Постанова від 23 березня 2026 р. у справі №420/37929/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/37929/25

Перша інстанція: суддя Катаєва Е.В.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Шляхтицького О.І.,

суддів: Семенюка Г.В., Федусика А.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 у справі № 420/37929/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, –

ВСТАНОВИВ

Короткий зміст позовних вимог.

У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка полягає в нерозгляді заяви його - ОСОБА_1 , надісланої від 08.10.2025 року про внесення змін та актуалізацію його персональних даних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов?язаних та резервістів “Оберіг” щодо включення актуальних відомостей про те, що він - ОСОБА_1 є непридатним до військової служби за ст.73 б розкладу хвороб наказу МОУ №2-1994, №207-1999 від 13.10.2003 року (по хворобі), виключеним з військового обліку та не є військовозобов`язаним;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути належним чином заяву його - ОСОБА_1 , від 08.10.2025 року про актуалізацію його персональних даних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів “Оберіг” про те, що він непридатним до військової служби за ст.73 б розкладу хвороб наказу МОУ №2-1994, №207-1999 від 13.10.2003 року (по хворобі), виключеним з військового обліку та не є військовозобов?язаним, та внести відповідні актуальні дані із зазначенням підстав виключення з військового обліку позивача, а саме: пп.3 пункту 6 статті 37 ЗУ “Про військовий обов`язок і військову службу” у відповідності до посвідчення (замість військового квитка) №3753 від 30.09.2010 року, з урахуванням висновків суду по цій справі.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 13.10.2003 позивача визнано непридатним до військової служби, у зв`язку з чим його виключено з військового обліку. Однак після реєстрації в мобільному додатку Резерв+ він виявив, що відомості про виключення його з військового обліку відсутні. Натомість помилково зазначено “непридатний у мирний час, обмежено придатний у воєнний час”, що є помилкою.

Позивач зазначив, 08.10.2025 він засобами поштового зв`язку направив на адресу відповідача заяву, у якій просив внести коректні дані до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів “Оберіг”, щоб відносно нього відображалась інформація “Не військовозобов`язаний”, яким він фактично являється.

Однак, відповідач всупереч вимогам чинного законодавства так і не вніс відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про його зняття (виключення) з військового обліку (присвоєння йому статусу “невійськовозобов`язаний”) в реєстри територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Позивач вважає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо нерозгляду його заяви про внесення актуальних даних про виключення його з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. У зв`язку з чим просить задовольнити позовні вимоги.

Короткий зміст рішення та мотиви суду першої інстанції.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 19.12.2025 у справі № 420/37929/25 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовив.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки некоректні відомості, на які посилається позивач, містяться саме в електронному реєстрі, їх виправлення відповідно до п.4 Порядку №559 можливе лише шляхом подання заяви через електронний кабінет.

За таких підстав, з урахуванням вищевикладеного, суд виснував, що подання до РТЦКСП заяви засобами поштового зв`язку без звернення із передбаченою Порядком заявою через електронний кабінет не матиме наслідком внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, представник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:

- суд першої інстанції не врахував, що невнесення відомостей у Реєстр про виключення позивача з військового обліку через неналежне виконання посадовими особами відповідача певних етапів процедури такого виключення суперечить принципу правової визначеності;

- позивач виключений з військового обліку, отже, військовозобов`язаним не являється, тому ТЦК і СП не має права примушувати до поновлення такого на військовому обліку, тому вважає відповідь ІНФОРМАЦІЯ_2 за вих. № 10074 від 21.10.2025 року протиправною;

- інші доводи відтворюють зміст позовної заяви.

Обставини справи.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (паспорт серії НОМЕР_1 ) 13.10.2003 року військово лікарською комісією Білгород-Дністровського РТЦКСП визнано непридатним до військової служби та невійськовозобов`язаним на підставі ст.73 “б” графи І Розкладу хвороб, про що вказано у пункті №13 посвідчення замість військового квитка № НОМЕР_2 .

У посвідченні замість військового квитка № НОМЕР_2 також зазначено, що ОСОБА_1 09.06.2006 року знятий з військового обліку.

08.10.2025 позивач засобами поштового зв`язку подав до відповідача заяву, у якій просив внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних резервістів актуальну інформацію про його виключення з військового обліку.

