Постанова від 23 березня 2026 р. у справі №163/2073/25 — Волинський апеляційний суд

Справа № 163/2073/25 Провадження №33/802/283/26 Головуючий у 1 інстанції:Гайдук А. Л.

Доповідач: Подолюк В. А.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2026 року місто Луцьк

Суддя Волинського апеляційного суду Подолюк В.А., перевіривши матеріали за апеляційною скаргою особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 22 січня 2026 року,

ВСТАНОВИВ:

Вказаною постановою судді ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.1 ст.483 МК України та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50% вартості безпосередніх предметів порушення митних правил, що складає 816371 грн., з конфіскацією в дохід держави товарів, що вилучені за протоколом про тимчасове вилучення товарів у справі про порушення митних правил №0289/UA205000/2025.

Не погоджуючись із такою постановою судді особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на її незаконність, просить скасувати та закрити провадження у справі щодо неї на підставі п.1 ст.247 КУпАП. Водночас, апелянт в апеляцій скарзі заявила клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження цього судового рішення вважаючи, що строк було прощено з поважних на те причин.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення приходжу до наступного висновку.

Права та свободи людини і громадянина захищаються судом, при цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (ст.55 Конституції України).

Відповідно до ст.487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, – відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Частиною 5 ст.529 МК України передбачено, що постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або органом доходів і зборів, який здійснював провадження у цій справі. Порядок оскарження постанови суду (судді) у справі про порушення митних правил визначається КУпАП та іншими законами України.

Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За положеннями ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

З матеріалів справи вбачається, що захисник ОСОБА_1 – адвокат Єршов Р.В., який діяв в її інтересах, 09 лютого 2026 року подав до Волинського апеляційного суду апеляційну скаргу на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 22.01.2026, яке постановлено відносно ОСОБА_1 .

Постановою Волинського апеляційного суду від 09.03.2026 захиснику ОСОБА_1 – адвокату Єршову Р.В. було відмовлено у поновленні строку на апеляційне оскарження вищевказаної постанови судді від 22.01.2026, а апеляційну скаргу - повернуто апелянту.

Проте, ОСОБА_1 повторно 11 березня 2026 року, поза межами 10-денного строку оскарження судового рішення, визначеного ст.294 КУпАП, подала до Волинського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій також просить поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення, та зазначаючи при цьому фактично аналогічні доводи щодо поважності, на її думку, причин пропуску строку.

Відповідно до ч.1, 10 ст.294 КУпАП постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу, а постанова апеляційного суду - негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судові рішення, які набрали законної сили є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Таким чином, з матеріалів справи об`єктивно вбачається, що ОСОБА_1 звертається з апеляційною скаргою на судове рішення, яке вже було предметом апеляційного перегляду та фактично набрало законної сили.

Проте, звернення з апеляційною скаргою на рішення, яке вже було предметом розгляду суду апеляційної інстанції та вступило в законну силу, Кодексом України про адміністративні правопорушення, не передбачено.

Слід також відзначити, що положеннями Конвенції про захист прав та основоположних свобод 1950 року та п.40 рішення ЄСПЛ у справі «Пономарьов пороти України» від 03.04.2008, визначено, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано п.1 ст.6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу остаточності рішень суду, який в свою чергу визначає, що жодна із сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового його вирішення.

На переконання апеляційного суду ОСОБА_1 враховуючи у тому числі той факт, що вона була обізнана про дату розгляду справи судом першої інстанції - 22.01.2026 та подала заяву про її розгляд у її відсутності, мала об`єктивну можливість для отримання інформації щодо стану розгляду справи щодо неї і прийнятого судового рішення та у визначений ст.294 КУпАП строк, подати апеляційну скаргу.

З огляду на викладене, апеляційна скарга із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення апеляційному розгляду не підлягає, з тих підстав, що вже була предметом розгляду суду апеляційної інстанції, і за його результатом судом прийнято рішення, яке набрало законної сили.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка його подала.

На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу із заявленим клопотанням особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 22 січня 2026 року, повернути особі, яка її подала.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського

апеляційного суду В.А. Подолюк