Рішення від 12 березня 2026 р. у справі №522/14002/25 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/14002/25

Провадження 2/522/2205/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

13 березня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси, у складі:

головуючого - судді Науменко А.В.,

за участю секретаря судового засідання – Зелінська К.Ю.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Юридична компанія «Лігал ЛТД Одеса» про стягнення сплаченої суми за договором та компенсацію моральної шкоди

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Юридична компанія «Лігал ЛТД Одеса» про стягнення сплаченої суми за договором та компенсацію моральної шкоди.

Позивач обґрунтовує позов тим, що 17 липня 2024 року між нею та ТОВ «Юридична компанія “Лігал ЛТД Одеса”» було укладено договір № Б-17074202 про надання правничої допомоги у кримінальному провадженні за ч. 1 ст. 125 КК України, на виконання умов якого Позивачем було сплачено грошові кошти у повному обсязі в розмірі 82 000 грн. Незважаючи на належне виконання фінансових зобов`язань замовником, Відповідач фактично ухилився від надання обумовлених послуг, оскільки призначений адвокат взяв участь лише в одному судовому засіданні, не підготував жодного процесуального документа та згодом в односторонньому порядку самоусунувся від виконання доручення, посилаючись на стан здоров`я, водночас компанія-виконавець не забезпечила заміну захисника. Така бездіяльність є істотним порушенням умов договору та вимог ст. 901, 906, 651 ЦК України, Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і Правил адвокатської етики, що призвело до позбавлення Позивача права на захист, завдання їй майнової шкоди у розмірі сплаченого гонорару та моральних страждань. Оскільки досудові спроби врегулювання спору та звернення до правоохоронних органів не дали результатів, Позивач просить суд розірвати вказаний договір, стягнути з Відповідача сплачену суму у розмірі 82 000 грн та відшкодувати понесені судові витрати.

09.07.2025 року від відповідача до справи надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого

Відповідно до наданого відзиву відповідач зазначає, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, оскільки ТОВ «Юридична Компанія «Лігал ЛТД Одеса» виконало свої зобов`язання за Договором № Б-17072402 у повному обсязі. Свою позицію Відповідач аргументує тим, що залученим адвокатом було підготовлено низку процесуальних документів (запити, клопотання) та здійснювався супровід у суді, а факт належного надання послуг підтверджується Актом про надання юридичних послуг від 29.07.2024 р., підписаним Позивачкою без зауважень.

Відповідач також наголошує на відсутності доказів істотного порушення договору та зазначає, що Позивачка особисто отримала всі матеріали кримінального провадження, що підтверджується її розпискою. Крім того, компанія вказує на відсутність у матеріалах справи платіжних документів, які б підтверджували факт сплати гонорару в розмірі 82 000 грн, та заперечує проти стягнення моральної шкоди через її недоведеність. З огляду на викладене, Відповідач просить суд повністю відмовити у задоволенні позову та стягнути з Позивачки судові витрати у розмірі 20 000 грн.

25.08.2025 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якому позивач зазначила, що умови договору визначають перелік послуг який повинен був бути виконаний, однак виконаний не був. З приводу підписання акту виконаних робіт зазначає, що його підписання було обманом зі сторони відповідача, так як зазначені в ньому послуги не могли бути надані на час підписання акту. Так в акті зазначено про участь адвоката у судовому засіданні, хоча до суду справу було передано пізніше.

01.09.2026 року від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив.

У запереченнях на відповідь на відзив Відповідач наполягає на повній необґрунтованості позовних вимог, стверджуючи, що ТОВ «Юридична Компанія «Лігал ЛТД Одеса» належним чином виконало свої договірні зобов`язання. Представник компанії зазначає, що адвокат Діденко І.А. надавала реальну правничу допомогу як під час досудового розслідування, так і в суді, що підтверджується поданими клопотаннями, адвокатськими запитами та участю у засіданнях, факт якої Позивачка фактично визнала у своїх попередніх поясненнях. Ключовим аргументом Відповідача є наявність підписаного Позивачкою 29 липня 2024 року Акта про надання юридичних послуг, який згідно з умовами договору є беззаперечним підтвердженням прийняття робіт без зауважень щодо їхньої якості чи обсягу. Відповідач відкидає звинувачення у введенні клієнта в оману як недоведені та вказує, що Позивачка власноруч підписувала розписку про отримання матеріалів справи. Окрім того, компанія заперечує право на відшкодування моральної шкоди, посилаючись на відсутність доказів протиправної поведінки, вини заподіювача та конкретного розрахунку суми компенсації, у зв`язку з чим просить суд повністю відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 16.09.2025 року підготовче провадження по справ закрито та призначено справу до розгляду по суті.

