Постанова від 24 березня 2026 р. у справі №206/7122/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1085/26 Справа № 206/7122/25 Суддя у 1-й інстанції - Сухоруков А.О. Суддя у 2-й інстанції - Руденко В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Руденко В.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-

на постанову судді Самарського районного суду міста Дніпра від 10 лютого 2026 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП), -

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Самарського районного суду міста Дніпра від 10 лютого 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665 грн. 60 коп.

У постанові суду зазначено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 526407 від 28.11.2025, о 18 годині 20 хвилин 28.11.2025 в м. Дніпро, вул. Сонячна Набережна, 140, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford Focus, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка, яка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законодавством порядку ОСОБА_1 відмовився, порушивши вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 порушує питання про скасування оскаржуваної постанови як незаконної та необґрунтованої.

Посилається на те, що суд першої інстанції не надав оцінки упередженій поведінці працівників поліції, що фактично зумовило вигадування наявності у нього ознак сп`яніння; а також тому, що жоден з трьох працівників поліції не повідомив водія, ознаки якого саме сп`яніння були виявлені у нього, що є грубим порушенням наказу Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я від 09 листопада 2015 року №1452/735 та постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103.

Вказує, що після зупинки його транспортного засобу, при перевірці документів працівники поліції виявили відсутність страхового полісу на транспортний засіб. Під час складання матеріалів про адміністративне правопорушення за відсутність діючого страхового полісу, поліцейські в базі даних знайшли інформацію про те що 21.05.2025 щодо нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.

З`ясувавши, що Самарський районний суд міста Дніпра 26.08.2025 закрив провадження по справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю діях складу адміністративного правопорушення, на переконання апелянта, працівники поліції були незадоволені.

На відеозаписі, наявному в матеріалах справи, видно, як на 3 хв. 00 сек. працівник поліції перевірив службову базу даних, встановив інформацію про складання протоколу за ч.1 ст. 130 КУпАП та звернув на це увагу іншого працівника поліції. Останній підійшов до апелянта та одразу запитав: «Нічого не вживали?». Після цього посвітив ліхтарем в очі, встановлюючи начебто ознаки сп`яніння.

Апелянт зазначає, що заперечував проти наявності у нього ознак сп`яніння, зазначивши, що працює у службі таксі і зараз виконує замовлення.

Третій працівник поліції з екіпажу в розмові вже повідомив, що водій ОСОБА_1 має вже три ознаки сп`яніння, а не одну, як було раніше встановлено, а саме: жвава мова, поведінка, що не відповідає обстановці, зіниці очей не реагують на світло (09 хв.00 с. відеозапису).

Однак на відеозаписі видно, що цей працівник поліції взагалі не світив ліхтарем в очі апелянту, а його мова була чіткою. Припущення поліцейського про те, що поведінка водія не відповідала обстановці ґрунтується виключно на заперечуванні останнім ознак сп`яніння.

При цьому жоден з працівників поліції не повідомив про те, ознаки якого саме сп`яніння ними було встановлено. В направленні на огляд водія також не зазначено ознаки якого саме сп`яніння в були виявлені.

Працівники поліції почали одразу пропонувати проїхати з ними до КЦ «ДБКЛПД «ДОР» та пройти огляд з метою виявлення стану сп`яніння.

Вказує, що він не відмовлявся від проходження огляду, але оскільки у той час працював в службі таксі, просив працівників поліції проїхати за ним до місця прибуття клієнтки, після чого він би проїхав з ними до медичного закладу, або підвезти клієнтку до місця прибуття на поліцейському автомобілі. Хотів лише виконати замовлення та не втратити роботу.

Зазначає, що не розумів ознаки якого саме стану сп`яніння були виявлені поліцейськими і не міг передбачити послідовність вчинення подальших дій, оскільки якби працівники поліції повідомили про підозру перебування його у стані алкогольного сп`яніння, він міг би пройти огляд на стан сп`яніння на місці за допомогою спеціальних засобів і продовжити далі виконувати замовлення або в обов`язковому порядку проїхати до медичної установи для проходження медичного огляну з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння.

Після того, як йому стало відомо про складення працівниками поліції щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.130 КУпАП, він викликав інше авто своїй клієнтці і наполягав на тому, щоб проїхати з працівниками поліції до медичної установи для проходження огляду на стан сп`яніння (13 хв. 45 с. відеозапису), але працівник поліції зазначив, що може лише відвезти до медичної установи без надання направлення для проходження огляду з метою визначення стану сп`яніння.

Апелянт вважає, що працівниками поліції було грубо порушено Порядок №1103 та вимоги Інструкції №1452/735, оскільки вони не повідомили, який саме стан сп`яніння було виявлено, що має суттєве значення в проходженні огляду на стан сп`янінні (огляд на місці за допомогою спеціальних засобів або в медичний установі), а дії поліцейських були явно упереджені.

Із наявних в матеріалах справи відеозаписів вбачається, що працівники поліції не дотрималися порядку встановлення факту перебування особи у стані сп`яніння. У в`язку з чим протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №526407 від 28.11.2025 та долучені до нього матеріали не можуть бути прийняті як докази винуватості особи.

Крім того, сам відеозапис складається із декількох записів, що не узгоджується із вимогами Інструкції щодо здійснення безперервного запису з моменту зупинки транспортного засобу до закінчення оформлення адміністративних матеріалів та оголошення змісту протоколу особі, стосовно якої він складений.

Враховуючи викладене апелянт просить постанову Самарського районного суду м.Дніпра від 10.02.2026 скасувати та закрити провадження про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Під час апеляційного перегляду справи особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 підтримав доводи поданої апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні, просив апеляційний суд скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями ст.ст.245,252,280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Апеляційний суд вважає, що наведених вимог закону місцевим судом дотримано у повному обсязі.

Як убачається з оскаржуваної постанови місцевий суд в повному обсязі виконав вимоги ст.280 КУпАП, всебічно дослідив матеріали справи та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, пославшись у своїй постанові на досліджені під час судового розгляду належні та допустимі докази, які перевірені та досліджені під час апеляційного перегляду справи.

Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №526407 від 28.11.2025 складеного у відношенні ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.3), 28 листопада 2025 року о 18.20 годин в м. Дніпро, вул. Сонячна Набережна, 140, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford Focus, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, поведінка, яка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

У графі “свідки чи потерпілі» зазначено, що вони не залучались.

Подію зафіксовано на технічний засіб відеозапису: 470838,475550.

Вказано, що тимчасово документи не вилучались, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом не видавався, посвідчення водія НОМЕР_2 показано через систему «Дія».

Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, повідомлено місце розгляду справи, про що мається власноручний підпис водія у відповідній графі.

З рапорту поліцейського взводу 2 роти 3 батальйону 2 УПП в Дніпропетровській області ДПП від 28.11.2025 убачається, що 28 листопада 2025 року о 18 годині 20 хвилин у складі екіпажу поліції за адресою: м. Дніпро, вул. Сонячна Набережна, 140 за порушення ПДР було зупинено транспортний засіб Ford Focus, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 . Під час спілкування з водієм, у нього були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка, яка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився. Подію зафіксовано на камеру 470838, 475550. Складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП (а.с.4).

Відповідно до направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння, 28.11.2025 о 18.30 годин водій ОСОБА_1 направлявся працівниками поліції до закладу охорони здоров`я — КЦ «ДБКЛПД «ДОР» для проходження медичного огляду у зв`язку з виявленими ознаками сп`яніння (зіниці очей не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці). Огляд водія не проводиться у зв`язку з його відмовою (а.с.5).

Згідно письмових пояснень водія ОСОБА_1 , 28.11.2025 він був зупинений працівниками поліції, після чого йому повідомили, що він має ознаки наркотичного сп`яніння та запропоновано проїхати на медичне освідування.

Від проходження огляду не відмовлявся та просив, щоб повідомили клієнта, що він не зможе відвезти його до місця призначення, яке він зазначив у службі таксі. Не зважаючи на прохання водія, працівники поліції склали на нього протокол за статтею 130 КУпАП.

ОСОБА_1 зазначив, що дані пояснення надає після складання протоколу працівниками поліції, оскільки під час його оформлення, йому не було надано можливості надати свої пояснення. Протокол оформлений працівниками поліції у службовому автомобілі. Про те, що оформляється протокол, працівники поліції його не повідомили. Також ОСОБА_1 зауважив, що готовий пройти медичне освідування за встановленим порядком (а.с.6).

Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:

1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;

2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Судом апеляційної інстанції було відтворено відеозапис під назвою “export-716b1”, який міститься на одному DVD-R диску, долученого до матеріалів справи (а.с.7).

