Постанова від 23 березня 2026 р. у справі №279/7641/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа № 279/7641/25Головуючий у 1-й інст. Пацко О. О.

Категорія 156Доповідач Скітневська О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2026 рокум. Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Скітневської О.М., з участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 10 лютого 2026 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 10 лютого 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.1 ст. 130, ч.1 ст. 130 КУпАП та на підставі ст.36 КУПАП накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605, 60 грн судового збору.

Згідно з постановою судді місцевого суду ОСОБА_1 26.11.2025 о 21:27 год. в м. Коростень, по пров. Шевченка, 8, керував транспортним засобом «Mazda L400» д.н.з, « НОМЕР_1 » з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: порушення мови, сповільнена хода та мова, поведінка, що не відповідає обстановці. У встановленому законом порядку водію запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у найближчому закладі охорони здоров`я, на що останній відмовився. Відсторонено від керування транспортним засобом згідно ст. 266 КУпАП. Порушив пункт 2.5 Правил Дорожнього руху, вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП (протокол серії ЕПР1№524595 від 26.11.2025).

Крім того, ОСОБА_1 16.12.2025 о 20:10 год. в м. Коростень, по пров. Шевченка, 8, керував транспортним засобом «Mitsubishi L400» д.н.з, « НОМЕР_1 » з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. У встановленому законом порядку водію запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у найближчому закладі охорони здоров`я, на що останній відмовився. Відсторонено від керування транспортним засобом згідно ст. 266 КУпАП. Порушив пункт 2.5, вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП (протокол серії ЕПР1№ 542640 від 16.12.2025).

Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі, посилаючись на незаконність постанови, однобічне та неповне з`ясування судом обставин справи. Апеляційна скарга обгрунтована, зокрема, тим, що пропозиція пройти освідування на стан наркотичного сп`яніння не була викликана наявністю у нього видимих та об`єктивних ознак, які б свідчили про перебування у стані наркотичного сп`яніння. Відеозаписом не зафіксовано порушення ним будь-яких ПДР, які б давали працівникам поліції право на зупинку його транспортного засобу. Зазначає, що від проходження медичного огляду не відмовлявся, наркотичні засоби не вживав і не вживає, а тому висновки суду першої інстанції про його винуватість суперечать дійсності. Озвучив бажання про виклик захисника, але йому відповіли, що ніхто його чекати не буде, чим порушено його право на захист (епізод 1). Навпаки, на пропозицію пройти огляд він відповів, що викликаю адвоката і поїдемо до любого медичного закладу, однак працівники поліції пославшись на Інструкцію зазначили, що участь захисника у медичному закладі не передбачена (епізод 2). Зауважує, що до медичного закладу він не доставлявся, біологічний матеріал у нього не відбирався, лабораторні дослідження не проводилися, діагноз не встановлювався. Звертає увагу на те, що при оформленні протоколу зазначено, що він керував автомобілем «Mazda L400», якого у нього немає, а він керував «Mitsubishi L400». Вважає, що судом також порушено вимоги ст.268 КУпАП, оскільки розгляд справи відбувся під час перебування його на лікарняному.

Одночасно до апеляційної скарги додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження скаржник посилається на те, що у судовому засіданні 10 лютого 2026 року участі не брав, подав 09.02.2026 заяву про відкладення судового розгляду у зв`язку з перебуванням на лікарняному з 09.02.2026 по 13.02.2026. Оскаржувану постанову він поштовим зв`язком не отримував, останню отримав його захисник особисто в суді першої інстанції 25 лютого 2026 року, що підтверджується заявою (а.с.46).

Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , перевіривши доводи апеляційної скарги, суд доходить наступного висновку.

Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до пункту 2.9 а) Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

За правилами частин 2-5 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису або у медичному закладі.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан наркотичного сп`яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.

Так, з протоколу по адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 524595 від 26.11.2025 убачається, що ОСОБА_1 26.11.2025 року о 21:27 год. в м. Коростень, по пров. Шевченка, 8, керував транспортним засобом «Mazda L400» д.н.з, « НОМЕР_1 » з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: порушення мови, сповільнена хода та мова, поведінка, що не відповідає обстановці. У встановленому законом порядку, водію запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у найближчому закладі охорони здоров`я, на що останній відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відсторонено від керування транспортним засобом згідно ст. 266 КУпАП, шляхом зупинки ТЗ у дозволеному місці згідно ПДР(а.с.2).