Під час судового засідання до участі у справі було долучено ОСОБА_2 у якості третьої особи.

У судове засідання призначене на 05.03.2026 року з`явились представник позивача ОСОБА_3 та представник відповідача ОСОБА_4 .

Сторона позивача наполягали на задоволенні позову в повному обсязі, зазначає що послугу не було надано, позивач фактично залишилась без захисту.

Відповідач заперечував проти задоволення позову та зазначив, що позивачкою було створені такі умови, що фактично відповідач не міг якісно надати послуги, вважає договір фактично виконаним.

Суд заслухавши думки сторін, зазначив, що оголошення рішення буде 13.03.2026 року о 12:45.

У судове засідання призначене на 13.03.2026 року з`явився представник відповідача ОСОБА_4 .

Суд дослідивши матеріали справи прийшов до наступних висновків.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).

Судом встановлено, що 17 липня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Лігал ЛТД Одеса» (Виконавець) та ОСОБА_1 (Замовник) було укладено Договір про надання юридичних послуг № Б-17072402.

Відповідно до п. 1.2. Договору, Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання надати Замовнику наступні юридичні послуги: адвокатський запит з питання витребування матеріалів справи; адвокатський запит до ювенальної поліції з питання витребування матеріалів; супровід адвоката під час досудового розслідування та в суді першої інстанції по кримінальній справі в інтересах клієнта ОСОБА_1 ; консультація.

Згідно з умовами Договору, Виконавець зобов`язаний:

п. 2.1.1. — надавати юридичні послуги якісно та в строк, передбачений цим Договором;

п. 2.1.2. — при наданні послуг керуватися вимогами чинного законодавства України;

п. 2.1.3. — повідомляти Замовника на його вимогу про хід виконання зобов`язань за цим Договором.

Водночас Виконавець має право:

п. 2.2.5. — залучати до виконання Договору третіх осіб (адвокатів, фахівців у галузі права тощо), залишаючись відповідальним перед Замовником за результат їхньої діяльності.

Відповідно до п. 2.4.4. Договору, Замовник зобов`язаний прийняти надані Виконавцем юридичні послуги шляхом підписання Акта про надання юридичних послуг.

Розділом 4 Договору «Відповідальність сторін» передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов`язань сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України. Виконавець не несе відповідальності за наслідки, пов`язані з наданням Замовником недостовірної інформації або документів. Також зазначено, що У вартість юридичних послуг визначених у п. 1.2. цього договору включено: правовий аналіз ситуації, заснований на вивченні матеріалів і відомостей, наданих Замовником, підбір нормативно-правових актів, необхідних для складання документів, що становить 30% від вартості, зазначеної в п. 4.1. цього договору.

Розділом 5 Договору встановлено порядок вирішення спорів, згідно з яким усі суперечки вирішуються шляхом переговорів, а у разі неможливості досягнення згоди — у судовому порядку відповідно до законодавства України. У випадку розірвання договору з ініціативи замовника або односторонньої відмови від його виконання без порушення умов договору з боку виконавця, замовником проводиться оплата за фактично виконану роботу/надану послугу Виконавцем відповідно до її вартості за цим договором.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Крім того, матеріали справи містять Акт про надання юридичних послуг від 29.07.2024 року до вказаного Договору. Згідно з його змістом, Виконавцем були надані, а Замовником прийняті послуги з підготовки адвокатських запитів (до поліції та щодо витребування матеріалів), консультацій та супроводу. В Акті зазначено, що послуги надані в повному обсязі, відповідають умовам Договору, а сторони не мають взаємних претензій щодо якості та вартості виконаних робіт.