Так, на відеозапису з нагрудної камери працівника поліції № 470838 від 28.11.2025 тривалістю 18:17:02-19:16:30 годин видно, що працівник поліції спілкується з водієм, як потім буде встановлено ОСОБА_1 , який перебуває за кермом автомобіля, зупиненого поліцейськими.

Працівник поліції: «Страховий поліс маєте? Покажіть будь ласка».

ОСОБА_1 шукає страховий поліс, потім, з`ясувавши, що строк дії полісу закінчився, мовою оригіналу: «Забыл оформить, пишите штраф».

Працівник поліції повідомила водію ОСОБА_1 про суму адміністративного стягнення, передбачену законом за таке порушення ПДР, строк та порядок оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення.

В цей час інший працівник поліції, який знаходився поряд з ОСОБА_1 , що вже вийшов з автомобіля, запитав: « ОСОБА_2 , Ви нічого не вживали сьогодні?»

ОСОБА_1 , мовою оригіналу: «Меня уже возили… уже все…»

Працівник поліції: «У Вас висновок ДНД є? Ви забирали його?»

ОСОБА_1 , мовою оригіналу: «Конечно. У меня уже и суд был».

Працівник поліції: «Що за ситуація була?»

ОСОБА_1 , мовою оригіналу: «У меня была уважительная причина, они вошли в положение. Сразу там все пересдал. Это было давно, когда я отказался от экспертизы».

Працівник поліції: «Ви поїхали самі і зробили?»

ОСОБА_1 , мовою оригіналу: «Да, сам поехал и сделал. Они мне дали направление».

Працівник поліції: «Давайте тест зробимо, перевіримо Ваші очі».

Далі працівник поліції за допомогою ліхтарика перевірив як зіниці очей водія ОСОБА_1 реагують на світло.

О 18:24:17 годині працівник поліції: «Зараз у вас зіниці очей не реагують на світло. Готові пройти огляд на стан сп`яніння?»

ОСОБА_1 , мовою оригіналу: «Конечно готов. Я в такси работаю. ОСОБА_3 отвезем клиента и поедем. У меня клиент сидит в машине».

Працівник поліції: «Ні, так не можна».

ОСОБА_1 , мовою оригіналу: «Не исполняйте! В прошлый раз такая же история была. Я следом поехал, пересдал и все было нормально. У Вас тоже есть «ознаки сп`яніння». Давайте отвезем клиента, буквально 10 минут надо ехать».

Працівник поліції: «Ми зупинили Вас тут і звідси повинні на нашому автомобілі відвезти до лікарні».

ОСОБА_1 , мовою оригіналу: «Надо же тогда перепарковаться. Куда мне девушку деть? Что мне ей сказать?»

Працівник поліції: «Згідно спільного наказу МВС і МОЗ, ми убачаємо у Вас ознаки сп`яніння, тому пропонуємо пройти огляд… »

ОСОБА_1 , перебиваючи поліцейського, мовою оригіналу: «У меня суд был только в конце августа. Сейчас будет такая же история. Что вы начинаете?»

Працівник поліції: «Я убачаю у Вас ознаки…»

ОСОБА_1 , перебиваючи поліцейського, мовою оригіналу: «(нецензурна лексика)… И так жизнь – война, и вы еще тут… Проблем нет, я по любому этот суд выиграю! По любому! (нецензурно) Что вы начинаете? Вы меня «наламуете»…Я почти закончил заказ. Зачем вы это делаете? Проведите меня, я поеду на экспертизу с удовольствием».

Працівник поліції: «Ми діємо згідно інструкції і вимог закону».

ОСОБА_1 , мовою оригіналу: «Я понимаю. Но это бред! Я целый день за рулем. Это бред! Полный бред! Подождите меня 10 минут, я приеду».

Інший працівник поліції: «Законом передбачено, що після виявлення ознак будь-якого сп`яніння …»

ОСОБА_1 , перебиваючи поліцейського: «Яких ознак?»

Працівник поліції о 18:27:26 годині: «У Вас зіниці очей не реагують на світло…»

ОСОБА_1 , перебиваючи поліцейського, мовою оригіналу: «Ну і не реагують? Идем к клиенту. У меня все в порядке… Зачем Вы это делаете? Специально, чтобы я судился? Я с клиентом еду. Я ее отвезу и поедем на экспертизу. Человек говорит, что нет ознак, а вы говорите, что есть. Какие есть ознаки?»

Працівник поліції: « ОСОБА_4 клієнт – це особа, яка не уповноважена виявляти ознаки сп`яніння».

ОСОБА_1 до своєї клієнтки, мовою оригіналу: « ОСОБА_5 , снимите меня на видео с фонарем».

Далі о 18:24:00 годин ОСОБА_1 до працівників поліції, мовою оригіналу: «Пишите!... (нецензурно)…Подождите, я ее отвезу и поедем!».

Працівник поліції: «Це заборонено законом».

ОСОБА_1 , мовою оригіналу: «Пишите мне направление, я сам поеду и сдам!»

О 18:29:33 годині працівник поліції: «Ваша поведінка не відповідає обстановці, порушення мови та зіниці очей, що не реагують на світло…»

ОСОБА_1 , перебиваючи поліцейського, мовою оригіналу: «Я злой на вас сейчас! Злой!»

Працівник поліції: «Мені без різниці. Це Ваше право, можете злитися. Є закон, є норми закону, яких потрібно притримуватись. У вас виявлені три ознаки сп`яніння – зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка, яка не відповідає обстановці та порушення мови».

О 18:30:13 годині ОСОБА_1 , мовою оригіналу: «Я слышу! Пишите отказ!»

Працівник поліції: «Ви відмовляєтесь?»

ОСОБА_1 , мовою оригіналу: «Я не відмовляюсь! У меня нет времени, я на работе. Пишите мне направление, я поеду сам».

Працівник поліції: «направлення має силу, якщо поліцейський доставляє водія в медичний заклад».

ОСОБА_1 , мовою оригіналу: «Мне в прошлый раз выписали и я сам поехал и сдал».

Працівник поліції: «Не може такого бути».

ОСОБА_1 : «Може».

О 18:30:48 годині працівник поліції: «Якщо Ви відмовляєтесь, щодо Вас буде складено протокол про адміністративне правопорушення. Направлення в такому випадку не складається».

О 18:31:20 годині ОСОБА_1 , мовою оригіналу: « ОСОБА_6 отказ, но я не отказываюсь, это вынужденно, потому что я на работе. Мне надо закончить работу. У меня дома больная бабушка, мне надо ее кормить, у меня семья!»

Працівник поліції: «Ви або погоджуєтесь, або відмовляєтесь».

ОСОБА_1 о 18:31:50 годин, мовою оригіналу: «Я не отказываюсь, но у меня нет времени. Пишите видмову».

Працівник поліції: «Ви уникаєте конкретної відповіді!».

ОСОБА_1 , мовою оригіналу: «Я на работе. Не могу сейчас пройти огляд. Мне надо заработать свои деньги! Я не отказываюсь. Не отказываюсь!»

Працівник поліції: « ОСОБА_7 в наш автомобіль».

ОСОБА_1 , мовою оригіналу: «Где логика? Все равно прийдется ждать результат!».

Далі на відеозапису видно, що ОСОБА_1 телефонує комусь, пояснює ситуацію.

О 18:36:06 годині ОСОБА_1 , мовою оригіналу: «Пишите отказ, у меня нет другого выхода».

Працівник поліції: «Якщо Ви відмовляєтесь, щодо Вас буде складено протокол про адміністративне правопорушення».

Потім на відеозапису зафіксовано, що поліцейські вручили водію ОСОБА_1 копію постанови про накладення адміністративного стягнення за відсутність діючого страхового полісу.

ОСОБА_1 , мовою оригіналу: «Садитесь в мою машину, вместе поедем!»

Працівник поліції: «Я не маю права допустити Вас за кермо автомобіля».

ОСОБА_1 , мовою оригіналу: «Ну что Вы за человек! Зачем вы это делаете? Пацаны!»

Працівник поліції: «Законом визначений певний алгоритм, згідно якого ми діємо».

ОСОБА_1 , мовою оригіналу: «Что вы за люди? Я почти сделал заказ!»

ОСОБА_1 телефонує комусь, а працівник поліції переходять до складання адміністративних матеріалів.

О 19:04:33 годині ОСОБА_1 , мовою оригіналу: «Уважаемый полицейский! Я не «відмовився» изначально!»

Працівник поліції: «Ви відмовились, є відеофіксація».

ОСОБА_1 , мовою оригіналу: «Я сказал – пишите, что вы поставили меня в рамки!»

