Постанова від 16 березня 2026 р. у справі №185/6817/24 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1412/26 Справа № 185/6817/24 Суддя у 1-й інстанції - Головін В. О. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.

Категорія 32

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Петешенкової М.Ю.,

суддів - Макарова М.О., Свистунової О.В.,

при секретарі - Кругман А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 вересня 2025 року у складі судді Головіна В.О.

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Акціонерне товариство «ДТЕК Донецькі електромережі» про стягнення боргу за спожиту електроенергію, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2025 року ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» звернулося до суду із вищевказаним позовом, посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_1 є фактичним споживачем електричної енергії, на ім`я якого відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Зазначає, що на підставі отриманих даних про спожиті відповідачем обсяги електроенергії, сформовано Акт прийняття-передавання товарної продукції та рахунок на оплату фактично спожитої електричної енергії № 3896 від 30 травня 2023 року за травень 2023 року на суму 716760,35 грн, які були направлені на електрону адресу споживача, зазначену ним в його особистому кабінеті в сервісі «Особистий кабінет».

Станом на 30 травня 2023 року на особовому рахунку споживача утворилася переплата на суму 37071,17 грн., яку було зараховано за розрахунковий період «травень 2023 року» в рахунок погашення існуючої заборгованості.

В порушення своїх обов`язків споживач не виконав свої зобов`язання зі сплати вартості спожитої електричної енергії, в зв`язку з чим у останнього утворилась заборгованість за спожиту електроенергію у розмірі 679689,18 грн., яку позивач просить стягнути на свою користь, а також стягнути 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання у розмірі 8156,27 грн.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 вересня 2025 року позов ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» борг за спожиту електроенергію у розмірі 679 689,18 грн; 3% річних за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по сплаті спожитої електроенергії в розмірі 8156,27 грн.; витрати зі сплати судового збору в розмірі 8254,15 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано наявністю правових підстав для стягнення в примусовому порядку з боржника суми непогашеної заборгованості за спожиту електроенергію, яка в добровільному порядку не погашена, а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, що свідчить про порушення прав позивача та підлягає судовому захисту.

Не погодившись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим та таким, що було ухвалено внаслідок неповного з`ясування обставин, які мають значення для справи, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. Вказує, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що заборгованість виникла у зв`язку зі споживанням електричної енергії на його обєкті в травні 2023 року в той час як із заявою про припинення електропостачання через захоплення об`єкту невідомими особами він звернувся 05 березня 2023 року, а отже припинення електроенергії повинно було бути здійснено в квітні 2023 року, що свідчить про безпідставність позову. Окрім того, вказує, що відповідно до листа ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» від 10 вересня 2024 року № 28/15450, між сторонами було підписано Акти прийняття-передавання товарної продукції за січень 2022 року, лютий 2022 року, травень 2022 року, червень 2022 року, відповідно до яких кількість прийнятої-переданої (спожитої) електроенергії становила 0 кВт/год, та доказів таких перевірок в період з липня 2022 року по грудень 2023 року позивачем не надано, а тому вказане спростовує наявність утвореної заборгованості, на що суд першої інстанції уваги не звернув.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є споживачем електричної енергії.

Здійснивши оплату першого рахунку на попередню оплату за розрахунковий період «січень 2021 року» від 24 грудня 2020 року № @2PL126856 на суму 7024,34 грн., приєднався до умов публічного договору про постачання електричної енергії споживачу, що опублікований на веб-сайті постачальника, на умовах комерційної пропозиції «Надійна - Донецьк» постачальника електричної енергії ТОВ «Донецькі енергетичні послуги», яка є публічною пропозицією та опублікована на веб-сайті постачальника.

Для проведення розрахунків було відкрито ОСОБА_1 особовий рахунок № НОМЕР_1 .

На підставі отриманих даних про спожиті обсяги електроенергії, сформовано Акт прийняття-передавання товарної продукції та рахунок на оплату фактично спожитої електричної енергії № 3896 від 30 травня 2023 року за травень 2023 року на суму 716760,35 грн, які були направлені на електрону адресу споживача зазначену ним в його особистому кабінеті в сервісі «Особистий кабінет».

Станом на 30 травня 2023 року на особовому рахунку споживача утворилася переплата на суму 37071,17 грн.

Споживач не виконав свої зобов`язання зі сплати вартості спожитої електричної енергії, в зв`язку з чим у останнього виникла утворилась заборгованість у загальному розмірі 679689,18 грн., за розрахунковий період травень 2023 року.

Згідно із ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до ч. 4, 5 ст.319 КПК України власність зобов`язує, власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

За умовами п. 2.1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок, а відповідач оплачує позивачу вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно із п. 5.1 договору споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього договору.

