Постанова від 24 березня 2026 р. у справі №400/13067/23 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/13067/23

Головуючий першої інстанції: Величко А.В.

Час та місце ухвалення судового рішення «--:--»: м.Миколаїв

Повний текст судового рішення складений: 31.07.2025

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Шевчук О.А., Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Миколаївській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

20.10.2023 Головне управління ДПС у Миколаївській області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 98938,81грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем було подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік у розмірі 529435,03грн. (пеня та штрафні санкції за кредитними угодами), відповідно до якої податок на доходи фізичних осіб складав 104060,01грн., військовий збір 7941,53грн., але несплачено заборгованість з урахуванням внесеного платежу у розмірі 91460,01грн. (ПДФО) та 7141,53грн. (військовий збір), а також пеню за 2019-2020 роки у розмірі 320,97грн. та 12,32грн.

09.08.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправною бездіяльність щодо внесення показників до інтегрованої картки платника податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік (уточнюючої), поданої 29.12.2020; зобов`язання відобразити в інтегрованій картці платника показники податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік (уточнюючої), поданої 29.12.2020; визнання протиправною та скасування податковою вимоги від 16.08.2019 №2000663-50.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що проценти, які нараховані банком за умовами договору за користування кредитом, та пеня, яка нарахована банком за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, не є доходами, які призводять до приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Відповідно, у разі прощення (анулювання) процентів та пені, відсутні підстави вважати їх додатковим благом платника податку. Згідно повідомлення від 08.08.2019 АТ «Укрсоцбанк» банк простив (анулював) за власним рішенням пеню та штрафні санкції за кредитними угодами у сумі 529435,03грн., у зв`язку з чим зазначені суми, не є доходом платника податків, який підлягає оподаткуванню. З вказаних підстав, податкова декларація про майновий стан і доходи за 2015 рік від 14.08.2019 вважається такою, що подана помилково, на підставі чого 29.12.2020 до Центральної ДПІ ГУ ДПС у Миколаївській області було подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік (уточнюючу) з проханням провести відповідні коригування по інтегрованій картці в інформаційних базах, що ведуться органами ДПС. Оскільки податковий орган не провів відповідні коригування по інтегрованій картці платника податків за податковою декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік (уточнюючу) від 29.12.2020, ОСОБА_1 зауважує про допущену бездіяльність з боку управління, та відсутності податкового боргу.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 відмовлено у задоволенні позову Головного управління ДПС у Миколаївській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у сумі 98938,81грн.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області - задоволено; визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Миколаївській області щодо внесення показників до інтегрованої картки платника ОСОБА_1 податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік (уточнюючої), поданої 29.12.2020; зобов`язано Головне управління ДПС у Миколаївській відобразити в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 показники податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік (уточнюючої), поданої 29.12.2020.

При вирішенні справи, суд першої інстанції виходив з того, що 29.12.2020 ОСОБА_1 подав податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік (уточнюючу), якою зняті нарахування за податковою декларацією про майновий стан і доходи від 14.08.2019, та за якою саме і рахується податковий борг, що відображається в інтегрованій картці платника відповідача. При цьому, податковий борг рахується за ОСОБА_1 , оскільки ГУ ДПС в Миколаївській області не здійснило відповідні коригування облікових показників інтегрованої картки платника, з урахуванням поданої уточнюючої податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік, що порушує його права, оскільки відображає суму боргу без належної підстави, та створює наслідки для фінансового стану останнього.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, ГУ ДПС у Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати і ухвалити нове про задоволення позовних вимог про стягнення податкового боргу та відмовити у задоволенні вимог за зустрічним позовом.