Працівник поліції: «Ви неодноразово відмовились на пропозиції, я Вас запитував декілька разів».

ОСОБА_1 , мовою оригіналу: «Я не «відмовився» и до сих пор не отказываюсь! У меня не было куда девать клиента. Сейчас приедет за ним водитель, я договорился».

Працівник поліції: «Через який час?»

ОСОБА_1 , мовою оригіналу: «Даже не прошло и пол часа!»

Працівник поліції: «Ми майже годину тут стоїмо.»

ОСОБА_1 , мовою оригіналу: «У меня еще есть время! Я не отказываюсь! Изначально я сказал «поехали»!»

Працівник поліції: «Ви спочатку відмовились, бо у Вас ситуація з клієнтом, і Ви не можете поїхати. Ми у Вас запитували декілька разів. Уже складені усі документи, Вам дали листок паперу, щоб Ви написали пояснення».

О 19:06:33 ОСОБА_1 , мовою оригіналу: «Я желаю пройти экспертизу!»

Працівник поліції: «Сідайте в наш автомобіль, поїхали. Тільки без направлення. Ми Вас туди довезем і все. Направлення одне, воно в матеріалах справи і у ньому вказано, що Ви відмовились».

ОСОБА_1 , мовою оригіналу: «Не знаю, делайте, что хотите! Я хочу пройти экспертизу!»

Працівник поліції: «У Вас є дві години. Ви можете пройти огляд без нас, ми не допоможемо тут ніяк. Ми направимо матеріали в суд з направленням, яке було складено спочатку».

ОСОБА_1 , мовою оригіналу: «Я ни разу не отказался! Я сказал: «пишите, ви меня вынуждено поставили в такие рамки». Я не отказываюсь ехать с вами! Не отказываюсь. Вы мне написали 130-ю статью. Сейчас я говорю, что не отказываюсь. Я готов, не прошло еще два часа!».

Працівник поліції: «Уже складені усі матеріали».

ОСОБА_1 о 19:09:00 годин кричить, використовуючи нецензурну лексику, далі мовою оригіналу: «Я не отказываюсь!»

Працівник поліції: «Що Ви хочете? Пройти ДНД? Ви можете протягом двох годин зробити це самостійно, в приватному порядку. В направлення вже вказано, що Ви відмовились від огляду. Я не можу його змінити. Вже складені всі матеріали, які були надані Вам на підпис. Ви сказали зачекати і пішли кудись. Ще є питання?»

ОСОБА_1 , мовою оригіналу: «Я не отказываюсь! Как это? (кричить) Вы мне не дали листочек для пояснень!»

Працівник поліції: «Я дав Вам листочок, він лежав на капоті. Ви що, знущаєтесь?»

ОСОБА_1 , мовою оригіналу: «Вы положили и ушли с ним. Если бы он лежал, он бы лежал, или упал на пол».

ОСОБА_1 кричить, свариться.

Далі ОСОБА_1 , фіксує події на телефон, кричить, мовою оригіналу: «Вы предвзято ко мне относитесь! За что вы меня ненавидите? Я не понимаю! Я вам что-то плохое сделал? За что?»

Працівник поліції: «Я Вас вперше бачу, яке відношення «предвзяте»?»

ОСОБА_1 , мовою оригіналу: «Потому что Вы нагло врете! Я рубль за слово даю, вы не прийдете в суд! Судья говорит, что ви не приходите в суд».

Працівник поліції: «Який суддя таке казав?»

ОСОБА_1 , мовою оригіналу: «Какая разница? Самарский суд».

Працівник поліції: « ОСОБА_8 суд більше всього викликає працівників поліції і ми приходимо».

ОСОБА_1 , мовою оригіналу: «Я посмотрю! ОСОБА_3 листочек, который вы не давали мне!».

ОСОБА_1 кричить, свариться з приводу листка паперу.

ОСОБА_1 , мовою оригіналу: «Я счастлив, что есть камеры! Я не отказывался! Я конкретно ни разу не сказал, что отказываюсь!»

Далі на відеозапису видно, що ОСОБА_1 надає письмові пояснення, продовжуючи сперечатися з поліцейськими.

На відеозапису з нагрудної камери № 475550 від 28.11.2025 тривалістю 18:16:02-19:34:00 годин зафіксовано, що працівник поліції підходить до зупиненого автомобіля, за кермом якого перебуває ОСОБА_1 , повідомляє причину зупинки транспортного засобу – не працює задній ліхтар, просить надати документи та страховий поліс.

