Вирок від 24 березня 2026 р. у справі №138/3474/25 — Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/3474/25

Провадження №:1-кп/138/111/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2026 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області, в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Могилів-Подільського міськрайонного суду, кримінальне провадження №12025020160000490 від 08.10.2025 по обвинуваченню

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Медвеже Вушко Вінницького району Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого АДРЕСА_2 , освіта неповна середня, громадянина України, одруженого, на утриманні неповнолітні діти – 2009, 2011, 2012, 2015, 2017, 2020, 2022 та 2025 років народження, паспорт – НОМЕР_1 , ІПН НОМЕР_2 , раніше несудимого,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.332 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 , маючи умисел, спрямований на сприяння незаконному переправленню громадян України через державний кордон України поза визначеними пунктами пропуску, порушуючи визначений порядок перетину державного кордону, встановлений законодавством України, під час дії воєнного стану в Україні, у зв`язку з чим, діють обмеження на виїзд за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, домовився про сприяння незаконному переправленню через державний кордон України громадянина України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є військовозобов`язаний, тобто особою в якої обмежене право на виїзд за межі України, шляхом надання засобів та усуненням перешкод для цього.

Так, ОСОБА_5 08.10.2025 близько 01 год 30 хв, на транспортному засобі «Volkswagen», моделі «Crafter», державний номерний знак НОМЕР_3 , за попередньої домовленості із ОСОБА_6 прибув до будинку за місцем реєстрації та проживання останнього, для спільної подорожі за кордон. У ході поїздки заїхавши в прикордонну смугу, неподалік стаціонарного блокпоста «Камелот», що розташований поблизу м. Могилева-Подільського Вінницької області, ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_5 про його намір уникнути перевірки на стаціонарному блокпосту та подальшому прикордонного контролю на пункті пропуску через державний кордон України та попросив останнього допомогти йому у незаконному перетині кордону. У подальшому ОСОБА_5 погодився сприяти ОСОБА_6 у незаконному перетині кордону, порушуючи визначений для цього порядок та дав згоду останньому на те, щоб ОСОБА_6 з метою уникнення проходження прикордонного контролю заховався в салоні авто.

Того ж дня о 02 год 55 хв, ОСОБА_5 керуючи транспортним засобом заїхав на територію пункту пропуску через державний кордон України «Могилів-Подільський-Отач» з метою проходження прикордонного контролю та умисно, з метою сприяння незаконного перетину державного кордону України ОСОБА_6 повідомив працівникам Державної прикордонної служби України невірну кількість пасажирів у авто, а саме не вказав про присутність ОСОБА_6 , завідомо знаючи про його переховування у салоні авто. Надалі при перевірці працівниками Державної прикордонної служби України осіб, які перебували у салоні вказаного вище авто, ОСОБА_5 повторно не повідомив про перебування в салоні ОСОБА_6 .

У ході перевірки салону авто ОСОБА_6 був виявлений співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_3 на задньому ряді сидінь під багажем та особистими речами.

Дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.1 ст.332 КК України – сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України, шляхом надання засобів та усуненням перешкод.

Суд вважає дану кваліфікацію вірною.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину за ч.1 ст.332 КК України визнав. Підтвердив обставини скоєння кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті. В скоєному розкаюється.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_5 та інші учасники судового розгляду погоджуються з недоцільністю дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності їх позиції немає, суд згідно ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним допит свідків, дослідження документів кримінального провадження, а обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням характеризуючих особу обвинуваченого матеріалів.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що обтяжують і пом`якшують покарання.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.332 КК України є нетяжким злочином.

Обвинувачений ОСОБА_5 раніше несудимий, на утриманні 8 неповнолітніх дітей, по місцю проживання характеризується позитивно.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 судом не встановлено.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_5 суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

На підставі викладеного, з урахуванням характеру та ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу обвинуваченого - раніше не судимий, позитивно характеризується по місцю проживання, волонтер, одружений, на утриманні 8 неповнолітніх дітей, беручи до уваги посткримінальну поведінку обвинуваченого, зокрема, те, що останній добровільно перерахував кошти на допомогу ЗСУ, а також беручи до уваги висновок Могилів-Подільського міськрайонного відділу філії ДУ «Центр пробації», враховуючи пом`якшуючі вину обставини, відсутність обтяжуючих вину обставин, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_5 , покарання за ч.1 ст.332 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції даної статті, у виді штрафу.

На підставі ч.4 ст.174 КПК України арешт накладений на речовий доказ слід скасувати. Долю речових доказів вирішити згідно ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.100,122,124,129,174,373-376 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст.332 КК України, та призначити йому покарання, із застосуванням ч.1 ст.69 КК України, у виді штрафу в розмірі 3000 (три тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п`ятдесят одну тисячу) гривень 00 копійок.

Скасувати арешт накладений на речові докази.

Речові докази: - автомобіль марки «Volkswagen Crafter», д.н.з. НОМЕР_3 , жовтого кольору, власником якого є ОСОБА_7 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Volkswagen Crafter», д.н.з. НОМЕР_3 , серії НОМЕР_4 які передані на відповідальне зберігання ОСОБА_7 – повернути останній.

- 2 оптичних диски формату DVD-R із відеозаписами з боді-камер працівників прикордонної служби та камер відеоспостереження у міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Могилів-Подільський-Отач», які знаходиться при матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження №12025020160000490 від 08.10.2025.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення і набирає законної сили після закінчення вказаного строку, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику.

Роз`яснити учасникам судового провадження, що вони мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: ОСОБА_1