Рішення від 23 березня 2026 р. у справі №754/10001/25 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 754/10001/25

Провадження №2/367/3442/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

24 березня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Кухленка Д.С.,

за участі секретаря с/з Шаповала О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, –

установив:

В червні 2025 року позивач звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позову вказує, що 14.12.2018 між Акціонерним товариством «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 22037000100992, який складається з публічної частини договору, яким є Універсальний договір банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб у АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» зі змінами та доповненнями. Відповідно до п.1.1,1.2 кредитного договору банк надає клієнту грошові кошти (кредит) у тимчасове платне користування на споживчі потребу в сумі 6 800,00 грн, а клієнт зобов`язується повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, що передбачені договором, а також здійснити всі інші платежі за кредитом у встановлених договором розмірах і строках, і виконати зобов`язання за договором у повному обсязі. Відповідно до умов кредитного договору п.1.4. кредит надається шляхом зарахування суми кредиту на поточний рахунок клієнта, що відкритий у АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО». Строк користування становить 12 місяців з дня укладення договору, а кінцевою датою повернення кредиту є 14.12.2019. Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою і нараховується у наступному розмірі: на строкову заборгованість 0,001% річних, на прострочену заборгованість за кредитом 56,0% річних. Щомісячна комісія за обслуговування кредиту погоджена сторонами у відсотках від суми кредиту і її розмір також встановлений даним пунктом. Після укладення кредитного договору банк свої зобов`язання виконав і зарахував на банківський поточний рахунок клієнта грошові кошти в сумі 6800 грн, що підтверджується випискою з банківського рахунку клієнта. У подальшому клієнт виконав свої зобов`язання з повернення суми кредиту та оплати нарахованих комісій лише частково. У зв`язку із зазначений станом на 14.12.2019 року відповідач має наступну заборгованість перед банком 10 396, 00 грн, яка складається з: 5 908 грн – залишок простроченого кредиту; 4 488,00 грн – залишок прострочених комісій. 11.04.2020 між АТ « БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» був укладений договір факторингу № 11/04/24. Відповідно до п.1.1 зазначеного договору фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги до боржників за кредитним договорами відповідно до Реєстру боржників згідно додатку № 1. Клієнт і фактор підписали додатки до договору факторингу, зокрема Реєстр боржників і Акт приймання – передачі прав вимоги. Таким чином, фактор набув право вимоги до боржників за кредитними договорами, серед яких і право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 22037000100992 від 14.12.2018. Згідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 22037000100992 від 14.12.2018, сформованої АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» станом на 10.04.2024 року заборгованість відповідача становить: 10 396, 00 грн, яка складається з: 5 908, 00 грн – залишок простроченого кредиту; 4 488,00 грн – залишок прострочених комісій. Всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» право грошової вимоги, здійснювалось безпосередньо АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» станом на день відступлення прав вимоги -11.04.2024 року. ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» не здійснювало жодних нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не здійснювало. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 7 200,00 грн.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва справу № 754/10001/25 передано на розгляд Ірпінському міському суду Київської області.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 20.10.2025 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 09 червня 2025 року у вказаній вище справі вирішено питання про доцільність її розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, учасникам процесу роз`яснено право подати заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань відповідно до положень чинного ЦПК України.

Представник позивача просив суд розглядати справу без його участі.

Відповідач заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження, клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін чи відзив на позов суду не подав, про розгляд справи повідомлявся належним чином. Копія ухвали про відкриття провадження по справі, направлялися відповідачу рекомендованим листом з повідомленням, який відповідачкою отримано. Відзив на позов в установлений судом строк відповідачка до суду не подала.

Отже зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмових відзивів на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини 5 статті 279 ЦПК України.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі „Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

За таких обставин у відповідності до ст. 280 ЦПК України, суд розглянув справу у відсутність відповідача в порядку заочного провадження на підставі наявних в ній доказів, оскільки позивач не заперечував проти такого порядку вирішення спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справ в порядку спрощеного провадження за відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 14.12.2018 відповідачем було укладено кредитний договір №22037000100992, відповідно до умов якого, відповідачу було надано кредит (грошові кошти) на споживчі потреби в сумі 6 800,00 грн., включаючи витрати на страховий платіж, а Позичальник зобов`язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами цього Договору. Відповідно до умов договору кредит надається шляхом зарахування коштів на банківський рахунок Позичальника, що відкривається Банком.

Згідно Кредитного договору сторони погодили, що строк кредитування становить 12 місяців з дня підписання Договору, кінцева дата повернення кредиту 14.12.2019.

