкетні дані.

Подію зафіксовано на технічний засіб відеозапису: 798434, 795853.

Вказано, що тимчасово документи не вилучались, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом не видавався.

Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, повідомлено місце розгляду справи, однак ОСОБА_1 відмовився від підпису у протоколі.

Протокол підписаний працівником поліції, який його складав та свідками.

З електронного рапорту працівника поліції убачається, що 24.05.2025 о 20.07 годині надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 24.05.2025 о 20.06 годині за адресою: Кам`янський район, с. Оленівка, вулиця Транспортна, 19, водій автомобіля Мазда, д.н.з. НОМЕР_1 не тверезий, кидається битися, намагався наїхати на батька заявниці. Заявниця ОСОБА_4 (а.с.2).

Відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у водія ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, нестійка хода. Пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора Драгер 0520 водій ОСОБА_1 відмовився у присутності двох свідків — ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Акт підписаний працівником поліції, що його складав та свідками (а.с.3).

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 , 24.05.2025у вечірній час він їхав в автомобілі Мазда, за кермом якого був його сусід — ОСОБА_2 . Після чого по вул. Транспортна в с. Оленівка вибіг односельчанин ОСОБА_7 та між ними виник конфлікт. Після чого ОСОБА_1 одразу викликав працівників поліції для вирішення даної ситуації. Тілесних ушкоджень йому не завдано. Претензій ні до кого не має (а.с.4).

За поясненнями свідка ОСОБА_5 , він дійсно бачив, як ОСОБА_1 керував транспортним засобом Мазда ЦХ5, д.н.з. НОМЕР_1 в с. Оленівка по вул. Транспортній, на великій швидкості. За це сідок зробив водію зауваження. Від водія було чутно запах алкоголю з порожнини рота, та водій поїхав далі. Тілесних ушкоджень нікому завдано не було (а.с.5).

Згідно пояснень свідка ОСОБА_4 , 24.05.2025 вона бачила, як ОСОБА_1 в стані сп`яніння керував транспортним засобом Мазда ЦХ5, д.н.з. НОМЕР_1 , по селу на великій швидкості. Від даного громадянина було чутно запах алкоголю з порожнини рота. Після зауваження свідка, даний чоловік поїхав на автомобілі до свого будинку та загнав автомобіль у двір. Тілесні ушкодження нікому завдані не були (а.с.6).

З рапорту інспектора поліції СРПП ВП № 6 Литвиненка Д.В. від 24.05.2025 убачається, що громадянина ОСОБА_2 відмовився від спілкування з працівниками поліції та в усні формі пояснив, що він весь день знаходився вдома, ні з ким не спілкувався та ні на якому автомобілі сьогодні не їздив (а.с.7).

Відповідно до рапорту інспектора СРПП ВП № 6 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Матвієвського С.О., 24.05.2025 о 20.00 годині під час несення служби надійшло звернення на лінію 102 про те, що 24.05.2025 приблизно о 20.00 годині в с. Оленівка водій ОСОБА_1 їздить за кермом автомобіля Мазда д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння. Виїздом на місце події було опитано двох свідків, які пояснили, що бачили, як ОСОБА_1 , перебуваючи у стані сп`яніння керував транспортним засобом Мазда д.н.з. НОМЕР_1 . Громадянина ОСОБА_1 перебував з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, порушення координації рухів та мови, та відмовився від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у встановленому законодавством порядку. По даному факту відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП серії ЕПР1 від 24.05.2025 (а.с.8).

Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:

1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;

2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Судом апеляційної інстанції було відтворено відеозапис під назвою “export-ce14b”, який міститься на одному DVD-R диску, долученого до матеріалів справи (а.с.8а).

Так, на відеозапису з нагрудної камери працівника поліції № 798434 від 24.05.2025 тривалістю 20:39:59-21:24:00 годин зафіксовано, що працівники поліції перебуваючи серед натовпу місцевих жителів, звертаються до ОСОБА_1 : « ОСОБА_8 , що Ви можете пояснити. Люди кажуть, що Ви їхали за кермом транспортного засобу у стані алкогольного сп`яніння дуже швидко по вулиці?»

