Постанова від 23 березня 2026 р. у справі №930/351/24 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 930/351/24

Провадження № 22-ц/801/705/2026

Категорія: 41

Головуючий у суді 1-ї інстанції Войницька Т. Є.

Доповідач:Голота Л. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2026 рокуСправа № 930/351/24м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Голоти Л. О. (суддя – доповідач),

суддів Копаничук С.Г., Оніщука В.В.,

розглянув у порядку письмового провадження справу № 930/351/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 27.11.2025, ухвалене у складі судді Войницької Т.Є. в приміщенні суду в м. Немирів, -

в с т а н о в и в :

7.02.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі – ТОВ «Коллект Центр») звернулось у суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» за договором про надання фінансових послуг № 2109376511529 від 4.04.2021 заборгованість в розмірі 47613,00 грн, з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) 5900,00 грн; заборгованість за процентами нарахованими на дату відступлення прав вимоги 41713,10 грн; а також стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» за договором про надання фінансових послуг № 2109375782694 від 4.04.2021 заборгованість в розмірі 47613,00 грн, з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) 5900,00 грн; заборгованість за процентами нарахованими на дату відступлення прав вимоги 41713,10 грн та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн та витрати за надання правничої допомоги в розмірі 17000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 4.04.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансових послуг № 2109376511529 «Стандартний», відповідно до якого : товариство зобов`язалося надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 5900,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил (п.1.1); граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору): 1 (один) рік (п. 1.9). На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 5900,00 грн.

Також, 4.04.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансових послуг № 2109375782694 «Стандартний», відповідно до якого : товариство зобов`язалося надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 5900,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил (п.1.1); граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору): 1 (один) рік (п. 1.9). На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 5900,00 грн. Відповідач здійснив дії спрямовані на укладання вказаних вище договорів шляхом заповнення заяв про надання (отримання) грошових коштів на сайті позикодавця, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, позикодавцем було перераховано грошові кошти.

1.12.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 1-12, відповідно до умов якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором про надання фінансових послуг № 2109376511529 від 4.04.2021, що уклали ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 . Також, 1.12.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 1-12 відповідно до умов якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором про надання фінансових послуг № 2109375782694 від 4.04.2021, що уклали ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1

10.01.2023 ТОВ «Вердикт капітал» відступило право вимоги до позичальників ТОВ «Коллект Центр» відповідно до договору відступлення права вимоги № 10-01/2023, в тому числі за договором про надання фінансових послуг № 2109376511529 від 4.04.2021, що уклали ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 . Також, 10.03.2023 ТОВ «Вердикт капітал» відступило право вимоги до позичальників ТОВ «Коллект Центр» відповідно до договору відступлення права вимоги № 10-01/2023/01, в тому числі за договором про надання фінансових послуг № 2109375782694 від 4.04.2021, що уклали ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 ..

Заборгованість відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв`язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість. У зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язань за договором № 2109376511529 про надання фінансових послуг заборгованість відповідача станом на день складання позову ( 31.01.2024) становить 47613,00 грн, з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) 5900,00 грн; заборгованість за процентами нарахованими на дату відступлення прав вимоги 41713,10 грн. Крім того, у зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язань за договором № 2109375782694 про надання фінансових послуг заборгованість відповідача станом на день подачі позову становить 47613,00 грн, з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) 5900,00 грн; заборгованість за процентами нарахованими на дату відступлення прав вимоги 41713,00 грн.

Рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 27.11.2025 позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за договорами про надання фінансових послуг № 2109376511529 та № 2109375782694 від 4.04.2021 в розмірі 95226,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» судовий збір в сумі 3028,00 грн, витрати за надання правничої допомоги в сумі 5000 грн, а всього 8028 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу (вх № № 1470/26-вх від 4.02.2026), в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту з`ясування обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити; стягнути з ТОВ «Коллект Центр» на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги; увипадку часткового задоволення позову зменшити розмір судових витрат на правову допомогу позивача до 1000 грн.

