Постанова від 23 березня 2026 р. у справі №465/965/26 — Франківський районний суд м. Львова

465/965/26

3/465/1130/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

24.03.2026 року м. Львів

Суддя Франківського районного суду м. Львова Коліщук З. М., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. ст. 122-4, 124, 122-4, 124 КУпАП,-

встановив:

ОСОБА_1 28.01.2026 о 01:46 у м. Львів, вул. Перфецького, 2А, керуючи транспортним засобом Opel Vivaro д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом не впевнився в безпечності та скоїв наїзд на стоячий транспортний засіб Mazda 6 д.н.з. НОМЕР_2 . При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п.10.9.ПДР, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 28.01.2026 о 01:46 у м. Львів, вул. Перфецького, 2А, керуючи транспортним засобом Opel Vivaro д.н.з. НОМЕР_1 , будучи учасником дорожньо транспортної пригоди, залишив місце події та не повідомив поліцію, чим порушив п.2.10.а ПДР, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 - 4 КУпАП.

Також, ОСОБА_1 28.01.2026 о 08:05 у м. Львів, перехрестя Джерельна-Шпитальна м. Львів, керуючи транспортним засобом Opel Vivaro д.н.з. НОМЕР_1 , був не уважний, рухаючись заднім ходом на перехресті, не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з транспортним засобом Мercedes д.н.з. НОМЕР_3 , який рухався позаду. При ДТП ТЗ отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п.2.3.б.ПДР; п.10.10.ПДР, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 28.01.2026 о 08:05 у м.Львів, перехрестя Джерельна-Шпитальна м. Львів, керуючи тз Opel Vivaro нз ВС0652T1, будучи учасником дорожно транспортної пригоди залишив місце події та не повідомив поліцію, чим порушив п.2.10.а.ПДР, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

У судові засідання, призначені на 12.03.2026, 24.03.2026 правопорушник ОСОБА_1 , будучи своєчасно сповіщеним про місце і час розгляду справи, що підтверджуєтеся SMS-повідомленнями на контактний номер телефону, вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення, про що свідчить довідка про доставку повідомлення у додаток "Viber" від 09.02.2026, 12.03.2026, судовою повісткою, надісланою на адресу порушника, а також повідомленням розміщеним на сайті "Судова влада" не з`явився.

Крім того, суд враховує, що ОСОБА_1 знав про дату і час судового засідання. Це підтверджується тим, що його представник, адвокат Мельничук, 24.03.2026 очікував розгляду справи відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, призначеного на 14:50 год. (після розгляду справ за ст. 124 та 122-4 КУпАП), і повідомив, що ОСОБА_1 обізнаний про розгляд цих справ, визнає свою вину, але на засідання не з`явиться.

Суд по даній справі враховує практику Європейського суду з прав людини в частині критеріїв розумних строків: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; характер процесу та його значення для заявника (рішення у справах «Федіна проти України» від 02.09.2010 року, «Смірнова проти України» від 08.11.2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 року тощо).

Разом із тим, рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З метою недопущення затягування і відкладення судового розгляду на строк, який перевищує строк розгляду справи встановлений законом, враховуючи практику Європейського суду з прав людини стосовно критеріїв розумних строків є правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; характер процесу та його значення для заявника (рішення у справах «Федіна проти України» від 02.09.2010року, «Смірнова проти України» від 08.11.2005року, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006року, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004року тощо), а також приймаючи до уваги рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008року у справі «Пономарьов проти України» яким наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд прийшов до висновку про розгляд справи на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Окрім цього, як зазначив ЄСПЛ у справі "Каракуця проти України" (заява N 18986/06; п.57) Суд неодноразово визначав, що це є обов`язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (Teuschler v. Germany, N 47636/99; Sukhorubchenko v. Russia, N 69315/01, § 48; Gurzhyy v. Ukraine, N 326/03.)

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у п.35 рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" визначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Подібна позиція цього суду викладена, також у рішеннях у справах "Олександр Шевченко проти України" (заява N 8371/02, п.27, та "Трух проти України" заява N 50966/99), де суд наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Судом при розгляді даної справи враховано позицію Верховного Суду відображену в п.34 постанови від 12.03.2019року по справі №910/9836/18 де зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , був обізнаний про складання щодо нього протоколів про адміністративне правопорушення, не вжив заходів для явки до суду, його поведінку суд вважає свідомим затягуванням розгляду справи з метою закінчення строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП, та уникнення адміністративної відповідальності.

Приймаючи до уваги те, що судом вжиті необхідні заходи для забезпечення участі у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, суд вважає за можливе провести розгляд справи на підставі наявних матеріалів, так як від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, а тому відповідно до приписів ч.2 ст. 268 КУпАП України справа розглянута у її відсутності.

Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні підтвердив обставини викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Потерпіла ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилась.

Дослідивши матеріали справи, судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з`ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає та вважає, що судом були застосовані всі можливі заходи, передбачені законодавством, для забезпечення доказів у справі і їх витребуванні, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також враховуючи тривалий розгляд справи та закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності, вважає, що слід вирішити справу в межах тих доказів, які були надані до протоколу про адміністративне правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, а саме протоколи про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 578326 від 29.01.2026, серії ЕПР1 № 578331 від 29.01.2026, серії ЕПР1 №578351 від 29.01.2026, серії ЕПР1 №578360 від 29.01.2026, схеми місця дорожньо – транспортної пригоди, рапорт інспектора взводу 2 роти 2 батальйону 3 УПП у Львівській області Стецик М. від 28.01.2026, рапорт поліцейського взводу 2 роти 4 батальйону 3 УПП у Львівській області Станкевич І. від 28.01.2026, пояснення ОСОБА_3 від 28.01.2026, пояснення ОСОБА_4 від 28.01.2026, пояснення ОСОБА_1 від 29.01.2026, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до диспозиції ст. 124 КУпАП адміністративним правопорушенням є порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна

Згідно диспозиції ст. 122-4 КУпАП адміністративним правопорушенням є залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Відповідно до п. 2.3.б Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (далі - ПДР), для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний, бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Пунктом 10.9. Правил дорожнього руху передбачено, що під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Відповідно до п. 10.10 ПДР забороняється рух транспортних засобів заднім ходом на автомагістралях, дорогах для автомобілів, залізничних переїздах, пішохідних переходах, перехрестях, мостах, шляхопроводах, естакадах, у тунелях, на в`їздах і виїздах з них, а також на ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи недостатньою видимістю. Дозволяється рух заднім ходом на дорогах з одностороннім рухом за умови дотримання вимог пункту 10.9 цих Правил та неможливості під`їхати до об`єкта іншим чином.

Відповідно до п. 2.10.а ПДР, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

За таких обставин суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 доведена повністю, а його дії за ст. ст. 122-4, 124 КУпАП кваліфіковані правильно.

Згідно ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила декілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи характер вчинених правопорушень, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, вчинення протягом однієї доби чотири правопорушення, передбачені ст. ст. 122-4, 124 КУпАП та поведінку після вчинення правопорушень, вважаю за необхідне накласти на нього стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Згідно з ч. 5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 гривень.

Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП,-

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП і на підставі ч.2 ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення накласти на нього стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок в дохід держави.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не буде подано, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Коліщук З. М.