Постанова від 24 березня 2026 р. у справі №200/5085/25 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2026 року справа №200/5085/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2025 року (повне судове рішення складено 26 грудня 2025 року) у справі № 200/5085/25 (суддя в І інстанції Михайлик А.С.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просила:

- визнати неправомірним та скасувати рішення від 04.07.2025 №056550006882 щодо відмови в призначенні пільгової пенсії відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” за Списком №2;

- зобов`язати зарахувати до пільгового стажу за Списком №2 періоди роботи з 03.03.1990 по 23.04.1990, з 24.04.1990 по 30.05.1991, з 10.07.1991 по 17.11.1991, з 18.11.1991 по 04.08.1993 та з 05.08.1993 по 31.12.1997 в Костянтинівському державному хімічному заводі та повторно розглянути заяву від 24.06.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що рішення відповідача, яким їй відмовлено в призначенні пенсії з підстав недостатності пільгового стажу, є протиправним, оскільки під час обчислення тривалості пільгового стажу відповідачем протиправно не враховані періоди її роботи, що надають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, що зазначені в уточнюючій довідці Костянтинівського державного хімічного заводу від 04.09.2017 № 25/77.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2025 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного Управління Пенсійного фонду в Полтавській області про відмову у призначенні пенсії від 04.07.2025 №056550006882.

Зобов`язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.06.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” та зарахувати до пільгового стажу за Списком №2 періоди роботи в Костянтинівському державному хімічному заводі з 03.03.1990 по 23.04.1990, з 24.04.1990 по 30.05.1991, з 10.07.1991 по 17.11.1991, з 18.11.1991 по 04.08.1993 та з 05.08.1993 по 31.12.1997.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що позивача обчислено на підставі Індивідуальних відомостей про застраховану особу. Відповідач зазначив про відсутність підстав для врахування довідки від 04.09.2017 № 25/77, оскільки, крім іншого, зазначену довідку підписано однією особою – ліквідатором Костянтинівського державного хімічного заводу, в той час як Порядок № 637 встановлює необхідність трьох підписів на таких документах.

Також зауважив на необґрунтованості заявлених позивачем вимог та відсутності підстав для їх задоволення.

Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .

24.06.2025 позивач звернулася до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком. До заяви про призначення пенсії позивачем додано копії паспорту, ідентифікаційного коду, свідоцтва про народження дитини, свідоцтва про шлюб, диплому, довідки про заробітну плату, довідки про підтвердження наявного трудового стажу від 04.09.2017 № 25/77.

Заяву позивача про призначення пенсії за віком за принципом екстериторіальності опрацьовано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області, що є відповідачем у справі.

Рішенням від 04.07.2025 №056550006882 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" через недостатність пільгового стажу. Згідно з рішенням страховий стаж позивача становить 32 роки 7 місяців 1 день, стаж за списком №2 – 2 роки 10 місяць 27 днів.

В рішенні зазначено, що до пільгового стажу не зараховано періоди роботи згідно з уточнюючою довідкою від 04.09.2017 №25/77, оскільки в зазначеній довідці щодо періодів роботи з 24.04.1990 по 30.05.1991 та з 10.07.1991 по 17.11.1991 наведено посилання на постанову Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10, що набрала чинності з 01.01.1992. Крім цього, в рішенні зазначено про відсутність наказів про результати атестації робочих місць за умовами праці, що унеможливлює визначення права на призначення пенсії за Списком № 2 на посадах: мийник посуду, укладальник-пакувальник, завантажником-розвантажником, апаратник змішування в хімічному виробництві.

Згідно з розрахунком стажу форми РС-право до пільгового стажу враховано період: з 01.01.1998 по 27.11.2000.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV(далі Закон №1058-IV).

Відповідно до частини 1 статті 114 Закону № 1058-ІV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Пунктом 2 частини 2 цієї статті визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Періоди, з яких складається страховий стаж визначені у ст. 24 Закону № 1058.