Основними доводами апеляційної скарги є те, що (1) позивачем не доведено наявність у нього права вимоги за кредитними договорами. Укладений між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» договір № 10-01/2023 від 10.01.2023 за своєю юридичною природою є договором відступлення (купівлею-продажем), тобто цесією, та не є договором факторингу; (2) проценти нараховано позивачем поза межами строку дії договору. За мовами договорів про надання фінансових послуг від 4.04.2021, укладених між сторонами, кредитні кошти надавалися відповідачу на строк 16 днів, до 19.04.2021, тоді як позивачем нараховані проценти за користування кредитними коштами поза строками кредитування, а саме: станом на дату переходу права вимоги за договором по відступлення права вимоги. Таким чином підлягає стягненню з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 2109376511529 в розмірі 7788 грн, з яких : 5900 грн тіло кредиту та 1888 грн заборгованість за відсотками; заборгованість за кредитним договором № 2109376511529 від 4.04.2021 в розмірі 7788 грн, з яких : 5900 грн тіло кредиту та 1888 грн заборгованість за відсотками; (3) витрати на правничу допомогу не були для позивача неминучими, тому що він не вжив заходів досудового врегулювання, як фінансова компанія має штат працівників і фінансові можливості забезпечити юридичний супровід справ власними силами, а розмір витрат не є обґрунтованим та співмірним; стягнення витрат на правничу допомогу не повинно перетворюватись у спосіб збагачення за рахунок відповідача; заявлена позивачем сума судових витрат за декілька годин роботи адвоката є несправедливою і такою, що створює надмірний індивідуальний тягар.

До апеляційної скарги відповідачем надано наступні докази : гарантійний лист від 16.09.2021; гарантійний лист від 21.09.2021; договір про надання фінансових послуг № 2109375782694 «Стандартний» від 4.04.2021 з додатками; договір про надання фінансових послуг № 2109376511529 «Стандартний» від 4.04.2021 з додатками.

2.03.2026 до Вінницького апеляційного суду надійшов відзив (вх № 2558/26-вх) ТОВ «Коллект Центр», в якому, посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Відзив обґрунтовано тим, що згідно п.1.2 договору кредит надається на строк, зазначений в заяві-анкеті та графіку платежів, який є додатком до цього договору та є невід`ємною його частиною. Відповідно до заяви-анкети ОСОБА_1 орієнтовний строк повернення кредиту 16 днів з моменту отримання кредиту. Кредит отримано на строк 365 днів з правом повернення достроково. Згідно п.1.3, 1.9 договору орієнтовний строк повернення кредиту 16 днів з моменту отримання кредиту; граничний строк кредитування, тобто строк дії кредитного договору, становить 1 рік. Оскільки станом на 19.04.2021 кошти позичальником сплачені не були, підстав вважати, що строк дії договору закінчився не було. У разі, якщо сума кредиту лишається неповернутою після орієнтовного строку повернення кредиту, тобто 19.04.2021, проценти підлягають обов`язковій сплаті кожні 16 днів в сумі нарахованій за фактичний строк користування кредитом, але за умови даного договору не пізніше 4.04.2022. Розмір процентів за кожним із договорів нараховано станом на 30.11.2021, в межах строку кредитування; позивачем надано докази переходу права вимоги за кредитними договорами до відповідача від ТОВ «Служба миттєвого кредитування» до ТОВ «Вердикт Капітал» та від ТОВ «Вердикт Капітал» до ТОВ «Коллект Центр»; заявлена до стягнення сума витрат позивача є співмірною зі складністю справи.

У постановах ВС від 25.11.2020 у справі № 752/1839/19 та від 11.11.2020 у справі № 760/16979/15-ц вказано, що: відповідно до частин першої та третьої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. За змістом статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце під час розгляду справи судом першої інстанції.

Ознайомившись із апеляційною скаргою та доданими до неї доказами, колегія суддів дійшла висновку про відмову в долученні до справи доказів, які додані до апеляційної скарги, оскільки відповідачем не надано доказів неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Щодо розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.

Справа розглядається в порядку частини першої статті 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи. Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу на рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 27.11.2025 у справі з ціною позову (95226 грн), що є менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (99840 грн).

4.03.2026 до апеляційного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи з викликом колегія суддів вважає таким, що не підлягає задоволенню, оскільки з урахуванням конкретних обставин справи необхідності розгляду справи з повідомленням учасників справи (частина третя статті 369 ЦПК України) немає.

Перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до наступних висновків.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК України).

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (стаття 263 ЦПК України).

Апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. При цьому суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце під час розгляду справи судом першої інстанції (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 756/1529/15-ц).

Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 263 ЦПК України.

У справі встановлено наступні обставини.

