Постанова від 24 березня 2026 р. у справі №380/2225/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/2225/25 пров. № А/857/23370/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року (ухвалене головуючим суддею Кухар Н.А. у м. Львові) у справі № 380/2225/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача якому просив:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не призначення ОСОБА_1 пенсії у разі втрати годувальника із урахуванням положень частини третьої статті 50 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” із 01 вересня 2023 року;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію в разі втрати годувальника і врахування положень частини третьої статті 50 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” з 01 вересня 2023 року;

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Львівській області щодо визначенням розміру середньомісячних додаткових виді грошового забезпечення ОСОБА_2 для призначення ОСОБА_1 пенсії в разі втрати годувальника за останні місяці служби підряд перед звільненням без урахування положень абзацу 4 пункту 7 Порядку обчислення вислуг років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених військової служби, та деяких інших осіб”, крім військовослужбовців строкової служби членів їх сімей та прирівняних до них осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії в разі втрати годувальника із 01 вересня 2023 року із врахуванням в загальному розмірі грошового забезпечення ОСОБА_2 для призначення пенсії в разі втрати годувальника розміру середньомісячних додаткових видів грошового забезпечення за останні місяці служби підряд перед звільненням шляхом ділення загальної суми таких видів грошового забезпечення за останні фактичні місяці служби підряд перед смертю, починаючи з листопада 2022 по серпень 2023, на кількість таких місяців, а також здійснити виплату пенсії із врахуванням проведених виплат.

В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ у Львівській області та з 20.03.2024 отримує пенсію в разі втрати годувальника. Зазначав, що під час призначення позивачу пенсії, відповідач здійснив розрахунок розміру її пенсії, виходячи із 70% від основних видів грошового забезпечення померлого годувальника, при цьому, пенсійний орган невірно врахував додаткові види грошового забезпечення та премію померлого годувальника.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08.05.2025 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Львівській області щодо визначенням розміру пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути документи про призначення пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_1 з врахуванням мотивів суду. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем нараховано пенсію ОСОБА_1 необгрутновано, тобто без урахування всіх обставин справи, що мають значення для прийняття рішення.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 з 17.09.2019 отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

На підставі заяви ОСОБА_1 та наданих, ІНФОРМАЦІЯ_1 документів, документів з 20.03.2024 призначено пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” в розмірі 70 % грошового забезпечення.

Позивач не згідна з датою призначення та розміром пенсії, звернулась до суду за захистом своїх прав

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон №2262-ХІІ.

Згідно з частиною третьою статті 1 Закону №2262-ХІІ члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.

Відповідно до статті 6 Закону № 2262-ХІІ сім`ї померлих пенсіонерів з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, мають право на пенсію в разі втрати годувальника на загальних підставах із членами сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Статтею 7 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету.

За змістом статті 29 Закону № 2262-ХІІ пенсії в разі втрати годувальника призначаються сім`ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати.

Згідно із частинами першою, другою статті 30 Закону № 2262-ХІІ право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31). Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.

Відповідно до статті 37 Закону № 2262-XII пенсії в разі втрати годувальника, які призначаються членам сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, не можуть бути нижче двох визначених законом розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно з статтею 40 Закону № 2262-XII пенсія в разі втрати годувальника встановлюється на весь період, протягом якого член сім`ї померлого вважається непрацездатним (стаття 30), а членам сім`ї, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", - довічно.

Відповідно до статті 45 Закону №2262-XII передбачено, що сім`ям пенсіонерів з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, пенсії в разі втрати годувальника обчислюються з того ж грошового забезпечення (заробітку), з якого було обчислено пенсію годувальникові.

Закон №1058-IV, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

Статтею 9 Закону №1058-IV за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до статті 10 Закону №1058-IV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

У статті 36 Закону № 1058-IV наведені умови призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно з частиною 1 цієї статті пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 36 Закону №1058-IV непрацездатними членами сім`ї вважаються зокрема чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Згідно з частиною 3 статті 36 Закону № 1058-IV до членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини 1 статті 37 Закону № 1058-IV пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім`ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім`ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Згідно з частиною 1 статті 38 Закону № 1058-IV пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім`ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім`ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, - довічно.

Відповідно з пунктом 3 частини 1статті 45 Закону № 1058-IV пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.

Частинами 3, 5 статті 45 Закону № 1058-IV передбачено переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Вищевикладене свідчить, що і Закон № 1058-IV, і Закон № 2262-XII передбачають такий вид пенсії як пенсія у зв`язку з втратою годувальника, але умови призначення та розміри таких пенсій є різними. Водночас, за обома цими Законами право на отримання пенсії такого виду мають непрацездатні члени сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, зокрема один з подружжя.

"Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"(далі - Порядок №22-1) затверджено Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846.

Відповідно до пункту 1.1 Порядку №22-1 передбачено, що заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).

