Рішення від 11 березня 2026 р. у справі №569/22126/25 — Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 569/22126/25

Номер провадження 2/570/560/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2026 року

Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

судді Красовського О.О.

з участю:

секретаря судових засідань Дзюбишиної І.

позивачки ОСОБА_1

представників сторін - адвокатів Гладюк Т,, Іщук Н.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне (в порядку спрощеного позовного провадження) цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в :

Покликаючись на те, що розмір аліментів за рішенням суду на утримання дитини є таким, що не забезпечує потреби дитини, позивачка просить суд ухвалити рішення, яким змінити розмір аліментів, що був стягнутий з відповідача на користь позивачки на утримання дитини згідно рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 13.03.2017 року, справа № 569/884/17 – на 1/3 частину заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня подачі заяви до суду.

Провадження у справі було відкрито 24.11.2025, справа призначалася до розгляду на 23.12.2025, 03.02.2026, 24.02.2026, 12.03.2026.

Були заявлені клопотання про долучення письмових доказів, які судом задоволені.

Представник відповідача подала відзив. Зазначає, що доходи відповідача були нестабільними, тому він не міг своєчасно сплачувати аліменти. Відповідач проходить військову службу, частину з його доходів витрачає власні потреби для забезпечення себе одягом, також має на утриманні непрацездатного батька. Зважаючи на це позов визнає частково, згідний сплачувати аліменти у розмірі 1/4 частини від його заробітку (доходів), щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з часу набрання рішенням законної сили, і до досягнення дитиною повноліття.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала. Пояснила, що аліменти у розмірі 800 грн. не покривають базові потреби сина, який швидко росте, потребує купівлі одягу, їжі. Позивачка сплачує 2000 грн. за харчування дитини у школі. Також син час від часу лікується, на що витрачаються кошти. Відповідач має заборгованість зі сплати аліментів. З огляду на це просить суд задоволити заявлений позов.

Представник позивача позов підтримала з підстав, що у ньому викладені. Додала, що аргументи про те, що відповідач змушений купувати собі одяг, тощо не заслуговують на увагу, адже держава забезпечує військовослужбовців всім необхідним. Також не підтвердилися доводи відповідача щодо утримання відповідачем свого батька, адже не відомо, якою є пенсія у батька відповідача. Можливо, ця пенсія є цілком достатньою для забезпечення батька відповідача. Тому просить суд задоволити позов.

Відповідач на розгляд справи не з`явився.

Представник відповідача позов визнала частково з підстав, що викладені у відзиві. Зазначає, що позивачка не надала довідку про свої доходи, адже матеріальний стан сторін має враховуватися при розгляді справ цієї категорії.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, надані сторонами на виконання вимог ст. 81 ЦПК України і які сторони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення своїх позовних вимог, з`ясувавши фактичні обставини справи суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

Обставини, встановлені судом.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 11.04.2014 року у справі №569/3498/14-ц був задоволений позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів. Суд ухвалив рішення, яким стягнув з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дитини: сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини всіх видів доходу щомісячно, починаючи з 06.03.2014 року, і до досягнення дитиною повноліття. Рішення суду в межах стягнення аліментів за один місяць допущено до негайного виконання.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 13.03.2017 року у справі №569/884/17 був задоволений позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів. Суд ухвалив рішення, яким змінив визначення аліментів, встановлене рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 11.04.2014 року у справі №569/3498/14-ц у розмірі 1/3 частини всіх видів доходу щомісячно, на визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі. Стягнув з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дитини: сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 800 грн., щомісячно, починаючи з 20.01.2017 року, і до досягнення дитиною повноліття. Рішення суду в межах стягнення аліментів за один місяць допущено до негайного виконання.

Відповідач станом на 24.09.2025 р. має заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 127026,18 грн. (а.с. 14).

Позивачка не надала суду відомості про свої доходи, відомості про наявність нерухомого майна як у її власності, так і у власності відповідача, щоб суд міг переконатися, що заявлений розмір аліментів, який вона просить визначити з відповідача у розмірі 1/3 частини від його доходів, є справедливим у цій ситуації.

Відповідач не надав відомості про розмір пенсії батьків.

У справі наявна довідка про доходи відповідача (а.с. 52). За серпень 2025 – січень 2026 р. відповідач отримав дохід у розмірі 60598,34 грн.

Представник позивачки вважає, що відповідач може отримувати більші доходи, зважаючи на грошове забезпечення військовослужбовців ЗСУ, а тому може сплачувати аліменти у розмірі 1/3 частини від доходів.

Норми законодавства щодо позову про зміну способу стягнення аліментів.

За положеннями ст. 180 Сімейного кодексу України (далі – СК України), батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно Сімейного законодавства України, обов`язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним. Закон не передбачає яких-небудь спеціальних умов для виникнення обов`язку батьків з утримання своїх дітей.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 181 СК України спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Зі змісту наведених законодавчих приписів слід дійти висновку, що Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження, стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим їх здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Саме такий висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року, винесеній за результатами розгляду справи №6-143цс13 за заявою про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

У Постанові від 19.02.2025 у справі № 367/10126/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив, що «з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»)».

Час, з якого сплачуються аліменти у новому розмірі.

У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили (пункт 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 № 3).

Висновки суду.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором, ч. 1 ст. 5 ЦПК України.

Відповідно до Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 року № 2402-ІІІ, такий визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет, основні засади державної політики у цій сфері ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини, та з метою забезпечення прав дитини на такі умови життя, які будуть достатніми для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку дитини.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 року № 2402-ІІІ кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

За положеннями ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно Сімейного законодавства України, обов`язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним. Закон не передбачає яких-небудь спеціальних умов для виникнення обов`язку батьків з утримання своїх дітей.

Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно ч. 1 статті 183 СК України частка заробітку (доходу), матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

В силу вимог статті 182 СК України суд при визначенні розміру аліментів враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Аліменти, стягнені на користь одного з батьків на утримання дитини, є відшкодуванням звичайних витрат, спрямованих на забезпечення потреб та інтересів дитини для її повноцінного розвитку. Оплата ж навчання в приватних навчальних закладах не є звичайними витратами, що охоплюються поняттям аліментів. За доведеності особливих обставин оплата навчання дитини в таких закладах може бути підставою для стягнення додаткових витрат (постанова Верховного Суду від 10.04.2024 у справі №761/43598/21).

У постанові ВС від 13.06.2024 року у справі № 760/17498/22 зазначено: «Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі N 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі №638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19).

Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї (частина восьма статті 7 СК України).

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев`ята статті 7 СК України).

Відповідно до частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

А, отже, учасникам процесу необхідно заздалегідь підготувати необхідні докази для підтвердження зазначених обставин.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (статті 76, 77, 79, 80 ЦПК України).

При розгляді справи були встановлені підстави для задоволення позову про зміну способу стягнення аліментів.

Суд вважає, що за встановлених при розгляді справи обставинах, враховуючи матеріальне становище платника аліментів, вимоги позивачки підлягають до часткового задоволення, шляхом стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів.

З урахуванням наявних відомостей про доходи відповідача, це буде відповідати по 2524,94 грн. на дитину, щомісячно, і ця сума буде більшою у разі збільшення доходів відповідача.

Прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років в Україні у 2025 році становив 3196 грн. на місяць. Цей показник затверджено Законом «Про Державний бюджет України на 2025 рік» і він залишається незмінним протягом усього року, починаючи з 1 січня 2025 року.

З 1 січня 2026 року в Україні встановлено нові розміри прожиткового мінімуму для дітей: для дітей до 6 років - 2 817 грн, для дітей від 6 до 18 років - 3 512 грн.

50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку у нашому випадку складатиме 1756 грн.

Тобто відповідач буде сплачувати аліменти у більшому розмірі, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Суд також зауважує, що обов`язок з утримання дітей покладений на обох батьків.

Таким чином суд вважає, що визначений розмір аліментів забезпечить потреби та нормальні умови життя дитини.

Суд допускає негайне виконання рішення про зміну розміру аліментів - у межах суми платежу за один місяць (пункт 1 частини першої статті 430 ЦПК України).

Щодо доводів позивачки проте, що дитина потребує витрат на лікування, що у відповідача наявна заборгованість зі сплати аліментів, то ці аргументи не приймаються судом до уваги при визначенні розміру аліментів, що мають стягуватися у цій справі.

Згідно з частиною першою статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

За положеннями частини 1 статті 185 СК України поряд із аліментами на утримання дитини батьки повинні сплачувати кошти на покриття додаткових витрат на дитину.

Положення статті 185 СК України стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається згаданою статтею. До таких особливих обставин закон відносить, насамперед, випадки коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей, або страждає на тяжку хворобу. Отже, особливі обставини можуть бути зумовлені як негативними фактами (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту; до образотворчого мистецтва, що потребує придбання фарб, пензликів, розчинників, мольберта, т.п.; або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат на придбання спеціального спортивного взуття та одягу, обладнання). Такі особливі обставини будуть індивідуальними у кожному конкретному випадку.

Таким чином додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю в розвитку дитини за наявності в неї здібностей, талантів, у зв`язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

Тобто, позивачка може захистити свої права шляхом подачі інших позовів.

З огляду на вищезазначені обставини справи суд вважає за доцільне зазначити про принцип «балансу ймовірностей» (balance of probabilities), що є одним з основних в розгляді судом питань приватно-правових відносин і цей стандарт притаманний саме цивільним справам, про що зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини і основоположних свобод від 23.08.2016 року у справі «J.K. та інші проти Швеції», а також у рішенні від 15.11.2007 року у справі «Бендерський проти України».

Верховний Суд також зазначає про необхідність у застосуванні такого принципу, зокрема, про це зазначено у постановах від 23.10.2019 року по справі №917/1307/18, від 10.09.2019 року по справі №916/2403/18, від 02.10.2018 року по справі №910/18036/17, від 14.08.2018 року по справі №905/2382/17, зокрема, принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Судові витрати.

За змістом ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

За положеннями ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розподіл судових витрат між сторонами відбувається за правилами статті 141 ЦПК України.

Оскільки позивачка була звільнена від сплати судових витрат, а суд задоволив позов частково, то судові пропорційно розміру заявлених вимог у розмірі 908 грн. 40 коп. повинні бути стягнуті з відповідача на користь держави.

Керуючись ст. ст. 12, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів - задоволити повністю.

Змінити розмір аліментів, що був стягнутий з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 згідно рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 13.03.2017 року, справа № 569/884/17.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини - сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини від його заробітку (доходів), щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з часу набрання рішенням законної сили, і до досягнення дитиною повноліття.

У задоволенні решти вимог – відмовити.

Рішення суду в межах стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Рівненського районного суду Рівненської області судовий збір за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м. Києві, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106, сума – 908 грн. 40 коп. (судовий збір).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивачка: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 ; фактично проживає: АДРЕСА_2 ).

Відповідач: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований: АДРЕСА_3 ).

Суддя Красовський О.О.

Повне рішення суду складено 17 березня 2026 року.