В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник зазначає, що уточнюючу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік від 29.12.2020 ОСОБА_1 подано після спливу граничного терміну подання, визначеного п.102.1 ст.102 ПК України (строк давності для визначення податкових зобов`язань складає 1095 днів (3 роки) з дня граничного строку подання первинної декларації). Тобто, декларацію за 2015 рік можна було уточнювати до 01.05.2019 включно. Окрім того, скаржник посилається на положення пп.«д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України, відповідно до яких до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст.165 Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, що у 2015 році становить 609грн. (1218грн.х50%). Апелянт зазначає, що згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДФС України про суми виплачених доходів, ОСОБА_2 у другому, третьому та четвертому кварталі 2015 АТ «Укрсоцбанком» виплатило дохід із зазначенням « 126» ознаки доходу (загальна сума 529435,03грн.), що перевищувала 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 01.01.2015. Згідно повторно сформованих відомостей, станом на 04.02.2021, інформація залишилась без змін. На підставі зазначеного, управління вважає, що надання декларації про майновий стан та доходи, отримані у 2015 році із зазначенням податкових зобов`язань з ПДФО у сумі 104060,01грн. та військового збору у сумі 7941,53грн. до сплати, відповідає вимогам визначеним у пп.«д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 14.08.2019 подав податкову декларацію №47728 про майновий стан і доходи за 2015 рік, в якій у графі 10.9 (інші доходи) зазначено суму 529435,03грн. Також, визначено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 104060,01грн., з військового збору 7941,53грн. /а.с.20-21/

16.08.2019 ГУ ДПС у Миколаївській області засобами поштового зв`язку направлено ОСОБА_2 податкову вимогу, відповідно до якої сума податкового боргу становить 112001,54грн. (104060,01грн.+7941,53грн.). Вказане повідомлення повернуто відправнику у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання. /а.с.19/

Згідно інтегрованої картки платника податків станом на 04.12.2023 за ОСОБА_1 рахується податковий борг у розмірі 98938,81грн. за податковими зобов`язаннями згідно з податковою декларацією про майновий стан і доходи №47728 від 14.08.2019 за період 2015 року (строк сплати 14.08.2019), а саме:

податок на доходи з фізичних осіб у сумі 91460,01грн. (з урахуванням внесеного платежу), пеня за період 2019-2020 у загальній сумі 320,97грн.;

військовий збір у сумі 7141,53грн. (з урахуванням внесеного платежу), пеня за період 2019-2020 у загальній сумі 12,32грн./а.с.67-70/

Відповідно до листа АТ «Укрсоцбанк» від 08.08.2019 №71297, у 2015 ОСОБА_2 надано дохід у вигляді суми прощених (анульованих) банком-кредитором за власним рішенням пені та штрафних санкцій за кредитними угодами у сумі 529435,03грн. Також, у листі зазначено, що даний дохід не підлягає включенню до складу оподатковуваного доходу платників податку-фізичних осіб відповідно до абз.2 пп.165.1 п.165.1 ст.165 ПК України. Інформацію щодо нарахованих доходів у вигляді прощених пені та штрафних санкцій зазначено банком у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум, утриманого з них податку за відповідний період 2015 за кодом ознаки доходу « 127» - «інші доходи відповідно до пп.165.1.49 п.165.1 ст.165 ПК України». /а.с.148/

29.12.2020 ОСОБА_1 подав до Центральної ДПІ ГУ ДПС у Миколаївській області уточнюючу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік, в якій: у графі 10 (загальна сума доходів, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу) зазначено 0грн.; у графі 22.2 (зменшення суми, яка підлягала перерахуванню до бюджету) – 104060,01грн., а також лист, в якому ОСОБА_1 просив провести відповідні коригування по інтегрованій картці в інформаційних базах, що ведуться органами ДПС. Зазначений лист та уточнююча податкова декларація прийняті ГУ ДПС у Миколаївській області 29.12.2020, що підтверджується відтиском штампу на листі. /а.с.51-53/

Надалі, позивач неодноразово звертався до відповідача із заявами про надання інформації щодо відображення в ІКП даних уточнюючої податкової декларації від 29.12.2020. /а.с.54-55, 57-58/

ГУ ДПС у Миколаївській області в листах від 17.12.2021, від 08.12.2023 повідомило, що згідно бази ДПС, в ІКП ОСОБА_1 відсутня інформація щодо відображення показників уточнюючої податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік з датою подання 29.12.2020. На даний час в ІТС «Податковий блок» відсутня технічна можливість введення уточнюючої податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік. /а.с.56, 84/

ГУ ДПС у Миколаївській області, вважаючи, що у встановлені податковим законодавством строки, ОСОБА_1 не сплатив виниклої заборгованості за податковою декларацією про майновий стан і доходи від 14.08.2019 за період 2015 року, тому з метою стягнення наявного податкового боргу, звернувся до суду з позовом.

В свою чергу, ОСОБА_1 , вважаючи допущення протиправної бездіяльності з боку податкового органу щодо внесення показників до ІКП уточнюючої податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік від 29.12.2020, також звернувся до суду із зустрічним позовом.

