Суд: Житомирський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: оренди
Дата: 18 березня 2026 р.
Справа: №935/504/25
Суддя: Шевчук А. М.
УКРАЇНА
Житомирський апеляційний суд
Справа 935/504/25
Категорія 32
Додаткова постанова
Іменем України
19 березня 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді Шевчук А.М.,
суддів: Павицької Т.М., Коломієць О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі
заяву представника ОСОБА_1 адвоката Кушніренка Андрія Вікторовича про ухвалення додаткового судового рішення
у цивільній справі №935/504/25 за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «АННА-К» про розірвання договору оренди
в с т а н о в и в:
Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Кушніренко Андрій Вікторович звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат. Просить стягнути з Приватного підприємства «АННА-К» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції, в сумі 5 000 грн.
Заява обґрунтована тим, що в провадженні Житомирського апеляційного суду перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «АННА-К» про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати за апеляційною скаргою відповідача на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 04 червня 2025 року. Постановою Житомирського апеляційного суду від 11 березня 2026 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. У зв`язку зі зверненням відповідача до суду апеляційної інстанції зі скаргою, позивачем понесені витрати на професійну правничу допомогу, що підтверджується відповідними документами.
Розглянувши заяву про ухвалення додаткового судового рішення, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до пункту третього частини першої ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (друге речення частини третьої ст.270 ЦПК України).
За положеннями частини першої ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. За нормами п.1 частини третьої ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини восьмої ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Із матеріалів справи вбачається, що до закінчення судових дебатах представник ОСОБА_1 адвокат Кушніренко А.В. заявив клопотання про подання доказів про понесенні витрати на правничу допомогу.
Постанова Житомирським апеляційним судом ухвалена 11 березня 2026 року.
12 березня 2026 року, тобто впродовж п`яти днів після винесення судом апеляційної інстанції постанови від 11 березня 2026 року, через систему електронний суд представник ОСОБА_1 адвокат Кушніренко А.В. подав заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат між сторонами у справі.
Отже, з додержанням порядку частини восьмої ст.141 ЦПК України позивачем ОСОБА_1 заявлено про стягнення витрат за надання йому професійної правничої допомоги та подані докази у підтвердження їх розміру.
Відповідно до положень частини другої-третьої ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Разом із тим, згідно з частиною четвертою ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої ст.137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Між ОСОБА_1 (далі - клієнт) та адвокатом Кушніренком Андрієм Вікторовичем 10 квітня 2025 року укладений договір про надання правової допомоги №03/04/2025 (а.с.167-169).
Додатковою угодою №2 від 31 жовтня 2025 року до договору про надання правової допомоги від 10 квітня 2025 року №0304/2025 сторонами визначена вартість та порядок оплати послуг (гонорару) адвокату за надання правової допомоги. Визначено, що за надання професійної правничої допомоги у справі №935/504/25 за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «АННА-К» про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати під час розгляду справи судом апеляційної інстанції: за підготовку і подачу відзиву на апеляційну скаргу, участь у справі в якості представника у суді апеляційної інстанції - вартість послуг становить 5 000 грн (а.с.170).
Відповідно до акта приймання-передачі наданої правової допомоги від 11 березня 2026 року №02/03/2026 адвокат Кушніренко А.В. здав, а клієнт ОСОБА_1 прийняв наступні надані послуги: надання професійної правничої допомоги у справі №935/504/25 за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «АННА-К» про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати під час розгляду справи судом апеляційної інстанції - підготовка і подача відзиву на апеляційну скаргу, участь у справі у якості представника відповідача у суді апеляційної інстанції - 5 000 грн (а.с.171).
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (п.61 постанови Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року в справі №905/1795/18).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року в справі №922/1964/21 виснувано, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
Разом із тим, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року в справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року в справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року в справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року в справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір є обґрунтованим.
Для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконані адвокатом роботи (надані послуги); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.
Колегія суддів, проаналізувавши також акт приймання-передачі наданих послуг від 11 березня 2026 року №02/03/2026, доходить висновку, що зазначені представником позивача витрати на правничу допомогу в сумі 5 000 грн не є обґрунтованими у повному обсязі, приймаючи до уваги, складність справи, виконання адвокатом роботи, вартість послуг адвоката у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг, тривалість судового засідання в суді апеляційної інстанції.
Ураховуючи критерій реальності адвокатських витрат та характер виконаних адвокатом робіт на стадії апеляційного провадження, виходячи з конкретних обставин справи, керуючись принципами справедливості і верховенства права, колегія суддів вважає, що судові витрати на надання професійної правничої допомоги в сумі 5 000 грн у цьому випадку є завищеними порівняно з співмірністю і складністю справи, часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих ним послуг, а тому розмір витрат на професійну правничу допомогу може бути зменшений до 3 000 грн.
Підсумовуючи викладене вище, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 3 000 грн, яка відповідає складності справи та вчиненим адвокатом процесуальним діям. У стягненні решти суми відмовляється.
Керуючись ст.ст.141,270,381-384 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
Стягнути з Приватного підприємства «АННА-К» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, надану в суді апеляційної інстанції, в сумі 3 000 грн. У задоволенні решти суми відмовити.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуюча Судді:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua