Рішення від 23 березня 2026 р. у справі №539/403/26 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/403/26

Провадження № 2/539/874/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2026 року м. Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді – Алтухової О.С.,

за участю секретаря – Ануфрієвої Н.М.,

представник позивача адвоката – Забари Ю.А.,

представника відповідача – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Лубенського міськрайонного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 (законний представник ОСОБА_3 ) до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 (законний представник ОСОБА_3 ) звернулася до суду з вказаним позовом.

В обґрунтування своїх вимог зазначила, що 23 червня 2025 року приблизно о 22 годині поблизу кав`ярні «Bella Kava» у м.Лубни по проспекту Володимирському, 129/2, ОСОБА_4 у присутності малолітнього ОСОБА_5 та інших осіб умисно долонею правої руки нанесла їй один удар в область лівої частини голови, в подальшому, схопивши за волосся нанесла декілька ударів лобною ділянкою голови об бруківку та тримаючи за волосся крутила навколо себе. Зазначеними діями ОСОБА_4 умисно заподіяла їй тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, синців лобно-скроневої ділянки зліва, лобу зліва, ділянки часткової травматичної епіляції волосся потиличної ділянки зліва, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

По факту нанесення їй ОСОБА_4 тілесних ушкоджень органами досудового слідства було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025175570000446 із правовою кваліфікацією діяння по ч.2 ст.125 КК України.

Відповідно до вироку Лубенського міськрайонного суду у даній справі, який набрав у законної сили 13 січня 2026 року, ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, та призначено їй покарання у виді штрафу у розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Отже, вина Відповідача у навмисному спричиненні їй легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я встановлена судом.

У зв`язку із отриманими тілесними ушкодженнями в той же день, тобто 23 червня 2025 року, вона була змушена звернутись за медичною допомогою до КП «Лубенська Л1Л», де її було оглянуто та надано першу медичну допомогу. В подальшому після звернення до лікаря невролога вона була направлена на стаціонарне лікування до КП «ЛЛІЛ» ЛМР із діагнозом струс головного мозку та стан після перенесеної черепно-мозкової травми. Стаціонарне лікування у цьому закладі вона проходила із 25 червня 2025 року по 30 червня 2025 року. 30 червня 2025 року виписана із стаціонару лікарні на амбулаторне лікування під нагляд невропатолога.

Відповідно до наданого консультативного висновку невролога від 25 червня 2025 року їй було призначено такі медичні препарати: нурофен 400 мг., аміналон, кардонат. Вказані лікарські препарати були мною придбані, що підтверджується фіскальним чеком від 25 червня 2026 року, який додаю. Відповідно до зазначеного фіскального чека нею витрачено на придбання аміналону 37,80 грн., кардонату 458 гри., кардонату 469 гри., контейнера 11,70 грн., нурофену 172 грн., пакет 3 грн. на загальну суму 1151,5 грн.

Відповідно до наданого консультативного висновку невролога від 06 серпня 2025 року внаслідок перенесеної ЧМТ та струсу головного мозку їй серед іншого призначено магнітно-резонансну томографію головного мозку, яку 13 серпня 2025 року їй було проведено, що підтверджується відповідною довідкою лікаря, розрахунком оплати за послуги медичної допомоги №395920, квитанцією про оплату та фіскальним чеком, відповідно до яких мною була оплачена дана медична допомога в сумі 2500 грн.

Враховуючи вищевикладене на лікування внаслідок заподіяних ОСОБА_4 тілесних ушкоджень нею було понесено матеріальні збитки на загальну суму 3651 грн. 50 коп. що випливає із наступного розрахунку: аміналон 37,80 грн. + кардонат 458 грн. + кардонат 469 грн. + контейнер 11,70 грн. + нурофен 172 грн. + пакет 3 грн. + магнітно- резонансна томографія головного мозку 2500 грн. = 3651 (три тисячі шістсот п`ятдесят одна) грн. 50 коп.

