Постанова від 23 березня 2026 р. у справі №320/60058/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/60058/24 Суддя (судді) першої інстанції: Терлецька О.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.,

суддів: Безименної Н.В., Файдюка В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської державної адміністрації "Київтеплоенерго" на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської державної адміністрації "Київтеплоенерго" до Північного офісу Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2024 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської державної адміністрації "Київтеплоенерго" звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати Висновок Північного офісу Держаудитслужби у від 24.04.2024 про результати моніторингу закупівлі за предметом за предметом «Технічне переоснащення СП «Завод «Енергія» КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» по вул. Колекторній, 44 у Дарницькому районі м. Києва в частині системи очищення димових газів» (Коригування). (І етап) (ДК 021:2015: 45252000-8 Будівництво споруд для очищення стічних вод, водоочисних і сміттєспалювальних заводів», оголошення № UA-2024-01-08-002295-a, ідентифікатор моніторингу № UA-M-2023-02-22-000041.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року позовну заяву повернуто особі, яка з нею звернулась.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.

В обґрунтування апеляційної скарги, апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про те, що представником позивача - адвокатом Комісаром С.П. до довіреності, яка підтверджує повноваження адвоката на представництво позивача в суді, не додано договору про надання правничої допомоги та у довіреності відсутні відомості про зазначений договір. На думку апелянта, довіреність є достатнім документом для підтвердженням наявності у адвоката повноважень на представництво інтересів іншої особи в суді та не потребує жодних інших документів, а відповідно і додаткових відомостей або посилань на будь-які інші документи.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року відкрито провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської державної адміністрації "Київтеплоенерго" на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської державної адміністрації "Київтеплоенерго" до Північного офісу Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подав.

Після надходження матеріалів справи, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2025 року призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.

Відповідно до ст. 311, 312 КАСУ справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву, виходив з того, що подана представником позивача - адвокатом Комісаром С.П. копія довіреності від 16.08.2023 № 16/08/23-04 на ведення справи в суді не містить будь-які відомості про наявність договору про надання правничої допомоги. У зв`язку з чим, суд першої інстанції дійшов висновку, що у Комісара Сергія Петровича відсутні підстави для надання правничої допомоги, а отже і для підписання позовної заяви. Як наслідок, підлягають застосуванню положення п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх безпідставними, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до частини першої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з частиною третьою статті 55 КАС України юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Згідно із ч.1 ст. 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Частиною 4 ст. 59 КАС України, визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Згідно з приписами ч. 1 ст. 26 Закону № 5076, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012№ 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI), договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Положеннями ст. 19 цього ж Закону, визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI).

Пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», передбачено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

Подана до адміністративного позову представником позивача Комісаром С.П. копія довіреності від 16.08.2023 № 16/08/23-04 на ведення справи в суді, містить уповноваження адвоката Комісара С.П., що діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, Серія КС № 7573/10, видане рішенням ради адвокатів Київської області 14.03.2019 № 68, представляти інтереси КП «Київтеплоенерго», зокрема, в судах з усіма процесуальними правами, наданими законом позивачу, відповідачу та третій особі. Довіреність дійсна до 30.09.2026.

Отже, додана до позовної заяви довіреність, є достатнім документом для підтвердження повноважень Комісара С.П. на здійснення представництва позивача у суді під час розгляду цієї адміністративної справи, у тому числі для підписання та подання позовної заяви.

Крім того, ні Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ні КАС України не встановлюють, що в довіреності, виданій на ім`я адвоката, обов`язково зазначається, що такий представник є адвокатом, який діє на підставі відповідного договору, тому висновки суду першої інстанції про те, що копія довіреності не містить посилання на договір про надання правничої допомоги є безпідставними.

Варто зазначити, що з 16 січня 2013 року на підставі Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 26 був створений та почав функціонувати Єдиний реєстр адвокатів України.

Єдиний реєстр адвокатів України (далі - ЄРАУ) - це електронна база даних, яка містить відомості про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" набули права на зайняття адвокатською діяльністю, та про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності.

Відповідно до пункту 1.6 статті 1 Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України Ради адвокатів регіонів та Рада адвокатів України забезпечують відповідність відомостей, що вносяться до ЄРАУ, даними документів, на підставі яких здійснюється їх внесення.

Тобто, інформація наявна у ЄРАУ є відкритим джерелом даних про персональний склад адвокатів України, які набули статусу адвоката та отримали право на заняття адвокатською діяльністю.

Аналогічна правова позиція за подібних обставин викладена в постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2021 року у справі № 640/6170/20.

Крім того, відповідно до висновків викладених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04 грудня 2019 року у справі № 826/5500/18:

"Повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині першій статті 2 КАС, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень."

У справі, що розглядається суд першої інстанції не скористався процесуальною можливістю пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво, передчасно дійшов висновку про відсутність у представника права на підписання позовної заяви і про наявність підстав для повернення цієї заяви на приписів пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України, що призвело до порушення норм процесуального права та постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що наведені норми та обставини справи свідчать про достатність доказів на підтвердження повноважень Комісара С.П. представляти Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської державної адміністрації "Київтеплоенерго" в адміністративному судочинстві, підписувати процесуальні документи тощо.

Така правова позиція за подібних обставин викладена в постанові Верховного Суду від 06 червня 2025 року у справі № 320/13441/23.

З урахуванням викладеного, колегія суддів констатує, що суд першої інстанції неправильно застосував норми процесуального права, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви особі, яка з нею звернулась, що призвело до постановлення незаконного судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

За змістом ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки судом першої інстанції порушено норми процесуального права, є підстави для скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 243, 315, 320, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської державної адміністрації "Київтеплоенерго" на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року - задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді Н.В. Безименна,

В.В. Файдюк