Рішення від 19 березня 2026 р. у справі №758/8800/25 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/8800/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2026 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючої судді - Левицької Я.К.,

за участю секретаря судового засідання - Невмержицької Н.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника третьої особи Дробот О.В.,

розглянувши в залі судового засідання в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

13.06.2025 року позивач звернулась до Подільського районного суду м. Києва із позовною заявою, в якій просить позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнути з нього аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_4 , батьками якої є: мати - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та батько - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 14.12.2018 року, виданим Подільським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві. Позивач з ОСОБА_3 в зареєстрованому шлюбі не перебувала. Протягом останніх чотирьох років батько дитини ОСОБА_3 жодним чином не бере участі у вихованні та утриманні спільної дитини. Він не піклується про її стан здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, не забезпечує здобуття дитиною відповідної освіти, не готує її до самостійного життя, взагалі не бере ніякої участі в утриманні доньки. Усі витрати щодо навчання та розвитку дитини несе позивач, а також особисто вирішує всі питання, пов`язані з навчанням та розвитком доньки, її здоров`ям та дозвіллям. Позивач вважає, що наявні законні підстави для позбавлення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав щодо доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки він свідомо ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини.

Позовну вимогу про стягнення аліментів позивач обґрунтувала тим, що ОСОБА_3 зобов`язаний брати участь в утриманні доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , забезпечуючи рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, соціального розвитку. Однак, протягом останніх чотирьох років, тобто більшої частини життя доньки, батько відсутній в її житті. Донька ОСОБА_4 проживає разом з матір`ю ОСОБА_5 та знаходиться на повному утриманні позивача. Тому позивач просить стягнути з відповідача аліменти на утримання спільної дитини в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 18.06.202 року у справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

11.08.2025 року від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про виклик свідків.

10.09.2025 року від ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання про витребування письмового висновку від Служби у справах дітей та сім`ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації.

13.10.2025 року від Служби у справах дітей та сім`ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації до суду надійшла заява щодо обстеження умов приживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 13.10.2025 року задоволення клопотання позивача про витребування доказів.

19.12.2025 року до суду надійшов Висновок органу опіки та піклування Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 10.12.2025 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 .

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 20.01.2026 року у справі закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Стрілець. О.А. в судовому засіданні вимоги позову підтримали в повному обсязі та просили задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Будь - яких клопотань на адресу суду від відповідача не надходило.

Представник третьої особи - Служби у справах дітей та сім`ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації - Дробот О.В. позовні вимоги позивача підтримала, зазначила, що були перевірені всі необхідні умови для проживання та розвитку дитини. Батько дитини на виклики до служби не з`являвся. Відповідно до висновку органу опіки та піклування Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 10.12.2025 року вирішено вважати за доцільне позбавити батька батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_4 .

Дослідивши письмові матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представника позивача, а також третьої особи, показання свідків, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Згідно положень ст. 165 Сімейного Кодексу України (далі - СК України) право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 народилась ОСОБА_4 , батьками якої є: мати - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та батько - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 14.12.2018 року, виданим Подільським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Позивач з ОСОБА_3 в зареєстрованому шлюбі не перебувала.

Як стверджує позивач протягом останніх чотирьох років батько дитини ОСОБА_3 жодним чином не бере участі у вихованні та утриманні спільної дитини. Він не піклується про її стан здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, не забезпечує здобуття дитиною відповідної освіти, не готує її до самостійного життя, взагалі не бере ніякої участі в утриманні доньки.

Відповідно до психолого-педагогічної характеристики ЗДО № 593 Оболонського району м. Києва вихованки групи «Капітошка» ОСОБА_4 - дівчинка активна, весела, розсудлива, товариська, врівноважена. Має добрий загальний розвиток. Проявляє творчі здібності, має достатній словниковий запас, любить розповідати казки, співати та танцювати. Інтелектуальний рівень в межах норми. Мати ОСОБА_1 підтримує зв`язок з ЗДО та активно спілкується з вихователями. Щодня вчасно приводить дитину до садочку, та забирає з нього. Батько дитини ОСОБА_3 контакту з садочком не підтримує.

Відповідно до Довідки директора Центру по роботі з дітьми та молоддю за місцем проживання Оболонського району міста Києва № 12 від 19.05.2025 дитина ОСОБА_6 відвідує гуртки: малювання, « Всезнайко » та « Англійський театр» клубу «Гроно» Центру. На заняття дитину приводить та забирає мати, кошти за навчання в гуртках сплачує мати.

Відповідно до Довідки керівника дитячого басейну № 05-001 від 25.05.2025, дитина ОСОБА_6 відвідує дитячий басейн «Матуся, я пливу». Дитину до басейну записує і приводить мати, а також сплачує за послуги. Відомостей про батька басейн не має.

Відповідно до Довідки завідувача Центральної бібліотечної системи Оболонського району № 17 від 27.05.2025, дитина ОСОБА_4 відвідує заняття з живопису у Бібліотеці на Пріорці для дітей. На заняття дитину приводить і забирає тільки мати, оплату за навчання також здійснює тільки мати. Дитина займається з червня 2024, за цей час батька дитини у бібліотеці жодного разу не бачили.

Як вбачається з листа ФОП ОСОБА_9 № 13 від 30.05.2025, ОСОБА_4 є ученицею школи STEM-INTERTOR, де опановувала такі курси: «Ранній розвиток», Наука про світ», «Механавтика».Дитину приводить і забирає мати ОСОБА_1 , яка і здійснює оплату за навчання. Адміністратори та педагоги не пам`ятають, щоб приходив батько дитини.

Згідно з Договором № 294/L-25 про надання освітніх послуг від 01.06.2025, ОСОБА_4 вивчає англійську. Договір підписаний з матір`ю дитини ОСОБА_1 .

Таким чином, позивач вважає, що наведені обставини підтверджують факт систематичного ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків, а тому просить суд про задоволення позову.

Відповідно до заяви від 09.10.2025 № 106/58-2798 Служби у справах дітей та сім`ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, спеціалістами Служби обстежено умови проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , та складено відповідний акт від 13.05.2025. Встановлено, що ОСОБА_10 проживає разом з матір`ю ОСОБА_1 та бабусею ОСОБА_11 за вказаною вище адресою (власність бабусі ОСОБА_11 ) Умови проживання задовільні. Квартира облаштована меблями, побутовою технікою, речами повсякденного користування та вжитку. Умови проживання відповідають санітарно-гігієнічним нормам. ОСОБА_10 має окрему кімнату, є ліжко для сну та відпочинку, письмовий стіл для навчання, шафа для одягу.

Відповідно до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно його малолітньої дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Подільська районна в місті Києві Державна адміністрація як орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім цього, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 зазначила, що з позивачкою та її донькою знайомі близько чотирьох років. Спілкуються часто, так як діти разом граються на майданчику. Про батька дитини їй особисто нічого не відомо. Вона ніколи його не бачила, в тому числі поруч з ОСОБА_10 . Позивач проживає зі своєю мамою та сама забезпечує дитину.

З показань свідка ОСОБА_13 вбачається, що вона є хрещеною матір`ю доньки ОСОБА_1 . З позивачем знайома 16 років. Донькою ОСОБА_14 опікується і турбується про неї самостійно. Про батька дитини зазначає, що участі у житті доньки він не приймає, дитина про батька не запитує та не розказує. За останні роки він не був присутній на днях народженнях дитини.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні зазначила, що знає позивача біля п`яти років. Проживає з позивачем в одному комплексі, діти ходили в один дитячий садок, дружать та часто спілкуються. Про батька дитини нічого не знає, ніколи його не бачила, в тому числі на святах у дитячому садочку, на днях народження дитини. Позивач самостійно виховує та забезпечує доньку.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно з вимогами ст. 150 СК України, встановлено обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, до яких, серед інших, належить і обов`язок піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Пунктом 2 частини 164 Сімейного Кодексу України передбачено, що підставою для позбавлення батьків або одного з них батьківських прав, може бути ухилення останніх від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей, засудження за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують , та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо (ухвала ВССУ від 01.11.2017 у справі № 211/559/16-ц).