Так, відповідно до ч. 1-2 цієї статті, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

До впровадження системи персоніфікованого обліку порядок призначення пенсії та обчислення стажу визначався Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788)

Згідно з ч. 1 ст. 56 Закону № 1788 до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Статтею 62 Закону № 1788 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731. Цей Порядок регулює застосування Списків 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпунктів "а", "б" статті 13 та статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Пунктами 2, 3 Порядку № 383 визначено, що під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків. При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Порядок підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою КМУ від 12.08.1993 № 637. Згідно з п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 01.01.2004.

Відповідно до п. 3 Постанови №637, за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з п. 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на територіях, зазначених в абзаці другому пункту 18 цього Порядку, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ

Рішенням відповідача від 04.07.2025 відмовлено позивачу у призначенні пенсії згідно з п. 2 частини другої ст. 114 Закону № 1058, через недостатність пільгового стажу.

Положення Закону № 1788, Порядку № 637, Порядку № 383 визначають, що стаж роботи зі шкідливими і важкими умовами праці підтверджується трудовою книжкою із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, випискою із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці або, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючою довідкою, передбаченою пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а зазначено, що «непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому, контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник».

Отже, обчислення пільгового стажу особи, що звернулася за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах за відсутності відомостей про атестацію робочих місць, а тому доводи відповідача про можливість обчислення пільгового стажу виключно за умови надання наказів про атестацію робочих місць є необґрунтованими та не приймаються судом.

Згдіно з матеріалами справи, окрім іншого, позивачем до заяви про призначення пенсії за віком надано трудову книжку та пільгову довідку від 04.09.2017 № 25/77.

Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 , дата заповнення 25.07.1988, позивач протягом періодів з 03.03.1990 по 30.03.1991, з 10.07.1991 по 27.11.2000 працювала на Костянтинівському хімічному заводі мені XXV з`їзду КПРС (перереєстровано за рішенням виконкому ради народних депутатів від 25.12.1991 № 481/1 як Костянтинівський державний хімічний завод).

Відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 позивач:

03.03.1990 прийнята на роботу до цеху фасування мінеральних добрив та кислот мийником посуду, запис № 4,

24.04.1990 переведена укладальником-пакувальником до цеху фасування мінеральних добрив та кислот, запис № 5,

30.03.1991 звільнена за переведенням, запис № 6,

10.07.1991 прийнята на роботу до цеху фасування мінеральних добрив та кислот укладальником-пакувальником; запис № 9;

18.11.1991 переведена завантажником-розвантажником до відділення вогнегасного порошку цеху фасування мінеральних добрив, запис № 10;

05.08.1993 переведена апаратником змішування відділення вогнегасного порошку цеху фасування мінеральних добрив та кислот, запис № 11;

22.09.2000 переведена завантажником-розвантажником до відділення вогнегасного порошку цеху фасування мінеральних добрив та кислот, запис № 12;

27.11.2000 звільнена у зв`язку із змінами в організації виробництва та праці.

Згідно з довідкою Костянтинівського державного хімічного заводу від 04.09.2017 №25/77, що видана ліквідатором, позивач працювала повний робочий день у Костянтинівському державному хімічному заводі та виконувала роботи за професією (посадою):

мийника посуду цеху фасування мінеральних добрив та кислот, що визначена Списком № 2, розділ ХІ, п. 1 постанови Ради Міністрів МРСРС від 22.08.1956 № 1173 в період з 03.03.1990 по 23.04.1990;

укладальником пакувальником цеху фасування мінеральних добрив та кислот, що визначена Списком № 2, розділ Х, п/р А п. 2 шифр 2110А020 постанови КМ СРСР від 26.01.1991 № 10 в період з 24.04.1990 по 30.05.1991;

завантажником-вивантажником відділення вогнегасного порошку цеху фасування мінеральних добрив та кислот, що визначена Списком № 2, розділ Х, п/р А п. 2 шифр 2110А020 Постанови КМ СРСР від 26.01.1991 № 10 в період з 18.11.1991 по 04.08.1993;

апаратником змішування відділення вогнегасного порошку цеху фасування мінеральних добрив та кислот, що визначена Списком № 2, розділ Х, п/р А п. 2 шифр 2110А020 Постанови КМ України від 11.03.1994 № 162 в період з 05.08.1993 по 21.09.2000;

завантажником-розвантажником відділення вогнегасного порошку цеху фасування мінеральних добрив та кислот, що визначена Списком № 2, розділ Х, п/р А п. 2 шифр 2110А020 Постанови КМ України від 11.03.1994 № 162 в період з 22.09.2000 по 27.11.2000.

В довідці зазначено, що позивач виконувала технічний процес у виробництві мінеральних добрив та кислот за професією (посадою): мийник посуду, укладальник-пакувальник, завантажник-вивантажник, апаратник змішування. В довідці зазначено про її видачу на підставі первинних документів, проведення атестації робочих місць за умовами праці згідно з наказом від 01.06.1994 № 166.

При вирішенні питання правомірності неврахування відповідачем до пільгового стажу періодів роботи з 03.03.1990 по 27.11.2000 на підставі наданої позивачем довідки від 04.09.2017 № 25/77, суд виходить із того, що Порядком № 637 встановлено можливість підтвердження пільгового стажу уточнюючою довідкою підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Надана позивачем довідка містить інформацію про виконувані позивачем роботи та їх характер, є належним доказом зайнятості позивача в періоди з 03.03.1990 по 27.11.2000 за професією та на посадах, що надають право на призначення пенсії на пільгових умовах. Зазначену довідку підписано ліквідатором заводу, який, із врахуванням положень ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом», що діяв на час видачі довідки, є уповноваженою особою на її видачу.

Суд не приймає як необґрунтовані доводи відповідача про неможливість врахування цієї довідки через посилання на постанову Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10, що набрала чинності з 01.01.1992 щодо періодів роботи позивача з 24.04.1990 по 30.05.1991 та з 10.07.1991 по 17.11.1991. Згідно з п. 3 Порядку № 383 до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992. Оскільки періоди роботи з 24.04.1990 по 30.05.1991 по 10.07.1991 по 17.11.1991 стосуються періоду до 21.08.1992, вони враховуються до пільгового стажу незалежно від дати їх внесення до Списків. Крім цього, постанова від 22.08.1956 № 1173 також визначає право робітників, які зайняті повний робочий день в цехах та виробництвах та окремих установках виробництва мінеральних добрив як таку, що надає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Таким чином, відповідачем протиправно не враховано під час обчислення пільгового стажу роботи позивача періоди її роботи на підставі довідки від 04.09.2017 № 25/77. Оскільки пільгові умови праці позивача - участь у виробництві мінеральних добрив та кислот в періоди роботи до 03.03.1990 по 23.04.1990, з 24.04.1990 по 30.05.1991, з 10.07.1991 по 17.11.1991, з 18.11.1991 по 04.08.1993 та з 05.08.1993 по 31.12.1997 підтверджено довідкою від 04.09.2017 № 25/77, наведені періоди підлягають врахуванню до пільгового стажу.

Враховуючи підтвердження наявними в матеріалах справи документами допущення відповідачем порушень під час обчислення пільгового стажу, що призвели до неправильного визначення його тривалості, вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у призначенні пенсії від 04.07.2025 №056550006882; зобов`язання повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії та врахувати до пільгового стажу періоди роботи згідно з довідкою від 04.09.2017 № 25/77 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином, заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню повністю.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області – залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2025 року у справі № 200/5085/25 – залишити без змін.

Повне судове рішення – 25 березня 2026 року.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів І. В. Сіваченко

А. А. Блохін

Т. Г. Гаврищук