Постанова від 24 березня 2026 р. у справі №200/3183/25 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2026 року справа №200/3183/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гайдара А.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2025 року (повне судове рішення складено 26 серпня 2025 року) у справі № 200/3183/25 (суддя в І інстанції Дмитрієв В.С.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Адвокат Хомич Іван Олександрович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - Відповідач-1) та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - Відповідач-2) з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 19.03.2025 №932310128236 щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022-2024 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 12.03.2025;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022-2024 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 12.03.2025.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію по інвалідності. У зв`язку із досягненням 60-річного віку, звернувся із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2022-2024 роки, проте рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відмовлено у призначені пенсії за віком, з посиланням на те, що Позивачу вже була призначена пенсія по інвалідності. Вказав, що оскільки позивач після призначення йому пенсії по інвалідності продовжував працювати та набув необхідного страхового стажу 24 місяці, то наявні підстави для призначення йому пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2022-2024 роки починаючи з 12.03.2025.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними та такими, що суперечать вимогам законодавства України, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2025 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 №932310128236 від 19.03.2025.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком з 12.03.2025 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме: за 2022, 2023, 2024 роки.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідачі подали апеляційні скарги, в яких просили скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційних скарг зазначають, що не порушували прав позивача на отримання пенсії, а тому суд безпідставно задовольнив позовні вимоги щодо перерахунку та виплати пенсії.

Відповідач-1 вказав, що заяву позивача про перехід на інший вид пенсії, за принципом екстериторіальності, розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області та прийнято рішення про відмову у перерахунку пенсії. Вказав, що згідно матеріалів електронної пенсійної справи страховий стаж зараховано по 30.09.2013, тобто, після попереднього перерахунку з 01.03.2013 ОСОБА_1 працював по вересень 2013 року та не набув не менш як 24 місяці страхового стажу, необхідних для наступного перерахунку відповідно до вимог частини четвертої статті 42 Закону № 1058. Отже, відсутні підстави для застосування середнього показника заробітної плати (доходу) в Україні за попередні 3 роки (2022-2024), при переведенні з пенсії по інвалідності відповідно до статті 32 Закону № 1058 на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058. Також зазначив, що за результатом розгляду доданих до заяви документів встановлено, що при переході з пенсії по інвалідності на пенсію за віком зменшується основний розмір пенсії.

Відповідач-2, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, вказав, що згідно пункту 3 статті 45 Закону № 1058 середня заробітна плата в Україні за попередні три роки застосовується при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком (за умови набуття додаткового страхового стаж не менше 24 місяців після призначення (попереднього перерахунку) пенсії по інвалідності). При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом 5 частини 4 статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною 2 статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Вказав, що згідно матеріалів електронної пенсійної справи страховий стаж зараховано по 30.09.2013, тобто після попереднього перерахунку з 01.03.2013 ОСОБА_1 працював по вересень 2013 року та не набув не менш як 24 місяці страхового стажу, необхідних для наступного перерахунку відповідно до вимог частини чотири статті 42 Закону № 1058. Отже, відсутні підстави для застосування середнього показника заробітної плати (доходу) в Україні за попередні 3 роки (2022-2024), при переведенні з пенсії по інвалідності відповідно до статті 32 Закону № 1058 на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058. За результатом розгляду доданих до заяви документів встановлено, що при переході з пенсії по інвалідності на пенсію за віком зменшується основний розмір пенсії. Тому, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області за результатом розгляду заяви прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058 у зв`язку недоцільністю.

Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити, з таких підстав.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області.

Позивач отримує пенсію по інвалідності, як особа з інвалідністю ІІ групи загального захворювання з 09.09.2002, що підтверджується наданими відповідачем доказами (зокрема формою РС-Право) та після призначення пенсії продовжував працювати по 06.09.2013.

Згідно з матеріалами справи, позивачу пенсію обчислено з урахуванням страхового стажу (повного) тривалістю 44 роки 4 місяці 0 днів (враховано по 30.09.2013), в тому числі страхового стажу до 01.01.2004 – 23 роки 1 місяць 19 днів, страховий стаж після 01.01.2004 – 9 років 7 місяців 21 день, додаткового 11 років 6 місяців 20днів, коефіцієнт стажу 0,44333.

12.03.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (Кагарлицьке об`єднане управління Пенсійного фонду України) із заявою про переведення з одного виду пенсії на інший (з пенсії по інвалідності на пенсію за віком).

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №932310128236 від 19.03.2025 відмовлено в перерахунку пенсії ОСОБА_1 у зв`язку з недоцільністю, оскільки за результатом розгляду доданих до заяви документів встановлено, що при переході з пенсії по інвалідності на пенсію за віком Закону №1058 зменшується основний розмір пенсії з 3851,92 грн до 3038 грн.

Не погодившись із зазначеними вище рішенням відповідача, вважаючи, що розмір пенсії має обчислюватися із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022-2024 роки, з якої сплачені страхові внески, позивач звернувся до суду з цим позовом.

При ухваленні рішення апеляційний суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, визначенні Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до частини 1 статті 9, частини 1 статті 10 Закону № 1058-IV, в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:

1) пенсія за віком;

2) пенсія по інвалідності;

3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Частиною 1 статті 27 Закону № 1058-IV встановлено, що розмір пенсії за віком розраховується із заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; коефіцієнту страхового стажу застрахованої особи, визначеного відповідно до статті 25 цього Закону.

Відповідно до статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом (до 01.01.2004), зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше. З 01.01.2004 страховий стаж обчислюється органами Пенсійного фонду за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (згідно сплати страхових внесків).

Згідно із частиною 1 статті 44 Закону № 1058-IV, звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Відповідно до частини 3 статті 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п`ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що у разі подання особою заяви про вчинення на її користь перерахунку або інших дій, які пенсійний орган повинен вирішити по суті, державний орган не має права відмовляти, керуючись при цьому мотивами доцільності або недоцільності.

Якщо суб`єкт владних повноважень вважає вимоги особи такими, що задоволенню не підлягають, він повинен навести чіткі, визначені законодавством підстави для відмови у задоволенні вимог та прийняти обґрунтоване рішення.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність у позивача права на одержання пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV з 12.03.2025 (з дати звернення).

Таким чином, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову у призначені пенсії за віком №932310128236 від 19.03.2025 підлягає скасуванню.

Стосовно позовних вимог в частині застосування показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме: за 2022, 2023, 2024 роки, окружний суд зазначив наступне.

Згідно з ч. 1 статті 9 Закону №1058-IV установлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону №1058-IV, призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з частиною 2 статті 40 Закону №1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1+ Кз2+Кз3+...+Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Відповідно до частини 3 статті 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п`ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Судом встановлено, що позивачу була призначена пенсія по інвалідності з 09.09.2002 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (до прийняття Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”), та після призначення пенсії позивач продовжував працювати, що підтверджується записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 27.06.1986, відомостями з Реєстру застрахованих осіб (форма ОК-5).

Отже, враховуючи те, що після призначення пенсії по інвалідності позивач продовжував працювати і набув не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії, то під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком він має право на застосування середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме: за 2022, 2023, 2024 роки.

Таким чином, місцевий суд вважав за необхідне зобов`язати відповідача здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022-2024 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з дня звернення, а саме з 12.03.2025.

При цьому, ураховуючи, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області, суд вважає за необхідне зобов`язати вчинити певні дії саме Головне управлінні Пенсійного фонду України у Київській області.

Проте, з такими висновками місцевого суду не може погодитись судова колегія апеляційного суду.

Висновок місцевого суду на те, що відповідач протиправно відмовив у перерахунку пенсії з огляду на його недоцільність, є хибним.

По-перше, в заяві про перерахунок пенсії від 12.03.2025 позивач сам просив у разі доцільності здійснити перерахунок пенсії у зв`язку з переходом на інший вид пенсії (по віку) за матеріалами пенсійної справи.

По-друге, це не було підставою позову.

Вважаючи, що розмір пенсії має обчислюватися із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022-2024 роки, з якої сплачені страхові внески, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Стосовно суті позовних вимог: застосування показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме: за 2022, 2023, 2024 роки, апеляційний суд зазначає наступне.

Частиною 3 статті 45 Закону №1058-IV визначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший, за бажанням особи, може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом 5 частини 4 статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною 2 статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Аналізуючи наведені норми, Верховний Суд у постанові від 09.09.2025 у справі №520/33989/24 із подібними правовідносинами дійшов наступних висновків:

«…21. Отже, частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV визначено три обов`язкові умови, за одночасного дотримання яких під час переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком може застосовуватися показник середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують зверненню за переведенням на пенсію за віком, а саме:

1) особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати;

2) особа набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п`ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі;

3) переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком здійснюється вперше…»

Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 23 вересня 2025 року в справі № 240/23078/24.

З відповіді Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області та матеріалів пенсійної справи апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся із заявою від 20.02.2013 № 249 про перерахунок пенсії відповідно до ст. 42 п. 4 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. Перерахунок проведено з добавленням стажу з 01.12.2008 по 31.12.2012. З 01.04.2018 автоматично без звернення ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії відповідно до ст. 42 п. 4 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. Перерахунок проведено з добавленням стажу з 01.01.2013 по 30.09.2013.

Таким чином, позивач Н Е набув не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п`ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі: період з 01.01.2013 по 30.09.2013 є меншим за 24 місяці.

Отже, підстави для задоволення позову відсутні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення допустив порушення норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого суду – скасуванню.

Відповідно до положень ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані зі сплатою судового збору, за діючим процесуальним законодавством відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області – задовольнити.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2025 року у справі № 200/3183/25 – скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Повне судове рішення – 25 березня 2026 року.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів І. В. Сіваченко

А. А. Блохін

А. В. Гайдар