Постанова від 09 березня 2026 р. у справі №160/10079/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 березня 2026 року м. Дніпросправа № 160/10079/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Кругового О.О., Малиш Н.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2025 р. (суддя Рянська В.В) в адміністративній справі №160/10079/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 054450004745 від 14 лютого 2025 р. про відмову йому у призначенні йому пенсії за віком;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування до його страхового стажу періоду навчання в автошколі з 01 жовтня 1981 р. до 07 січня 1982 р., періоду роботи у колгоспі «ім. ХХІ з`їзду КПСС» з 1981 року до 1993 року, періоду роботи у КП «АКВА ПЛЮС» ВМТГ» з 01 січня 2022 р. до 17 травня 2024 р., тобто до фактичного внутрішнього переміщення;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити, нарахувати та виплатити йому пенсію за віком, зарахувавши до страхового стажу період навчання в автошколі з 01 жовтня 1981 р. до 07 січня 1982 р., періоду роботи у колгоспі «ім. ХХІ з`їзду КПСС» з 1981 року до 1993 року, періоду роботи у КП «АКВА ПЛЮС» ВМТГ» з 01 січня 2022 р. до 17 травня 2024 р., тобто до фактичного внутрішнього переміщення.

В обгрунтування позовних вимог вказав, що досягнувши 60 річного віку він звернувся із заявою про призначення пенсії за віком, водночас, неодноразово отримував відмову, зокрема, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 054450004745 від 14 лютого 2025 р. в якому зазначено про відсутність в нього необхідного страхового стажу та не зарахування до нього періоду його навчання в автошколі та періоду роботи в колгоспі із формальних підстав. Також, до його страхового стажу не зараховано період роботи у 2022 - 2024 роках у зв`язку із відсутністю даних про сплату у вказаний період страхових внесків. Відповідальність за несплату страхових внесків несе саме підприємство-страхувальник, а не особа, яка звертається за призначенням пенсії.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2025р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Судом визнано протиправним та

скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 054450004745 від 14 лютого 2025 р. про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути його заяву про призначення пенсії за віком від 06 лютого 2025р. та прийняти рішення із урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що позивачу відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу. За наданими документами до страхового стажу не враховано: період навчання в автошколі з 01 жовтня 1981 р. по 07 січня 1982 р. - у свідоцтві №005995 не зазначено присвоєння кваліфікації; період роботи в колгоспі “ім. ХХІ з`їзду КПСС” з 1981 по 1993 роки - долучені довідки про період роботи не містять підстави їх видачі та потребують перевірки.

В письмовому відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити у її задоволенні, а рішення суду першої інстанції змінити в частині, а саме: "Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути його заяву про призначення пенсії за віком від 06 лютого 2025 р. та зарахувати до його страхового стажу період навчання в автошколі з 01 жовтня 1981 р. до 07 січня 1982 р., період роботи у колгоспі «ім. ХХІ з`їзду КПСС» з 1981 року до 1993 року, період роботи у КП «АКВА ПЛЮС» ВМТГ» з 01 січня 2022 р. до 17 травня 2024 р., тобто до фактичного внутрішнього переміщення".

Відзив обгрунтовано тим, що суд першої інстанції повно та всебічно розглянув його доводи та надані докази щодо наявності в нього права на зарахування до страхового стажу періоду навчання та роботи. Водночас, без задоволення судом вимоги про зарахування до його страхового стажу спірних періодів, відповідач може зловживати своїми правами при виконанні рішення.

Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі.

ОСОБА_1 має статус внутрішньо переміщеної особи, його місце проживання зареєстровано у с. Новоукраїнка Мар`їнського району Донецької області, фактичне місце проживання – у м. Вільногірськ Дніпропетровської області, що підтверджується копією довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 1244-5003306925 від 29 травня 2024 р. 06 лютого 2025 р. ОСОБА_1 звернувся із заявою про призначення пенсії за віком. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 054450004745 від 14 лютого 2025 р. відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу – 31 рік та невиконанням умов пункту 14-4 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» щодо повідомлення у заяві про призначення пенсії про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації. У рішенні зазначено, що вік заявника становить 61 рік 01 місяць 03 дні, страховий стаж - 19 років 08 місяців 12 днів. До страхового стажу не зараховано період навчання в автошколі з 01 жовтня 1981 р. до 07 січня 1982 р. - у свідоцтві №005995 не зазначено про присвоєння кваліфікації, та період роботи в колгоспі «ім. XXI з`їзду КПСС» з 1981 року до 1993 року - долучені довідки про період роботи не містять підстави їх видачі.

Не погодившись із даним рішенням, ОСОБА_1 оскаржив його в судовому порядку.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що трудова книжка є пріоритетною перед іншими документами для визначення стажу. Відповідач не зарахував до страхового позивача періоди його роботи у колгоспі згідно із записами трудової книжки колгоспника та не вжив заходів щодо перевірки достовірності цих записів у межах наданих йому повноважень. Крім того, судом відхилено доводи відповідача, що період навчання позивача не може бути зарахований йому до страхового стажу, з підстав не зазначення у ньому інформації про присвоєння кваліфікації, оскільки бланком свідоцтва це не передбачено. Також, судом наголошено, що відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, а не працівник.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка рішення здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.

01 січня 2004 р. набрав чинності Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", статтею 1, частиною 4 статті 24 якого визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

До введення в дію Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсійні відносини регулювалися Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що неможливо зарахувати позивачу до його страхового стажу періоди роботи у колгоспі «ім. ХХІ з`їзду КПСС» з 1981 року до 1993 року, оскільки долучені ним довідки про роботу, не містять підстави їх видачі, то слід зазначити наступне.

Частиною 1,2 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що до стажу роботи зараховується робота підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Відповідно до Основних положень про порядок видачі трудових книжок колгоспників, схвалених Союзною радою колгоспників 14 березня 1975 р. та затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 21 квітня 1975 р. №310, трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу. До трудової книжки колгоспника заносились наступні дані, зокрема: відомості про колгоспника: прізвище, ім`я, по-батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про членство в колгоспі: прийом до членів колгоспу, припинення членства в колгоспі; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, припинення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий у колгоспі річний мінімум участі в громадському господарстві, його виконання; відомості про нагородження та заохочення. Всі записи в трудовій книжці завіряються в усіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженого правлінням колгоспу особи та печаткою.

Судом апеляційної інстанції досліджено записи наявної в матеріалах справи копії трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 (а.с. 16, 17, 63 зворот - 67, 96-103) згідно якої ОСОБА_1 02 жовтня 1981 р. був прийнятий у члени колгоспу «ім. ХХІ з`їзду КПСС» та працював у ньому, зокрема, до 1993 року із виконанням в цей період річного мінімуму трудоднів. Відомості про трудодні не засвідчено підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженою особою та печаткою, однак ця обставина на думку суду апеляційної інстанції, не може позбавляти позивача права на зарахування вказаного періоду його роботи до страхового стажу для призначення пенсії за віком.

Отже, трудова книжка колгоспника є основним документом, який підтверджує стаж роботи, тому суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги відповідача про неможливість зарахувати позивачу до страхового стажу періоди його роботи у колгоспі «ім. ХХІ з`їзду КПСС» з 1981 року до 1993 року з підстав долучення ним довідок про роботу, які не містять підстави їх видачі.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що неможливо зарахувати позивачу до страхового стажу періоди його навчання з 01 жовтня 1981 р. до 07 січня 1982 р., оскільки у свідоцтві №005995 не зазначено про присвоєння кваліфікації, то слід зазначити наступне.

Пунктом «д» частини 2 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

За змістом пункту 8 Порядку № 637 період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

Наявною в матеріалах справи копією свідоцтва № 005995, виданого 08 січня 1982 р. Красногорівським середнім СПТУ № 3 підтверджується здобуття позивачем освіти за професією водія транспортних засобів категорії «С», період навчання з 01 жовтня 1981 р. до 07 січня 1982 р. Бланком вказаного свідоцтва не передбачено внесення до нього відомостей про присвоєння кваліфікації, тому суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги відповідача в цій частині.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність рішення відповідача №054450004745 від 14 лютого 2025 р. про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком та наявність підстав для його скасування, із визначенням йому обов`язку повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком від 06 лютого 2025 р. та прийняти рішення.

Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги відповідача висновки суду першої інстанції не спростовують, відсутні підстави для скасування оскарженого рішення суду, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо вимоги позивача у відзиві на апеляційну скаргу відповідача змінити рішення суду першої інстанції, слід зазначити, що згідно приписів статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи мають право оскаржити рішення суду першої інстанції виключно шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції позивач не подавав.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2025р. в адміністративній справі №160/10079/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 10 березня 2026 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя А.В. Шлай

суддя О.О. Круговий

суддя Н.І. Малиш