Постанова від 23 березня 2026 р. у справі №160/13102/24 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 березня 2026 року м. Дніпросправа № 160/13102/24

Суддя І інстанції – Луговська Г.В.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Коршуна А.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року у справі позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2024 року по справі №160/13102/24 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб” від 14 липня 2021 року №713.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб” від 14 липня 2021 року № 713, з моменту припинення виплат.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення суду від 29 липня 2024 року змінено та доповнено його резолютивну частину наступними абзацами: “Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в частині виплати основного розміру пенсії ОСОБА_1 за вислугу років з 01.12.2019 року з обмеженням граничного розміру пенсії десятьма мінімальними прожитковими мінімумами, установлених для осіб які втратили працездатність. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити виплату основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01.12.2019 року у розмірі 86% від грошового забезпечення, зазначеного у довідці Державної установи “Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх страв України по Дніпропетровській області” №33/24/C-812 від 07.06.2021 року, без обмеження граничного розміру пенсії десятьма мінімальними прожитковими мінімумами установлених для осіб які втратили працездатність, та виплачувати пенсію у розмірі її фактичного нарахування без обмежень.” В решті рішення суду від 29.07.2024 року залишено без змін.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року ухвалою суду зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у трьох місячний строк з дня отримання даної ухвали подати звіт про виконання судового рішення суду по даній справі.

10 жовтня 2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області засобами електронного зв`язку через підсистему “Електронний суд” надійшов звіт про виконання рішення суду від 29 липня 2024 по справі №160/13102/24.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року прийнято частково звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання рішення суду по даній справі та встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області новий строк для подання звіту про виконання рішення суду по даній справі в частині виплати нарахованої заборгованості, а також зобов`язано надати докази розрахунку пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення суду по даній справі, який становить два місяці, з дати отримання копії цієї ухвали.

17 грудня 2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов звіт про виконання рішення суду по справі №160/13102/24, в якому відповідач просив прийняти та затвердити звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2024 по справі №160/13102/24.

При цьому, до подано звіту долучені докази надсилання копії звіту із доданими до нього документами листом з описом вкладення ОСОБА_1 .

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року прийнято та затверджено звіт від 17.12.2025 року Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання рішення суду по даній справі. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області новий строк для подання звіту про виконання рішення суду по даній справі в частині виплати нарахованої заборгованості, а також зобов`язано надати докази розрахунку пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення суду по даній справі, який становить три місяці, з дати отримання копії даної ухвали.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити питання прийняття звіту Головного управління Пенсійного фонду України на новий розгляд до суду першої інстанції. Також скаржник просить зобов`язати суд першої інстанції надати оцінку факту невиконання судового рішення в частині виплати перерахованої пенсії у фактично нарахованому розмірі 31468,25 грн., без застосування максимального обмеження та зобов`язати суд першої інстанції вирішити питання щодо застосування заходів судового контролю та відповідальності, передбачених ст. 382-3 КАС України, у тому числі питання накладення штрафу на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, скаржник посилається на помилковість висновків суду першої інстанції про наявність підстав для прийняття звіту. Вказує на те, що приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції фактично обмежив судовий контроль лише виплатою нарахованої заборгованості та залишив поза увагою питання поточної виплати пенсії максимального обмеження, яке є ключовим елементом виконання рішення.

В письмовому відзиві на апеляційну скаргу Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області просило відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.

Відповідно до ч. 2-3 ст. 14 КАС України постанови і ухвали суду в адміністративній справі, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.

З 19.12.2024 набрав чинності Закон України від 21.11.2024 № 4094-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень" (далі - Закон № 4094-ІХ), яким ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено у новій редакції, а КАС України доповнено ст.ст. 381-1, 382-1, 382-2, 382-3.

Згідно із п. 2 розд. ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Згідно з ч. ч. 1-5 ст. 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Відповідно до ч. 11 ст. 382-3 КАС України якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи суд першої інстанції приймаючи та затверджуючи звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вказав на те, що відповідачем здійснено перерахунок позивачеві пенсії, однак не проведено виплату нарахованих сум пенсійних виплат. За цих обставин, судом було встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області новий строк для подання звіту про виконання рішення суду в частині виплати нарахованої заборгованості, а також зобов`язано надати докази розрахунку пенсії позивача на виконання рішення суду, який становить три місяці з дати отримання копії ухвали.

Натомість, скаржник вказує на те, що судове рішення у частині виплати пенсії у фактично нарахованому розмірі без обмежень не виконується, а звіт не містить доказів його повного виконання, оскільки відповідачем нараховано пенсію у розмірі 31468,25 грн., а виплачується 23610,00 із застосуванням максимального обмеження.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що судом при вирішенні питання про прийняття звіту здійснюється перевірка виконання рішення в межах покладених таким рішенням зобов`язань.

Так, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2024 року по справі №160/13102/24, з урахуванням постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було зобов`язано здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб” від 14 липня 2021 року № 713, з моменту припинення виплат та здійснити виплату основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01.12.2019 року у розмірі 86% від грошового забезпечення, зазначеного у довідці Державної установи “Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх страв України по Дніпропетровській області” №33/24/C-812 від 07.06.2021 року, без обмеження граничного розміру пенсії десятьма мінімальними прожитковими мінімумами установлених для осіб які втратили працездатність, та виплачувати пенсію у розмірі її фактичного нарахування без обмежень.”

З матеріалів справи вбачається, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2024 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року по справі №160/13102/24, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснило перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019 року, внаслідок чого розмір пенсії становив 21901,97 грн. Також було нараховано доплату до пенсії за період з 01.12.2019 по 29.02.2024, яка становить 149530,47.

Разом з тим, з матеріалів справи також вбачається, що з 01.03.2022 року пенсія позивача обмежена максимальним розміром.

Однак, зазначене обмеження застосоване внаслідок проведення індексацій пенсії позивача, починаючи з 01.03.2022.

Водночас, питання порядку та умов проведення позивачу індексації пенсії не пов`язано з виконанням рішення суду у справі №160/13102/24, її нарахування та виплата має окремі правові та фактичні підстави, які не були предметом розгляду у даній справі.

Отже, позивач помилково пов`язує виплату нарахованої пенсійним органом пенсії внаслідок проведених індексацій пенсії з 01.03.2022 із виконанням рішення суду в цій справі.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок щодо наявності підстав для прийняття та затвердження звіту відповідача в частині здійснення перерахунку пенсії, нарахування заборгованості, а також встановлення нового для подання звіту про виконання рішення суду в частині виплати нарахованої заборгованості та надання доказів розрахунку пенсії позивача на виконання рішення суду.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків судового рішення, а тому підстави для скасування ухвали колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 24 березня 2026 року.

Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов

суддя С.В. Сафронова

суддя А.О. Коршун