Вирок від 23 лютого 2026 р. у справі №361/1286/25 — Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/1286/25

провадження № 1-кп/361/47/25

24.02.2026

ВИРОК

Іменем України

24 лютого 2026 року м.Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

судді ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12025111130000083, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.01.2025, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Заворичі Київської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та такого що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, тимчасово не працюючого, не одруженого, на утриманні малолітніх дітей не має, не депутата, не інваліда, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 Кримінального кодексу України (далі - КК України),

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , приблизно в 2005 році, більш точної дати та часу під час досудового розслідування не встановлено, перебуваючи на одній з вулиць села Заворичі Броварського району Київської області, знайшов предмет, зовні схожий на ніж у чохлі і таким чином, з того самого часу незаконно, без передбаченого законом дозволу та в порушення ч. 12 Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 292 від 13.04.1999 року, почав здійснювати носіння холодної зброї, яке передбачає переміщення її безпосередньо при собі, вказаний ніж ОСОБА_4 переніс, став зберігати за місцем свого проживання та користуватися ним в побуті.

Так, 11.01.2025, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше ніж о 10 години 30 хвилин, ОСОБА_4 , маючи умисел на носіння холодної зброї, взяв вказаний вище ніж та поклав його до багажного відсіку власного автомобілю марки «Mazda» моделі 6 д.н.з. НОМЕР_1 та не маючи передбаченого законом дозволу на носіння холодної зброї, на вищевказаному автомобілі поїхав до м. Бровари. Того, ж дня, о 10 год. 30 хв. рухаючись за кермом автомобіля автомагістраллю М01, був зупинений працівниками ВРПП Броварського РУП ГУ НП в Київській області на блокпості 2/6 за адресою: Київська область,, Броварський район, село Семиполки. В подальшому, в ході спілкування, на запитання працівників поліції щодо наявності заборонених в обігу речей, ОСОБА_4 повідомив, що зберігає у власному автомобілі ніж у чохлі. Після цього, в цей же день, тобто 11.01.2025 о 12 год. 10 хв., в ході огляду місця події, ОСОБА_4 видав працівникам поліції вищезазначений ніж у чохлі, схожий на холодну зброю, який знаходився у багажному відсіку його власного автомобілю марки «Mazda» моделі 6 д.н.з. НОМЕР_1 .

Згідно з висновком експерта №СЕ-19/111-25/4466-ХЗ від 23.01.2025, наданий на дослідження ніж відноситься до холодної зброї. Ніж відноситься до контактної клинкової холодної зброї колюче-ріжучої дії, виготовлений по типу мисливських ножів загального призначення.

ОСОБА_4 не вжив жодних заходів щодо інформування правоохоронних органів про віднайдений предмет – ніж у чохлі та не вчинив жодних дій щодо добровільної здачі вищевказаних предметів органам влади.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковані, як носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю. Обвинувачений показав, що зимою 2025 року їхав на автомобілі у місто Бровари та був зупинений на блокпосту працівниками поліції. У ході розмови з поліцейськими він повідомив, що у нього в багажнику авто лежить ніж, який він знайшов на узбіччі дороги близько 20 років назад. Надалі, він добровільно видав поліцейським ніж. Зазначив, що не був обізнаний про те, що цей ніж є холодною зброєю. Просив призначити покарання у виді штрафу, який зможе виплатити частинами, оскільки має неофіційні підробітки.

За наведених обставин суд погоджується з кваліфікацією прокурором дій ОСОБА_4 , які полягали у носінні холодної зброї без передбаченого законом дозволу, тобто вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України.

Суд враховує, що обвинувачений у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення за обставин, викладених у обвинувальному акті та що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження. Водночас судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції. Сторони кримінального провадження клопотали про розгляд кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України. Роз`яснивши учасникам провадження положення цієї норми КПК України, зокрема, про те, що вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, заслухавши думку учасників судового провадження, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України за обставин, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених статей 65 КК України, суд при виборі покарання зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації це покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

Суд враховує, що кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 263 КК України є нетяжким злочином відповідно до ст. 12 КК України. Водночас суд бере до уваги, що ОСОБА_4 , має постійне місце проживання, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та психіатра, зарекомендував себе позитивно, громадський порядок та спокій за місцем проживання не порушує, не зловживає алкогольними напоями, з сусідами не конфліктує, скарг на нього не надходило, раніше не судимий.

Обставинами, які пом`якшують покарання згідно з ст. 66 КК України є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, які обтяжують покарання згідно зі ст. 67 КК України це вчинення кримінального правопорушення з використанням умов воєнного стану.

Враховуючи, перелічені вище обставини та інформацію про особу винного, суд дійшов висновку про те, що до обвинуваченого слід застосувати покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, оскільки таке покарання буде достатнє для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Стосовно процесуальних витрат суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Тому, витрати на проведення судової експертизи речовин, матеріалів і виробів від 23.01.2025 за № СЕ-19/111-25/4466-ХЗ у розмірі 5571 гривень 30 копійок. підлягають стягненню з ОСОБА_4 .

Щодо долі речових доказів суд зауважує таке.

Згідно з пунктом 9 частини 3 статті 100 КПК України майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується. Отже, суд дійшов висновку, що речовий доказ – ніж у чохлі, який поміщено до камери зберігання речових доказів Броварського РУП, що за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Ярослава Мудрого, 24. слід знищити.

Речовий доказ - сокиру необхідно повернути ОСОБА_4 та залишити у його власності.

Речовий доказ - диск СD+R «MyMedia» 700 GB, 80 min, 52x слід залишити у матеріалах кримінального провадження № 12025111130000083, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.01.2025.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався. Цивільний позов у справі не заявлявся. Арешт на майно не накладався. Кримінальним правопорушенням майнової шкоди не завдано.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 615 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 263 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1500 (тисячі п`ятсот) (неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 25500(двадцять п`ять тисяч п`ятсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення експертного дослідження у розмірі 5571 (п`ять тисяч п`ятсот сімдесят одна) гривня 30 (тридцять) копійок.

Знищити речовий доказ – ніж у чохлі, який поміщено до камери зберігання речових доказів Броварського РУП, що за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Ярослава Мудрого, 24. слід знищити.

Речовий доказ - сокиру необхідно повернути ОСОБА_4 та залишити у його власності.

Речовий доказ - диск СD+R «MyMedia» 700 GB, 80 min, 52x слід залишити у матеріалах кримінального провадження № 12025111130000083 від 14.01.2025.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Анікушин