Щодо договору про надання фінансових послуг № 2109376511529 «Стандартний» від 4.04.2021, укладеного між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1

4.04.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір про надання фінансових послуг № 2109376511529 «Стандартний».

Відповідно до умов договору, передбачено, що : товариство зобов`язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 5900,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил. Кредит надається на строк, зазначений у заяві- анкеті та графіку платежів, який є додатком до цього договору та є невід`ємною його частиною. Орієнтовний строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів. Проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування (далі - процентна ставка), протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі: а) 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком поверненню кредиту процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4.а); в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.6); г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в); д) тип процентної ставки – фіксована (пункти 1.1-1.4); нараховані проценти підлягають обов`язковій сплаті на 16 день з моменту отримання кредиту, в сумі, що нарахована за фактичний строк користування кредитом на дату сплати. В разі, якщо сума кредиту лишається неповернутою після орієнтовного строку повернення кредиту, проценти підлягають обов`язковій сплаті кожні 16 днів у сумі, нарахованій за фактичний строк користування кредитом (пункт 1.4.1, 1.4.2); граничний строк кредитування (строк дії договору) 1 рік (пункт 1.9);

Одночасно з підписанням даного договору позичальником було підписано заяву-анкету (додаток № 1 до договору).

Договір про надання фінансових послуг № 2109376511529 підписаний позичальником електронним підписом вчиненим одноразовим ідентифікатором Y2, кредитором - електронним підписом одноразовим ідентифікатором 109376511529Z /т.1 а. с. 7-9/.

Відповідно до листа – довідки від 11.01.2022 року, виданої ТОВ «ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», 4.04.2021 о 00:19:34 на картку за договором № 2109376511529 було перераховано кошти в сумі 5900,00 грн /т.1 а. с. 13/.

Згідно відповіді АТ КБ «ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7-241113/84407-БТ від 20.11.2024, наданої на виконання ухвали суду, в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) було емітовано карту№ НОМЕР_2 . З виписки за договором № б/н за період 04.04.2021-05.04.2024 вбачається, що 4.04.2021 на карту № НОМЕР_2 ОСОБА_1 отримав 5900,00 грн /т.2 а. с. 4-6/.

Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Служба миттєвого кредитування» за договором № 2109376511529, станом на 30.11.2021 загальна сума заборгованості становить 47613,00 грн, з якої: 5900,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 41713,00 грн заборгованість за відсотками /т.1 а. с. 14 зворотна сторона-15/.

Щодо договору про надання фінансових послуг № 2109375782694 «Стандартний» від 4.04.2021, укладеного між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1

4.04.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі договір про надання фінансових послуг № 2109375782694 «Стандартний».

Відповідно до умов договору, передбачено, що товариство зобов`язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 5900,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил. Кредит надається на строк, зазначений у заяві- анкеті та графіку платежів, який є додатком до цього договору та є невід`ємною його частиною. Орієнтовний строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів. Проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування (далі - процентна ставка), протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі: а) 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком поверненню кредиту процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4.а); в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.6); г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в); д) тип процентної ставки – фіксована (пункти 1.1-1.4); нараховані проценти підлягають обов`язковій сплаті на 16 день з моменту отримання кредиту, в сумі, що нарахована за фактичний строк користування кредитом на дату сплати. В разі, якщо сума кредиту лишається неповернутою після орієнтовного строку повернення кредиту, проценти підлягають обов`язковій сплаті кожні 16 днів у сумі, нарахованій за фактичний строк користування кредитом (пункт 1.4.1, 1.4.2); граничний строк кредитування (строк дії договору) 1 рік (пункт 1.9).

Одночасно з підписанням даного договору позичальником було підписано заяву-анкету (додаток № 1 до договору).

Договір про надання фінансових послуг № 2109375782694, підписаний позичальником електронним підписом вчиненим одноразовим ідентифікатором Y1, кредитором - електронним підписом одноразовим ідентифікатором 109376511529Z /т.1 а. с. 10-12/.

Відповідно до листа – довідки від 11.01.2022, виданої ТОВ «ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», 4.04.2021 о 00:19:34 на картку за договором № 2109375782694 було перераховано кошти в сумі 5900,00 грн /т.1 а. с. 15 зворотна сторона/.