Далі відеозапис аналогічний, наведеному вище з нагрудної камери № 470838. Крім того зафіксовано, що працівники поліції ознайомили ОСОБА_1 з його процесуальними правами, складеними адміністративними матеріалами та вручили йому копію протоколу про адміністративне правопорушення.

Дослідивши відео з нагрудних камер працівників поліції, апеляційний суд вважає, що долучений до матеріалів справи відеозапис в цілому відображає усі обставини, які мають значення для повного та об`єктивного розгляду справи про адміністративне правопорушення, та підтверджує факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі. Дані відеозапису нагрудних камер працівників поліції є належним та допустимим доказом, оскільки вони отримані у встановленому законом порядку та дозволяють повно і всебічно встановити обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Відеозаписами зафіксовані реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на правопорушника, який керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп`яніння та відмовився від проходження запропонованого працівниками поліції огляду на стан сп`яніння у медичному закладі.

Посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що відеозапис долучений до матеріалів справи складається із декількох записів, що не узгоджується з вимогами Інструкції щодо здійснення безперервного запису з моменту зупинки транспортного засобу до закінчення оформлення адміністративних матеріалів, на переконання апеляційного суду хоча і є слушними, проте такий недолік не можна вважати істотним, оскільки обставини вчинення адміністративного правопорушення підтверджуються всією сукупністю доказів, досліджених судом під час розгляду даної справи. При цьому наявним відеозаписом підтверджується, що працівники поліції зупинили автомобіль під керуванням водія ОСОБА_1 , вказали на виявлені у нього ознаки наркотичного сп`яніння, запропонували пройти огляд на визначення стану сп`яніння у закладі охорони здоров`я, а ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду, мотивуючи тим, що він зараз на роботі та йому потрібно відвезти клієнтку.

Відеозапис, який долучений до протоколу про адміністративне правопорушення у справі, сумнівів щодо його достовірності та допустимості не викликає, оскільки не містить ознак фальсифікації та фабрикації, тому є належним та допустимим доказом у справі. Доказів монтажу, редагування наданого запису з метою фальсифікації даних, зафіксованих на ньому, стороною захисту надано не було та судом на встановлено.

Згідно загальних положень, що містяться у п. 1.1. ПДР України, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно до п.2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як зазначено у п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п.п.1,2 розділу 1 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі- Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 №1452/735 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 за №1413/27858, ця Інструкція визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляду.

Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до п.4 розділу 1 Інструкції, ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:

- наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);

- звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;

- сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;

- почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Порядок проходження огляду на стан сп`яніння на національному рівні закріплений у КУпАП, розділі ІХ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (затверджена наказом МВС 07.11.2015 №1395, зареєстрована в Мінюсті України 10.11.2015 №1408/27853), розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (затверджена спільним наказом МВС та МОЗ 09.11.2015 №1452/735 та зареєстрована в Мінюсті України 11.11.2015 за № 1413/27858) і «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (затверджений постановою КМУ 17.12.2008 № 1103, з наступними змінами).

Згідно з пункту 12 розділу IІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

За приписами частини 2 ст.266 КУпАП (Із змінами і доповненнями, внесеними в останнє згідно із Законом України від 16.02.2021 № 1231-IX) огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджено, що під час спілкування з водієм ОСОБА_1 працівниками поліції у останнього були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови. Водію було неодноразово запропоновано пройти медичний огляд на перебування у стані сп`яніння у закладі охорони здоров`я, на що водій ОСОБА_1 , уникаючи конкретної відповіді, зазначав, що йому потрібно спочатку закінчити роботу та відвезти клієнтку до місця призначення, що він не відмовляється від проходження огляду, у той же час сказав працівникам поліції, щоб вони оформляли відмову (о 18:30:13 годині 18:30:48 годин, 18:31:50 годин). При цьому працівники поліції роз`яснили ОСОБА_1 , що за відмову від проходження медичного огляду щодо нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП. На чергове запитання поліцейського, чи готовий він пройти огляд на визначення стан сп`яніння, водій ОСОБА_1 о 18:36:06 годин вказав, мовою оригіналу: «Пишите отказ, у меня нет другого выхода». І лише після цього працівники поліції перейшли до складання адміністративних матеріалів щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП.