Перевіривши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного.

Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (надалі – ПК України).

Згідно пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п.57.3 ст.57 ПК України).

Підпункт 14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України).

Згідно з пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

За аналізом наведених правових норм, можна дійти висновку, що законодавством встановлено обов`язок контролюючого органу вчиняти дії щодо забезпечення стягнення з платника податків податкового боргу, в тому числі, шляхом звернення з відповідним позовом до суду.

Пунктами 95.1, 95.2 ст.95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 ПК України).

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (п.59.3 ст.59 ПК України).

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.4 ст.59 ПК України).

Відповідно до п.60.1.5 ст.60.1 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Отже, нормами Податкового кодексу України встановлено чіткий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетом та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган для стягнення податкового боргу.

Так, позивач зазначає, що ОСОБА_2 було направлено податкову вимогу від 16.08.2019 №2000663-50, якою станом на 15.08.2019 визначено до сплати податковий борг у розмірі 112001,54грн. (104060,01грн.+7941,53грн)./а.с.19/

Позовні вимоги контролюючий орган обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 , станом на час звернення до суду 20.10.2023, має податкову заборгованість у розмірі 98938,81грн., що складається з несплачених податків згідно податкової декларації про майновий стан і доходи №47728 від 14.08.2019 за період 2015 року, а саме: податок на доходи з фізичних осіб у сумі 91460,01грн. та пені у загальній сумі 320,97грн.; військовий збір у сумі 7141,53грн. та пені у загальній сумі 12,32грн./а.с.27/

В свою чергу, позиція ОСОБА_1 , яку підтримав також і суд першої інстанції, ґрунтується на тому, що листом АТ «Укрсоцбанк» від 08.08.2019 №71297 банк повідомив щодо прощення (анулювання) за власним рішенням пені та штрафних санкцій за кредитними угодами у розмірі 529435,03грн. (тобто зняті нарахування за податковою декларацією про майновий стан і доходи №47728 від 14.08.2019), у зв`язку з чим було подано уточнену податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік від 29.12.2020, однак контролюючий орган безпідставно не здійснив відповідні коригування в ІКП.

Надаючи оцінку таким обставинам, судова колегія зазначає наступне.

Згідно п.163.1 ст.163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є, зокрема: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Відповідно до п.164.1 ст.164 ПК України загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Підпунктом 14.1.54 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Згідно пп. «д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України (в редакції станом на 01.01.2015) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Отже, обов`язковою передумовою виникнення у боржника обов`язку відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу, з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку, є його належне повідомлення кредитором про прощення (анулювання) такого боргу.

У постановах від 15.08.2024 у справі №260/1012/19, від 29.11.2023 у справі №816/4777/15, від 23.11.2023 у справі №340/3181/19 Верховний Суд зазначив, що законодавець під додатковим благом розуміє тільки основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, нараховані за користування кредитом, комісії та/або штрафні санкції (пеню), прощені (анульовані) кредитором. Прощені (анульовані) банком проценти за користування кредитом, комісії та/або штрафні санкції (пеня) не є доходом платника податків, а тому база оподаткування повинна визначатись лише з суми, прощеної (анульованої) банком, яку позивач фактично отримав за банківським кредитом, без врахування таких платежів.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 подав до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи №47728 від 14.08.2019 за період 2015 року, в якій визначив суму доходу у розмірі 529435,03грн. (графа 10.9 «інші доходи»).

Разом з тим, відповідно до листа АТ «Укрсоцбанк» від 08.08.2019 №71297, банк підтвердив, що у 2015 році, ОСОБА_2 надано дохід у вигляді суми прощених (анульованих) банком-кредитором за власним рішенням пені та штрафних санкцій за кредитними угодами у сумі 529435,03грн. /а.с.148/

На підставі наведеного, з огляду на те, що сума доходу у розмірі 529435,03грн., вказана у податковій декларації від 14.08.2019 є сумою пені та штрафних санкцій за кредитними угодами, яка прощена (анульована) банком-кредитором, відповідно не є доходом платника податків у розумінні пп.«д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України, що підлягають оподаткуванню.

Крім того, ОСОБА_1 подав до податкового органу уточнюючу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік від 29.12.2020 та лист, в якому просив провести відповідні коригування по інтегрованій картці в інформаційних базах, що ведуться органами ДПС.