Листом Білгород-Дністровського РТЦКСП №10074 від 21.10.2025 позивача повідомлено, що для актуалізації інформації у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів необхідні оригінали документів на які він посилається у заяві. Також для вирішення питань зазначених у заяві запропоновано особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 , надавши для верифікації наявні у нього документи, по пов`язані з військовим обліком, в тому числі оригінал військово-облікового документу.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірні правовідносини регламентуються Законом України “Про військовий обов`язок і військову службу” від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі Закон №2232-ХІІ), Законом України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” від 16.03.2017 №1951-VIII (далі Закон №1951-VIII), Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою КМУ від 30.12.2022 №1487 (далі Порядок №1487), Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затверджене постановою КМУ від 23.02.2022 №154 (далі Положення №154), Порядком оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа, затвердженим постановою КМУ від 16.05.2024 №559 (далі Порядок №559).

Закон №2232-ХІІ здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.5 ст.33 Закону №2232-ХІІ).

Пунктом 79 Порядку №1487 передбачено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: - організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; - здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; - проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; - виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема, забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони (п.11 Положення №154).

Статтею 1 Закону №1951-VIII визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України (ч.8 ст.5 Закону №1951-VIII).

Таким чином, Білгород-Дністровського РТЦКСП є уповноваженим суб`єктом на ведення військового обліку військовозобов`язаних та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та актуалізацію його бази даних.

Відомості, які зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (п.3 Порядку №559).

Військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, зокрема, відомості про перебування на військовому обліку (найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у якому громадянин перебуває або знятий (виключений) з військового обліку, та підстава зняття (виключення) з військового обліку) (п.п.12 п.8 Порядку №559).

Пунктом 4 Порядку №559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:

у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;

в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Таким чином, у разі виявлення невідповідностей в документах (в електронному чи паперовому вигляді) військовозобов`язаний повинен звернутись до РТЦКСП із заявою про всунення таких невідповідностей.

Позивач предметом спору по цій справі позивач визначив бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо нерозгляду заяви про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів актуальних відомостей про його зняття та виключення з військового обліку.

Однак судом першої інстанції встановлено, що заява позивача розглянута. Натомість відповідачем відмовлено у її задоволенні по суті порушеного питання та не внесено актуальні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Колегією суддів із матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (паспорт серії НОМЕР_1 ) 13.10.2003 року військово лікарською комісією Білгород-Дністровського РТЦКСП визнано непридатним до військової служби та невійськовозобов`язаним на підставі ст.73 “б” графи І Розкладу хвороб, про що вказано у пункті №13 посвідчення замість військового квитка № НОМЕР_2 .

У посвідченні замість військового квитка № НОМЕР_2 також зазначено, що ОСОБА_1 09.06.2006 року знятий з військового обліку.

Верховний Суд неодноразово, зокрема у постанові від 21 травня 2025 року (справа № 280/2880/24) зазначав, що законодавець виокремлює поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку», при цьому, при знятті з військового обліку Законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов`язаного на такий облік. Отже, різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Так, громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов`язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов`язаних

Отже, оскільки позивач не був виключений із військового обліку, тому не може прийняти в якості доказу посилання ОСОБА_1 на зняття його з військового обліку як на підставу для задоволення позовних вимог.

Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з`ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Крім того, бездіяльність суб`єкта владних повноважень може бути визнана протиправною адміністративним судом лише у випадку, якщо відповідач ухиляється від вчинення дій, які входять до кола його повноважень та за умови наявності правових підстав для вчинення таких дій.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.12.2018 у справі 3813/4640/17.

На підставі наведеного, у сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог та відсутності правових підстав для задоволення вимог про внесення змін та актуалізацію персональних даних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов?язаних та резервістів “Оберіг” щодо включення актуальних відомостей про те, що він - ОСОБА_1 є непридатним до військової служби за ст.73 б розкладу хвороб наказу МОУ №2-1994, №207-1999 від 13.10.2003 року (по хворобі), виключеним з військового обліку та не є військовозобов`язаним, відповідно не доведено, що з боку відповідача було допущено протиправну бездіяльність щодо внесення таких даних.

Таким чином, колегія суддів, як і суд першої інстанції вважає, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень не допущено протиправної бездіяльності щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про виключення позивача з військового обліку.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Доводи апеляційної скарги.

Викладені в цій постанові мотиви та аргументи дають відповідь на всі суттєві доводи апеляційної скарги.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

При цьому апеляційний суд враховує, що, як неодноразово відзначав Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (§§ 29-30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торіха проти Іспанії», заява № 18390/91).

Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», заява № 49684/99).

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 у справі № 420/37929/25 – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький

Судді Г.В. Семенюк А.Г. Федусик