На переконання апеляційного суду дії працівників поліції відповідали вимогам ст.266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103, а також Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та МОН України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.

Оспорювання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі наявності у нього ознак наркотичного сп`яніння та факт не розуміння ним ознаки якого саме стану сп`яніння — наркотичного чи алкогольного були виявлені працівниками поліції, як на підставу для закриття провадження у справі, є безпідставним, оскільки законодавство про адміністративне правопорушення не передбачає можливості оспорювання водієм встановлених уповноваженою особою ознак наркотичного сп`яніння, внаслідок чого заперечення апелянтом таких ознак у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, як на окрему підставу для скасування постанови судді та закриття провадження у справі не ґрунтуються на вимогах закону.

При цьому, як убачається з письмових пояснень самого ОСОБА_1 (а.с.6) йому було повідомлено, що у нього убачаються ознаки наркотичного сп`яніння.

Як було зазначено вище, вимогами п. 2 розділу 1 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» встановлено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Отже законодавцем не встановлено жодної вимоги до працівників поліції надавати докази на підтвердження виявлених ознак сп`яніння. Більше того, поліцейський фактично виявляє ознаки стану сп`яніння у водія транспортного засобу у залежності від власного їх розуміння. Наявність ознак наркотичного сп`яніння самі по собі не означають, що особа перебуває в стані такого сп`яніння.

Апеляційний суд звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення та інші процесуальні документи складені уповноваженою державою особою. Проте ОСОБА_1 не скористався процесуальною можливістю та не звертався із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва з метою ініціювання службової перевірки або притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, якими були складені відповідні процесуальні документи у цій справі. Також стороною захисту не надано відомостей про, що останні зверталися до суду в порядку КАС України щодо оскарження дій або бездіяльності відповідних посадових осіб – працівників поліції.

Отже, на переконання апеляційного суду, досліджені та покладені в основу рішення суду першої інстанції докази, які були перевірені під час апеляційного розгляду, є належними та допустимими доказами по справі у розумінні ст.251 КУпАП, оскільки складені уповноваженими особами, відповідно до процедури їх збирання та у своїй сукупності дають підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у відмові особи, яка керує транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння, від проходження в установленому законом порядку огляду з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння при обставинах встановлених постановою судді Самарського районного суду міста Дніпра від 10 лютого 2026 року, чим було порушено вимоги п.2.5 ПДР України, тобто ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Твердження ОСОБА_1 про те, що працівники поліції упереджено ставились до нього через те, що Самарський районний суд міста Дніпра 26.08.2025 закрив провадження по справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, на переконання апеляційного суду, є надуманими.

Як убачається з відеозапису з нагрудних камер поліцейських, водій ОСОБА_1 особисто повідомив працівників поліції, що раніше вже проходив огляд на перебування у стані наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, у нього є висновок, а також про те, що постановою суду справу було закрито за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. При цьому працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про те, що у нього виявлені ознаки сп`яніння та запропонували пройти огляд у лікарні саме з цих підстав, а не через те, що судом раніше було закрито провадження щодо нього. Жодних доказів упередженого ставлення поліцейських до водія матеріали провадження не містять і апелянтом надано не було. Також не було надано доказів заінтересованості працівників поліції у результатах розгляду цієї справи.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які були б підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.

Таким чином, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, дотримуючись принципу неупередженості та об`єктивності, з дотриманням вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, дав належну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності, зокрема і доводам сторони захисту про наявність підстав для закриття адміністративного провадження, та дійшов обґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_1 «поза будь-яким розумним сумнівом» у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому підстав для закриття провадження у справі, визначених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, на чому наполягає апелянт, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Апеляційний суд вважає, що суддею місцевого суду при постановленні рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та при накладенні на винну особу адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, у повній мірі враховані загальні принципи та правила накладення стягнення, передбачені ст.23 та ст.ст.33-35 КУпАП, а також враховано підвищений рівень суспільної небезпеки скоєного винною особою адміністративного правопорушення.

Підсумовуючи вищенаведене апеляційний суд дійшов висновків, що доводи апеляційної скарги особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, а постанова судді Самарського районного суду міста Дніпра від 10 лютого 2026 року є законною, обґрунтованою та належним чином мотивованою, підстав для її зміни або скасування не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Самарського районного суду міста Дніпра від 10 лютого 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДЯ ДНІПРОВСЬКОГО

АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В. РУДЕНКО