Рішення від 22 березня 2026 р. у справі №541/133/26 — Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Суд: Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи про звільнення майна з-під арешту (виключення майна з опису)

Дата: 22 березня 2026 р.

Справа: №541/133/26

Суддя: Вірченко О. М.

Справа № 541/133/26

Номер провадження 2/541/655/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23 березня 2026 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Вірченко О.М.,

за участю секретаря судового засідання Олешко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миргородської державної нотаріальної контори про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом скасування заборони відчуження нерухомого майна,

установив:

13 січня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з позовною заявою до Миргородської державної нотаріальної контори про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом скасування заборони відчуження нерухомого майна, мотивуючи вимоги наступним. На підставі договору купівлі-продажу від 22 вересня 1999 року ОСОБА_1 належить будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . В Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна є відомості про обтяження вказаного будинку, а саме – тип обтяження: заборона (архівний запис), реєстраційний номер обтяження: 1703586; зареєстровано: 22 лютого 2005 року за № 1703586 реєстратором: Перша Миргородська державна нотаріальна контора; підстава обтяження: лист, 479, 22 вересня 1999 року; об`єкт обтяження: будинок, состав ціле, состояние: добудоване, статус: жиле, адреса: АДРЕСА_1 ; власник: ОСОБА_1 ; архівна дата: 23 вересня 1999 року, № реєстра 1155--1, внутр. № 4В0106382АF02530405A, договір к.п. в ро. Однак, відповідно до повідомлення Миргородського ВДВС, відомості про відкриті чи незавершені виконавчі провадження щодо позивача у відділі державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відсутні, тому позивач просив скасувати заборону, застосовану щодо його майна.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, позивач надав заяву про розгляд справи у його відсутність (а.с. 36).

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, просив розглядати справу у його відсутність, направив на адресу суду відзив, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки Перша миргородська державна нотаріальна контора виконувала функції державного реєстратора, які були покладені на неї Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», та при накладенні обтяження діяла в межах своїх повноважень (а.с. 19, 29).

Дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, суд приходить переконання, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (договір купівлі-продажу від 22 вересня 1999 року, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, довідка КП «Бюро технічної інвентаризації» Миргородської міської ради, а.с. 8, 9, 10, 21).

Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна від 19 лютого 2026 року № 464958148 Першою Миргородською державною нотаріальною конторою на підставі листа № 479 від 22 вересня 1999 року (не вказано) на будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , накладено обтяження у виді заборони, яке зареєстроване 22 лютого 2005 року за реєстраційним номером обтяження 1703586; власником майна зазначений ОСОБА_1 . В додаткових даних вказаний архівний номер 10523МІRGOROD1, архівна дата: 23 вересня 1999 року, № реєстра 1155--1, внутр. № 4В0106382АF02530405A, договір к.п. в ро. (а.с. 23).

Відповідно до повідомлення відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 20 листопада 2025 року відомості про відкриті чи незавершені виконавчі провадження щодо позивача у відділі відсутні (а.с. 11).

Суд зазначає, що під час реєстрації 22 лютого 2005 року обтяження будинку за адресою:АДРЕСА_1 , нотаріус як на підставу обтяження послався на лист від 22 вересня 1999 року. Договір купівлі-продажу житлового будинку від 22 вересня 1999 року, відомості про наявність обтяжень щодо вказаного майна під час посвідчення договору та після його посвідчення були відсутні. Таким чином, арешт, накладений на майно позивача, на підставі листа від 22 вересня 1999 року, у день отримання ним права власності на вказаний у позові будинок, порушує його право власності, оскільки обтяження поширюється на майно особи, яка не є боржником за зобов’язаннями, що призводить до незаконного обмеження прав розпорядження та користування власністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

На рівні національного законодавства гарантії захисту права власності закріплені в ст. 41 Конституції, за змістом якої кожен має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень, установлених законом.

Зазначений принцип відображено і в ч. 1 ст. 321 ЦК України, згідно з якою право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Одним зі способів захисту права власності є гарантована в ст. 391 цього Кодексу можливість власника вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.

Таким чином, обтяження нерухомого майна, належного позивачу, порушує його право на розпорядження своїм майном, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

В зв`язку з тим, що позивач заявив клопотання про залишення за ним судових витрат, суд, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у ст. 13 ЦПК України, не стягує з відповідача на користь позивача судові витрати.

Керуючись: ст.ст. 81, 141, 263, 265, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Миргородської державної нотаріальної контори про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом скасування заборони відчуження нерухомого майна задовольнити.

Скасувати арешт нерухомого майна з будинку, який розташований за адресою:АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження 1703586, зареєстрований 22 лютого 2005 року за № 1703586 Першою Миргородською державною нотаріальною конторою на підставі листа № 479 від 22 вересня 1999 року, власником зазначений: ОСОБА_1 . Додаткові дані про обтяження: архівна дата: 23 вересня 1999 року, № реєстру 1155--1, внутр. № 4В0106382АF02530405A, договір к.п. в ро.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: О. М. Вірченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua