Постанова від 24 березня 2026 р. у справі №400/6434/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/6434/25

Перша інстанція: суддя Мельник О.М.,

повний текст судового рішення

складено 27.08.2025, м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Димерлія О.О.,

суддів – Вербицької Н.В., Шляхтицького О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.08.2025 у справі №400/6434/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.04.2025 №564914290704

У С Т А Н О В И В :

20.06.2025 товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 15.04.2025 №564914290704.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" вказує, що на підтвердження реальності господарської операції із ТОВ «ПРОМТЕХІНВЕСТ ГРУП» до перевірки надано усі необхідні первинні документи, які підтверджують фактичний рух активів та наявність у товариства права на податковий кредит з ПДВ. Як стверджує позивач, у спірних правовідносинах ним не завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 8268грн.

Відповідач – Головне управління ДПС у Миколаївській області з позовними вимогами не погоджується з підстав викладених у відзиві на позовну заяву зазначаючи про завищення ТОВ "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на 8268грн. Як зауважує податковий орган, порушення податкової дисципліни мало місце в межах господарських правовідносин між ТОВ "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" та ТОВ «ПРОМТЕХІНВЕСТ ГРУП», які є нереальними та не супроводжувались рухом активів.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.08.2025 у справі №400/6434/25 позов товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 15.04.2025 №564914290704.

Приймаючи означене рішення суд першої інстанції вказав, що первинними документами підтверджено реальність господарської операції між позивачем та його контрагентом ТОВ "Промтехінвест груп".

Не погодившись із рішенням окружного адміністративного суду податковим органом подано апеляційну скаргу, в якій, з посиланням на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, викладено прохання скасувати оскаржуваний судовий акт із прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги Головним управлінням ДПС у Миколаївській області не зазначено у чому саме полягає неправильність чи неповнота дослідження судом першої інстанції доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права, а зміст апеляційної скарги повністю дублює зміст відзиву на позовну заяву (а.с.79-83, а.с.101-106).

У свою чергу, ТОВ "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" до суду апеляційної інстанції скеровано відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач акцентує увагу на тому, що оскаржуваний Головним управлінням ДПС у Миколаївській області судовий акт прийнято судом першої інстанції з повним дотриманням норм матеріального та процесуального права. Натомість, наведені контролюючим органом в апеляційній скарзі доводи є безпідставними.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв`язку з положеннями чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, законодавства, судом апеляційної інстанції установлено наступні обставини.

Зокрема, колегією суддів з`ясовано, що в період з 06.03.2025 по 12.03.2025 фахівцями Головного управління ДПС у Миколаївській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2025 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 20.02.2025 №9038322354 від`ємного значення податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

За наслідком перевірки складено акт від 19.03.2025 №3519/14-29-07-04/09794409 у висновках якого вказано про завищення ТОВ "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 44379грн., внаслідок чого порушено вимоги п.198.1, п.198.3 ст.198, п.200.1, абз.«в» п.200.4 ст.200 Податкового Кодексу України.

Не погодившись із висновками акту перевірки ТОВ "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" до Головного управління ДПС у Миколаївській області скеровано заперечення від 31.03.2025 №1080/Ю.

За результатом розгляду таких заперечень до висновків акту перевірки від 19.03.2025 №3519/14-29-07-04/09794409 внесено зміни, внаслідок яких пункт 11 розділу 4 «Висновки» викладено в наступній редакції: «п.198.1, п.198.3 ст.198, п.200.1, абз.«в» п.200.4 ст.200 Податкового Кодексу України, в результаті чого завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на 8268грн.».

15.04.2025 Головним управлінням ДПС у Миколаївській області прийнято податкове повідомлення-рішення №564914290704 щодо зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2025 року на 8268грн.

Не погодившись із означеним індивідуальним актом суб`єкта владних повноважень ТОВ "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" оскаржено його в адміністративному порядку до Державної податкової служби України (скарга від 24.04.2025 №1451/Ю).

За результатом розгляду такої скарги Державною податковою службою України прийнято рішення від 06.06.2025 №16464/6/99-00-06-01-03-06, яким податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 15.04.2025 №564914290704 залишено без змін, а скаргу – без задоволення.

Не погодившись із податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДПС у Миколаївській області від 15.04.2025 №564914290704 ТОВ "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" звернулось до суду з позовною заявою про визнання його протиправним та скасування.

Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів визначено Податковим кодексом України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно із підпунктами «а», «б» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

- ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України).

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України перебачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно із сформованим Верховним Судом у постанові від 16.06.2020 у справі №400/987/19 правовим висновком, наявність податкової накладної та факт реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не є єдиною та достатньою підставою, яка надає право платнику податку на додану вартість на віднесення сум сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість до податкового кредиту, оскільки таке право виникає за правилами приписів підпунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у т.ч. в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у т. ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Встановлюючи обов`язкове підтвердження платником податків задекларованих показників податкового обліку належними документами, законодавець презюмує, що такі документи мають відображати реальний стан речей щодо задекларованих об`єктів оподаткування. При цьому, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, так само, як і помилки у їх оформленні, не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо фактичний рух активів або зміни в активах відбувся.

Відповідно до пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Тобто, право на формування податкової вигоди виникає у покупця за наявності сукупності обставин та підстав, однією із яких є ділова мета.

Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми), як один із принципів бухгалтерського обліку, закріплений в статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та відповідає сутності податкового обліку, який відповідно до частини другої статті 3 названого нормативно-правового акту ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Надання контролюючому органу належним чином оформлених документів, передбачених правовими нормами, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо контролюючий орган не встановив і не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні, суперечливі або ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи контролюючого органу, зокрема, про наявність таких обставин, як: неможливість реального здійснення операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, господарської діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність документів обліку.

Як установлено апеляційним адміністративним судом та убачається з наявних у матеріалах справи документів, 03.01.2025 між ТОВ "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" (Покупець) та ТОВ «ПРОМТЕХІНВЕСТ ГРУП» (Постачальник) укладено договір поставки №1 А-25.

За умовами вказаного правочину Постачальник зобов`язується поставити Покупцю у власність підшипники ШН 30 ЮТ, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар в порядку та на умовах даного договору.

Згідно наявної у матеріалах справи специфікації №1 від 03.01.2025 до договору №1 А-25, сума правочину становить 49608грн., у тому числі ПДВ 8268грн.

На підтвердження реальності виконання договірних зобов`язань позивачем до матеріалів справи додано: рахунок-фактуру від 07.01.2025 №СФ-00000001/228, платіжні інструкції від 11.02.2025 №374, від 28.01.2025 №290, прибуткову накладну №240 від 28.01.2025, видаткову накладну від 24.01.2025 №РН-00000023, накладні-вимоги на відпуск матеріалів із лімітними відомостями.

З матеріалів справи убачається, за наслідком здійснення фінансово-господарської діяльності контрагентом позивача ТОВ «ПРОМТЕХІНВЕСТ ГРУП» складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №28 від 24.01.2025 на загальну суму 49608грн., у т.ч. ПДВ 8268грн.

За фактичними обставинами справи, 20.02.2025 ТОВ "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" до контролюючого органу подано податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2025 року, у якій відображено суму від`ємного значення податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету в розмірі 8268грн.

З урахуванням установлених обставин справи суд апеляційної інстанції вказує, що надані ТОВ "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" первинні документи стосовно виконання сторонами умов правочину у повній мірі відображають зміст господарської операції, підтверджують її реальність, дійсний рух активів між покупцем та постачальником.

У свою чергу, податковим органом не наведено переконливих доводів, які б спростовували реальність досліджуваної господарської діяльності, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться у цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Крім того, контролюючим органом не надано доказів невідповідності господарської операції цілям та завданням статутної діяльності позивача, її збитковості тощо, яка б свідчила, що вчинення такої операції не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).

Апеляційний адміністративний суд вказує, що позивач та його контрагент належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались.

Встановивши наявність трудових ресурсів як у підприємства позивача, так і його контрагента податковим органом не обґрунтовано, який обсяг трудових та матеріальних ресурсів необхідно мати контрагенту позивача для здійснення такої господарської діяльності, чому він не є достатнім, не з`ясовано можливість працевлаштування працівників підприємства-контрагента за сумісництвом.

До того ж, слід вказати, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

У досліджуваній ситуації відповідачем не доведено, а судом апеляційної інстанції не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо недобросовісної поведінки його контрагента та злагодженість дій між ними.