Пунктами 1.7, 1.8 Порядку №22-1 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.

Відповідно до розділу II Порядку №22-1 "Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший" передбачено, окрім інших, перелік документів, необхідний для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника (пункт 2.3).

Пунктом 4.2 Порядку №22-1 передбачено, що при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб:

- ідентифікує заявника (його представника);

- надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;

- реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;

- уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування;

- з`ясовує наявність у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;

- повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;

- сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;

- надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;

- повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал;

- видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;

- повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Згідно з пунктом 4.3 Порядку №22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Відповідно до пункту 4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.

Пунктами 4.8, 4.10 Порядку №22-1 передбачено, що заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг". Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій.

Документи, що надійшли у паперовій формі, обробляються, реєструються та зберігаються в органі, що призначає пенсію, за правилами, встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року №55 "Деякі питання документування управлінської діяльності".

Після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації, фактичного проживання) особи, для здійснення виплати пенсії.

Пунктом "а" статті 36 Закону № 2262-XII визначено, що пенсія в разі втрати годувальника у розмірі 70% грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника призначається батькам (одному з батьків), дружині (чоловікові), іншому непрацездатному члену сім`ї загиблого (померлого) годувальника , якщо право на пенсію має один непрацездатний член сім`ї, - у розмірі 50% грошового забезпечення, якщо право на пенсію мають два і більше непрацездатних членів сім`ї (крім батьків, дружини (чоловіка) на кожного непрацездатного члена сім`ї військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули (померли) внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи або виконанні інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях та підпільних організаціях і групах, визнаних такими законодавством України, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи участю у бойових діях у мирний час.

Колегією суддів встановлено, що з 20.03.2024 позивачу призначено пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону №2262-ХІІ в розмірі 70 % грошового забезпечення.

Крім цього з матеріалів справи видно, а саме довідки № 1300-5224-55/128053 виданої ГУ Пенсійного фонду України у Львівській області, що ОСОБА_1 перебувала на обліку і отримувала пенсію за віком з 17.09.2019 р

20.03.2024 відповідачу подані документи про призначення пенсії в разі втрати годувальника

Відтак переводячи з одного виду пенсії на інший ОСОБА_1 , а саме на пенсію в разі втрати годувальника з 20.03.2024, тобто, з дня подання заяви, відповідач керувався нормами частин 3, 5 статті 45 Закону № 1058-IV. Відповідно колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що права позивача у цій частині не порушено.

Що стосується перерахунку пенсії, виходячи з розміру середньомісячних додаткових видів грошового забезпечення за останні місяці служби підряд перед звільненням шляхом ділення загальної суми таких видів грошового забезпечення за останні фактичні місяці служби підряд перед смертю, починаючи з листопада 2022 по серпень 2023, на кількість таких місяців, суд зазначає наступне.

Колегія суддів зазначає, що згідно наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 25.10.2022 №289, ОСОБА_2 з 25 жовтня 2022 року зарахований до списків особового складу частини та на всі види забезпечення.

Відповідно до довідки від 20.12.2023 №13665, яка видана командиром військової частини НОМЕР_1 , видно, що сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премія, які враховуються для обчислення пенсії, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування становить: 107726,61 грн.

Згідно з довідкою від 20.12.2023 за № 13666, виданої командиром військової частини НОМЕР_1 , видно що розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення становить за період з жовтня 2022 по липень 2023 - 110134,14 грн.

Відтак, сума 110134,14 грн. сформована на підставі щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій, які були нараховані з жовтня 2022 року по липень 2023 року.

Водночас колегією суддів встановлено, а саме з довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 №26 від 21.02.2024 року, що ОСОБА_2 проходив військову службу в період з 22.03.2022 по 28.08.2023.

Довідка видана не за весь час проходження військової служби ОСОБА_2 а лише з жовтня 2022 року по липень 2023 року (10 місяців). Однак, відповідачем нараховано пенсію шляхом ділення загальної суми таких видів грошового забезпечення за останні фактичні місяці служби підряд перед звільненням, тобто 16 місяців, що зменшило пенсію позивача.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб в т.ч. повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів.

Відтак суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що відповідачем нараховано пенсію ОСОБА_1 необгрутновано, тобто без урахування всіх обставин справи, що мають значення для прийняття рішення.

Що стосується неврахування відповідачем грошового забезпечення за серпень 2023 року, колегія суддів зазначає, що розрахунок пенсії здійснюється з врахуванням місяців служби, а так як, ОСОБА_2 виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення 28 серпня 2023, тобто грошове забезпечення за серпень нараховано за неповний місяць, таке не може бути включено до розрахунку пенсії.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду — без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року у справі № 380/2225/25 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає. Крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич

судді А. Р. Курилець

О. І. Мікула