Постанова від 23 березня 2026 р. у справі №580/4060/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua

Головуючий у першій інстанції: Гайдаш В.А., Суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2026 року Справа № 580/4060/25

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року у справі

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Державної служби України

з надзвичайних ситуацій у Черкаській області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

1. ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (далі - Відповідач), в якому просив:

- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 липня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно, за врахуванням нарахованої суми індексації грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, із застосуванням січня 2008 року, як місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації;

- зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 липня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням січня 2008 року, як місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації року відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, за врахуванням нарахованої суми індексації грошового забезпечення.

2. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року позов задоволено повністю.

Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що останнє підвищення окладу за посадою відбулось у січні 2008 року, то для визначення суми індексації грошового забезпечення військовослужбовцю має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з січня 2008 року до березня 2018 року, тому для цілей вирішення спору у даній справі, базовим місяцем нарахування індексації за період з 01 липня 2015 року по 28 лютого 2018 року, є січень 2008 року.

3. Не погоджуючись з таким рішенням суду, Відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю, зазначаючи, що він не є належним відповідачем у справі, оскільки спір у цій справі виник між Позивачем та Національним університетом цивільного захисту України.

Також Апелянт стверджує, що повноваження адвоката Ракоїд Л.В. на підписання та подання позовної заяви не були підтверджені у встановленому законом порядку.

З цих та інших підстав Апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято за неповно встановлених обставин, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.

4. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2025 та від 16.09.2025 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.

5. У строк, встановлений судом, відзив на апеляційну скаргу не надходив.

6. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з наступних підстав.

7. Обставини справи, установлені судом апеляційної інстанції.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 у справі №580/9163/24, яке набрало законної сили 22.04.2025, зобов`язано Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України (18034, м. Черкаси, вул. Онопрієнка, буд.8, код ЄДРПОУ 39117736) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.07.2015 до 28.02.2018.

У зазначеному рішенні судом було встановлено, що Позивач у період липень 2015 року - червень 2018 року проходив службу на посаді заступника начальника інституту з МТЗ, що підтверджується довідкою Черкаського інституту пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України від 27.08.2024 №236.

Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України, розглянувши адвокатський запит б/н від 25.03.2025 (вх.89/274) стосовно надання розрахунку індексації грошового забезпечення , нарахованої та виплаченої на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду із зазначенням базового місяця відносно ОСОБА_1 , надав довідку про нараховану суму індексації.

Згідно зазначеної довідки, базовим місяцем при розрахунку індексації за період з листопада 2015 року по лютий 2018 року, базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення визначений липень 2015 року.

Довідка завірена підписом в.о. начальника ВЕФ Сергія Білоуса та гербовою печаткою Черкаського інституту пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України.

8. Не погоджуючись з такими діями Черкаського інституту пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України, Позивач звернувся до суду з цим позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області.

9. Нормативно-правове обґрунтування.

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У статті 1 Закону № 2011-ХІІ закріплено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ, до складу грошового забезпечення входять: грошовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до Закону.

Абзацом 2 частини 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Згідно з частиною другою статті 6 цього ж Закону, Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 9 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок № 1078.

Відповідно до пункту 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 - 103 відсотка).

Пунктом 4 Порядку № 1078 установлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Згідно з пунктом 6 Порядку № 1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, зокрема підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Законом № 1282-ХІІ визначено правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Статтями 2, 4 Закону № 1282-ХІІ, зокрема, передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

У частині другій статті 5 Закону № 1282-ХІІ закріплено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01.01.2016 року у зв`язку із змінами, внесеними згідно з постановою КМ №77 від 11.02.2016 року; до 01.01.2016 року поріг індексації встановлювався в розмірі 101 відсотка). Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Пунктом 2 Порядку № 1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, серед іншого, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

У разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення (пункт 5 Порядку № 1078).

Згідно з підпунктом 2 пункту 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні.

Відповідно до пункту 1 Постанови № 1294 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно з абзацами 4-5 пункту 5 Порядку № 1078, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

У свою чергу схема посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України затверджена Постановою № 1294, яка набрала чинності з 01.01.2008.

У подальшому після прийняття Постанови № 704, якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року.

Висновки суду апеляційної інстанції.

10. Переглядаючи оскаржуване рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів відзначає, що приписи статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України передбачають, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача.

Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов`язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності.