Згідно п. 1.2 процентна ставка за користування кредитом є фіксованою і нараховується у наступному розмірі: на строкову заборгованість 0,001% річних, на прострочену заборгованість за кредитом 56,0% річних. Щомісячна комісія за обслуговування кредиту погоджена сторонами у відсотках від суми кредиту і її розмір також встановлений даним пунктом.

Відповідно до копії Паспорта споживчого кредиту, відповідач ознайомився про умови кредитування, про що свідчить його підпис.

Після укладення Кредитного договору Банк свої зобов`язання виконав і перерахував на банківський поточний рахунок Позичальника грошові кошти в сумі 6 800,00 гривень.

У подальшому Позичальник виконав свої зобов`язання з повернення суми кредиту разом з процентними платежами частково.

Згідно виписки по рахунку Позичальника з моменту укладення Кредитного договору по 10.04.2024, Позичальник сплатив Банку лише 1 300, 00 гривень. Останній платіж проведено 14.02.2019.

Строк на який було надано кредит за Договором сплив 14.12.2019.

Публічна пропозиція (оферта) у розумінні статей 641, 644 ЦК України визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору, однак всі інші істотні умови які є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди, зазначено в Індивідуальній частині договору про надання фінансового кредиту - Кредитному договорі.

У подальшому, між АТ « БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та Товариством з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» 11.04.2024 року було укладено договір факторингу №11/04/24.

Відповідно до п.1.1 зазначеного договору фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги до боржників за кредитним договорами відповідно до Реєстру боржників згідно додатку № 1.

Клієнт і фактор підписали додатки до договору факторингу, зокрема Реєстр боржників і Акт приймання – передачі прав вимоги. Таким чином, фактор набув право вимоги до боржників за кредитними договорами, серед яких і право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 22037000100992 від 14.12.2018.

Згідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 22037000100992 від 14.12.2018, сформованої АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» станом на 10.04.2024 року заборгованість відповідача становить: 10 396, 00 грн, яка складається з: 5 908, 00 грн – залишок простроченого кредиту; 4 488,00 грн – залишок прострочених комісій.

Всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» право грошової вимоги, здійснювалось безпосередньо АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» станом на день відступлення прав вимоги -11.04.2024 року. ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» не здійснювало жодних нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не здійснювало.

Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» за кредитним договором №22037000100992 від 14.12.2018 року у розмірі 10 396, 00 грн.

З наданих позивачем розрахунку вбачається, що відповідач не виконав умов договору належним чином, суду заперечень відповідачем проти заявлених вимог позивача та будь-яких доказів на спростування зазначеної позивачем заборгованості також не надано.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Положеннями статті 1048 ЦК України, яка на підставі частини 2 статті 1054 цього Кодексу застосовується до відносин за кредитним договором), передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За правилами, встановленими статтями 526, 530, 611, 629 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу та у встановлений строк, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із положень пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав за правочином (відступлення права вимоги).

Стаття 514 цього Кодексу визначає, щодо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, на підставі оцінки викладених у позовній заяві аргументів, наданих позивачем доказів та вищенаведених положень закону суд дійшов висновку про доведеність позовних вимог ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» про стягнення з відповідача заборгованості у загальному розмірі 10 396, 00 грн.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно зі ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до вимог ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження надання правової допомоги представником позивача надано договір про надання правничої допомоги № 1/04 від 01 квітня 2024 року, укладений між позивачем та АО «Альянс ДЛС», Акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги №4 від 16.12.2024 року, підписаний адвокатом АО «Альянс ДЛС» та директором ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ».

На думку суду, розмір заявлених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7 200,00 грн є завищеним, не співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.

Слід також зазначити, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19).

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно із вимогами статті 264 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

У зв`язку з чим, враховуючи співмірність витрат на професійну правничу допомогу зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони, суд уважає правильним та доцільним стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідачки витрати понесені позивачем по сплаті судового збору у розмірі 2 422,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 512, 514, 526, 530, 610, 612, 625, 629, 1050, 1054, 1077 ЦК України, ст.ст. 1-18, 76- 81, 89, 141, 274-279, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» заборгованість у загальному розмірі 10 396 (десять тисяч триста дев`яносто шість) гривні, витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 гривень, та витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 4000,00 грн.

В задоволенні інших вимог позову - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду до Київського апеляційного суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ», місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 21, 5-й поверх, прим. 68,69, код ЄДРПОУ: 43575686.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: Д.С. Кухленко