Внаслідок протиправної поведінки ОСОБА_4 їй завдано моральної шкоди, яка полягає у суттєвих емоційних стражданнях, викликаних усвідомленням ступеню та характеру заподіяних тілесних ушкоджень, що суттєво вплинули на реалізацію планів щодо подальшого життя, тривалого фізичного болю, душевного дискомфорту, емоційного перенапруження, приниження, страху за своє життя та здоров`я, порушенні звичного способу життя, непередбачуваних додаткових витрат на лікування, позбавлення, унаслідок отриманих травм, можливості повноцінного спілкування з іншими людьми а також необхідності звернення за захистом порушених прав до органів поліції, суду та адвоката, необхідності протягом шести місяців відвідувати органи дізнання та суд.

Додаткових душевних страждань їй завдає і те, що відповідач умисно, перебуваючи у громадському місці на очах у друзів та в присутності своєї малолітньої дитини нанесла їй тілесні ушкодження, протягом шести місяців поки тривало досудове слідство та розгляд справи у суді не намагалась примиритись, відшкодувати завдану нею шкоду і до цього часу поводиться так ніби нічого не сталося.

Протиправна поведінка ОСОБА_4 , що полягає у нанесенні їй тілесних ушкоджень, має прямий причинно-наслідковий зв`язок із спричиненням їй моральної шкоди, що є необхідною умовою для її компенсації. Подібна правова позиція викладена також в постанові Верховного Суду від 05.12.2022 у справі №214/7462/20.

У зв`язку з викладеним розмір заподіяної їй ОСОБА_4 моральної шкоди оцінюю у 50000,00 (п`ятдесят тисяч) гривень та вважає, що саме така сума буде достатньою для відновлення справедливості та допоможе збалансувати пережиті нею негаразди внаслідок неправомірних дій відповідача.

Попередні витрати на професійну правничу допомогу становлять 10000 гривень, що підтверджується договором про надання правничої допомоги №2/26 від 23 січня 2026 року, рахунком-фактурою №226 та квитанцією до платіжної інструкції.

Просила стягнути з відповідача ОСОБА_4 на її користь завдану вчиненим нею кримінальним правопорушенням матеріальну шкоду в розмірі 3651 грн. 50 коп. та моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.

Ухвалою від 12 лютого 2026 року справу прийнято до провадження та визначено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження.

03.03.2026 від відповідача ОСОБА_4 надійшов відзив на позовну заяву в якому зазначила, що під час розгляду кримінальної справи вона визнала свою вину та щиро розкаялась у вчиненому. Як зазначено у вироці Лубенського міськрайонного суду Полтавської області відповідачка має на утриманні малолітню дитину та бабусю. Позитивно характеризується.

Стосовно стягнення з неї ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 матеріальної шкоди вона не заперечує. Стосовно стягнення з неї на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 50 000 грн. заперечує частково, так як моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної школи не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз, хоча у будь-якому випадку розмір відшкодування повинен бути адекватним нанесеній моральній шкоді.

Вона визнає, розмір заподіяної моральної шкоди в сумі 2000 гривень.

09.03.2026 від представника позивача ОСОБА_2 – адвоката Забари Ю.А. надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що з такою позицією відповідача як в частині визнання розміру заподіяної нею моральної шкоди в сумі лише 2000 грн. так і в частині її щирого каяття неможливо погодитись виходячи з наступного.

Внаслідок протиправної поведінки ОСОБА_4 , ОСОБА_2 завдано моральної шкоди, яка полягає у суттєвих емоційних стражданнях, викликаних усвідомленням ступеню та характеру заподіяних тілесних ушкоджень, що суттєво вплинули на реалізацію планів щодо подальшого життя, тривалого фізичного болю, душевного дискомфорту, емоційного перенапруження, приниження, страху за своє здоров`я та зовнішній вигляд, порушенні звичного способу життя, непередбачуваних додаткових витрат на лікування, позбавлення, унаслідок отриманих травм, можливості повноцінного спілкування із рідними, друзями та знайомими а також необхідності звернення за захистом порушених прав до органів поліції, суду та адвоката, необхідності протягом шести місяців відвідувати органи дізнання та суд.

