Рішення від 23 березня 2026 р. у справі №742/4202/25 — Згурівський районний суд Київської області

Справа № 742/4202/25

Номер провадження: 2-др/365/3/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24 березня 2026 року селище Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Кучерявої Л.М.

за участю секретаря судового засідання Воєводи І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Фесика Ігоря Анатолійовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення понесених судових витрат у цивільній справі № 742/4202/25,

В С Т А Н О В И В:

13 березня 2026 року уповноважений представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Фесик І.А., через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», звернувся до Згурівського районного суду Київської області з вище зазначеною заявою, в якій просить ухвалити додаткове рішення про розподіл судових витрат пов`язаних із розглядом справи та приєднати до матеріалів справи документи, які підтверджують витрати на правничу допомогу. В обґрунтування заяви зазначає, що 13.03.2026 Згурівським районним судом Київської області ухвалено рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Чернігівській області та Чернігівської обласної прокуратури про відшкодування завданої шкоди, однак питання про розподіл судових витрат не було вирішено. Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо зокрема судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 16.03.2026 головуючим суддею визначено Кучеряву Л.М.

Суддя Згурівського районного суду Київської області Кучерява Л.М. 17.03.2026 постановила ухвалу, якою призначила розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення на 24.03.2026.

20 березня 2026 року представник відповідача Головного управління національної поліції в Чернігівській області – Роєнко О.В. подав до суду заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу. Своє заперечення обґрунтовує тим, відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконання адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг на виконання робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Доказами, які підтверджують заявлений розмір витрат на правничу допомогу, можуть бути: договір про надання правової допомоги, акт прийому-передачі документів, акт здачі-приймання виконаних робіт, протокол наданих послуг, рахунки на оплату, банківські документи про оплату послуг, тощо. ГУНП в Чернігівській області зазначає, що заявлена сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 22250,00 грн є неспівмірною, зокрема, із складністю справи та виконаними роботами. Представником позивача завищені години, які об`єктивно необхідні для вчинення певного виду правової допомоги.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Фесик І.А., представник відповідача Головного управління національної поліції в Чернігівській області, представник відповідача Чернігівської обласної прокуратури не з`явилися, про дату, час та місце розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у цивільній справі № 742/4202/25 повідомлялися у встановленому законодавством порядку, про причини неявки суд не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи до суду не направили. Відповідач Чернігівська обласна прокуратура своїх заперечень щодо заяви про ухвалення додаткового рішення до суду не подала.

Суд, в силу ст. 223, 270 ЦПК України, визнав можливим розглядати справу без участі зазначених учасників судового засідання, оскільки у справі є достатньо матеріалів про права та правовідносини сторін та їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З матеріалі цивільної справи та матеріалів заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення понесених судових витрат судом встановлено, що 13 березня 2026 року Згурівським районним судом Київської області ухвалено рішення у цивільній справі № 742/4202/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Чернігівській області та Чернігівської обласної прокуратури про відшкодування завданої шкоди. Вказаним рішенням позов задоволено повністю, ухвалено стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 майнову шкоду, завдану у зв`язку з наданням юридичної допомоги у розмірі 100000,00 грн та моральну шкоду в розмірі 301203,83 грн. Суд не вирішував питання розподілу судових витрат в частині понесених позивачем судових витрат на правничу допомогу в межах даного рішення суду, з огляду на те, що до закінчення судових дебатів представник позивача відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України зробив заяву про те, що докази на підтвердження розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу під час розгляду цієї справи будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

16 березня 2026 року Згурівським районним судом Київської області зареєстровано заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, яка подана представником позивача ОСОБА_1 – адвокатом Фесик І.А. (а.с. 1 справа № 742/4202/25, провадження № 2-др/365/3/26). До заяви про ухвалення додаткового рішення представником позивача додано копію акту наданих послуг по договору про надання правничої допомоги від 08.08.2025 від 13.03.2026 (а.с. 3 справа № 742/4202/25, провадження № 2-др/365/3/26). Матеріали цивільної справи № 742/4202/25, провадження № 2/365/68/26 містять ордер на надання правничої допомоги ОСОБА_1 у всіх судах України адвокатом Фесик І.А. від 08.08.2025 ( а.с 8) та договір про надання правничої допомоги від 08.08.2025 (а.с. 50). Як вбачається із акту наданих послуг загальна вартість наданих послуг на професійну правничу допомогу визначена у розмірі 22250,00 грн.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішенні від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Також, питання гонорару адвоката врегульовані в статтях 28-30 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, із змінами затвердженими З`їздом адвокатів України 15 лютого 2019 року.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Доказами, які підтверджують заявлений розмір витрат, можуть бути: договір про надання правової допомоги, акт прийому-передачі документів, акт здачі-приймання виконаних робіт, протокол наданих послуг, рахунки на оплату, банківські документи про оплату послуг, тощо.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Судом встановлено, що договором про надання правничої допомоги від 08.08.2025, укладеним між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Фесик І.А., погоджено надання правничої допомоги ОСОБА_1 у справі про відшкодування шкоди завданої незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, визначено права та обов`язки сторін, порядок оплати послуг виконавця (а.с. 50 справа № 742/4202/25, провадження № 2/365/68/26).

Так, у п. 2.1 даного договору визначені основні зобов`язання виконавця при наданні правничої допомоги. У розділі 5 даного договору визначено порядок оплати послуг виконавця, зокрема, зазначено, що за надання правничої допомоги виконавцем, що визначена у п. 2.1 цього договору, замовник сплачує виконавцю кошти у наступному розмірі: вартість послуг адвоката пов`язаних з наданням правничої допомоги таких як ознайомлення з матеріалами справи, надання усної консультації, складання заяв по суті справи становить 1500,00 грн за годину праці адвоката; представництво інтересів у суді першої інстанції за позовом замовника про відшкодування шкоди у зв`язку з незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду становить 12000,00 грн.

Із наданого представником позивача адвокатом Фесик І.А. акту наданих послуг по договору про надання правничої допомоги від 08.08.2026 вбачається, що адвокатом на складання позовної заяви в Прилуцький міськрайонний суд про відшкодування шкоди завданої незаконним притягненням до кримінальної відповідальності витрачено 5 годин (вартість послуги оцінено у 7500,00 грн), на оформлення та подання позовної заяви через електронний суд витрачено 30 хв (вартість послуги 750,00 грн), на ознайомлення з відзивами відповідачів, поданими заявами – 1 год (вартість – 1500,00 грн), на складання заяви про ВКЗ та подання через електронний суд - 20 хвилин (вартість 500 грн), представництво інтересів замовника у Згурівському районному суді Київської області по справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ НП в Чернігівській області, Чернігівської обласної прокуратури про відшкодування завданої шкоди – вартість послуги становить 12000,00 грн. Загальна вартість наданих послуг становить 22250,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Суд приходить до висновку, що заявлена сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 22250,00 грн є неспівмірною, зокрема, із складністю справи та виконаними роботами. Зокрема, суд звертає увагу на те, що представником позивача завищені години, які об`єктивно необхідні для вчинення певного виду правової допомоги.

Відповідно до положень статті 28 Правил адвокатської етики (затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017 року) необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

Надаючи оцінку наведеному розрахунку в Акті від 13.03.2026, де викладено об`єм виконаних адвокатом робіт та витрачений ним на це час, варто зазначити, розгляд справи проводився за правилами загального позовного провадження. Суд звертає увагу на те, що адвокат Фесик І.А. є гарно обізнаним із предметом і підставами поданого позову, оскільки, як вбачається із матеріалів цивільної справи, він був захисником Волковського В.В. під час розгляду кримінального провадження за ч. 1, 2 ст. 263 КК України. Тому, суд вважає що тривалість витраченого часу 5 годин на складання позовної заяви є завищеним. Суд приймає те, що представником позивача витрачено 1 годину на ознайомлення з відзивами відповідачів на позовну заяву. Щодо оформлення та подання позовної заяви через електронний суд (30 хв, вартість 750 грн) та складання заяви про ВКЗ та подання її через електронний суд (20 хвилин, вартість 500 грн), то на думку суду, такі дії не є процесуальною дією, що тягнуть за собою додаткові витрати, це по суті є технічне забезпечення розгляду позовної заяви в суді.