Крім того, з протоколу по адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 542640 від 16.12.2025 убачається, що ОСОБА_1 16.12.2025 року о 20:10 год. в м. Коростень, по пров. Шевченка, 8, керував транспортним засобом «Mitsubishi L400» д.н.з, « НОМЕР_1 » з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. У встановленому законом порядку, водію запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у найближчому закладі охорони здоров`я, на що останній відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відсторонено від керування транспортним засобом згідно ст. 266 КУпАП (а.с.24).

Відповідно до п. 6 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі-Інструкція), огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі — спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

При цьому, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я (п.12 Розділу ІІ Інструкції).

Частиною 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, зокрема:

- протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 524595 від 26.11.2025 та серії ЕПР1 № 542640 від 16.12.2025, в яких зазначено, що останній від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в установленому законом порядку у медичному закладі відмовився (а.с.2, 24);

- направленнями від 18.03.2025 та від 20.03.2025 на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції , у яких зазначені ознаки наркотичного сп`яніння (а.с.5,27);

- копієюпостанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6229600 від 26.11.2025 про накладення на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП (а.с.8);

-розписками про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених ст.ст.55,56,59, 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП (а.с.3,25);

- розписками про ознайомлення водія з вимогами ч. 1 ст. 266 КУпАП щодо відсторонення водія від керування транспортним засобом та щодо передачі керування особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може буди допущена до керування (а.с.6,28);

-рапортами поліцейських СРПП Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області (а.с.7,29);

- наявними в матеріалах справи відеозаписами (а.с.9,30).

Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду в цілому дав належну оцінку всім доказам у справі та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що на відеозаписах не зафіксовані порушення ним будь-яких ПДР, які б давали працівникам поліції право на зупинки його транспортного засобу, не приймаються до уваги, оскільки зупинка автомобіля, яким керував ОСОБА_1 , відповідала вимогам ст.35 Закону України «Про національну поліцію».

Так, відповідно до ч.1 ст.35 вказаного Закону поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо: якщо водій порушив Правила дорожнього руху; є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення тощо.

З досліджених доказів убачається, зокрема, нагрудної камери працівника поліції, зупинка ТЗ під керуванням ОСОБА_1 була обумовлена порушенням останнім ПДР, за що його притягнуто до адміністративної відповідальності згідно постанови про накладення адміністративного стягнення (а.с.8) (протокол серії ЕПР1 № 524595 від 26.11.2025).

Також зупинка автомобіля, яким керував ОСОБА_1 , відповідала вимогам п.3 ч.1 ст.35 Закону України «Про національну поліцію», так як транспортний засіб мав наявні пошкодження заднього бампера з лівої сторони та з правої задньої сторони, пошкодження ЛФП, що може свідчити про причетність авто до ДТП. Крім того, поліцейський роз`яснив ОСОБА_1 причину зупинки, а саме пошкодження ЛФП автомобіля заднього бампера з лівої сторони (протокол серії ЕПР1 № 542640 від 16.12.2025).

З рапорту інспектора СРПП Коростенського РУП старшого лейтенанта поліції Прокопчука О. від 16.12.2025 убачається, що 16.12.2025 о 20:10 в м.Житомирі по пров.Шевченка, 8 згідно з п.3 ст.35 ЗУ «Про національну поліцію» зупинений автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , транспортний засіб мав пошкодження ЛФП з правої задньої сторони та пошкодження заднього бампера з лівої сторони.

Наведені норми свідчать про наявність правових підстав у працівників поліції для зупинки транспортного засобу, тому дії працівників поліції не можна визнати не обгрунтованими і такими, що не відповідали вимогам ст.35 Закону України «Про національну поліцію».

Твердження скаржника про те, що пропозиція пройти освідування на стан наркотичного сп`яніння не була викликана наявністю у нього видимих та об`єктивних ознак, які б свідчили про перебування у стані наркотичного сп`яніння, спростовується самими відеозаписами, на якому поліціянти виявили у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння, зокрема, порушення мови, сповільнена хода та мова, поведінка, що не відповідає обстановці, блідість (протокол серії ЕПР1 № 524595 від 26.11.2025) та неприродна блідість обличчя, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці (протокол серії ЕПР1 № 542640 від 16.12.2025). Тобто, у працівників поліції була обгрунтована підозра вважати, що особа знаходиться у стані наркотичного сп`яніння, зважаючи на ознаки, зазначені в направленнях на огляд, протоколах та висловлені особі.

Відповідно до п.2, 4 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі-Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного сп`яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Таким чином, наявність у водія ознак наркотичного сп`яніння надає право працівнику поліції запропонувати йому пройти огляд на стан сп`яніння, про що і вноситься запис у протоколи та направлення на огляд. При цьому, зазначені уповноваженими особами ознаки наркотичного сп`яніння не повинні підтверджуватися або доводитися матеріалами справи, оскільки огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких саме у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану, іншими доказами або спеціальними прийомами (методами) підтверджувати ці ознаки не потрібно.

Щодо апеляційних доводів про те, що ОСОБА_1 від проходження медичного огляду не відмовлявся,спростовується належними та допустимими доказами, яким суд дав правильну оцінку, зокрема, відеозаписом обставин події з відео реєстратора нагрудних камер поліцейського, на якому зафіксовано, що працівник поліції пропонує водію пройти освідування на стан наркотичного сп`яніння в найближчому медичному закладі, на що ОСОБА_1 відповів «нікуди я з вами не поїду, ви забираєте мій час, я з 8 години на роботі». Поліцейський повторно пропонує ОСОБА_1 пройти огляд, та водій відповідає «чому я мушу проходити, да ви можете написати протокол, 200 м додому залишилося», «я проїду і здам, але без вас», «мій адвокат може бути присутнім зараз». Окрім того, уповноважена особа зазначила, що адвокат зараз може, але ми чекати не будемо, оскільки маємо визначений термін часу. Водієві роз`яснено наслідки відмови від проходження такого огляду, роз`яснено його права та обов`язки, складання відносно нього протоколу за ч.1 ст. 130 КУпАП(протокол серії ЕПР1 № 524595 від 26.11.2025). Також на відео зафіксовано, що працівник поліції пропонує водію пройти освідування на стан наркотичного сп`яніння в найближчому медичному закладі, на що ОСОБА_1 відповів «тільки з адвокатом, я можу проїхати на своєму ТЗ зі своїм адвокатом і їдемо куди завгодно». Таким чином, ОСОБА_1 на неодноразові пропозиції уповноваженої особи пройти медичне освідування відповів, що «поїду з адвокатом», хоча присутність останнього у вчинені огляду не є обов`язковою, але не поїхав (протокол серії ЕПР1 № 542640 від 16.12.2025). Водієві роз`яснено наслідки відмови від проходження такого огляду, роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, та складання відносно нього протоколу за ст. 130 КУпАП.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 повідомляв поліцейських, що бажає зателефонувати своєму адвокатові, на що жодних заперечень чи перешкоджань з боку працівників поліції не було.

Слід зазначити, що під час судового розгляду достовірно встановлено, що поліцейські виконали вимоги чинного законодавства, порушень з їх боку встановлено не було, у свою чергу водій ОСОБА_1 не виконав свій обов`язок, передбачений п. 2.5 ПДР , не пройшов на вимогу поліцейського в установленому порядку огляд на стану наркотичного сп`яніння.

Твердження апелянта щодо зазначення керування ним автомобілем «Mazda L400», якого у нього немає, а він керував «Mitsubishi L400», не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та не є обставинами, які виключають винність ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні, оскільки наявність чи відсутність факту відмови від проходження огляду на стан сп`яніння не залежить від марки транспортного засобу.

Щодо доводів апелянта про розгляд справи судом першої інстанції без його участі, апеляційний суд зауважує, що відповідно до положень ст. 268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, не відносяться до переліку справ, під час розгляду яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. Суд першої інстанції двічі відкладав розгляд справи з клопотаннями ОСОБА_1 . Крім того, під час апеляційного розгляду справи були вислухані та оцінені усі доводи апелянта, які він не зміг висловити у місцевому суді, дана оцінка доказам у справі, тому зазначені доводи апеляційним судом не є безумовною підставою для скасування постанови.

Інші доводи апеляційної скарги були предметом дослідження у суді першої інстанції, яким надана правильна оцінка, не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, не надано.

Враховуючи наведене, доходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 10 лютого 2026 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 10 лютого 2026 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяО. Скітневська