Згідно відповіді АТ КБ «ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7-241113/84407-БТ від 20.11.2024, наданої на виконання ухвали суду, в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) було емітовано карту№ НОМЕР_2 . З виписки за договором №б/н за період 04.04.2021-05.04.2024 вбачається, що 4.04.2021 на карту № НОМЕР_2 ОСОБА_1 отримав 5900,00 грн /т.2 а. с. 4-6/.

Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Служба миттєвого кредитування» за договором №2109375782694, станом на 30.11.2021 загальна сума заборгованості становить 47613,00 грн, з якої: 5900,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 41713,00 грн заборгованість за відсотками /т.1 а. с. 16-17/.

Щодо відступлення права вимоги за договорами про надання фінансових послуг № 2109376511529 та № 2109375782694 «Стандартний» від 4.04.2021.

1.12.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 1-12, у відповідності до умов якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги, а ТОВ «Вердикт Капітал» зобов`язується, здійснивши фінансування в порядку, передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить ТОВ «Служба миттєвого кредитування», та стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладених між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та боржниками (п.2.1 розділу 2 договору факторингу) /т.1 а. с. 20-22/.

На аркуші справи 22 тома першого міститься платіжне доручення 307600018 від 3.12.2021 оплати ТОВ «Вердикт Капітал» на користь ТОВ «Служба миттєвого кредитування» лоту згідно договору факторингу №1-12 від 1.12.2021.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 1-12 від 1.12.2021, що є витягом з додатку № 3 до договору факторингу № 1-12 від 1.12.2021, за порядковим номером 978 значиться ОСОБА_1 , заборгованість якого за кредитним договором № 2109376511529 від 4.04.2021 складає 47613,00 грн, з яких 5900,00 грн заборгованість за тілом кредиту та 41713,00 грн заборгованість за процентами /т.1 а.с. 22 зворотна сторона – 24, 25/.

Також згідно реєстру боржників до договору факторингу № 1-12 від 1.12.2021, що є витягом з додатку № 3 до договору факторингу № 1-12 від 1.12.2021, за порядковим номером 980 значиться ОСОБА_1 , заборгованість якого за кредитним договором № 2109375782694 від 4.04.2021 складає 47613,00 грн, з яких: 5900,00 грн заборгованість за тілом кредиту та 41713,00 грн заборгованість за процентами /т.1 а.с. 25/.

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Вердикт Капітал», станом на 10.01.2023 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №2109376511529 від 04.04.2021 складає 103726,72 грн, з яких: 5900,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту, 41713,00 грн заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 56113,72 грн нараховані відсотки згідно кредитного договору /т.1 а. с. 19/.

Крім того, як убачається із розрахунку заборгованості ТОВ «Вердикт Капітал», станом на 10.01.2023, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 2109375782694 від 4.04.2021 складає 103726,72 грн, з яких: 5900,00 грн.- заборгованість за основною сумою кредиту, 41713,00 грн заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 56 113, 72 грн нараховані відсотки згідно кредитного договору /т.1 а. с. 18/.

10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступає шляхом продажу ТОВ «Коллект Центр» належні ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Коллект Центр» набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, права вимоги ТОВ «Вердикт Капітал» до боржників, зазначених у додатках № 1 та № 3 до цього договору відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, або які зобов`язані виконати обов`язки боржників за договорами позики (кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. ТОВ «Коллект Центр» сплачує ТОВ «Вердикт Капітал» за права вимоги грошові кошти у розмірі та порядку, визначених договором відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги /т.1 а. с. 27-29, 124-144/.

На аркуші справи 145 тома першого міститься копія акта прийому-передачі реєстру боржників за договором № 10-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.01.2023.

Відповідно до реєстру боржників до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023, що є витягом з додатку № 3 до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.01.2023, за порядковим номером 4696 зазначений ОСОБА_1 , загальна заборгованість якого за кредитним договором № 2109376511529 складає 103726,72 грн, з яких 5900,00 грн сума заборгованості за основним зобов`язанням, 97826,72 грн сума заборгованості за нарахованими процентами /т.1 а. с. 30-32, 146-149/.

Також згідно реєстру боржників до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023, що є витягом з додатку № 3 до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.01.2023, за порядковим номером 4697 зазначений ОСОБА_1 , загальна заборгованість якого за кредитним договором № 2109375782694 складає 103726,72 грн, з яких 5900,00 грн сума заборгованості за основним зобов`язанням, 97826,72 грн сума заборгованості за нарахованими процентами /т.1 а. с. 33, 146-149/.

На аркуші справи 150 тома першого міститься копія акта зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.02.2023.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними.

Висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог зроблено за повного з`ясування обставин справи, правильного застосування норм матеріального та процесуального права з огляду на наступне.

Щодо доведеності укладення договорів про надання фінансових послуг № 2109376511529 та № 2109375782694 «Стандартний» від 4.04.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 .

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України.

Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (частина третя статті 215 ЦК України).

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.

У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).

Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами (частина перша статті 13 Закону України «Про споживче кредитування»).

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як установлено судом першої інстанції, 4.04.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договори про надання фінансових послуг № 2109376511529 та № 2109375782694 «Стандартний». Договір про надання фінансових послуг № 2109376511529 підписаний позичальником електронним підписом вчиненим одноразовим ідентифікатором Y2, кредитором - електронним підписом одноразовим ідентифікатором 109376511529Z. Договір про надання фінансових послуг № 2109375782694, підписаний позичальником електронним підписом вчиненим одноразовим ідентифікатором Y1, кредитором - електронним підписом одноразовим ідентифікатором 109376511529Z.

У постанові Верховного Суду від 7.10.2020 по справі № 127/33824/19 зроблено правовий висновок, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, а кредитні кошти не були б перераховані відповідачу.

Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачем таких не надано, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов`язком. Факт укладання кредитного договору відповідач не оспорює в апеляційній скарзі.

В силу припису статті 204 ЦК України, правомірність правочину презюмується. Отже, обов`язок доведення наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на відповідача.

Укладання кредитного договору в електронному вигляді регулюється Законом України «Про електронну комерцію». Такий договір укладається шляхом акцепту оферти через інформаційно-телекомунікаційну систему, із застосуванням електронного підпису, зокрема — одноразового ідентифікатора. Електронний договір, підписаний у передбаченому законом порядку, прирівнюється до письмового.

Особа, що укладає електронний договір, має бути ідентифікована за допомогою особистих даних (паспорт, ІПН, телефон, банківська картка тощо). Відповідно до законодавства, факт входу користувача в особистий кабінет, подання заявки, акцепт умов та підтвердження через одноразовий ідентифікатор свідчать про волевиявлення на укладення договору.

Відповідачем не надано доказів, що у цій справі договори про надання фінансових послуг № 2109376511529 та № 2109375782694 «Стандартний» від 4.04.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 були укладені з порушенням вимог законодавства.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність позивачем укладання договорів про надання фінансових послуг № 2109376511529 та № 2109375782694 «Стандартний» від 4.04.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 , що в апеляційній скарзі не оспорюється відповідачем.

Щодо доведеності відступлення прав вимог за договорами про надання фінансових послуг № 2109376511529 та № 2109375782694 «Стандартний» від 4.04.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 ..

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, як передбачено статтею 11 ЦК України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Поряд з цим, право грошової вимоги до боржника може бути відступлене також на підставі договору факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Статтею 1079 ЦК України визначено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

У постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 668/7544/15-ц зазначено, що за приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).

Тлумачення статті 516, частини другої статті 517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним (постанові Верховного Суду від 7.02.2018 у справі № 2-2035/11, постанова Верховного Суду України від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15).

У справі встановлено, що 1.12.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 1-12, у відповідності до умов якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги, а ТОВ «Вердикт Капітал» зобов`язується, здійснивши фінансування в порядку, передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить ТОВ «Служба миттєвого кредитування», та стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладених між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та боржниками (п.2.1 розділу 2 договору факторингу) /т.1 а. с. 20-22/. Позивачем надано докази на підтвердження відступлення права вимоги за договором факторингу № 1-12 від 1.12.2021, а саме : платіжне доручення 307600018 від 3.12.2021 /т.1 а. с. 22/; реєстр боржників до договору факторингу № 1-12 від 1.12.2021, що є витягом з додатку № 3 до договору факторингу № 1-12 від 1.12.2021 /т.1 а.с. 22 зворотна сторона – 24, 25/.

