Постанова від 17 березня 2026 р. у справі №552/7346/24 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 552/7346/24 Номер провадження 22-ц/814/1523/26Головуючий у 1-й інстанції Яковенко Н. Л. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача): Карпушина Г.Л., суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І., при секретарі судового засідання Буйновій О.П., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 05 грудня 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 12.11.2025 звернулася в Київський районний суд м. Полтави з заявою про розстрочення виконання заочного рішення Київського районного суду м. Полтави від 28.02.2025 в цивільній справі № 552/7346/24 за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 має скрутне матеріальне становище, незначний дохід, не має можливості одним платежем виконати судове рішення. В своїй заяві просила відстрочити виконання рішення строком на один рік зі сплатою рівними частинами щомісяця.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 05 грудня 2025 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду в цивільній справі № 552/7346/24 за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було відмовлено.

З вказаною ухвалою не погодилась ОСОБА_1 та подала апеляційну скаргу, в якій прохає скасувати ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 05.12.2025 року, задовольнити заяву ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішення.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що метою подання заяви про відстрочку виконання рішення є його виконання з боку відповідача у повному обсязі, проте саме скрутне матеріальне становище не надає можливості виконати один платіж для повного погашення всієї суми заборгованості за рішенням суду.

Судове засідання в суді апеляційної інстанції проводилося в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи. На момент розгляду справи сторони та інші особи, які брали участь в розгляді справи будучи належним чином та завчасно повідомленими про час і місце слухання справи, в судове засідання не заявилися.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

У відповідності з ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно вимог ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно ч.1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні заяви про розстрочення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено наявність виняткових обставин, які б давали підстави для розстрочення виконання рішення суду.

Із таким висновком місцевого суду колегія суддів погоджується, зважаючи на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Згідно ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» задоволення заяви про відстрочення виконання судового рішення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає з урахуванням установлених обставин, які ускладнюють або виключають виконання рішення.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п.10 постанови від 26.12.2003 р. №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно дост.351 ЦПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Із змісту заяви вбачається, що метою подання заяви про відстрочку виконання рішення є його виконання з боку відповідача у повному обсязі, проте саме скрутне матеріальне становище не надає можливості виконати один платіж для повного погашення всієї суми заборгованості за рішенням суду.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, оскільки вище вказана обставина не може бути оцінена як підстава для розстрочення виконання рішення. Крім того, відповідачем не доведено наявність виняткових обставин, які б давали підстави для розстрочення виконання рішення суду.

Доводів, які б спростували законність та обґрунтованість постановленої судом першої інстанції ухвали, апелянтом не наведено, а зводяться лише до незгоди із вказаною ухвалою.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що ухвала є обґрунтованою, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є правильними.

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до переконання, що ухвала судді постановлена з дотриманням вимог закону, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому підстави для скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 05 грудня 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Повний текст постанови виготовлено 18 березня 2026 року.

Головуючий суддя : __________________________ Г.Л. Карпушин

Судді: __________________ С.Б. Бутенко _________________ О.І. Обідіна