Рішення від 24 березня 2026 р. у справі №522/16959/25-Е — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/16959/25-Е

Провадження №2а/522/40/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси:

у складі: головуючої - судді Ковтун Ю.І.,

за участі секретаря - Лахматової С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Клименком Олегом Вікторовичем, до Управління патрульної поліції в Одеській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, в якій просить: скасувати постанову інспектора 2 взводу 3 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області серії ЕНА №5240529 від 16.07.2025 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення; закрити провадження по справі про адміністративні правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.07.2025 інспектором 2 взводу 3 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області було складено постанову серії ЕНА №5240529 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення. Дана постанова обґрунтована тим, що: ОСОБА_1 16.07.2025 об 21 годині 37 хвилин керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz Gle 43 AMG д.н. НОМЕР_1 по вулиці Старобазарний сквер не увімкнув показчик повороту при зміні напрямку руху та під час зупинки не надав посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п. 9.2.6 ПДР – порушення попереджувальних сигналів перед перестроюванням, поворотом, розворотом. Зазначив, що ОСОБА_1 рухаючись по вулиці Успенська здійснив маневр, а саме поворот та на вулицю Старобазарний сквер та продовжив рух вже по ній. Надалі рух транспортного засобу відбувався лише по головній дорозі, де встановлено односторонній рух, до місця проживання позивача, а саме будинку АДРЕСА_1 . Перед в`їздом на прилягаючу територію до головної дороги ( вул. Старобазарний сквер), а саме на територію паркінг будинку №18, позивачем було увімкнено сигнал повороту, оскільки він мав намір здійснити певний маневр. Після зупинки транспортного засобу на паркінгу, до ОСОБА_1 підійшла уповноважена особа, а саме співробітник патрульної поліції з проханням надати документи для перевірки та проїхати до відділення для проходження огляду на встановлення чи перебуває особа в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. У зв`язку з відмовою позивача направитись до відділку, йому запропонували на місці перевірити його стан за допомогою алкотестера, на що він надав згоду. Так в результаті перевірки алкотестер показав показник «00.00», що свідчить про відсутність в водія ознак алкогольного чи наркотичного сп`яніння, тощо. Надалі, позивачу було повідомлено, що ним було порушено вимоги ПДР та не увімкнено сигнал повороту під час руху по вулиці Старобазарний сквер. Так ОСОБА_1 рухався по одній вулиці - Старобазарний сквер та лише за її конфігурацією, що має кутові повороти, і лише при в`їзді на прилеглу територію ним здійснювався маневр під час якого було увімкнено сигнал повороту. Тобто, позивачем було здійснено лише один маневр який говорив про зміну руху при якому згідно правил ПДР потрібно було б увімкнути сигнал повороту, що і було зроблено позивачем. Таким чином, рух транспортного засобу відбувався лише по головній дорозі, яка має замкнуту форму, і тільки за її конфігурацією, а отже рух по ній не вимагає сигналів повороту без реальної зміни напряму.

Ухвалою суду від 01 серпня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , постановлено здійснювати розгляд справи одноособово суддею Ковтун Ю.І. за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Витребувано у Управління патрульної поліції в Одеській області належним чином засвідчену копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серія ЕНА № 5240529 від 16.07.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст. 122 КУпАП та накладено на нього штраф у розмірі 510,00 грн., а також всіх документів, на підставі яких винесено вказану постанову (а.с. 13 – 14).

Відповідно до довідки про доставку електронного документу ухвалу суду від 01 серпня 2025 року було надіслано одержувачу Управлінню патрульної поліції в Одеській області в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету 01.08.2025 23:11:39. (а.с. 15).

03.09.2025 від представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Клименка О.В. на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 08 вересня 2025 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Клименка О.В. про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Постановлено розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті (а.с. 22 – 23).

23.10.2025 на адресу суду від представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Клименка О.В. надійшли додаткові пояснення, в яких зокрема зазначив, що заокругленість дороги є одним із елементів дорожніх умов та на відміну від маневрів не залежить від дій водія, оскільки є геометричним параметром дороги. При цьому, обов`язок вмикати світловий покажчик повороту виникає лише у випадку вчинення водієм маневрів, тобто перед початком руху, перестроюванням, поворотом праворуч чи ліворуч, розворотом, з`їздом з проїзної частини, рухом заднім ходом. Вказаний попереджувальний сигнал необхідний для інформування інших водіїв про зміну напрямку руху та надання їм можливості скоригувати свої дії (вибрати безпечну швидкість, перестроїтись в іншу смугу руху, тощо) з урахуванням відповідного маневру водія, який подає попереджувальний сигнал. При цьому, такий геометричний параметр дороги як заокругленість, є незмінною та передбачуваною дорожньою умовою, яку водії зобов`язані враховувати в незалежності від дій інших водіїв (а.с. 32 – 36).

21.10.2025 на адресу суду від представника відповідача Управління патрульної поліції в Одеській області - Сердюка А. надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого з позовними вимогами не погоджуються. Зазначив, що в ході виконання службових обов`язків у складі екіпажу патрульної поліції 16.07.2025 приблизно о 21 год. 37 хв. інспектором 3-ої роти 2-го батальйону полку Управління патрульної поліції в Одеській області ДПП старшим лейтенантом поліції Ніточкіною І.О., за адресою: м. Одеса, пров. Онілової, б. 18, виявлено транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ GLE 43 AMG», номерний знак НОМЕР_1 , під керування громадянина ОСОБА_1 , який керуючи зазначеним транспортним засобом не увімкнув показчик повороту при зміні напрямку руху та після зупинки транспортного засобу на вимогу працівника поліції не надав посвідчення водія відповідної категорії, в порушення п. 2.4.а) ПДР, в силу ст. 36 КУпАП вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 винесено постанову серії ЕНА № 5240529 від 16.07.2025 (надати копію зазначеної постанови суду не представляється за можливе, оскільки оригінал першого примірника 02.09.2025 вихідним листом № ПЮ-26 направлено до Приморського ВДВС м. Одеси). Факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП підтверджується відеозаписам з портативного відеореєстратора патрульного поліцейського, відеозапис з якого був в наявності в межах строку його зберігання. Відеозаписи з портативного відеореєстратора інспектора поліції Ніточкіної І.О. є доказом вчинення або не вчинення адміністративного правопорушення та відповідають вимогам ст. 251 КУпАП та ст.ст. 72, 73, 74, 75, 76 КАС України. Однак, відповідно до пп. 1 п. 3 Розділу VIII «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1026 від 18.12.2018, строк зберігання відеозаписів з портативних та відеореєстраторів становить 30 діб. Адміністративне правопорушення ОСОБА_1 було вчинено 16.07.2025. Строк зберігання відеозапису, який проводився під час фіксації адміністративного правопорушення, розгляду справи та накладення на позивача адміністративного правопорушення становить 30 діб, тобто до 15.08.2025 включно. Ухвала Приморського районного суду міста Одеси від 01.08.2025 по справі №522/16959/25-Е надійшла до УПП в Одеській області ДПП лише 20.10.2025. при цьому не від суду, як те передбачено КАС України, а від адвоката Клименко О.В. засобами поштового зв`язку. Також зазначив, що в обґрунтування власної позиції позивачем не було надано належних, допустимих, а в їх сукупності достатніх доказів, які б спростовували факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП (а.с. 41 – 47).

У судове засідання сторони не з`явилися, про розгляд справи судом повідомлялися належним чином.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Відповідно до ст. 250 КАС України датою складання повного тексту рішення є 25 березня 2026 року.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов наступного висновку.

Судом установлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5240529 від 16.07.2025 інспектором 3-ої роти 2-го батальйону полку Управління патрульної поліції в Одеській області ДПП старшим лейтенантом поліції Ніточкіною І.О. було притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за ч. 2 ст. 122 КУпАП з огляду на те, що позивач 16.07.2025 об 21 годині 37 хвилин керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz Gle 43 AMG д.н. НОМЕР_1 по вулиці Старобазарний сквер не увімкнув показчик повороту при зміні напрямку руху та під час зупинки не надав посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п. 9.2б ПДР – порушення попереджувальних сигналів перед перестроюванням, поворотом, розворотом (а.с. 8).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вимогами ч.1ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно до ч. 1ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Частиною першою статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ч. 1ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

За п. 1.3. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року 1306, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).

Відповідно до оскаржуваної постанови позивач порушив п.9.2 б Правил дорожнього руху України.

Згідно з п. 9.2б Правил дорожнього руху України водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП, порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.

При цьому Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлюється чітка стадійність притягнення особи до відповідальності: виявлення правопорушення, фіксація правопорушення, формування доказової бази (матеріалів справи), розгляд справи про адміністративне правопорушення.