Під час вчинення відносно ОСОБА_2 протиправних дій Відповідач умисно, перебуваючи у громадському місці на очах у її друзів та в присутності власної малолітньої дитини нанесла їй тілесні ушкодження. До цієї події особисто із ОСОБА_4 у неї ніяких конфліктів не було. Відповідач безпричинно, неочікувано для неї та зухвало, на очах у інших людей в громадському місці намагалась принизити її наносячи тілесні ушкодження.

Посилює її моральні страждання той факт, що Відповідач, будучи дорослою повнолітньою особою та особисто не маючи з нею ніякого конфлікту, мотивуючи свої дії тим, що начебто вона образила її меншу сестру, навіть не намагалась цивілізованим шляхом розбиратись в цій ситуації а демонструючи свою зверхність та безкарність демонстративно нанесла їй тілесні ушкодження і після того до цього часу заподіяної шкоди взагалі не відшкодувала, жодних дій для примирення не здійснювала, навіть не попрохала пробачення.

Протягом тривалого часу, близько шести місяців, поки тривало досудове слідство та розгляд справи у суді Відповідач не намагалась з нею поспілкуватись, примиритись, відшкодувати завдану нею шкоду і до цього часу поводиться так ніби нічого не сталося.

На противагу зазначеним у відзиві твердженням Позивача про визнання нею вини та щире розкаяння, необхідно звернути увагу, що згідно вироку Лубенського міськрайонного суду від 11 грудня 2025 року у справі №539/5580/25, який наданий час вступив в законну силу, розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочинних дій, ще й дійсне, відверте а не уявне визнання своєї провини, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися у визнанні негативних наслідків злочину для потерпілої особи, намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Обставин, які б свідчили про щире каяття обвинуваченої ОСОБА_4 судом не встановлено, та обвинувачена хоч і визнала вину, однак щирого каяття не проявила.

Враховуючи викладені обставини визначена нею та вказана в позові сума заподіяного їй морального збитку є обгрунтованою і адекватною нанесеній їй Відповідачем моральній шкоді.

Просила суд задовільнити її позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з ОСОБА_4 на її користь 3651 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 50000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 адвокат Забара Ю.А. позовні вимоги ОСОБА_2 підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача адвокат Юхимович О.В. у судовому засіданні позовні вимоги в частині матеріальної шкоди визнав повністю, а в частині моральної шкоди частково.

Суд, заслухавши учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Вироком Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 11 грудня 2025 року по справі №539/5580/25 ОСОБА_4 визнано винуватою у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 1125 КК України, та призначено їй покарання у виді штрафу у розмірі 100(ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн. (а.с.7-10).

Вирок набрав чинності 13.01.2026.

Під час розгляду кримінального провадження №539/5580/25 встановлено, що ОСОБА_4 23 червня 2025 року близько 22.00 год, перебуваючи поблизу кав`ярні «Bella Kava», що розташована за адресою: Полтавська область, місто Лубни, проспект Володимирський, 129/2, на ґрунті раніше виниклих неприязних відносин у присутності малолітнього ОСОБА_5 , в ході конфлікту із неповнолітньою потерпілою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , умисно долонею правої руки нанесла один удар в область лівої частини голови потерпілої, схопивши за волосся нанесла декілька ударів лобною ділянкою голови об бруківку та, тримаючи за волосся, крутила навколо себе заподіявши останній тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, синців лобно-скроневої ділянки зліва, лобу зліва, ділянки часткової травматичної епіляції волосся потиличної ділянки зліва, що відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 31 липня 2025 року № 169 за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Позивач ОСОБА_2 відповідно до довідки чергового невролога від 23 червня 2025 року КП «ЛЛІЛ» ЛМР, довідки травматолога від 23.06.2025, листа зворотного зв`язку КП «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Полтавської обласної ради» від 24.06.2025, виписки із медичної картки амбулаторного хворого 7123 КП «ЛЛІЛ» ЛМР, у позивача ОСОБА_2 встановлено діагноз: струс головного мозку та стан після перенесеної черепно-мозкової травми. ОСОБА_2 проходила стаціонарне лікування у КП «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Полтавської обласної ради» з 25 червня 2025 року по 30 червня 2025 року.