За таких підстав суд апеляційної інстанції відхиляє посилання скаржника стосовно того, що згідно відомостей Єдиного реєстру податкових накладних за період з 01.01.2019 по січень 2025 року за ТОВ «ПРОМТЕХІНВЕСТ ГРУП» не значиться придбання підшипників ШН 30 ЮТ, які останнє у подальшому реалізувало на користь ТОВ "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП".

Колегія суддів вказує, що доводи відповідача про відсутність реального придбання товару по ланцюгу постачання не підтверджено належними та допустимими доказами, ґрунтуються виключно на припущеннях податкового органу та не є беззаперечним доказом нереальності господарської операції.

Є необґрунтованими також доводи скаржника відносно ненадання ТОВ "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" етикеток, паспортів, сертифікатів якості виробника на ТЦМ, т.я. означені документи не є первинними у розумінні приписів Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та не підтверджують/спростовують реальність господарської операції.

Не є юридично спроможними сумніви скаржника про те, що ТОВ «ПРОМТЕХІНВЕСТ ГРУП» немає складських/виробничих приміщень, оскільки такої обставини податковим органом взагалі не перевірялось та відповідних доказів на її підтвердження не подано.

У контексті означеного слід зауважити, що для зберігання/реалізації підшипників ШН 30 ЮТ, кількістю 6 шт., не є необхідна наявність складських/виробничих приміщень.

Вказуючи про відсутність руху активу, нереальний характер здійснення операцій, неможливість здійснення платником податку операцій з урахуванням часу, місцезнаходження майна, джерела походження ТМЦ, підтвердження походження ТМЦ, суб`єктом владних повноважень на підтвердження таких обставин не надано жодного належного та допустимого доказу.

Колегія суддів зазначає про безпідставність доводу Головного управління ДПС у Миколаївській області про те, що в досліджуваній ситуації ТОВ "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" не дотримано принципу податкової обачності, т.я. суб`єктом владних повноважень до матеріалів справи не додано доказів на підтвердження сумнівної діяльності контрагента позивача.

У межах даного спору суб`єктом владних повноважень також не доведено, що позивач як платник податку, діяв без належної обачності й обережності, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій було одержання податкової вигоди.

Отже, за наслідком дослідження наявних у матеріалах справи первинних документів колегія суддів дійшла висновку, що спірні господарські операції здійснено позивачем з метою подальшого їх використання в оподатковуваних операціях у межах своєї господарської діяльності. Такі операції спричинили реальну зміну майнового стану ТОВ "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП".

Наявні в матеріалах справи документи бухгалтерського та податкового обліку є достатніми, належними та допустимими доказами для підтвердження реальності здійснення господарських операції з вищезазначеним контрагентом позивача.

У даному випадку, для ТОВ "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" визначальним є саме факт отримання товару від контрагента і подальше його використання у власній господарській діяльності, що знайшло своє підтвердження під час розгляду справи.

Наведені обставини свідчать про наявність в діях ТОВ "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" ділової мети - одержання економічного ефекту у результаті господарської діяльності.

Колегія суддів зазначає, що мотивуючи доводи апеляційної скарги суб`єкт владних повноважень також посилається на правові висновки Верховного Суду, які викладено в постановах від 04.04.2025 №818/1510/17, від 22.05.2024 №160/25897/21, та стосуються неподання платником податків до перевірки первинних документів. Однак, означене є безпідставним, оскільки не кореспондується із фактичними обставинами даної справи. У досліджуваних правовідносинах ТОВ "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" до перевірки подано усі необхідні первинні документи, які спростовують висновки акту перевірки.

З урахуванням зазначеного суд апеляційної інстанції погоджується з висновком окружного адміністративного суду про задоволення позовних вимог ТОВ "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП".

Установлені в межах розгляду даної справи фактичні обставини у повному обсязі спростовують наведені відповідачем в апеляційній скарзі доводи.

Відтак, з огляду на установлені фактичні обставини справи колегія суддів уважає правильним висновок окружного адміністративного суду про задоволення позовної заяви ТОВ "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 15.04.2025 №564914290704.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а викладені відповідачем в апеляційній скарзі доводи не свідчать про порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення окружним адміністративним судом було дотримано всіх вимог законодавства, а тому підстав для його скасування немає.

З підстав визначених статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.08.2025 у справі №400/6434/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.04.2025 №564914290704 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач О.О. Димерлій

Судді Н.В. Вербицька О.І. Шляхтицький