10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступає шляхом продажу ТОВ «Коллект Центр» належні ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Коллект Центр» набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, права вимоги ТОВ «Вердикт Капітал» до боржників, зазначених у додатках № 1 та № 3 до цього договору відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, або які зобов`язані виконати обов`язки боржників за договорами позики (кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. ТОВ «Коллект Центр» сплачує ТОВ «Вердикт Капітал» за права вимоги грошові кошти у розмірі та порядку, визначених договором відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги /т.1 а. с. 27-29, 124-144/. Позивачем надано докази на підтвердження відступлення права вимоги за договором про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023, а саме : копію акта прийому-передачі реєстру боржників за договором № 10-01/2023 /т.1 а. с. 145/; копія акта зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.02.2023 /т.1 а. с. 150/; копію реєстру боржників до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023, що є витягом з додатку № 3 до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.01.2023 /т.1 а. с. 30-33, 146-149/.

Доказів того, що договір факторингу № 1-12 від 1.12.2021, укладений між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал», та договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023, укладений між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» визнані недійсними суду не надано.

Доводи апелянта про те, що позивач не довів наявність у нього права вимоги за кредитними договорами № 2109376511529 та № 2109375782694 від 04.04.2021 року, оскільки наступне відступлення фактором права вимоги до боржника, а саме договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 не відповідає правовій конструкції договору факторингу, яка визначена положеннями ст. 1077 ЦК України та суперечить ч.2 ст. 1083 ЦК України, колегія суддів відхиляє з наступних підстав.

Судом встановлено, що у відповідності до договору факторингу від 01.12.2021, фактор ТОВ «Вердикт Капітал» прийняв право грошової вимоги та має право здійснювати наступне відступлення прав вимоги будь-якій третій особі.

10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ « Коллект Центр» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги.

Згідно ч. 2 ст. 1083 ЦК України якщо договором факторингу допускається наступне відступлення права грошової вимоги, воно здійснюється відповідно до положень цієї глави. ( глава 73 факторинг)

Положення статті 1083 ЦК України передбачають можливість вказати у договорі умову про наступне відступлення грошової вимоги та не свідчать про нікчемність договору про наступне відступлення фактором права грошової вимоги третій особі.

Статтею 204 ЦК України встановлена презумпція правомірності правочину, яка означає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при подальшому відступленню права вимоги, що відбулось згідно договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, який був укладений між ТОВ "Вердикт Капітал" (Первісний кредитор), (продавець) та ТОВ "Коллект Центр" (Новий кредитор), (покупець) - сторони не керувалися положеннями глави 73 "Факторинг" ЦК України, а договір відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 за своєю правовою природою є договором відступлення права вимоги (цесією).

Оскільки договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 не є договором факторингу, а тому відсутні підстави, передбачені статтями 203, 215 ЦК України, для того, щоб вважати даний договір нікчемним з огляду на порушення імперативної норми статті 1083 ЦК України. ( постанова ВС від 1.07.2025 у справі № № 910/2578/24).

З огляду на зазначене, аргументи апеляційної скарги в тій частині, що позивачем не доведено набуття права вимоги за договорами про надання фінансових послуг № 2109376511529 та № 2109375782694 «Стандартний» від 4.04.2021, укладених між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки відсутні підстави, передбачені ст. 203, 215 ЦК України, для того, щоб вважати договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023, укладений між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр», нікчемним, а вимог про визнання договору недійсним завлено не було.

Щодо доведеності розміру заборгованості.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У постанові Верховного Суду від 9.01.2020 у справі № 643/5521/19 зазначено, що: в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 висловлено правову позицію про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Після спливу чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

4.04.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір про надання фінансових послуг № 2109375782694 «Стандартний».

Відповідно до листа – довідки від 11.01.2022 року, виданої ТОВ «ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», 4.04.2021 о 00:19:34 на картку за договором № 2109376511529 було перераховано кошти в сумі 5900,00 грн /т.1 а. с. 13, 15 зворотна сторона/.

Згідно відповіді АТ КБ «ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7-241113/84407-БТ від 20.11.2024, наданої на виконання ухвали суду, в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) було емітовано карту№ НОМЕР_2 . З виписки за договором № б/н за період 04.04.2021-05.04.2024 вбачається, що 4.04.2021 на карту № НОМЕР_2 ОСОБА_1 отримав 5900,00 грн та 5900 грн /т.2 а. с. 4-6/.

Позивачем доведено перерахування відповідачу кредитних коштів, що в апеляційній скарзі не оспорюється відповідачем.

