Постанова від 23 березня 2026 р. у справі №160/17837/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 березня 2026 року м. Дніпросправа № 160/17837/25

Суддя І інстанції – Дєєв М.В.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Сафронової С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпро апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області № 047050031865 від 12.05.2025 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах із зниженням пенсійного віку за Списком № 2 відповідно до частини першої статті 114 Закону України №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком № 2 періоди її роботи з 17.12.1998 року по 28.02.2005 року у Відкритому акціонерному товаристві «Дніпродзержинський автомобільний завод» та з 01.10.2006 року по 31.08.2007 року у Дніпродзержинській філії «Дніпродзержинський автомобільний завод» ТОВ «Львівські автобусні заводи»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.05.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах із зниженням пенсійного віку за Списком № 2 відповідно до частини першої статті 114 Закону України №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та прийняти відповідне рішення.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області № 047050031865 від 12.05.2025 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах із зниженням пенсійного віку за Списком № 2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком № 2 періоди її роботи з 17.12.1998 року по 28.02.2005 року у Відкритому акціонерному товаристві «Дніпродзержинський автомобільний завод» та з 01.10.2006 року по 31.08.2007 року у Дніпродзержинській філії «Дніпродзержинський автомобільний завод» ТОВ «Львівські автобусні заводи».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.05.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахування правової оцінки наданої судом у даному рішенні.

У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України у Херсонській області звернулося з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти по справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована помилковістю висновків суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог. Вказує на те, що на правомірність рішення про відмову у призначенні пенсії на віком на пільгових умовах. Зазначає про відсутність підстав для зарахування до пільгового стажу спірних періодів роботи позивача у зв`язку із ненаданням додаткових довідок про підтвердження пільгового стажу за Списком №2.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 05.05.2025 року ОСОБА_1 звернулась територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно пункту 2 частини 2 статті 114 до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області № 047050031865 від 12.05.2025 року відмовлено позивачу у призначенні пенсії, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу та т вказано, що до пільгового стажу за списком №2 не зараховано за наданими довідками про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній: 1. від 08.08.2006 №44/Д, видана Відкритим акціонерним товариством «Дніпродзержинський автомобільний завод» період роботи з 17.12.1998 по 28.02.2005, оскільки довідка не відповідає додатку 5 Порядку №637, а саме: - зазначений шифр пільгової професії в довідці №44/Д не відповідає шифру професії згідно Постанови «Про затвердження списку виробництв, робіт, професій, посад, показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах від 11.03.1994 №162; - довідка має бути підписана трьома відповідальними особами: керівником підприємства, начальником відділу кадрів, головним бухгалтером, довідка №44/Д підписана головою правління (Проша В.В.), головним економістом Мазко Н.Г., документів про право підпису зазначеними особами відповідного документу не надано; - відсутні документи про проведені атестації за відповідний період (в довідці №44/Д зазначено про проведення атестації робочих місць (наказ №57 від 16.09.1995, №217 від 25.12.2000) та не долучено перелік атестованих робочих місць. 2. Від 29.07.2010, видана Дніпродзержинською філією «Дніпродзержинський автомобільний завод» ТОВ «Львівські автобусні заводи» період роботи з 01.10.2006 року по 31.08.2007 року, оскільки довідка не відповідає додатку 5 Порядку №637, а саме: - довідка має бути підписана трьома відповідальними особами: керівником підприємства, начальником відділу кадрів, головним бухгалтером, довідка №10 не містить підпису головного бухгалтера; - відсутні документи про проведені атестації за відповідний період та не долучено перелік атестованих місць (в довідці №10 зазначено про проведення атестації робочих місць (наказ №11 від 31.01.2007 року).

Позивач не погодившись із вказаним рішенням відповідача про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, звернувся до суду з адміністративним позовом.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженого рішення, виходить з наступного.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Далі – Закон №1058-ІV).

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-ІV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Частиною 4 статті 24 Закону № 1058-ІV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

У відповідності до пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Відповідно до ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:

чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;

жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Як вбачається з оскаржуваного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах № 047050031865 від 12.05.2025 року, підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах стало непідтвердження необхідного пільгового стажу на дату звернення. При цьому, до пільгового стажу роботи за Списком №2 не зараховано періоди роботи позивача з 17.12.1998 по 28.02.2005 та з 01.10.2006 року по 31.08.2007 року, оскільки уточнювальні довідки не відповідають додатку 5 Порядку №637.

Колегія суддів проаналізувавши підстави для відмови у зарахуванні періодів роботи позивача до пільгового стажу і відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, зазначає наступне.

Згідно із статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Так, згідно зі статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637.

Згідно п.1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п.3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17, від 16 травня 2019 року в справі № 161/17658/16-а, від 27 лютого 2020 року в справі № 577/2688/17, від 31 березня 2020 року в справі№ 446/656/17, від 21 травня 2020 року в справі № 550/927/17, від 10 грудня 2020 року в справі № 195/840/17.

Як вбачається трудова книжка позивача НОМЕР_1 від 25.07.1986 року містить наступні записи:

- 17.10.1988 року прийнята в Дніпродзержинський автомобільний завод учнем водія (наказ №116-оп від 17.10.1988 року);

- 16.02.1989 року встановлена кваліфікація водія електротранспорту (наказ №20-ок від 17.02.1989 року);

- 12.04.1994 року переведена в цех №1 оператором механічних машин 2 розряду (наказ №41ок від 14.04.1994 року);

- 24.09.1998 року присвоєно спеціальна спеціальність маляра 2 розряду (наказ №62ок від 25.09.1998 року);

- 17.12.1998 року переведена в тому ж цеху маляра 2 розряду (наказ №81ок від 21.12.1998 року);

- 05.03.2002 року присвоєно 3 розряд маляра (наказ №16ок від 25.03.2002 року);

- 16.05.2002 року присвоєно спеціальність пресувальник (наказ №27ок від 11.05.2002 року);

- 02.09.2002 року переведена в цех №3 малярем 3 розряду (наказ №53ок від 02.09.2002 року);

- 03.03.2003 року переведено в цех по виробництву автобусів малярем 3 розряду (наказ №12ок від 28.02.2003 року);

- 19.12.2003 року присвоєно розряд 4 маляра (наказ №201 від 29.12.2003 року);

- 28.02.2005 року звільнена по переводу (наказ №16ок від 28.02.2005 року);

- 01.10.2006 року прийнята по переводу в цех по виробництву автобусів малярем 5 розряду (наказ №02-ок від 02.10.2006 року);

- 31.08.2007 року звільнена по переводу (наказ №82-ок від 31.08.2007 року).

Зазначені записи в трудовій книжці позивача чітко містять відомості щодо характеру роботи позивача у спірні періоди. Також, в трудовій книжці є посилання на відповідні накази, записи завірені підписом повноважної особи та печаткою, які оформлені належним чином.

У вказані вище періоди роботи позивача діяли Списки, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36, і професія, за якою працювала позивач, належала до посад, віднесених до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції враховує, що згідно з наявними в матеріалах справи Індивідуальними відомостями про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового соціального страхування (Форма ОК-5), спірні періоди роботи позивача обліковується за кодом підстави для обліку спецстажу ЗПЗ013Б1.

Відповідно до п. 1 Додатку 3 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 №454 (далі - Порядок №454):

- під кодом ЗПЗ013Б1 обліковується спеціальний стаж працівників, зайнятих повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам

Відповідно, оскільки в довідці форми ОК-5 зазначені відомості про код підстави для обліку спеціального стажу ЗП3013Б1 за період з 1999 по 28.02.2005 та з 01.10.2006 по 31.08.2007 року, враховуючи незмінність умов праці позивача за період з 17.12.1998 по 28.02.2005, наявність відповідних записів про роботу позивача за вказаний період у трудовій книжці, колегія суддів робить висновок що зазначені спірні періоди роботи позивача з 17.12.1998 по 28.02.2005 та з 01.10.2006 по 31.08.2007 є належним чином підтвердженими.

Таким чином, зважаючи на те, що трудова книжка позивача, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, містить необхідні записи за спірні періоди, які свідчать, що позивач працював на посадах, робота на яких підлягає пільговому обрахунку за Списком №2, беручи до уваги, що спірні додатково підтверджується Індивідуальними відомостями про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового соціального страхування (Форма ОК-5), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області у зарахування до пільгового стажу спірних періодів.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області № 047050031865 від 12.05.2025 року, а також зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком № 2 періоди її роботи з 17.12.1998 року по 28.02.2005 року у Відкритому акціонерному товаристві «Дніпродзержинський автомобільний завод» та з 01.10.2006 року по 31.08.2007 року у Дніпродзержинській філії «Дніпродзержинський автомобільний завод» ТОВ «Львівські автобусні заводи» та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.05.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахування правової оцінки наданої судом у рішенні.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції повно з`ясовані обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального права та норми процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області – залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

В повному обсязі постанова складена 24 березня 2026 року.

Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов

суддя С.М. Іванов

суддя С.В. Сафронова