Однак, посилаючись на відсутність технічної можливості, управління не здійснило відповідного коригування, з приводу чого слід зазначити наступне.

Так, Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 07.06.2016 №422 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за №751/28881, чинний на момент виникнення спірних правовідносин), визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Пунктом 2 Розділу І Порядку надані наступні визначення:

інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами;

інформаційна система органів ДФС - інтегрована структура, що складається з одного чи більшої кількості процесів, компонентів апаратного та програмного забезпечення, засобів та персоналу, що забезпечує можливість задоволення встановленої потреби або цільової функції;

коректність даних інформаційної системи - відповідність інформації, що зберігається в інформаційній системі, встановленим алгоритмам (правилам) її співставності та логічного і арифметичного контролю;

первинні документи - документи, що складені платниками податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску та/або органами ДФС, іншими органами влади згідно з чинним законодавством (податкові декларації, митні декларації, аркуші коригування, уточнюючі розрахунки, податкові повідомлення-рішення, рішення контролюючого органу, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, судові рішення, рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу), інформація органів Державної казначейської служби України про надходження податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів та єдиного внеску тощо);

первинні показники - показники, що містяться у первинних документах та є визначальними для характеристики процесів адміністрування податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів та єдиного внеску;

перекручення (викривлення) показників - неповне та/або несвоєчасне відображення у відповідних регістрах інформаційної системи, допущене як у результаті умисних дій працівників органів ДФС, так і внаслідок виникнення арифметичних та технічних помилок.

Відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи (п.4 Розділу І Порядку).

Згідно з п.5 Розділу І Порядку контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.

При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов`язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою.

У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи.

У разі встановлення, що перекручення (викривлення) показників допущене у результаті умисних дій працівників органів ДФС, такі працівники притягуються до відповідальності у встановленому законодавством порядку.

Отже, відповідач має можливість здійснювати відповідні коригування облікових показників ІКП у ручному режимі у разі необхідності.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №300/3157/20, від 25.05.2022 у справі №200/8907/19-а.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_1 29.12.2020 подав уточнюючою податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік, якою знято нарахування за податковою декларацією про майновий стан і доходи від 14.08.2019, на підставі якої рахується податковий борг та відображається в ІКП, а тому ГУ ДПС у Миколаївській області протиправно не здійснило відповідні коригування облікових показників ІКП, що свідчить про допущену бездіяльність з боку управління та має наслідком порушення прав ОСОБА_1 .

Разом з тим, судом першої інстанції помилково не вирішено позовну вимогу ОСОБА_1 щодо скасування податкової вимоги ГУ ДПС у Миколаївській області від 16.08.2019 №2000663-50, як похідної, що стала підставою для звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу.

В апеляційній скарзі контролюючий орган зазначає, що уточнюючу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік ОСОБА_1 подано 29.12.2020 після спливу граничного терміну подання, визначеного п.102.1 ст.102 ПК України (строк давності для визначення податкових зобов`язань складає 1095 днів (3 роки) з дня граничного строку подання первинної декларації). Тобто, декларацію за 2015 рік можна було уточнювати до 01.05.2019 включно, з приводу чого слід зазначити наступне.

Відповідно до п.102.1 ст.102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Як зазначалось вище, податкова декларація за 2015 рік подана позивачем до контролюючого органу 14.08.2019.

Таким чином, з урахуванням положень п.50.1 ст.50 ПК України, протягом 1095 днів, починаючи з 14.08.2019, позивач мав право подати до податкового органу уточнюючу декларацію до 14.08.2022.

На підставі наведеного, у сукупності, оскільки суд першої інстанції, при вирішенні справи дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову ГУ ДПС у Миколаївській області про стягнення податкового боргу та вірно встановив наявність правових підстав для задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 , однак не врахував вимоги зустрічного позову в частині щодо визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 16.08.2019 №2000663-50, тому рішення суду першої інстанції, в порядку ст.317 КАС України, підлягає доповненню в частині нерозглянутих вимог за зустрічним позовом.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст.139, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області задовольнити частково.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року змінити, шляхом доповнення його мотивувальної та резолютивної частин в частині позовних вимог за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області, а саме: визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Миколаївській області від 16.08.2019 №2000663-50.

В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління ДПС у Миколаївській області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.

Суддя-доповідач А.В. Крусян

Судді О.А. Шевчук О.В. Яковлєв