Відповідно до умов договорів про надання фінансових послуг № 2109376511529 та № 2109375782694 «Стандартний» від 4.04.2021, укладених між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 , передбачено, що :

товариство зобов`язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 5900,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил. Кредит надається на строк, зазначений у заяві- анкеті та графіку платежів, який є додатком до цього договору та є невід`ємною його частиною. Орієнтовний строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів. Проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування (далі - процентна ставка), протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі: а) 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком поверненню кредиту процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4.а); в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.6); г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в); д) тип процентної ставки – фіксована (пункти 1.1-1.4);

нараховані проценти підлягають обов`язковій сплаті на 16 день з моменту отримання кредиту, в сумі, що нарахована за фактичний строк користування кредитом на дату сплати. В разі, якщо сума кредиту лишається неповернутою після орієнтовного строку повернення кредиту, проценти підлягають обов`язковій сплаті кожні 16 днів у сумі, нарахованій за фактичний строк користування кредитом (пункт 1.4.1, 1.4.2);

граничний строк кредитування (строк дії договору) 1 рік (пункт 1.9);

Одночасно з підписанням даного договору позичальником було підписано заяву-анкету (додаток № 1 до договору).

Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Служба миттєвого кредитування» за договором № 2109376511529, станом на 30.11.2021 загальна сума заборгованості становить 47613,00 грн, з якої: 5900,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 41713,00 грн заборгованість за відсотками /т.1 а. с. 14 зворотна сторона-15/.

Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Служба миттєвого кредитування» за договором №2109375782694, станом на 30.11.2021 загальна сума заборгованості становить 47613,00 грн, з якої: 5900,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 41713,00 грн заборгованість за відсотками /т.1 а. с. 16-17/.

Період нарахування та розмір процентної ставки :

з 4.04.2021 по 19.04.2021 (2%, 118 грн розмір процентів в день х 16 днів = 1888);

з 20.04.2021 по 3.05.2021 (3,64 %,214,76 грн розмір процентів в день х 14 днів = 3006,64);

4.05.2021 по 18.05.2021 (5,02%, 296,18 грн розмір процентів в день х 15 днів = 4442,70);

19.05.2021 по 30.11.2021 (7,67 %, 452,53 грн розмір процентів в день х 196 днів = 88695,88)

Заборгованість по процентів за договором про надання фінансових послуг № 2109376511529 та № 2109375782694 від 4.04.2021 (кожним) становить 41713 грн (98033,22 – 56320,22 = 41713), а загальний розмір заборгованості за кожним з договорів - 47613 грн ( 41713 (проценти) + 5900 (тіло) = 47613 грн).

Аргументи апеляційної скарги про те, що проценти нараховано поза межами строку кредитування за договором про надання фінансових послуг № 2109376511529 та № 2109375782694 від 4.04.2021 колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки згідно п.1.2 договору кредит надається на строк, зазначений в заяві-анкеті та графіку платежів, який є додатком до цього договору та є невід`ємною його частиною; відповідно до заяви-анкети ОСОБА_1 орієнтовний строк повернення кредиту 16 днів з моменту отримання кредиту; кредит отримано на строк 365 днів з правом повернення достроково; згідно п.1.3, 1.9 договору орієнтовний строк повернення кредиту 16 днів з моменту отримання кредиту; граничний строк кредитування, тобто строк дії кредитного договору, становить 1 рік. Оскільки станом на 19.04.2021 кошти позичальником сплачені не були, підстав вважати, що строк дії договору закінчився не було. Розмір процентів за кожним із договорів нараховано станом на 30.11.2021, в межах строку кредитування.

Проценти нараховано позивачем за договорами про надання фінансових послуг № 2109376511529 та № 2109375782694 від 4.04.2021 відповідно до пункту 1.4.

Суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн, враховуючи конкретні обставини справи, а саме те, що заборгованість з відповідача стягується за двома договорами, взявши до уваги клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу. Підстав вважати розмір витрат стягнутий з відповідача на користь позивача на правничу допомогу завищеним апеляційний суд не вбачає.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильні висновки суду першої інстанції, з якими погоджується апеляційний суд.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 375 ЦПК України).

Ураховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що зазначені в апеляційній скарзі аргументи суттєвими не являються та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).

Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстав для розподілу судових витрат, понесених відповідачем у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись частиною четвертою статті 258, частиною першою статті 259, статтями 367, 369, 374, 375, 382, 384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 27.11.2025 у даній справі залишити без змін.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції залишити за відповідачем.

Поновити дію рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 27.11.2025.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Головуючий суддя Л. О. Голота

Судді: С. Г. Копаничук

В. В. Оніщук