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» встановлено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, І судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Водночас практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці.

У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).

З урахуванням викладеного, після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 по відношенню до неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки відповідач не піклується про її стан здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, не забезпечує здобуття дитиною відповідної освіти, не готує її до самостійного життя, взагалі не бере ніякої участі в утриманні доньки.

Відповідно до ст. 169 СК України, мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо дитина була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття. Суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини. При вирішенні справи про поновлення батьківських прав одного з батьків суд бере до уваги думку другого з батьків, інших осіб, з ким проживає дитина.

З урахуванням наведеного та інтересів неповнолітньої дитини, суд визнає, що позовна вимога в частині позбавлення батьківських прав обґрунтована та підлягає задоволенню, оскільки факт ухилення батька від виконання покладених на нього законом батьківських обов`язків щодо виховання дитини, доведено вищевказаними доказами.

В силу вимог ч. 2 ст. 166 СК України особа позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Крім того, ч. 3 ст. 166 СК України визначено, що при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення аліментів, суд виходить з наступного.

Дитина ОСОБА_4 зареєстрована за адресою місця реєстрації матері: АДРЕСА_2 , та фактично проживає разом із матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно із ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 3 ст. 181Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Тлумачення положень СК України свідчить про те, що обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька. Батьки зобов`язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні, чи їх шлюб розірвано.

Статтею 182 Сімейного Кодексу України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Вирішуючи питання розміру аліментів, суд відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно з роз`ясненнями, наведеними у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи.

Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині стягнення аліментів, позивач вказує на те, що ОСОБА_3 зобов`язаний брати участь в утриманні доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , забезпечуючи рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, соціального розвитку. Однак, протягом останніх чотирьох років, тобто більшої частини життя доньки, батько відсутній в її житті. Донька ОСОБА_4 проживає разом з матір`ю ОСОБА_5 та знаходиться на повному утриманні позивача.

Аналізуючи зазначені вище положення законодавства, встановивши, що відповідач є особою працездатного віку, має нормальний стан здоров`я, має об`єктивну можливість сплачувати аліменти, а будь-яких доказів, які б спростовували ці обставини, відповідач не надав, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача аліментів у частці від заробітку (доходу) відповідача, як про це заявлено у позовній заяві.

Постановляючи рішення суд враховує, що в даному судовому провадженні позивачем не ставилось питання про стягнення додаткових витрат на дітей, визначаючи розмір аліментів, що підлягають стягненню саме на утримання дітей, а тому за позивачем залишається право на звернення до суду у встановленому законом порядку щодо участі відповідача у додаткових витратах згідно ст.185 СК України.

На підставі ч. 1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. А відтак, у кожній зі сторін є право на звернення до суду в разі настання таких обставин. Крім того, у позивача, в разі необхідності, залишається право на звернення до суду про зміну способу стягнення аліментів (зміна частки на тверду грошову суму).

Відповідно до ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Із урахуванням наведеного та встановлених судом обставин справи, виходячи із засад справедливості та захисту прав неповнолітніх дітей, суд вважає вірним стягнути з відповідача на користь позивача на утримання їхньої неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 13.06.2025 року.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд на підставі положення ст. 141 ЦПК України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20 грн.

Крім того, оскільки за вимогу про стягнення аліментів позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», наявні підстави для стягнення з відповідача в дохід держави судового збору у розмірі 1 211,20 грн.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст. 12, 19, 81, 141, 258, 265, 273, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно його доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13.06.2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Роз`яснити, що мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ;

третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, код ЄДРПОУ 37393756, юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 14.

Суддя Я.К. Левицька