ОСОБА_1 , мовою оригіналу: «В якому стані сп`яніння (нецензурна лексика)? Я випив стакан тільки що, 5 хвилин назад. Коли я їхав (20:40:29 годин)... Сергей... вот...чого я дзвонив на 102... Потому что Сергей (нецензурна лексика) ударил меня в лицо (нецензурна лексика)».

Працівник поліції: «Якщо бажаєте, можете написати заяву. Для підтвердження наявності тілесних ушкоджень Вам необхідно проїхати і пройти судово-медичну експертизу».

ОСОБА_1 , мовою оригіналу: «Я просто напишу заяву и укажу, как было».

Працівник поліції: «Без питань. Далі, щодо Вас буде складено протокол за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, так як є два свідки, які вказують, що Ви керували автомобілем у стані сп`яніння».

ОСОБА_1 , мовою оригіналу: «Я не керував в стані сп`яніння. Молодой человек, услыште меня! Я не керував у стані сп`яніння».

Працівник поліції: «У мене є покази двох свідків, що Ви керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння».

ОСОБА_1 свариться з присутніми на місці події громадянами, використовуючи нецензурну лексику.

ОСОБА_1 , мовою оригіналу: «Я вызвал полицию, потому что этот человек ударил меня в лицо. Все! На этому все!».

Працівник поліції: «Ви стосовно цього будете звертатися із заявою?»

ОСОБА_1 , мовою оригіналу: «Да».

Працівник поліції: « ОСОБА_9 , приймаємо заяву».

Далі знову ОСОБА_1 свариться з присутніми на місці події громадянами, використовуючи нецензурну лексику.

О 20:43:24 годині жінка, як потім буде з`ясовано — свідок ОСОБА_4 : «Я буду писати заяву! Він мені мало не збив трьох дітей! Я одного 8 років тому вже віднесла на кладовище через такого, як ти! Ще трьох дітей нести туди я не збираюсь! Мої діти йшли на площадку, а по ним щебінь летів!»

ОСОБА_1 : «Я нічого не буду писати!»

Працівник поліції: «Заяву будете писати?»

ОСОБА_1 , мовою оригіналу: «Нет. Димон, подойди пожалуйста!»

Працівник поліції, оформляючи письмові пояснення ОСОБА_1 : « ОСОБА_8 , де Ви народились? Де працюєте та проживаєте? Стосовно Вас було викликано поліцію, що Ви керуєте транспортним засобом в стані сп`яніння, літаєте по селу. Потім Ви викликали поліцію через те, що Вас ударив ОСОБА_7 . Я запишу Ваші пояснення щодо цих двох подій».

ОСОБА_1 , мовою оригіналу о 20:49:02 годины: «Я не керував транспортним засобом, но по (нецензурно) лицу я получил. Заявление писать я не буду. За рулем был… ОСОБА_10 , да? Трезвый водитель короче был за рулем.».

Працівник поліції: «Де він цей водій?»

ОСОБА_1 : «Дома».

Поза кадром голос свідка: «Ти їхав за кермом! Що ти розказуєш? Ти на мене чуть не наїхав!»

ОСОБА_1 , мовою оригіналу: «Ты стоял во дворе, что ты... (нецензурно)».

Працівник поліції: «Ваша машина?»

ОСОБА_1 : «Сина».

Свідок ОСОБА_4 : «За кермом був ти!»

ОСОБА_1 , мовою оригіналу: «За кермом був тверезий сусід - ОСОБА_2 . ОСОБА_11 за кермом, тверезий, вискочили люди і начали укривать матом, а дон — вдарив мене (нецензурно)».

Працівник поліції: «Як ця вулиця називається?»

Свідок ОСОБА_4 : « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

ОСОБА_1 , мовою оригіналу: «Можем проехать к Ивану. Не надо указывать в протоколе, что ОСОБА_12 меня ударил».

Працівник поліції оголошує письмові пояснення ОСОБА_1 . В цей час свідок ОСОБА_4 о 20:54:11 годині телефонує ОСОБА_2 , просить прийти на місце події, оскільки ОСОБА_1 вказав, що саме він був за кермом автомобіля.

Далі працівник поліції узяв телефон свідка ОСОБА_4 та звернувся до ОСОБА_2 : «Ви ОСОБА_2 , так?»

ОСОБА_13 в телефонному режимі о 20:55:31 годині : «Давайте ви мене не будете в цю історію впутувати, хорошо?»

Працівник поліції до ОСОБА_2 в телефонному режимі: «Ваш друг — ОСОБА_14 вказав, що Ви були за кермом транспортного засобу Мазда д.н.з. НОМЕР_1 , а він у цей час сидів збоку...»

ОСОБА_2 о 20:55:42 годині : «Сьогодні керував. Де?»

Працівник поліції: «Факт Вашого керування був пів години тому, так? По вулиці Транспортній. Можна під`їхати до Вас поспілкуватися з цього приводу?»

ОСОБА_2 о 20:56:08 годині: «Можна. Я їздив з ними на Промінь, а тут де вони катались — я не знаю».

Працівник поліції: «Ми під`їдемо до Вас».

ОСОБА_1 о 20:57:24 годині мовою оригіналу: « ОСОБА_15 меня не ударил, я не буду писать заявление!»

Свідок ОСОБА_4 : «Я пишу на тебе заяву! Не пройде тут, я звернусь в Дніпро в прокуратуру. На моїх очах мало не збили моїх дітей! Я 8 років тому вже похоронила дитину!»

Далі на відео зафіксовано, що працівники поліції оформляють адміністративні матеріали — акт огляду, пояснення свідків.

Свідок ОСОБА_4 : «Він п`яний летів, навіть не бачив, куди він їде! Ми тут стояли. Я його зупиняла, а не ОСОБА_16 .»

Працівник поліції на прохання ОСОБА_1 ще раз оголошує його письмові пояснення.

ОСОБА_1 : «У мене немає претензій до ОСОБА_17 ».

О 21:06:37 годині ОСОБА_1 підписав свої письмові пояснення, оформлені працівником поліції, власноручно зазначивши, що з його слів записано вірно.

О 21:07:20 годині працівник поліції: « ОСОБА_8 ! У нас є покази двох свідків про те, що Ви керували транспортним засобом Мазда д.н.з. НОМЕР_1 у стані сп`яніння. Стосовно цього ми складаємо протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, у подальшому адміністративні матеріали будуть направлені до суду. Вас і свідків будуть викликати»

ОСОБА_1 , мовою оригіналу: «Ваня ехал за рулем, причем я?»

Далі ОСОБА_1 ще раз перечитав свої письмові пояснення, погодився з ними, повідомив працівникам поліції номер свого телефону для зв`язку.

Працівник поліції перейшли до складання протоколу про адміністративне правопорушення.

ОСОБА_1 , мовою оригіналу: «За рулем ехал трезвый человек, это мои показания. На соседа я писать заявление не буду. Не было удара. Чтобы нигде не фигурировало, что он меня ударил»

Працівник поліції: «Всі зібрані матеріали ми направимо в криничанський районний суд, і суд буде розбиратися. Я лише складаю протокол».

О 21:19:11 годині інший поліцейський до присутнього на місці події чоловіка: «Він відмовився продуватися і їхати з нами на огляд. Є пояснення свідків, що він літав за кермом».

ОСОБА_1 , мовою оригіналу: «Я не літав, зачем вы так? Не я быстро проехал,а Ваня- сосед, который трезвый».

Працівник поліції роздрукував протокол про адміністративне правопорушення, повідомив про орієнтовну дату та час слухання справи у суді.

Працівник поліції до ОСОБА_1 о 21:20:53 годині: «Ближче до вказаної дати суд Вас повідомить додатково повісткою або у телефонному режимі. Підпис у протоколі Ви не ставите, правильно я розумію?»

ОСОБА_1 мовою оригіналу: «Да. Они говоря, что я был за рулем, а я говорю — другой человек».

Свідок ОСОБА_4 о 21:22::32 годині до ОСОБА_1 : «Ти за кермом був!» Ти був за кермом!»

