Постанова від 24 березня 2026 р. у справі №380/28883/23 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/28883/23 пров. № А/857/2855/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЛЕКСТРОНІКС ТзОВ» про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року (ухвалене головуючим – суддею Грень Н.М.) у справі № 380/28883/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЛЕКСТРОНІКС ТзОВ» до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Восьмого апеляційного адміністративного суду перебувала справа за апеляційною скаргою Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02.12.2025 у справі № 380/28883/23.

25.02.2026 за результатами апеляційного розгляду справи апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02.12.2025 у справі № 380/28883/23 – без змін.

06.03.2026 представником позивача до суду подано заяву про ухвалення додаткового рішення, про розподіл судових витрат щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу на користь позивача в розмірі 170051 грн 61 коп.

Відповідач в свою чергу скористався правом і подав заперечення на заяву в якому просить відмовити в задоволенні такої.

Відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи вимоги ст. 252 КАС України колегія суддів вважає за необхідне розглянути питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Загальне правило розподілу судових витрат полягає в тому, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Частина 1 ст. 132 КАС України передбачає, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється в порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктами 4, 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору; інші види правової допомоги - це види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Статтею 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат.

Зокрема, згідно ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4, 5. 7 ст. 134 КАС України, встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 134 КАС України).

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За змістом ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів, обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Як зазначалось вище, представник позивача просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 170051 грн 61 коп. за надання правничої допомоги.

Так, на підтвердження фактично понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, представником позивача надано копії:

Договір про надання правової допомоги від 06.03.2020;

Додаток № 12 від 13.05ю2025 до Договору про надання правової допомоги від 06.03.2020;

Електронний_квиток_на_потяг;

Електронний квиток на потяг;

Наказ на відрядження № 5-вд від 17.02.2026;

Довідка LEGAL Недашковська М.В.;

Рахунок № 266665 від 17.02.2026;

Рахунок № 46800035;

Розбивка вартості послуг за період з 09.09.2025 по 25.02.2026;

Стаття видання_Юридична Газета;

Витяг з міжнародного рейтингу World Tax;

Витяг з сайту рейтингового видання Legal500;

Витяг з рейтингу EMEA Women in Business Law awards 2023, Certificate_Bazia;

Свідоцтво Жанни Бражник;

Свідоцтво_Недашковська_Маргарита;

Довідка від 02.03.2026 вих_№ 10203_2026;

Витяг з ЄДРПОУ АО _ПрайсуотерхаусКуперс Лігал.

Так, відповідно до Відповідно до п. 5.2 Договору про надання правової допомоги від 06.03.2020гонорар (винагорода) за надання правової допомоги становить або фіксовану суму, яка узгоджується Сторонами, або ґрунтується на погодинних ставках спеціалістів Адвокатського об`єднання у розмірі від 55 до 460 доларів США за годину, залежно від компетенції та досвіду співробітників Адвокатського об`єднання та часу, який витратив такий спеціаліст. Сторони можуть погодити інший розмір погодинних ставок шляхом укладення додаткової угоди до договору.

Згідно з п. 1.3 Договору Адвокатське об`єднання зобов`язалося здійснювати представництво Позивача в адміністративному судочинстві.

У відповідності до п. 1.1.2 Додатку № 12 Адвокатське об`єднання зобов`язалося надати Позивачу послуги, що стосуються оскарження податкових повідомлень-рішень у суді апеляційної інстанції, а саме: Підготовка та подання процесуальних документів; Участь у судових засіданнях; Моніторинг справи.

Згідно з п. 3.1 Додатку № 12 вартість послуг Адвокатського об`єднання розраховується за погодинною ставкою у гривневому еквіваленті 200 (двісті) євро, плюс ПДВ у гривневому еквіваленті 40 євро, що разом становить гривневий еквівалент 240 (двісті сорок) євро.

При цьому, загальний час, витрачений адвокатами Адвокатського об`єднання на надання Позивачу послуг під час розгляду справи № 380/28883/23 у Суді складає 12,8 годин.

Так, згідно детального опису наданих послуг встановлено наступне.

Підготовка та подання до Восьмого апеляційного адміністративного суду відзиву на апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02.12.2025 зайняло 8, 8 год.;

Підготовка та участь у судовому засіданні у справі № 380/28883/23 (суд апеляційної інстанції) зайняло 4 години.

Крім цього представником позивача звернуто увагу, що згідно з п. 3.2 Додаток № 12 від 13.05ю2025 до Договору про надання правової допомоги від 06.03.2020 будь-які супутні витрати Адвокатського об`єднання у зв`язку з наданням послуг оплачуються Клієнтом (Позивачем) додатково.

Так, Адвокатське об`єднання понесло наступні витрати, пов`язані із наданням професійної правничої допомоги у справі № 380/28883/23, а саме витрати на відрядження адвоката Недашковської М.В. з місцезнаходження Адвокатського об`єднання (м. Київ, вул. Жилянська,75) до міста Львів для участі у судових засіданнях у загальному розмірі 13287 грн 45 коп., куди включено наступні витрати:

пов`язані із участю у судовому засіданні 25.02.2026: вартість проїзду адвоката Недашковської М.В. до м. Львів та назад на суму 1207 грн 01 коп., що підтверджується електронними квитками (Додаток 8); добових витрат за час перебування у відрядженні (на підставі ч. 2 ст. 121 Кодексу законів про працю України) у розмірі 2100 грн, що підтверджується наказом на відрядження № 5-вд від 17.02.2026 (Додаток № 9) та довідкою від 02.03.2026;

витрати на проживання у м. Львові на суму 9 980 грн. 44 коп., що підтверджується рахунком № 00266665 від 17.02.2026.

Однак на переконання суду апеляційної інстанції, розмір правничої допомоги дещо завищений у співвідношенні до складності справи та обсягу наданих позивачу послуг.

Більше того апелянтом будь - яких нових доказів в апеляційній скарзі не зазначено та до такої не долучено, що могло б мати наслідком докласти значних зусиль щодо їх спростування.

Правова позиція позивача у цьому спорі, відображена у відзиві на апеляційну скаргу, уже була сформованою, сталою та незмінною. Цей процесуальний документ не містив будь-якої новизни у порівнянні з процесуальними документами, поданими до суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 17 Закону України № 3477- IV від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі «East/WestAllianceLimited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п.30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п.55 з подальшими посиланнями).

Як відзначено у п.95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява N 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім цього, у п.154 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Lavents v. Latvia» (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Враховуючи зазначені обставини справи та перелік, наданих адвокатом для позивача послуг, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для присудження на користь позивача судових витрат на правничу допомогу в розмірі 40000 грн, що відповідає складності справи та обсягу наданих позивачу послуг.

Керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 252, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЛЕКСТРОНІКС ТзОВ» про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ - 44045187) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЛЕКСТРОНІКС ТзОВ» (код ЄДРПОУ - 32221224) 40000 (сорок тисяч) грн понесених судових витрат на правничу допомогу.

В задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич

судді А. Р. Курилець

О. І. Мікула