Постанова від 23 березня 2026 р. у справі №332/2890/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 березня 2026 року м. Дніпросправа № 332/2890/25

Суддя І інстанції Сінєльнік Р.В.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Чередниченка В.Є., Сафронової С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 08 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив:

- постанову №1243 від 26 травня 2025 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень скасувати;

- провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 08 грудня 2025 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати повністю та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована протиправністю винесеної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

В письмовому відзиві на апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_2 просив відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що 28.02.2025р. на ОСОБА_1 було сформовано за допомогою Єдиного державного реєстру призовників повістку № 2759258 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 13.03.2025 року, та направлено рекомендованим листом з описом вкладення на його задекларовану ним домашню адресу: АДРЕСА_1 .

13 травня 2025 року уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_4 відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення від 13.05.2025 року №1243 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період, оскільки ОСОБА_1 не з`явився 13.03.2025 за повісткою про виклик.

Постановою №1243 від 26 травня 2025 року винесеної ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн.

Правомірність та обґрунтованість вказаної постанови є предметом спору, який передано на вирішення суду.

За наслідками перегляду судового рішення колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;

Відповідно до абзацу 12 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Статтею 210-1 КУпАП встановлена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, відповідно до якої в редакції на час виникнення спірних правовідносин:

Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.1 ст.210-1 КУпАП).

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.2 ст.210-1 КУпАП).

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.3 ст.210-1 КУпАП).

При цьому, відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час.

Отже, на дату винесення відповідачем спірної постанови в Україні діяв особливий період, що є підставою для застосування ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 280 КУпАП встановлює обов`язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Зі змісту спірної постанови відповідача вбачається, що позивача притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 13.03.2025 року о 09:00 год. не з`явився за повісткою про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 , доказів наявних поважних причин свого неприбуття не надав, заяв та клопотань щодо переносу розгляду справи на іншу дату також не надходило.

Колегія суддів встановила, що 28.02.2025 року за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів сформовано повістку №2759258, відповідно до якої позивачу необхідно з`явитися для уточнення даних 13.03.2025 року о 09:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Зазначену повістку, було направлено на зареєстровану адресу ОСОБА_1 . рекомендованим листом №0610235423149 за допомогою поштового оператора зв`язку АТ «Укрпошта».

В свою чергу, відповідно до пункту 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009, рекомендовані листи з позначкою Повістка ТЦК під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК.

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК, працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Відповідно до положень пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16 травня 2024 року № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Апеляційний суд зі змісту матеріалів справи встановив, що сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів повістка №2759258 від 28.02.2025 року, була направлена рекомендованим поштовим відправленням №0610235423149 із описом вкладення на зареєстровану адресу позивача. (а.с. 27)

Однак, зазначене рекомендоване поштове відправлення із вмістом повістки від 28.02.2025 року №2759258 повернуто до відправника із проставленою 20.03.2025 року працівником поштового відділення відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». (а.с. 37)

Відтак, в розумінні п. 41 Порядку № 560 позивач вважається належно оповіщеним про виклик на 13.03.2025 о 09:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_6 лише 20.03.2025 року (день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання).

Відповідно, оскільки ОСОБА_1 не було належним чином оповіщено про виклик на 13.03.2025 о 09:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_6 , ним не було порушено п.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» під час дії особливого періоду, тому у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення.

Зважаючи на викладене, колегія суддів зробила висновок про протиправність постанови №1243 від 26.05.2025 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та, як наслідок, необхідності її скасування.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.

Так, документально підтвердженими судовими витратами є сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви та апеляційної скарги на загальну суму 1211,20 грн., який підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись: пунктом 2 частини 1 статті 315, статтями 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 08 грудня 2025 року – скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову №1243 від 26 травня 2025 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн. (Одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 24 березня 2026 року.

Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов

суддя В.Є. Чередниченко

суддя С.В. Сафронова