Далі на відеозапису видно, що свідки поставили свої підписи у протоколі про адміністративне правопорушення.

Дослідивши відео з нагрудних камер працівників поліції, апеляційний суд вважає, що долучений до матеріалів справи відеозапис в цілому відображає усі обставини, які мають значення для повного та об`єктивного розгляду справи про адміністративне правопорушення, та підтверджує факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці події, так і у медичному закладі. Дані відеозапису нагрудних камер працівників поліції є належним та допустимим доказом, оскільки вони отримані у встановленому законом порядку та дозволяють повно і всебічно встановити обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Відеозаписами зафіксовані реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на правопорушника, який керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння та відмовився від проходження запропонованого працівниками поліції огляду на визначення стану сп`яніння.

Зазначені на вказаних відеофайлах фактичні обставини, а також зміст викладеної у протоколі про адміністративне правопорушення інформації, акті огляду водія, поясненнях свідків, рапортах працівників поліції, у своїй сукупності спростовують твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом.

Дійсно, під час спілкування з поліцейськими водій ОСОБА_1 оспорював факт керування ним транспортним засобом, вказавши, що автомобілем керував сусі ОСОБА_2 . В той же час така позиція особи, яка притягається до адміністративної відповідальності спростовується показами свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які наполягали, що за кермом автомобіля Мазда д.н.з. НОМЕР_1 перебував саме ОСОБА_1 , який їхав на великій швидкості та ледь не збив дітей свідка ОСОБА_4 .

Крім того, ОСОБА_2 під час спілкування з працівником поліції у телефонному режимі повідомив, що вдень їздив з ОСОБА_1 на «Промінь», а де він катався ввечері цього дня (24.05.2025) - не знає та попросив не вплутувати його у цю історію (20:55:31, 20:56:08 година запису). В той же час дозволи працівникам поліції під`їхати за місцем його мешкання для спілкування (20:56:08 годин).

Відповідно до рапорту працівника поліцейського від 24.05.2025, ОСОБА_2 спілкуватися з працівниками поліції відмовився, зазначивши в усній формі, що весь день знаходився вдома, ні з ким не спілкувався та ні на якому автомобілі сьогодні не їздив (а.с.7).

Отже, апеляційні твердження захисника про те, що матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом — є необґрунтовані та не заслуговують на увагу.

До такого ж висновку дійшов апеляційний суд і щодо доводів адвоката про відсутність у справі доказів факту зупинки транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 працівниками поліції, оскільки законодавцем не встановлено до поліцейських жодних вимог фіксування факту керування особою транспортним засобом, причин такої зупинки транспортного засобу, встановлення порушень ПДР, що може бути встановлено за допомогою інших доказів. В той же час, наявними у матеріалах провадження доказах, зокрема відеозаписом з нагрудних камер, електронному рапорті працівника поліції, поясненнях свідків підтверджується, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 був зупинений його односельчанами (свідками ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ) через те, що він ледь не збив дітей, який йшли по вулиці (а.с.2, 5,6,8а). Ці ж обставини, за виключенням того, що за кермом автомобіля перебував саме він, підтвердив і ОСОБА_1 , зазначивши у своїх письмових поясненнях, що 24.05.2025 у вечірній час він їхав в автомобілі Мазда д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого був ОСОБА_2 , в с. Оленівка по вул. Транспортній, в цей час вибіг односельчанин ОСОБА_7 , з яким у нього виник конфлікт (а.с.4).

При цьому підстав ставити під сумнів правдивість показань свідка ОСОБА_5 , на що вказує сторона захисту, суд апеляційної інстанції не вбачає, оскільки вони об`єктивно узгоджуються з іншими вищенаведеними доказами, які є належними та допустимими у розумінні ст.251 КУпАП.

Згідно загальних положень, що містяться у п.1.1. ПДР України, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно до п.2.9 «а», п.2.5 ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п.п.1,2 розділу 1 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі- Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 №1452/735 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 за №1413/27858, ця Інструкція визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляду.

Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

На переконання апеляційного суду, досліджені та покладені в основу рішення суду першої інстанції докази, які були перевірені під час апеляційного розгляду, є належними та допустимими доказами по справі у розумінні ст.251 КУпАП, оскільки складені уповноваженими особами, відповідно до процедури їх збирання та у своїй сукупності дають підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у відмові особи, яка керує транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження в установленому законом порядку огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння при обставинах встановлених постановою судді Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 23 лютого 2026 року, чим було порушено вимоги п.2.5 ПДР України, тобто ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

У свою чергу апелянтом в поданій апеляційній скарзі не наведено жодних переконливих аргументів на спростування висновків місцевого суду про наявність належних та допустимих доказів його винуватості у вчиненні вказаного правопорушення.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що будь-яких дій з боку працівників поліції щодо необхідності ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан сп`яніння та підписати акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням технічних засобів, не здійснювалось — є неспроможні.

Так, вимогами ч.2 ст. 266 КУпАП передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до рапорту працівника поліції, у водія ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, порушення координації рухів та мови), однак останній відмовився від проходження медичного огляду на визначення стану сп`яніння у визначеному законодавством порядку (а.с.8). Наведені обставини підтверджуються свідками ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які своїми підписами в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та у протоколі про адміністративне правопорушення засвідчили, що водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатору Драгер (а.с.3, 1). Крім того, згідно відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, останній у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , пояснював свідку, який перебував на місці події про те, що ОСОБА_1 відмовився продувати газоаналізатор або їхати до медичного закладу, не зважаючи на те, що є свідки, які бачили, як він «літав за кермом» (21:19:11 годин запису). В той же час ОСОБА_1 , перебуваючи поряд, факт відмови від проходження огляду на визначення стану сп`яніння не заперечував, зазначивши лише, що не був за кермом: «Я не летал, зачем вы так тоже? Не я быстро проехал, а Ваня сосед, который трезвый» (21.19:20 годин запису).

Твердження сторони захисту про те, що між ОСОБА_1 та свідками ОСОБА_4 і ОСОБА_5 виник конфлікт, тому працівники поліції не повинні були залучати їх до справи в якості свідків через їх упереджене ставлення до особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на переконання апеляційного суду є надуманими. Як убачається з відеозапису з нагрудних камер поліцейських, конфліктна ситуація між ОСОБА_1 та свідками виникла лише з приводу того, що останній керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та ледь не збив дітей свідків, які йшли по дорозі на дитячий майданчик. Свідок ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , зробивши йому зауваження та повідомили про подію на лінію 102. Тому, враховуючи наведене, працівники поліції, прибувши на місце події за викликом, цілком обґрунтовано у присутності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння, оформили факт відмови водія від запропонованого огляду та оформили письмові пояснення свідків. Жодних доказів упередженого ставлення свідків до водія ОСОБА_1 матеріали провадження не містять і апелянтом надано не було. Також не було надано доказів заінтересованості ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у результатах розгляду цієї справи.

Аналізуючи апеляційні доводи сторони захисту про не відповідність протоколу про адміністративне правонарушения вимогам закону, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 340649 від 24.05.2025, приблизно о 20.00 годині 24 травня 2025 року в с. Оленівка, вул. Транспортна, надійшло повідомлення про те, що по с. Оленівка, водій ОСОБА_1 керує транспортним засобом Мазда, д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння. Виїздом на місце події було опитано свідків, які вказали, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом Мазда, д.н.з. НОМЕР_1 у стані сп`яніння. ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядк, при цьому він перебував з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, порушення координації рухів та мови). Своїми діями водій порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП (а.с.1).

Будь-яких суперечностей або неточностей протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не містить, у ньому у повній мірі зазначено суть та ознаки вчиненого адміністративного правопорушення, місце його вчинення, вірно зазначено пункт Правил дорожнього руху, порушений водієм, а також інші необхідні дані, передбачені положеннями ч.1 ст. 256 КУпАП. Наведені обставини об`єктивно підтверджуються матеріалами справи в їх сукупності. Отже апеляційні доводи захисника про неналежність та недопустимість протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , не ґрунтуються на вимогах закону.