Також судом досліджено Угоду про надання юридичної допомоги в інтересах третьої особи № 001 від 19.07.2024 року, укладену між ТОВ «Юридична компанія «Лігал ЛТД Одеса» (Компанія) та адвокатом Діденко Іриною Анатоліївною (Представник). Предметом даної угоди є залучення адвоката Компанією для надання професійної правничої допомоги клієнтам Компанії (третім особам). Угода визначає порядок взаємодії між юридичною компанією та самозайнятим адвокатом, обов`язки останнього щодо дотримання правил адвокатської етики, конфіденційності та особистого виконання доручень, отриманих від Компанії в інтересах конкретних замовників.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України. Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Згідно приписів ч.1, п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді обставин справи, приходить до таких висновків.

Аналізуючи підстави звернення до суду та характер правовідносин, що виникли між сторонами, норми матеріального права, які їх регулюють, суд вважає, що оспорюваний правочин за своїм змістом та правовою природою є договором надання послуг у тій мірі, в якій правова допомога є послугою.

Разом з тим, згідно з преамбулою до Закону України «Про захист прав споживачів», цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Таким чином, до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. При цьому зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики, що виключає застосування до відносин, що виникли між адвокатом та клієнтом положень Закону України «Про захист прав споживачів». Наведене цілком узгоджується з висновками викладеними у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.11.2021 у справі №191/2617/19.

Відповідно приписів ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1 ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, строки та порядку, встановлені договором.

В ухвалі від 14.01.2021 по справі №923/1067/19 Верховний Суд вказав, що «предметом договору про надання послуг є вчинення виконавцем певних дій або здійснення певної діяльності. Предметом договору є надання послуг різного роду за завданням замовника. Специфічні характеристики послуги відрізняють її від товару. Для послуги характерна непомітність (її не можна взяти в руки, зберігати, транспортувати, складувати); послуга є невичерпною (незалежно від кількості разів її надання її власні кількісні характеристики не змінюються). Всім послугам властива одна спільна ознака - результату передує здійснення дій, які не мають матеріального змісту, тобто під час надання послуг продається не сам результат, а дії, які до нього призвели.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагали від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ЦК України, зокрема, із договорів.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Згідно ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом; боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочених; якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до умов Договору № Б-17072402 від 17.07.2024 року сторонами узгоджено конкретний і вичерпний перелік юридичних послуг, які Виконавець зобов`язався надати Замовнику, а саме: адвокатський запит з питання витребування матеріалів справи; адвокатський запит до ювенальної поліції; супровід адвоката під час досудового розслідування та в суді першої інстанції; консультація. Таким чином, обсяг зобов`язань Відповідача чітко визначений умовами Договору і саме в межах цього переліку судом здійснюється оцінка належності та повноти виконання.

Щодо Акта про надання юридичних послуг від 29.07.2024 року суд частково погоджується з позицією Позивача стосовно його передчасності. Судом встановлено, що зазначений Акт підписано через дванадцять днів після укладення Договору. Разом з тим, предметом Договору серед іншого є супровід адвоката під час досудового розслідування та в суді першої інстанції по кримінальній справі. Матеріали справи свідчать про те, що кримінальне провадження передане до суду пізніше дати підписання Акта, що об`єктивно унеможливлювало надання послуги з судового супроводу на момент його підписання. За таких обставин суд розцінює підписання Акта від 29.07.2024 року як формальне документальне оформлення факту оплати послуг, а не як належне підтвердження їх надання в повному обсязі. Водночас, з матеріалів справи та пояснень адвоката Діденко І.А. вбачається, що певний обсяг юридичних послуг у межах зазначеного Договору фактично надавався вже після підписання Акту, що додатково свідчить про те, що послуги за вказаним договором не були виконанні і сторони це визнавали.

Під час судових засідань представник відповідача з цього питання зайням суперечливу позицію, адже з одного боку він зазначав, що послуга надана в повному обсягу, однак в той же час в судовому засіданні 05.03.2026 року зазначив, що через складені умови, якісно надати послуги сторона відповідача не могли, що підтверджує ту обставину, що послугу не було надано в повній мірі, про що свідчить Акт.

Суд не погоджується з позицією Позивача в частині твердження про повне невиконання Договору та залишення її без будь-якого правового захисту. Матеріали справи підтверджують, що адвокатом Діденко І.А. було направлено адвокатські запити, передбачені п. 1.2 Договору, а також здійснено консультацію та правовий аналіз ситуації. Таким чином, часткове виконання договірних зобов`язань Відповідачем є встановленим фактом.

Суд наголошує, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.

Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задоволити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з врахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Верховний Суд звертається до власних висновків у Постанові від 02.10.2018 у справі №910/18036/17.

Не зважаючи на приписи ч.1 ст.81 ЦПК України, відповідач станом на день розгляду справи не надав належних та допустимих доказів того, що він виконав вказані вище умови договору про надання правничої допомоги, натомість сторона позивача стверджує про порушення зобов`язань відповідачем, який не забезпечив позивача адвокатом, який виконав би супровід клієнта у суді в повній мірі.

Суд встановлює, що основною та найбільш вагомою складовою предмета Договору є безпосереднє представництво і супровід інтересів Позивача під час досудового розслідування та судового провадження. Це вбачається з самої природи укладеного правочину, а також з розміру узгодженої винагороди — 82 000 грн, яка є явно непропорційною у випадку, якби предметом були виключно консультація та направлення адвокатських запитів. Послуга з представництва фактично не була надана в повному обсязі: адвокат Діденко І.А. самоусунулась від виконання доручення у зв`язку зі станом здоров`я, взявши участь лише в одному судовому засіданні, а Відповідач у розумні строки не забезпечив залучення іншого адвоката для продовження надання послуг, що є порушенням взятих на себе договірних зобов`язань.

Визначаючи обсяг фактично наданих послуг, суд виходить із таких міркувань. Умовами Договору прямо передбачено, що 30% від загальної вартості послуг становлять правовий аналіз ситуації та підбір нормативно-правової бази — тобто підготовчі дії та консультація. Враховуючи, що направлення адвокатських запитів, передбачених Договором, є самостійним видом послуг і становить, за оцінкою суду, приблизно 10% від загального обсягу виконання, суд приходить до висновку, що сукупний обсяг фактично наданих Відповідачем послуг складає 40% від загальної вартості Договору. Відповідно, 60% вартості послуг — а саме 49 200 грн від загальної суми 82 000 грн — Відповідачем надано не було. Разом з тим, з огляду на те, що судом встановлено участь адвоката в одному судовому засіданні, суд вважає за можливе врахувати цю обставину при визначенні остаточного розміру коштів, що підлягають стягненню, і визначає суму належного повернення у розмірі 51 660 грн.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню в частині стягнення сплачених коштів за ненадані послуги.

Щодо вимоги про розірвання договору суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 907 ЦК України, договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

У постанові Верховного Суду від 07.08.2018 у справі №910/7981/17 зазначено, що розірвано може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11.02.2020 у справі №916/612/19, від 14.07.2021 у справі №911/1442/19 та від 07.10.2021 у справі №904/2903/20.

Враховуючи факт підписання сторонами Акту про надання юридичних послуг, суд вбачає, що відповідно до умов договору сторони фактично припинили дію договору, не дивлячись на те, що до кінця його не виконали, а тому суд вбачає що вказаний договір закінчив свою дію і підстави для його розірвання відсутні.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76,77, 141, 259, 263, 264, 265, 268,272,273 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Юридична компанія «Лігал ЛТД Одеса» про стягнення сплаченої суми за договором та компенсацію моральної шкоди– задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ «Юридична компанія «Лігал ЛТД Одеса» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 51660,00 грн.

В іншій частині позову – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.

Суддя А.В. Науменко

Повний текст рішення виготовлений 24.03.2026 року.

Суддя А.В. Науменко

13.03.26