На підставі вище зазначеного, суд вважає, що сума витрат на правничу допомогу щодо підготування позовної заяви, її подачі до суду через електронний кабінет, ознайомлення з відзивами на позов та складання заяви про ВКЗ становить 6000,00 грн (витрачений адвокатом час на складання позовної заяви та її відправлення 3 год, ознайомлення з відзивами відповідачів – 1 год.).

Також суд звертає увагу на п. 5.5 договору про надання правничої допомоги від 08.08.2025, в якому вказано, що представництво інтересів замовника в суді першої інстанції по справі становить 12000,00 грн.

У частині першій статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що іншими видами правової допомоги - є види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Таким чином, беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад, написання процесуального документу чи виступ у суді, а бере на себе обов`язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта.

Участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні.

Судом встановлено, що представник позивача адвокат Фесик І.А. у судових засіданнях по справі № 742/4202/25 брав участь в режимі відеоконференцв`язку. З матеріалів цивільної справи та відповідно до протоколів судових засідань вбачається, що в ході проведення судових засідань представником позивача клопотань не заявлялося, в середньому загальний час проведення судових засідань у справі становить 3 години 30 хвилин. Так, як вбачається із матеріалів цивільної справи № 742/4202/25 судом було призначено 6 судових засідань: 05.11.2025 – знято з розгляду через знеструмлення електромережі суду, 03.12.2025 – відбулося підготовче засідання, яке тривало з урахуванням оголошеної перерви, приблизно 50 хв, 15.01.2026 – знято з розгляду через перебування головуючого судді на лікарняному, 17.02.2026 – відкладено, тривалість 30 хв, 04.03.2026 – судове засідання, тривалість приблизно 2 год. 10 хв., 13.03.2026 – оголошення рішення суду у відсутність учасників судового розгляду. Суд вважає, що заявлена сума витрат на участь у судових засіданнях у розмірі 12000,00 грн є завищеною та неспівмірною, суд вважає, що така сума підлягає частковому зменшенню і становить 5000 грн.

За таких обставин, з метою дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, пов`язаність цих витрат із розглядом справи, враховуючи кваліфікацію та досвід роботи представника позивача, суд дійшов висновку, що необхідний фактичний обсяг правової допомоги у цій справі є меншим, ніж зазначено у акті від 13.03.2026, тому сума витрат на правничу допомогу підлягає частковому зменшенню.

На необхідність дотримання принципу співмірності при розрахунку судових витрат неодноразово звертав увагу Верховний Суд.

Велика Палата у справі № 755/9215/15-ц наголосила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У справі № 922/3812/19 Верховний Суд зазначив, що суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).

Суд звертає увагу на те, що обов`язок доведення неспівмірності витрат, який відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правової допомоги, не виключає обов`язку доведення належними та допустимими доказами понесення витрат на правничу допомогу та їх розміру стороною, яка звернулась до суду із заявою про відшкодування таких витрат.

Відтак, суд вважає, що обґрунтованими та співмірними в даному випадку є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11000,00 гривень.

Порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з державного органу визначений Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», яким встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

З огляду на це, суд вважає за необхідне заяву представника позивача – адвоката Фесика І.А. про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення понесених судових витрат задовольнити частково та ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з Державного бюджету України на користь позивача ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11000,00 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. 141, 270, 273, 354, 355 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення понесених судових витрат задовольнити частково та ухвалити додаткове рішення.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11000 (одинадцять тисяч) гривень 00 копійок у справі № 742/4202/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Чернігівській області та Чернігівської обласної прокуратури про відшкодування завданої шкоди.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідачі:

Головне управління національної поліції в Чернігівській області, адреса: проспект Перемоги, 74 місто Чернігів Чернігівська область, 14000, ЄДРПОУ 40108651.

Чернігівська обласна прокуратура, адреса: вул. Князя Чорного, м. Чернігів Чернігівська область, 14000, ЄДРПОУ 02910114.

Головуючий суддя Л.М. Кучерява