Пункт 5.5 договору визначає, що розрахунковим періодом за договором є календарний місяць.

У розділі 5 комерційної пропозиції, зазначено, розрахунок (оплата) за фактично спожиту електричну енергію має здійснюватися Споживачем у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду, не залежно від отримання рахунку. Виставлення рахунків за спожиту електроенергію здійснюється не пізніше 20-го числа місяця наступного за розрахунковим, за умови отримання даних про обсяги споживання від споживача/оператора системи/адміністратора комерційного обліку. Виставлення рахунку здійснюється шляхом його формування в програмному комплексі постачальника з можливістю перегляду в сервісі «Особистий кабінет». Рахунок за фактичне споживання формується Споживачем самостійно в сервісі «Особистий кабінет» не пізніше 24 годин після закінчення розрахункового періоду. В інших випадках рахунок формується та надається Постачальником Споживачу на підставі отриманих від Споживача/оператора розподілу/адміністратора комерційного обліку даних та може бути отриманий Споживачем у відповідному енергоофісі Постачальника. У разі не отримання Споживачем рахунку, Споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію, в установлені даним розділом строки, за платіжним документом, самостійно оформленим Споживачем.

Порядок розрахунків на роздрібному ринку електричної енергії визначений розділом IV Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі-НКРЕКП) від 14 березня 2018 року № 312.

Пунктом 4.12 ПРРЕЕ визначено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються згідно з даними, отриманими від АКО в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку електричної енергії, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Згідно із п. 4.3 ПРРЕЕ дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку АКО в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку електричної енергії.

Відповідно до п. 10 Постанови НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312 до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії виконує відповідний оператор системи розподілу (ОСР). Згідно з п. 9.14.1 ККОЕЕ адміністратор комерційного обліку (АКО) має передавати адміністратору розрахунків та учасникам ринку сертифіковані дані комерційного обліку в обсязі необхідному та достатньому для проведення ними розрахунків та виставлення рахунків своїм контрагентам.

Відповідно до п. 12.4.4 ККОЕЕ до дати запуску інформаційного обміну між учасниками ринку через Датахаб функції щодо ведення реєстрів точок комерційного обліку, а також приймання результатів вимірювання (показів лічильників) від учасників ринку та/або ППКО, обробки, формування, профілювання, валідації, агрегації та передачі даних комерційного обліку для розрахунків на ринку виконують оператори системи за місцем провадження ними господарської діяльності з розподілу/передачі електричної енергії. У розділі 3 Комерційної пропозиції до Договору зазначено, територію, на якій пропонується дана Комерційна пропозиція, а саме у межах Донецької області та електричних мереж операторів системи розподілу (передачі).

Згідно з ч. 3 п. 3.1.6 ПРРЕЕ постачання електричної енергії споживачу здійснюється лише за умови, якщо споживач є стороною діючого договору про надання послуг з розподілу електричної енергії. З урахуванням зазначеного, звертаємо увагу суду на наявність окремих договірних відносин щодо розподілу (передачі) електричної енергії між ОСР та Відповідачем, відповідно до яких ОСР здійснює облік спожитої Відповідачем електричної енергії. При здійсненні нарахувань Позивач використовує інформацію про спожиті Відповідачем обсяги електричної енергії, яку надає ОСР, дані від якого є пріоритетними згідно галузевого законодавства, а саме - п. 8.6.15 ККОЕЕ встановлено, що дані, отримані від споживача, при проведенні процедур їх перевірки та в розрахунках мають менший пріоритет ніж виміряні дані з контрольних лічильників або дані, отримані безпосередньо оператором системи або ППКО.

Згідно пункту 9.1.2. Кодексу комерційного обліку електричної енергії, обсяг, формат та порядок обміну (передачі/отримання) даних комерційного обліку визначається регламентами та протоколами інформаційного обміну АКО, а також укладеними договорами між відповідними сторонами інформаційного обміну.

Виходячи з викладеного, обсяги спожитої електричної енергії визначає виключно ОСР на підставі власного переліку точок обліку (ТКО) відповідача, на що позивач жодним чином не може впливати, тобто здійснює нарахування на увесь обсяг електричної енергії, який йому передав ОСР.

Відповідно до галузевого законодавства та договірних умов, позивач не впливає на визначення переліку ТКО споживача та на визначення обсягів спожитої електричної енергії. Отже, рахунок на оплату фактично спожитої електричної енергії та акт прийняття передавання товарної продукції (електроенергії) за розрахунковий період травень 2023 року, формувалися відповідно до даних комерційного обліку (інформація про обсяги споживання), які надавалися оператором системи розподілу АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» у відповідності до вимог п.п. 4.3, 4.12, пп. 31 п. 5.1.2 ПРРЕЕ, главою 9.14 Розділу IХ, главою 12.4 Розділу ХІІ Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 311 та ст. 53 Закону України «Про ринок електричної енергії», відповідна інформація підтверджена у листі АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» № 67/15115-вих від 10 жовтня 2023 року та у додатку до нього.

На підставі отриманих даних про спожиті відповідачем обсяги електроенергії, сформовано Акт прийняття-передавання товарної продукції та рахунок на оплату фактично спожитої електричної енергії № 3896 від 30 травня 2023 року за травень 2023 року на суму 716760,35 грн., Акт прийняття передавання товарної продукції та рахунок на оплату фактично спожитої електричної енергії за розрахунковий період травень 2023, були направлені у відповідності до розділу 12 Комерційної пропозиції на електрону адресу відповідача зазначену ним в його особистому кабінеті в сервісі «Особистий кабінет».

Відповідно до положень ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, передбачені ст.611 ЦК України.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.4.17. ПРРЕЕ за несвоєчасну оплату передбачених договором (комерційною пропозицією) платежів понад обумовлений термін споживач сплачує неустойку (пеню) та інші платежі згідно з законодавством та договором.

У розділі 6 Комерційної пропозиції зазначено, що за внесення платежів, передбачених умовами Договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов`язання та 3% річних від суми боргу. Сума боргу сплачується Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення.

У розмінні положень ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Колегія суддів звертає увагу, що доказів на погашення заборгованості скаржник суду не надав, а матеріали справи, як такового не містять.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується колегія суддів про наявність підстав для задоволення позову та стягнення із відповідача на користь позивача вартість спожитої електроенергії у розмірі 679689,18 грн. та 3 % річних за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання у розмірі 8156,27 грн., оскільки відповідач, будучи споживачем електроенергії, в добровільному порядку утворену заборгованість не погашає, внаслідок чого прострочив виконання грошового зобов`язання, а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, що свідчить про порушення прав позивача, яке підлягає судовому захисту.

Доводи апеляційної скарги про те, що заборгованість виникла у зв`язку зі споживанням електричної енергії на його об`єкті в травні 2023 року, в той час як із заявою про припинення електропостачання через захоплення об`єкту невідомими особами він звернувся 05 березня 2023 року, а отже припинення електроенергії повинно було бути здійснено в квітні 2023 року, що свідчить про безпідставність позову, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки беручи до уваги положення пункту 4.27. Правил роздрібного ринку електричної енергії, умови укладеного між сторонами договору, та враховуючи факт неповідомлення постачальника, оператора системи розподілу про звільнення скаржником приміщення та остаточного припинення користування електричною енергією, останній зобов`язаний здійснювати оплату спожитої на таких об`єктах електричної енергії виходячи з умов відповідного договору.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідно до листа ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» від 10 вересня 2024 року № 28/15450, між сторонами було підписано Акти прийняття-передавання товарної продукції за січень 2022 року, лютий 2022 року, травень 2022 року, червень 2022 року, відповідно до яких кількість прийнятої-переданої (спожитої) електроенергії становила 0 кВт/год, та доказів таких перевірок в період з липня 2022 року по грудень 2023 року позивачем не надано, що спростовує наявність утвореної заборгованості, на що суд першої інстанції уваги не зверну та дійшов до помилкового висновку про задоволення позову, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки обсяги спожитої електричної енергії визначає виключно оператор системи розподілу на підставі власного переліку точок обліку споживача, на що позивач жодним чином не може впливати, тобто здійснює нарахування на увесь обсяг електричної енергії, який йому передав оператор системи розподілу, тобто відповідно до галузевого законодавства та договірних умов, позивач не впливає на визначення переліку точок обліку споживача та на визначення обсягів спожитої електричної енергії.

Наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження у суді першої інстанції з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції

Отже, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини в справі та правильно визначив характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює та застосував норми права, які регулюють ці правовідносини, вирішив спір з урахуванням меж заявлених вимог та конкретних обставин справи на підставі наданих сторонами доказів з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не містять передбачених законом підстав для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 ст. 6 Конвенції ( 995_004 ) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно ст. 141 ЦПК України суд апеляційної інстанції, залишаючи рішення суду без змін, не змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 вересня 2025 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошена 17 березня 2026 року

Повний текст судового рішення складено 25 березня 2026 року.

Головуючий: М.Ю. Петешенкова

Судді: М.О. Макаров

О.В. Свистунова