З цього слідує, що суд за результатами розгляду справи відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

11. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. У такому випадку суд з метою забезпечення захисту порушеного (оспорюваного, невизнаного) права особи повинен замінити неналежного відповідача належним або залучити до участі у справі співвідповідача, однак на це потрібна згода позивача. При цьому, заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду. Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 02 серпня 2022 року у справі № 620/4205/21, від 06 квітня 2023 року у справі № 640/10399/20 та від 17 травня 2023 року у справі № 640/17939/20.

12. Натомість, суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, заявлені до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, не переконався у тому, що саме цей суб`єкт владних повноважень є суб`єктом владних повноважень, який допустив протиправну бездіяльність щодо нарахування Позивачу індексації грошового забезпечення, не застосувавши січень 2008 року, як «базовий» місяць.

13. У контексті вищевикладеного, колегія суддів акцентує увагу на тому, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 у справі №580/9163/24 було зобов`язано саме Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.07.2015 до 28.02.2018.

14. У зазначеному рішенні судом було встановлено, що Позивач у період липень 2015 року - червень 2018 року проходив службу на посаді заступника начальника інституту з МТЗ, що підтверджується довідкою Черкаського інституту пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України від 27.08.2024 №236.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

15. Крім того, довідка про нараховану індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 на виконання рішення суду була надана також Черкаським інститутом пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України разом з листом від 07.04.2025 №89-154/89 37-14-05, а не Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, як помилково зазначено судом першої інстанції.

16. Отже, саме Черкаським інститутом пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України могло бути допущено протиправну бездіяльність щодо нарахування та виплати Позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 липня 2015 року по 28 лютого 2018 року.

17. Проте, суд першої інстанції, вирішуючи спір, пред`явлений до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, не з`ясував, хто є належним відповідачем у справі та не вирішив питання про його залучення у цій справі.

18. Водночас, в силу приписів норм Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд не наділений повноваженнями вчиняти процесуальні дії щодо залучення співвідповідача (заміни неналежно відповідача) або скасовувати рішення суду та направляти справу для продовження розгляду судом першої інстанції, а тому суд апеляційної інстанції не може усунути зазначеного порушення навіть з метою захисту порушених прав та інтересів позивача.

19. Тож, суд першої інстанції неповно та неправильно встановив обставини цієї справи, що призвело до вирішення позовних вимог, заявлених до неналежного Відповідача.

20. За таких обставин колегія суддів зазначає, що у межах вирішення цього спору на стадії апеляційного провадження у суду відсутні достатні правові підстави для перевірки правомірності / протиправності бездіяльності Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 липня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням січня 2008 року, як місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації.

21. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що позов у цій справі задоволенню не підлягає.

22. Надаючи оцінку доводам Апелянта щодо відсутності у адвоката Ракоїд Л.В. повноважень на підписання та подання позовної заяви у цій справі, колегія суддів приходить до висновку про їх необґрунтованість, оскільки разом із позовною заявою представником Позивача був наданий не лише ордер, сформований у підсистемі Електронний суд, а й договір про надання правничої допомоги від 01.09.2024, укладений між Позивачем та адвокатським бюро «Людмили Ракоїд».

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що ордер видається адвокатом (адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням) у письмовій (електронній) формі та повинен містити підпис адвоката (електронний підпис). Тобто, ордер по суті є підтвердженням наявності у адвоката повноважень на представництво інтересів іншої особи на підставі укладеного з нею договору про надання правничої допомоги.

Відсутність у частині четвертій статті 59 КАС України вказівки на договір про надання правничої допомоги зовсім не виключає права адвоката підтвердити такі повноваження безпосередньо договором про надання правничої допомоги, який згідно з частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» одночасно і є тим документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. За відсутності відомостей, що свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю визнане у передбаченому законом порядку недійсним або є скасованим, припинення (зупинення) права на заняття адвокатською діяльністю, у суду немає підстав ставити під сумнів статус представника учасника справи як адвоката.

Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 січня 2025 року у справі № 761/5870/24.

23. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що надання адвокатом ордеру, який не відповідає типовій формі ордеру, яка затверджена Положенням про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41 не спростовує право адвоката Ракоїд Л.В. на представництво ОСОБА_1 , зокрема й підписання позовної заяви у цій справі, оскільки повноваження адвоката підтверджуються договором про надання правничої допомоги.

24. Надаючи оцінку всім доводам апеляційної скарги, колегія суддів також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

25. Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права.

26. Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області підлягає задоволенню, рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року - скасуванню, а в задоволенні позову слід відмовити.

27. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області - задовольнити.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року - скасувати та ухвалити постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Судове рішення виготовлено 24 березня 2026 року.

Головуючий суддя О.В. Епель

Судді: О.В. Карпушова

Є.І. Мєзєнцев