Тобто, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, використовуючи свої повноваження, повинен зібрати докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення, перед складанням постанови та відібранням пояснень від правопорушника роз`яснити його права, надати можливість заявити та розглянути клопотання.

Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Зазначені положення містяться і в п. 9 ч. 1ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію», які вказують, що поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка затверджена наказом МВС України № 1026 від 18 грудня 2018 року, працівники поліції з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення можуть застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Застосування таких, порядок зберігання, видачі, приймання, а також зберігання, видалення та використання інформації, отриманої з цих приладів, чітко регламентовано даною Інструкцією.

Відповідно до ч. 1ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З оскаржуваної постанови слідує, що позивач 16.07.2025 об 21 годині 37 хвилин керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz Gle 43 AMG д.н. НОМЕР_1 по вулиці Старобазарний сквер не увімкнув показчик повороту при зміні напрямку руху та під час зупинки не надав посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п. 9.2б ПДР

Однак судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази порушення позивачем правил дорожнього руху, матеріали справи не містять роздруківок, фотодоказів чи відеозапису порушення позивачем ПДР.

Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 у справі № 338/855/17 роз`яснив, що аналіз положень статей КУпАП дозволяє дійти висновку, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень. Така позиція суду ґрунтується також на правовому висновку, які зробив Конституційний Суд України у своєму рішенні у справі № 23-рп/2010 від 22.12.2010.

Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 14.03.2018 у справі №760/2846/17, обов`язок доказування в адміністративному судочинстві, визначений ст. 71 КАС України, розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.

Відповідачем в порушення вимог ст. 77 КАС України не надано доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови.

Так, єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм ч. 2ст. 122 КУпАП.

Зазначена постанова є предметом спору між позивачем та відповідачем та не може розглядатися як доказ, за відсутності інших доказів на підтвердження обставин, вказаних в оскаржуваній постанові.

Позивачем заперечується факт порушення ним Правил дорожнього руху, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст.122 КУпАП.

Отже, відповідачем факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, яке передбачене ч. 2ст. 122 КУпАП, та правомірність винесення оскаржуваної постанови не доведено.

В силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких обставин, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 122 КУпАП, є не доведеним.

Щодо доводів сторони відповідача про те, що ухвала від 01.08.2025 у даній справі надійшла до УПП в Одеській області ДПП лише 20.10.2025 від сторони позивача засобами поштового зв`язку, а не від суду, та 15.08.2025 року сплив строк зберігання відеозапису, який проводився під час фіксації адміністративного правопорушення, тобто суд не повідомив у передбачений законом спосіб відповідача про відкриття провадження по справі, що призвело до знищення доказів, суд зазначає, що такі спростовуються матеріалами справи.

Так, згідно довідки про доставку електронного документу - ухвали суду від 01 серпня 2025 року одержувачу Управлінню патрульної поліції в Одеській області в його електронний кабінет, документ доставлено до електронного кабінету 01.08.2025 23:11:39. (а.с. 15).

Верховний Суд у постанові № 357/10134/17 від 23 жовтня 2019 року роз`яснив, що на підставі статті 251 КУпАП орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами. Крім того, згідно зі статтею 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відсутність у справі будь-якого доказу, як-то відеозапису з нагрудного реєстратора інспекторів патрульної поліції, який би підтвердив факт порушення Правил дорожнього руху, свідчить про недоведеність суб`єктом владних повноважень правомірності прийнятої постанови.

Згідно з постановою Верховного Суду від 15 травня 2019 у справі № 537/2088/17 правомірність постанови має ґрунтуватися на тому, що факт правопорушення є доведеним і при її ухваленні процедура була дотримана.

З огляду на наведене, суд вважає, що вина позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 122 КУпАП, не доведена поза розумним сумнівом.

Відповідно до ч. 3ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає скасуванню, а справу про адміністративне правопорушення слід закрити.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України з відповідача Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань останнього, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 гривень.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 72, 77, 242-246, 250, 272, 286, 295 КАС України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, задовольнити.

Скасувати постанову інспектора 2 взводу 3 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області серії ЕНА №5240529 від 16.07.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Закрити провадження по справі ОСОБА_1 щодо притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Стягнути з Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108740) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 605,60 (шістсот п`ять грн 60 коп.) гривень.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Юлія КОВТУН