Апеляційний суд звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення та інші процесуальні документи складені уповноваженою державою особою. Проте на ОСОБА_1 , ні його захисник, не скористались процесуальною можливістю та не звертались із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва з метою ініціювання службової перевірки або притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, якими були складені відповідні процесуальні документи у цій справі. Також стороною захисту не надано відомостей про, що останні зверталися до суду в порядку КАС України щодо оскарження дій або бездіяльності відповідних посадових осіб – працівників поліції.

Таким чином, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, дотримуючись принципу неупередженості та об`єктивності, з дотриманням вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, дав належну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності та дійшов обґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_1 «поза будь-яким розумним сумнівом» у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому підстав для закриття провадження у справі, визначених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, на чому наполягає апелянт, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Щодо доводів сторони захисту про порушення місцевим судом вимог ст.268 КУпАП, у зв`язку із розглядом справи за відсутності ОСОБА_1 , апеляційний суд зауважує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі - Конвенція), кожен при вирішенні судом питання щодо його прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 рішення ЄСПЛ) від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, ЄСПЛ в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, після складання протоколу про адміністративне правопорушення, останні повідомили ОСОБА_1 про те, що розгляд справи у Криничанському районному суді Дніпропетровської області орієнтовно відбудеться о 10.00 годині 18.06.2025, а також про те, що суд повідомить особу, яка притягається до адміністративної відповідальності про судове засіданні або судовою повісткою, або у телефонному режимі на номер телефону, вказаний ОСОБА_1 (21:20:53 година запису).

Згідно довідки про доставку СМС-повідомлення, про судове засідання, яке відбудеться23 лютого 2026 року о 13.10 годин, ОСОБА_1 повідомлений за допомогою СМС-повідомлення о 12:23:15 годині 13 лютого 2026 року (а.с.15), тобто за три доби до дня розгляду справи в суді, як це передбачено вимогами ст. 277-2 КУпАП. Враховуючи наведене, а також враховуючи перебіг строків, передбачених вимогами ст. 38 КУпАП, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про доцільність провести судовий розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 , який, будучи належним чином повідомлений, у судове засідання не з`явився, жодних клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавав. Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого через вимоги ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.

Крім того, права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст.268 КУпАП, були відновлені шляхом подання апеляційної скарги та надання йому можливості відстоювати свою позицію в апеляційному суді.

В апеляційній скарзі містяться також інші доводи, які зводяться до дослівного викладу положень КУпАП, без їх належного співвідношення до доказів та фактичних обставин цієї справи, тому не потребують детального аналізу апеляційним судом, оскільки не мають вирішального значення у цьому провадженні, виходячи із предмету та меж доказування у даній категорії справ, а правова оцінка та мотиви апеляційного суду за всіма ключовими доводам сторони захисту, на які апелянт акцентував увагу в апеляційній скарзі, викладені вище.

Застосовуючи такий підхід, апеляційний суд виходить з усталеної практики Європейського суду з прав людини щодо мотивування судового рішення. І хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 р., заява № 4909/04, § 58). Суд не мусить надавати відповіді на кожне порушене питання, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені.

Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Апеляційний суд вважає, що суддею місцевого суду при постановленні рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та при накладенні на винну особу адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, у повній мірі враховані загальні принципи та правила накладення стягнення, передбачені ст.23 та ст.ст.33-35 КУпАП, а також враховано підвищений рівень суспільної небезпеки скоєного винною особою адміністративного правопорушення.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які були б підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.

Підсумовуючи вищенаведене апеляційний суд дійшов висновків, що доводи апеляційної захисника Мушика В.Л. є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, а постанова судді Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 23 лютого 2026 року є законною, обґрунтованою та належним чином мотивованою, підстав для її зміни або скасування не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника Мушика Василя Лук`яновича, подану в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 — залишити без задоволення, а постанову судді Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 23 лютого 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДЯ ДНІПРОВСЬКОГО

АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В. РУДЕНКО