Постанова від 23 березня 2026 р. у справі №280/5886/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 березня 2026 року м. Дніпросправа № 280/5886/25

Суддя І інстанції – Стрельнікова Н.В.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Сафронової С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Відділу перерахунку пенсій №2 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 10.06.2025 № 923090116142 про відмову ОСОБА_1 у переведенні пенсії на пільгових умовах, відповідно до положень Закону України «Про державну службу»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області року повторно розглянути заяву ОСОБА_2 , перевівши останньому пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до положень Закону України «Про державну службу», на підставі заяви, поданої 03.06.2025 року та здійснити перерахунок пенсії відповідно до довідок Веселівської селищної ради Запорізької області вих. №31 від 29.05.2025, Веселівської селищної ради Запорізької області вих. №32 від 29.05.2025 Веселівської селищної ради Запорізької області вих. №33 від 29.05.2025 про складові його заробітної плати та стажу роботи для призначення пенсії державного службовця.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2025 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 10.06.2025 № 923090116142 про відмову ОСОБА_1 у переведенні пенсії на пільгових умовах, відповідно до положень Закону України «Про державну службу».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області врахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 періоду роботи в органах місцевого самоврядування на посаді «голова Веселівської селищної ради» відповідно до трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 від 16.04.1984, врахувавши довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 29.05.2025 №31 та №32, довідки щодо стажу роботи для призначення пенсії державного службовця від 29.05.2025 №33 виданих Веселівською селищною радою Запорізької області, у зв`язку із чим здійснити переведення ОСОБА_1 на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» та здійснити перерахунок пенсії, з 03.06.2025.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржило його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та винести постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована правомірністю рішення про відмову в перерахунку пенсії – переведення на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу». Вказує на те, що станом на 01 травня 2016 року посада голови селищної ради не віднесена до посад державної служби, тобто на момент набрання чинності Закону України №889-VIII заявник не обіймав посади державної служби в державному органі, а тому підстави для здійснення перерахунку пенсії відсутні. Вказує також на відсутності підстав для врахування довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 29.05.2025 №31 та №32 видані Веселівською селищною радою Запорізької області.

В письмовому відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просив відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції з`ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що Згідно довідки від 26.01.2023 №2303-5002536344 позивач є внутрішньо переміщеною особою та проживає в місті Запоріжжі.

З 08.02.2007 позивач перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсі за віком відповідно до положень Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV).

03.06.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про переведення на пенсію за віком згідно із Законом України від 10.12.2015 №889-VІІІ «Про державну службу» (далі Закон №889-VІІІ) яку в порядку екстериторіальності було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та винесено рішення від 10.06.2025 №923090116142 (а.с. 21) про відмову у переведенні на пенсію за віком згідно із Законом №889-VIII у зв`язку із тим, що станом на 01.05.2016 посада голови селищної ради не віднесена до посад державної служби, тобто на момент набрання чинності Закону України №889-VІІІ позивач не обіймав посади державної служби в державному органі, а тому відсутні підстави для здійснення перерахунку пенсії (перехід на пенсію згідно Закону України «Про державну службу») відповідно до Закону України № 889-VIII.

Не погодившись з рішенням пенсійного органу про відмову в переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», позивач звернулась до суду з адміністративним позовом.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 2 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про державну службу" №889-VІІІ з 01 травня 2016 втратив чинність Закон України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Згідно із п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Пунктом 12 Прикінцеві та перехідні положення Закону №889 передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, стаття 37 Закону № 3723-ХІІ передбачає такі умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: вік і страховий стаж.

Згідно із ч.1 статті 37 Закону № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Отже, за наявності у особи станом на 01 травня 2016 стажу державної служби, визначеного пунктами 10, 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII, така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII. Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 822/524/18, у постанові Верховного Суду від 02.04.2020 у справі № 687/545/17.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з п. 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 №889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом, обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Відповідно до п. 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII. Отже, у цьому випадку слід керуватись Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 №283 (далі - Порядок № 283), відповідно до пункту 1 якого визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.

Згідно з п. 2 Порядку №283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" №2493-III від 07.06.2001 року в органах місцевого самоврядування встановлюються категорії посад, зокрема:

четверта категорія - посади голів постійних комісій з питань бюджету обласних, Київської та Севастопольської міських рад (у разі коли вони працюють у раді на постійній основі), керівників управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, Севастопольської міської та секретаріату Київської міської рад, секретарів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, заступників міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) голів з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів, директорів, перших заступників, заступників директорів департаментів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, міських (міст районного значення) голів, селищних і сільських голів, посади заступників голів районних рад;

п`ята категорія - посади керуючих справами виконавчих апаратів районних рад, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів районних у містах рад, помічників голів, радників (консультантів), спеціалістів, головних бухгалтерів управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, секретаріатів Київської та Севастопольської міських рад, керівників управлінь, відділів та інших виконавчих органів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад та їх заступників, керівників відділів (підвідділів) у складі самостійних управлінь, відділів виконавчих органів міських (міст обласного значення) рад, посади заступників міських (міст районного значення), сільських, селищних голів з питань діяльності виконавчих органів ради, секретарів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, старост.

Згідно з п.4 Порядку №229 до стажу державної служби зараховується, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

Враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що періоди роботи на посаді голови селищної ради підлягають зарахуванню до стажу державної служби при вирішенні питання про призначення пенсії за віком згідно з Законом України "Про державну службу".

При цьому, зважаючи на те, що, з урахуванням спірного періоду роботи позивача в органах місцевого самоврядування, який підлягає зарахуванню до стажу державної служби, позивач станом на 01.05.2016 має стаж державної служби понад 20 років, на момент звернення до пенсійного органу досяг пенсійного віку, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності у ОСОБА_1 права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

В свою чергу, щодо посилання скаржника на невідповідність довідок від 29.05.2025 №31 та №32 формі, передбаченій постановою №823, яка набрала чинності 20.07.2024 року, колегія суддів зазначає, що зазначені довідки повністю відповідають формі, визначеної Додатком №1 та Додатком №2 до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб від 12.07.2024 №823, а тому мають бути враховані пенсійним органом при переведенні ОСОБА_1 на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» та здійснення відповідного перерахунку.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції повно з`ясовані обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального права та норми процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області – залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2025 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

В повному обсязі постанова складена 24 березня 2026 року.

Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов

суддя С.М. Іванов

суддя С.В. Сафронова