Вирок від 23 березня 2026 р. у справі №569/13248/25 — Рівненський апеляційний суд

Рівненський апеляційний суд

___________________________________________________________

В И Р О К

Іменем України

24 березня 2026 року м. Рівне

Справа № 569/13248/25

Провадження № 11-кп/4815/239/26

Колегія суддів Рівненського апеляційного суду в складі:

Суддів – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_4

прокурора – ОСОБА_5

обвинуваченого – ОСОБА_6

захисника-адвоката ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 42025180000000015 від 21.03.2025 року щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, за апеляційною скаргою прокурора на вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 28 липня 2025 року,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_6 , відповідно до наказу ГУНП в Рівненській області від 16.07.2024 № 167 о/с призначений на посаду поліцейського офіцера громади сектору взаємодії з громадами відділення поліції № 6 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області (надалі ВП № 6 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області). і на підставі наказу начальника ГУНП в Рівненській області від 31.07.2024 № 186о/с йому присвоєно спеціальне звання – капітан поліції.

Маючи спеціальне звання капітан поліції, ОСОБА_6 , згідно з абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», є працівником правоохоронного органу, здійснює функцію представника влади та відповідно до пункту 1 примітки ст. 364 КК України, є службовою особою.

Поліцейський офіцер громади сектору взаємодії з громадами ВП № 6 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_6 у силу займаної посади та досвіду службової діяльності щодо сприяння державним органам та Збройним Силам України у проведенні мобілізаційних заходів, був достовірно обізнаний про особливий правовий режим воєнного стану, який введено в Україні з 24.02.2022 року у зв`язку зі збройною агресією «рф», та настанням з моменту оголошення рішення про мобілізацію особливого періоду, який передбачено ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Пунктами 1, 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зобов`язано громадян з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період; під час мобілізації з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин.

Пунктом 2 статті 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено настання відповідальності громадян за невиконання своїх обов`язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Поліцейський офіцер громади сектору взаємодії з громадами ВП № 6 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_6 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, але не пізніше березня 2025 року, чітко усвідомлюючи, що діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки зі здійснення мобілізаційних заходів викликала широкий резонанс в суспільстві, у тому числі і серед осіб, які мають намір ухилитися від мобілізації або не виявляють бажання бути призваними на військову службу, достовірно знаючи, що ОСОБА_8 перебуває у розшуку, як особа, що ухиляється від мобілізації, висловив пропозицію останньому про надання неправомірної вигоди в сумі 1200 доларів США за не вжиття заходів щодо розшуку ОСОБА_8 .

На виконання вказаної пропозиції 10.05.2025 близько 11 год. 45 хв. ОСОБА_8 , перебуваючи в автомобілі «Ауді А6» д.н.з НОМЕР_1 поблизу торговельного центру «HAPPY MALL», що в м. Рівне по вул. Чорновола 91, передав, а ОСОБА_6 отримав неправомірну вигоду у сумі 1200 доларів США (по курсу НБУ станом на 15.05.2025р. становить 49 812 грн. за невжиття заходів щодо розшуку ОСОБА_8 .

Після передачі коштів ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України працівниками правоохоронних органів, а предмет неправомірної вигоди в сумі 1200 доларів США вилучено.

Вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 28 липня 2025 року ОСОБА_6 засуджений за ч. 1 ст. 368 КК України до штрафу в сумі 17000 грн. з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк один рік.

Вирішено питання щодо речових доказів та арештованого майна.

У поданій на вирок апеляційній скарзі прокурор,не оспорюючи доведеності вини ОСОБА_6 у вчиненому кримінальному правопорушенні та правильності кваліфікації його дій, покликається на безпідставність застосування штрафу в розмірі 17000 грн, оскільки таке покарання, на думку апелянта, не відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України, та суперечить положенням ч. 2 ст. 53 КК України, згідно яких розмір штрафу, як покарання, не може бути меншим від суми отриманої від кримінального правопорушення вигоди.

Просить вирок в частині призначеного покарання скасувати і ухвалити в цій частині новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 368 КК України покарання – штраф у 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 грн. з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк один рік.

В решті вирок суду залишити без змін.

Іншими учасниками судового розгляду вирок в апеляційному порядку не оскаржено.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора на підтримання поданої апеляційної скарги, обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника-адвоката ОСОБА_7 , які заперечують проти апеляційної скарги і просять залишити вирок без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження й обговоривши викладене в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Винність ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, вказаних у вироку, підтверджена сукупністю зібраних у кримінальному провадженні доказів, яким судом дана правильна юридична оцінка, що не заперечується в апеляційній скарзі і не оспорюється ніким з учасників судового розгляду.

Поряд з цим, призначаючи ОСОБА_6 покарання, суд першої інстанції не в повній мірі дотримався вимог ст. 65 КК України та вимог ч. 2 ст. 53 КК України, і призначив йому покарання, яке не відповідає вимогам закону про кримінальну відповідальність.

За вимогами ст. 409 КПК України, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення є підставою для скасування судового рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 53 КК України, за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, розмір штрафу, що призначається судом, не може бути меншим за розмір майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення доходу, незалежно від граничного розміру штрафу, передбаченого санкцією статті ( санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Як вбачається з вироку, вирішуючи питання про обрання ОСОБА_6 покарання, суд першої інстанції цих вимог не дотримався.

Зокрема, призначаючи покарання ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 368 КК України у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, залишив поза увагою ту обставину, що розмір фактично отриманої ним неправомірної вигоди становив 1200 доларів США ( по курсу НБУ станом на 15.05.2025 року - 49812 грн), що суперечить положенням ч. 2 ст. 53 КК України.

За вказаних обставин колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора і з урахуванням вимог п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України, згідно яких неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, до яких, згідно положень ст. 413 КПК України, віднесено і застосування закону, який не підлягає застосуванню, є підставою для скасування судового рішення, вважає, що вирок стосовно ОСОБА_6 в частині призначення покарання підлягає скасуванню з ухваленням нового вироку та призначенням покарання у відповідності з вимогами закону.

Керуючись ст.ст. 404-405, 407, 409, 420 КПК України, колегія суддів, -

ЗАСУДИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 28 липня 2025 року щодо ОСОБА_6 в частині призначення покарання скасувати.

ОСОБА_6 визнати винним за ч. 1 ст. 368 КК України і призначити покарання – штраф у 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 грн, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк один рік.

В решті вирок суду залишити без змін.

Вирок набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржений в касаційному порядку до Касаційного кримінального суду Верховного Суду ОСОБА_6 протягом трьох місяців з дня вручення йому копії судового рішення, а іншими учасниками судового провадження - в цей же строк з дня його проголошення.

С У Д Д І :

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3