На лікування внаслідок заподіяних ОСОБА_4 тілесних ушкоджень позивачем ОСОБА_2 було понесено матеріальні збитки на загальну суму 3651 грн. 50 коп. що випливає із наступного розрахунку: аміналон 37,80 грн. + кардонат 458 грн. + кардонат 469 грн. + контейнер 11,70 грн. + нурофен 172 грн. + пакет 3 грн. + магнітно- резонансна томографія головного мозку 2500 грн. = 3651 (три тисячі шістсот п`ятдесят одна) грн. 50 коп.

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Судом з`ясовано, що в добровільному порядку шкода відповідачем не відшкодована.

Встановленим судом обставинам відповідають цивільні правовідносини, пов`язані із відшкодуванням шкоди, завданої внаслідок неправомірних дій, які регулюються Цивільним Кодексом України.

Згідно з ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. В п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів визначено відшкодування збитків.

За нормами ч. 2 ст. 16 ЦПК України особи, які порушили права та законні інтереси інших осіб, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення претензії чи позову.

Відносини, що склалися між сторонами суд відносить до правовідносин щодо відшкодування матеріальної шкоди та керується главою 82 «Відшкодування шкоди» ЦК України.

Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України- майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч.1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Відповідно до роз`яснення п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" при визначенні розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, судам слід враховувати, що коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди.

В судовому засіданні знайшло своє підтвердження сума матеріальних збитків нанесених відповідачем ОСОБА_4 позивачу ОСОБА_2 загальною сумою 3651,50 гривень.

Згідно ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт заподіяння позивачу ОСОБА_2 неправомірними діями відповідача ОСОБА_4 моральної шкоди.

Відповідно до п. 9 Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Керуючись вищевикладеним, суд враховує характер і обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних), яких зазнала позивач ОСОБА_2 , та приходить до висновку, що обґрунтованим, розумним і справедливим розміром відшкодування позивачу спричиненої їй неправомірними діями ОСОБА_4 моральної шкоди є сума 25000,00 гривень, яка підлягає стягненню з відповідачки на користь позивачки.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе стягнути з відповідача ОСОБА_4 3651,50 гривень матеріальної шкоди та 25 000 гривень моральної шкоди.

Позивачем понесено витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 грн, що підтверджується договором № 02/26 від 23.01.2026, укладеним між ОСОБА_2 та адвокатом Забарою Ю.А., рахунком-фактурою № 2/26 від 27.01.2026, квитанцією від 27.01.2026.

Згідно ч. 2 ст. 141 ЦПК України витрати на правничу допомогу підлягають стягненню пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 5340 гривень.

Керуючись ст. ст. 12,13,76-82, 89,141,259,263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги позовом ОСОБА_2 (законний представник ОСОБА_3 ) до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, в розмірі 3651 (три тисячі шістсот п`ятдесят одна) гривня 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, в розмірі 25 000 (двадцять п`ять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу в розмірі 5340 (п`ять тисяч триста сорок) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:

Позивач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання/реєстрації: АДРЕСА_1 .

Законний представник позивача – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП – НОМЕР_2 , місце проживання/реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2

Повне судове рішення складено та підписано 25 березня 2026 року.

Суддя Лубенського міськрайонного суду

Полтавської області О.С. Алтухова