Постанова від 16 березня 2026 р. у справі №201/4181/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2210/26 Справа № 201/4181/25 Суддя у 1-й інстанції - Федоріщев С. С. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.

Категорія 81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Петешенкової М.Ю.,

суддів - Городничої В.С., Макарова М.О.,

при секретарі - Кругман А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Соборного районного суду міста Дніпра від 01 жовтня 2025 року про залишення позову без розгляду, у складі судді Федоріщева С.С.

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Дніпровська міська рада про припинення права власності та визнання права власності, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Соборного районного суду міста Дніпра від 01 жовтня 2025 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду, з підстав передбачених пунктом 3 частини 1 статті 257 ЦПК України.

Ухвала суду першої інстанції мотивована наявністю підстав для застосування в даному випадку положень пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, оскільки позивач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, не з`явився в судові засідання втретє, про причини неявки суду не повідомив, як і не скористався правом подати заяву про розгляд справи за його відсутності.

Не погодившись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, ставить питання про скасування ухвали суду та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанцій безпідставно та необґрунтовано залишив позов без розгляду, оскільки матеріали справи не містять належного повідомлення про дату, час та місце судового засідання. Вказує, що SMS - повідомлення через додаток «VIBER» не є належним повідомленням про дату, час та місце судового засідання, оскільки є додатковим засобом повідомлення учасників справи, лише за наявності відповідної заяви про отримання повісток в електронному вигляді, що свідчить про порушення судом першої інстанції норм процесуального права та відсутність підстав для залишення позову без розгляду.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цим вимогам оскаржуване судове рішення не відповідає за таких підстав.

Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що позивач будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, не з`явився в судові засідання втретє, про причини неявки суду не повідомив, як і не скористався правом подати заяву про розгляд справи за його відсутності.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

У відповідності до статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Публічний характер судового розгляду є істотним елементом права на справедливий суд, а відкритість процесу, як правило, включає право особи бути заслуханою в суді.

Принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи (частина перша статті 8 ЦПК України).

Розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи (стаття 211 ЦПК України).

Повідомлення сторін про час і місце розгляду справи проводиться судом відповідно до статті 128 ЦПК України: суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У частині тринадцятій статті 128 ЦПК передбачено, що за наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має електронного кабінету, та технічної можливості повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Надсилання учасникам судового процесу судових повісток, повідомлень і викликів в електронній формі здійснюється шляхом направлення в месенджері за допомогою програмного додатка або SMS-повідомлення за допомогою автоматизованої системи документообігу суду. Судовий виклик надсилається учаснику судового процесу за наявності відповідної заяви та технічної можливості. Форма заяви надається учаснику судового процесу в суді або самостійно завантажується ним з офіційної сторінки суду, розміщеної на офіційному веб-порталі судової влади України. Така заява підписується власноруч або кваліфікованим електронним підписом учасника судового процесу та подається до суду. Заява не задовольняється за умови встановлення факту наявності в учасника судового процесу зареєстрованої офіційної електронної адреси (пункти 2, 5 і 6 Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23 січня 2023 року № 28).

Відповідно до частини першої, пунктів 1-2 частини другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Верховний Суд наголошував, що обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однієї із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 522/18010/18 (провадження № 61-13667сво21)).

Позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився (постанова Верховного Суду від 01 листопада 2023 року у справі № 761/20381/21 (провадження № 61-4215св23)).

Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що суд може повідомляти учасника справи про розгляд справи з використанням засобів мобільного зв`язку шляхом надіслання текстових повідомлень виключно за наявності відповідної письмової заяви такого учасника справи (постанова Верховного Суду від 24 липня 2023 року у справі № 495/6258/20 (провадження № 61-3992св23)).

За відсутності заяви учасника справи, його представника на отримання судових повісток, повідомлень і викликів в електронній формі такі документи суд не може надсилати у додатку «VIBER» на телефонний номер, який вказав позивач у позові чи інших процесуальних документах (постанова Верховного Суду від 04 вересня 2024 року у справі № 761/319/22 (провадження № 61-17707св23)).

У матеріалах справи немає доказів належного повідомлення позивача про дату, час і місце судових засідань, зокрема, доказів направлення їй судових повісток засобами поштового зв`язку та, як наслідок, їх отримання (вручення).

Разом з тим, наявні у справі довідки про доставку позивачу повідомлення у додаток «VIBER» за номером телефону НОМЕР_1 про призначений розгляд справи, не є належним повідомленням, оскільки у суду першої інстанції не було передумов, передбачених частинами дев`ятою, тринадцятою статті 128 ЦПК, для застосування такого способу сповіщення учасника справи про судовий розгляд, адже у матеріалах справи немає відповідних заяв позивача про виклик її до суду за допомогою засобів мобільного зв`язку.

Такі обставини вказують на те, що позивач не була належним чином повідомлена судом про дату, час та місце судового засідання, призначеного на 22 травня 2025 року, 01 липня 2025 року та 01 жовтня 2025 року, тобто у суду першої інстанції були відсутні підстави передбачені процесуальним законом для залишення позову без розгляду, що є підставою для скасування судового рішення у даній справі.

Доводи апеляційної скарги про відсутність належного повідомлення скаржника про дату, час та місце розгляду справи, знайшли своє підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку та свідчать про існування перешкод для явки у судове засідання.

Колегія суддів, враховуючи дані обставини і вищезазначені вимоги процесуального закону, дійшла до висновку про відсутність підстав для залишення позову без розгляду.

Відповідно до пункту 1 статті 6 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Кожен, чиї права і свободи, викладені в цій Конвенції, порушуються, має право на ефективний засіб правого захисту у відповідному національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Право на судовий захист передбачається статтею 55 Конституції України, статтею 4 ЦПК України.

У низці рішень Європейського суду з прав людини, юрисдикцію якого в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.

У справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права на доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частини шостої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 379 ЦПК України порушення норм процесуального права, яке призвело до помилковості ухвали, є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

З огляду на викладене, наявні підстави для скасування ухвали суду та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Соборного районного суду міста Дніпра від 01 жовтня 2025 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошена 17 березня 2026 року

Повний текст судового рішення складено 25 березня 2026 року.

Головуючий: М.Ю. Петешенкова

Судді: В.С. Городнича

М.О. Макаров